Зареєструватися як...
ЧАС КВІТНУТИ СМІЛИВО...
КАФЕДРА ФІЗИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ, ГЕОМОРФОЛОГІЇ ТА ПАЛЕОГЕОГРАФІЇ

240

0

R і RStudio у географічних дослідженнях
R – мова програмування з відкритим кодом, що стала стандартом статистичного аналізу у природничих науках. RStudio – інтегроване середовище розробки, яке робить роботу з R доступною навіть без досвіду програмування: код, результати, графіки та документація відображаються в одному вікні. Обидва інструменти безкоштовні, кросплатформні і активно використовуються у провідних географічних і геонаукових дослідженнях. Для студентів освітньої програми «Геосистеми та георизики» R є особливо цінним інструментом. Тут можна працювати з просторовими даними, часовими рядами кліматичних спостережень і даними дистанційного зондування в єдиному відтворюваному робочому процесі, на відміну від роботи з окремими програмами для кожного завдання. Рекомендуємо три базові бібліотеки (пакети) для географічних застосувань: tidyverse – набір пакетів для імпорту, очищення та трансформації табличних даних, що є першим кроком у будь-якому аналізі: польових вимірювань, метеорологічних рядів, результатів лабораторних досліджень. raster і його сучасна альтернатива terra забезпечують роботу з растровими даними – цифровими моделями рельєфу (DEM), супутниковими знімками та іншими геопросторовими даними: обрізання, перекласифікація, розрахунок похідних морфометричних показників (крутизна, експозиція, кривизна схилів), які виконуються кількома рядками коду. tmap і leaflet дають змогу створювати як статичні картографічні ілюстрації публікаційної якості, так і інтерактивні вебкарти з…
Більше...

186

0

Науковий ідентифікатор дослідника: як зробити свою науку видимою
У сучасній науковій комунікації ідентифікація автора є не менш важливою, ніж якість самого дослідження. Однакові або схожі імена, зміна прізвища, транслітерація з української — усе це призводить до того, що публікації одного дослідника виявляються «розпорошеними» між різними профілями або взагалі не атрибутуються коректно. Система наукових ідентифікаторів вирішує цю проблему і є стандартною вимогою більшості міжнародних журналів та грантових програм. ORCID (orcid.org) — відкритий міжнародний ідентифікатор дослідника у форматі 16-значного числа, наприклад 0000-0002-1825-0097. Реєстрація безкоштовна і займає кілька хвилин. ORCID-профіль обєднує всі публікації, гранти, установи та освітні дані дослідника в єдиному місці і автоматично синхронізується з більшістю наукових платформ. Наявність ORCID є обов'язковою умовою подачі рукописів до журналів та більшості видавництв відкритого доступу. Реєстрація: orcid.org/register. Scopus (scopus.com) — найбільша реферативна база даних наукових публікацій компанії Elsevier. Профіль автора у Scopus формується автоматично після індексування першої публікації і містить h-індекс, кількість цитувань та перелік робіт. Важливо перевірити свій профіль і об'єднати дублікати через інструмент Author Feedback Wizard, якщо публікації розподілені між кількома записами. Доступ до Scopus забезпечується через університетську підписку ЧНУ. Web of Science (webofscience.com) — друга за значенням міжнародна наукометрична база,…
Більше...

231

0

Картографічні розповіді для географа з ArcGIS StoryMaps
ArcGIS StoryMaps – безкоштовна (для освітніх установ) платформа компанії Esri, що дає змогу створювати інтерактивні веб-публікації, побудовані навколо карти. Це не просто презентація і не звичайний сайт – це просторова розповідь, у якому карта є основним засобом комунікації, а текст, фото, відео та графіки слугують її доповненням. Принцип роботи простий: автор обирає маршрут або тему, додає картографічні шари з ArcGIS Online або завантажує власні геодані, і будує навколо них послідовну розповідь. Читач переміщується по публікації як по маршруту – від однієї локації чи тези до наступної. Готова StoryMap публікується за посиланням і не потребує жодного встановлення програм. Платформа пропонує кілька форматів на вибір залежно від завдання. Формат «Scrollytelling» дає змогу прив'язати зміну карти до прокручування тексту – ефективний інструмент для подачі динамічних або порівняльних просторових даних. «Sidecar» розміщує карту і текст паралельно, що зручно для детального аналізу окремих об'єктів. «Cascade» поєднує повноекранні зображення і карти у єдиний занурювальний матеріал. Для географа StoryMaps відкриває широкий спектр застосувань: документування польових досліджень, підготовка навчальних матеріалів, презентація наукових результатів у відкритому доступі, створення інтерактивних звітів з практик. Платформа інтегрується з усією екосистемою Esri –…
Більше...

242

0

Безкоштовні супутникові дані для наукових досліджень
Дистанційне зондування Землі перестало бути доступним тільки для спеціалізованих установ з дорогим програмним забезпеченням. Сьогодні три платформи у відкритому доступі забезпечують повний цикл роботи з супутниковими даними — від завантаження архівних знімків до хмарної геообробки – і є стандартним інструментарієм сучасного географа. Google Earth Engine (earthengine.google.com) – хмарна платформа для геопросторового аналізу з каталогом понад 70 петабайт супутникових і кліматичних даних, доступних безпосередньо у браузері без завантаження. Користувач пише скрипти на JavaScript або Python і запускає їх на серверах Google, що усуває обмеження локального комп'ютера при роботі з великими масивами даних. Для академічних і некомерційних досліджень доступ безкоштовний після реєстрації. Earth Engine є стандартним інструментом для аналізу змін земного покриву, моніторингу рослинності (NDVI), картування повеней та інших задач регіонального і глобального масштабу. Copernicus Open Access Hub (scihub.copernicus.eu) – офіційний портал Європейського космічного агентства для завантаження даних супутників серії Sentinel. Sentinel-1 надає радарні знімки незалежно від хмарності – ефективний інструмент для моніторингу зсувів, повеней та змін рельєфу. Sentinel-2 забезпечує мультиспектральні знімки з роздільністю 10 м і є основним джерелом для аналізу рослинного покриву та землекористування. Sentinel-3 і Sentinel-5P охоплюють океанографічні та…
Більше...

154

0

Відкриті бази наукових даних для географа та палеогеографа
Відкриті бази даних є фундаментальним інструментом сучасної е-науки. Вони забезпечують відтворюваність досліджень, уможливлюють міжнародне порівняння та позбавляють необхідності починати кожне дослідження з нуля. Для фізичної географії та палеогеографії цінними можуть бути такі три платформи. Neotoma Paleoecology Database (neotomadb.org) – глобальна база палеоекологічних даних, що містить пилкові записи, дані макрофосилій, остракод, діатомей та інших біологічних проксі за останні кілька мільйонів років. Для палеогеографічних реконструкцій клімату та рослинності нашого регіону Neotoma є першочерговим джерелом порівняльних даних. База має власний API та інструмент Tilia для роботи з пилковими діаграмами. PANGAEA (pangaea.de) – видавнича платформа та бібліотека Earth and Environmental Science даних, що архівує результати польових і лабораторних досліджень у відкритому доступі. Кожен набір даних отримує DOI і може бути процитований як повноцінна наукова публікація. PANGAEA є рекомендованим репозиторієм для більшості провідних геонаукових журналів, зокрема Quaternary Science Reviews та The Holocene. GBIF- Global Biodiversity Information Facility (gbif.org) – найбільша відкрита база даних біорізноманіття, що об'єднує понад 2 мільярди записів про поширення видів з гербаріїв, польових спостережень та музейних колекцій з усього світу. Для біогеографічних досліджень та аналізу змін ареалів у зв'язку з змінами клімату…
Більше...

187

0

DEM.Net + Sketchfab: тривимірний рельєф для географічних досліджень
Цифрові моделі рельєфу (DEM) є стандартним інструментом геоморфологічного аналізу, проте їхня візуалізація традиційно обмежувалась двовимірними картами або спеціалізованим ГІС-програмним забезпеченням. DEM.Net Elevation API – безкоштовний вебсервіс, що кардинально змінює цей підхід. На основі глобальних баз висотних даних (SRTM, AW3D30, NASADEM та інших) він генерує інтерактивні 3D-моделі рельєфу для будь-якої ділянки земної поверхні безпосередньо у браузері. Алгоритм роботи є максимально доступним. На сторінці elevationapi.com користувач обирає інструмент «Map to 3D», виділяє прямокутну ділянку на карті, налаштовує параметри – джерело висотних даних, якість сітки, коефіцієнт вертикального перебільшення, супутниковий знімок як текстуру – і генерує модель. Результат можна завантажити у форматах STL або glTF, або експортувати безпосередньо на платформу Sketchfab. Sketchfab – найбільша відкрита платформа для публікації та перегляду 3D-моделей у браузері без жодного встановлення програм. Завантажена модель рельєфу стає інтерактивною. Її можна обертати, масштабувати, додавати анотаційні точки з підписами та вбудовувати на будь-який сайт або у ThingLink-екскурсію через iframe. Безкоштовний акаунт дає змогу публікувати до 10 моделей у відкритому доступі. Поєднання DEM.Net і Sketchfab є особливо ефективним у контексті географічної освіти. 3D-модель конкретної досліджуваної території - гірського хребта, карстового масиву, річкової долини…
Більше...

174

0

Google Earth – від шкільного глобуса до наукового інструменту
Google Earth – один із найпоширеніших інструментів просторової візуалізації, що давно вийшов за межі популярного застосунку для перегляду супутникових знімків. У науковому та освітньому контексті Google Earth Pro (безкоштовний для завантаження) і Google Earth Web є повноцінними інструментами для польової підготовки, просторового аналізу та презентації географічних даних. Ключові можливості для географа охоплюють кілька напрямів. Часовий зріз (Historical Imagery) дає змогу переглядати архівні супутникові знімки конкретної території за десятиліття – незамінний інструмент для аналізу динаміки ландшафту, змін русел річок, деградації рослинного покриву або антропогенної трансформації. Інструмент вимірювань дає змогу розраховувати відстані, площі та висотні профілі безпосередньо на знімку. Імпорт KML/KMZ-файлів дає змогу накладати на Google Earth власні векторні дані, підготовлені у QGIS або ArcGIS, що перетворює його на середовище для візуальної перевірки польових матеріалів. Для навчальних цілей особливо цінною є функція створення маршрутів і турів. Викладач може підготувати анотований віртуальний маршрут польової практики з поясненнями до кожної точки спостереження, який студенти проходять самостійно до або після виїзду. Такі тури експортуються як KMZ і легко вбудовуються у ThingLink-екскурсії або ArcGIS StoryMaps як додатковий просторовий контекст. Google Earth Web (earth.google.com) не потребує встановлення…
Більше...

151

0

Бібліотека віртуальних екскурсій кафедри у ThingLink
Ласкаво просимо до інноваційного цифрового простору кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, де ми поєднуємо класичні польові дослідження з передовими технологіями візуалізації. На цій сторінці ви знайдете нашу унікальну віртуальну бібліотеку інтерактивних презентаційних середовищ, створену на базі платформи ThingLink. Формуючи власну базу Virtual Field Trips (VFT), наша кафедра прагне зробити географічну науку доступною та наочною для кожного, незалежно від відстані чи обставин. Представлені матеріали охоплюють широкий спектр напрямів: від детальних навчальних екскурсій унікальними природними об’єктами та заповідними територіями до наукових презентацій, що демонструють результати наших польових експедицій. Окрім суто дослідницького контенту, бібліотека містить інтерактивні путівники навчальними курсами та сучасні мультимедійні запрошення на наукові конференції, що дозволяє нам підтримувати високий рівень комунікації зі студентами та колегами. Ми постійно працюємо над розширенням цього ресурсу, інтегруючи нові дані, аби кожен відвідувач міг поринути у світ живої географії та відкрити для себе складні природні процеси через призму сучасного цифрового досвіду.   Навчально-геофізична обсерваторія ЧНУ Віртуальна екскурсія університетською геофізичною обсерваторією:   Національний природний парк «Черемоський» Інтерактивна польова подорож віддаленими Буковинськими Карпатами:   Печери Чернівецької області Магістерське дослідження карстових печер Західної України у форматі VFT-презентації: Частина…
Більше...

177

0

ThingLink як інструмент сучасного географа
Платформа ThingLink дозволяє створювати інтерактивні мультимедійні середовища на основі зображень, панорамних фото та знімків з дрону. Для географічної освіти це означає можливість прив'язати до картографічного або польового зображення довільну кількість інформаційних вузлів — текст, відео, аудіо, посилання на зовнішні ресурси, вбудовані карти Google Maps чи тривимірні моделі рельєфу. Просторовий контекст забезпечується інтеграцією з Google Earth та сервісом DEM.Net Elevation API, що генерує безкоштовні 3D-моделі земної поверхні для будь-якої точки планети з подальшою публікацією на платформі Sketchfab. Ключова педагогічна цінність підходу — спільне створення VFT студентами разом з викладачем (co-creation), що «перевертає» традиційну модель навчання: здобувачі освіти самі збирають, структурують і представляють польовий матеріал, набуваючи навичок польової роботи, цифрової обробки даних та наукової комунікації одночасно. Такий формат є особливо актуальним в умовах обмеженого доступу до польових майданчиків та дистанційного навчання, але зберігає повноцінну методичну цінність і в стандартних умовах як засіб забезпечення інклюзивності та розширення географії практик. Детальніше про методику створення та вдосконалення віртуальних польових екскурсій — у матеріалах майстер-класу д-ра Саймона Хатчінсона (Університет Салфорда, Велика Британія): СЕМІНАР 1; СЕМІНАР 2. Студенти кафедри, які бажають долучитися до створення віртуальних польових екскурсій у платформі…
Більше...

322

0

Курси підвищення кваліфікації для вчителів
КУРСИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ 23–27 березня 2026 року на географічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбудуться курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої та фахової передвищої освіти на тему «Інтерактивна фізична географія в школі: польові дослідження та цифрові технології», за спеціальністю А 4.07 Середня Освіта (Географія), галузі знань: А Освіта, обсягом 30 годин (1 кредит ЄКТС). Важливі покликання: Покликання для реєстрації РЕЄСТРАЦІЯ Покликання на ПРОГРАМУ  До робочої групи входять: Богдан РІДУШ, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії; Дарія ХОЛЯВЧУК, доктор географічних наук, доцент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії; Сергій КИРИЛЮК, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії; Людмила КОСТЕНЮК, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії України та регіоналістики; Ірина ДОБИНДА, кандидат географічиних наук, доцент кафедри фізичної географії геоморфології та палеогеографії; Кооринатор – Галина КОВБІНЬКА, кандидат географічних наук, асистент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії +380509129028  
Більше...
Метеостанція. Геофізична обсерваторія ЧНУ
Метеостанція. г. Томнатик
Insert math as
Block
Inline
Additional settings
Formula color
Text color
#333333
Type math using LaTeX
Preview
\({}\)
Nothing to preview
Insert