Дистанційне зондування Землі перестало бути доступним тільки для спеціалізованих установ з дорогим програмним забезпеченням. Сьогодні три платформи у відкритому доступі забезпечують повний цикл роботи з супутниковими даними — від завантаження архівних знімків до хмарної геообробки – і є стандартним інструментарієм сучасного географа.

Google Earth Engine (earthengine.google.com) – хмарна платформа для геопросторового аналізу з каталогом понад 70 петабайт супутникових і кліматичних даних, доступних безпосередньо у браузері без завантаження. Користувач пише скрипти на JavaScript або Python і запускає їх на серверах Google, що усуває обмеження локального комп’ютера при роботі з великими масивами даних. Для академічних і некомерційних досліджень доступ безкоштовний після реєстрації. Earth Engine є стандартним інструментом для аналізу змін земного покриву, моніторингу рослинності (NDVI), картування повеней та інших задач регіонального і глобального масштабу.

Copernicus Open Access Hub (scihub.copernicus.eu) – офіційний портал Європейського космічного агентства для завантаження даних супутників серії Sentinel. Sentinel-1 надає радарні знімки незалежно від хмарності – ефективний інструмент для моніторингу зсувів, повеней та змін рельєфу. Sentinel-2 забезпечує мультиспектральні знімки з роздільністю 10 м і є основним джерелом для аналізу рослинного покриву та землекористування. Sentinel-3 і Sentinel-5P охоплюють океанографічні та атмосферні параметри. Усі дані безкоштовні та доступні з 2014 року.

USGS EarthExplorer (earthexplorer.usgs.gov) – архів Геологічної служби США, що містить знімки Landsat починаючи з 1972 року. Це найдовший безперервний архів супутникових спостережень Землі, незамінний для досліджень довгострокової динаміки ландшафту, дешифрування геоморфологічних структур та аналізу змін водних об’єктів. Окрім Landsat, EarthExplorer надає доступ до цифрових моделей рельєфу SRTM і ASTER GDEM, аерофотознімків та радарних даних.

Усі три платформи є безкоштовними і не потребують інституційного доступу. Для роботи з завантаженими даними рекомендується QGIS – безкоштовне ГІС-програмне забезпечення з повною підтримкою растрових форматів дистанційного зондування.