У сучасній науковій комунікації ідентифікація автора є не менш важливою, ніж якість самого дослідження. Однакові або схожі імена, зміна прізвища, транслітерація з української — усе це призводить до того, що публікації одного дослідника виявляються «розпорошеними» між різними профілями або взагалі не атрибутуються коректно. Система наукових ідентифікаторів вирішує цю проблему і є стандартною вимогою більшості міжнародних журналів та грантових програм. ORCID (orcid.org) — відкритий міжнародний ідентифікатор дослідника у форматі 16-значного числа, наприклад 0000-0002-1825-0097. Реєстрація безкоштовна і займає кілька хвилин. ORCID-профіль обєднує всі публікації, гранти, установи та освітні дані дослідника в єдиному місці і автоматично синхронізується з більшістю наукових платформ. Наявність ORCID…
ArcGIS StoryMaps – безкоштовна (для освітніх установ) платформа компанії Esri, що дає змогу створювати інтерактивні веб-публікації, побудовані навколо карти. Це не просто презентація і не звичайний сайт – це просторова розповідь, у якому карта є основним засобом комунікації, а текст, фото, відео та графіки слугують її доповненням. Принцип роботи простий: автор обирає маршрут або тему, додає картографічні шари з ArcGIS Online або завантажує власні геодані, і будує навколо них послідовну розповідь. Читач переміщується по публікації як по маршруту – від однієї локації чи тези до наступної. Готова StoryMap публікується за посиланням і не потребує жодного встановлення програм. Платформа пропонує кілька…
Дистанційне зондування Землі перестало бути доступним тільки для спеціалізованих установ з дорогим програмним забезпеченням. Сьогодні три платформи у відкритому доступі забезпечують повний цикл роботи з супутниковими даними — від завантаження архівних знімків до хмарної геообробки – і є стандартним інструментарієм сучасного географа. Google Earth Engine (earthengine.google.com) – хмарна платформа для геопросторового аналізу з каталогом понад 70 петабайт супутникових і кліматичних даних, доступних безпосередньо у браузері без завантаження. Користувач пише скрипти на JavaScript або Python і запускає їх на серверах Google, що усуває обмеження локального комп'ютера при роботі з великими масивами даних. Для академічних і некомерційних досліджень доступ безкоштовний після реєстрації.…
Відкриті бази даних є фундаментальним інструментом сучасної е-науки. Вони забезпечують відтворюваність досліджень, уможливлюють міжнародне порівняння та позбавляють необхідності починати кожне дослідження з нуля. Для фізичної географії та палеогеографії цінними можуть бути такі три платформи. Neotoma Paleoecology Database (neotomadb.org) – глобальна база палеоекологічних даних, що містить пилкові записи, дані макрофосилій, остракод, діатомей та інших біологічних проксі за останні кілька мільйонів років. Для палеогеографічних реконструкцій клімату та рослинності нашого регіону Neotoma є першочерговим джерелом порівняльних даних. База має власний API та інструмент Tilia для роботи з пилковими діаграмами. PANGAEA (pangaea.de) – видавнича платформа та бібліотека Earth and Environmental Science даних, що архівує…
Цифрові моделі рельєфу (DEM) є стандартним інструментом геоморфологічного аналізу, проте їхня візуалізація традиційно обмежувалась двовимірними картами або спеціалізованим ГІС-програмним забезпеченням. DEM.Net Elevation API – безкоштовний вебсервіс, що кардинально змінює цей підхід. На основі глобальних баз висотних даних (SRTM, AW3D30, NASADEM та інших) він генерує інтерактивні 3D-моделі рельєфу для будь-якої ділянки земної поверхні безпосередньо у браузері. Алгоритм роботи є максимально доступним. На сторінці elevationapi.com користувач обирає інструмент «Map to 3D», виділяє прямокутну ділянку на карті, налаштовує параметри – джерело висотних даних, якість сітки, коефіцієнт вертикального перебільшення, супутниковий знімок як текстуру – і генерує модель. Результат можна завантажити у форматах STL або…
Google Earth – один із найпоширеніших інструментів просторової візуалізації, що давно вийшов за межі популярного застосунку для перегляду супутникових знімків. У науковому та освітньому контексті Google Earth Pro (безкоштовний для завантаження) і Google Earth Web є повноцінними інструментами для польової підготовки, просторового аналізу та презентації географічних даних. Ключові можливості для географа охоплюють кілька напрямів. Часовий зріз (Historical Imagery) дає змогу переглядати архівні супутникові знімки конкретної території за десятиліття – незамінний інструмент для аналізу динаміки ландшафту, змін русел річок, деградації рослинного покриву або антропогенної трансформації. Інструмент вимірювань дає змогу розраховувати відстані, площі та висотні профілі безпосередньо на знімку. Імпорт KML/KMZ-файлів дає…
Ласкаво просимо до інноваційного цифрового простору кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, де ми поєднуємо класичні польові дослідження з передовими технологіями візуалізації. На цій сторінці ви знайдете нашу унікальну віртуальну бібліотеку інтерактивних презентаційних середовищ, створену на базі платформи ThingLink. Формуючи власну базу Virtual Field Trips (VFT), наша кафедра прагне зробити географічну науку доступною та наочною для кожного, незалежно від відстані чи обставин. Представлені матеріали охоплюють широкий спектр напрямів: від детальних навчальних екскурсій унікальними природними об’єктами та заповідними територіями до наукових презентацій, що демонструють результати наших польових експедицій. Окрім суто дослідницького контенту, бібліотека містить інтерактивні путівники навчальними курсами та сучасні мультимедійні…
Платформа ThingLink дозволяє створювати інтерактивні мультимедійні середовища на основі зображень, панорамних фото та знімків з дрону. Для географічної освіти це означає можливість прив'язати до картографічного або польового зображення довільну кількість інформаційних вузлів — текст, відео, аудіо, посилання на зовнішні ресурси, вбудовані карти Google Maps чи тривимірні моделі рельєфу. Просторовий контекст забезпечується інтеграцією з Google Earth та сервісом DEM.Net Elevation API, що генерує безкоштовні 3D-моделі земної поверхні для будь-якої точки планети з подальшою публікацією на платформі Sketchfab. Ключова педагогічна цінність підходу — спільне створення VFT студентами разом з викладачем (co-creation), що «перевертає» традиційну модель навчання: здобувачі освіти самі збирають, структурують і…
КУРСИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ 23–27 березня 2026 року на географічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбудуться курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої та фахової передвищої освіти на тему «Інтерактивна фізична географія в школі: польові дослідження та цифрові технології», за спеціальністю А 4.07 Середня Освіта (Географія), галузі знань: А Освіта, обсягом 30 годин (1 кредит ЄКТС). Важливі покликання: Покликання для реєстрації РЕЄСТРАЦІЯ Покликання на ПРОГРАМУ До робочої групи входять: Богдан РІДУШ, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії; Дарія ХОЛЯВЧУК, доктор географічних наук, доцент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії; Сергій КИРИЛЮК, кандидат географічних наук, доцент…
3 березня (вівторок) 2026 року відбулось розширене засідання кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії. На засіданні були презентовані результати дисертаційних досліджень аспіранток 4-го року навчання: спеціальності 106 «Географія» Вікторії БІЛОУС на тему «Географічна спадщина професора Олександра Зупана: оцінка, формування та розвиток» – науковий керівник – д. геогр. н., професор Валерій РУДЕНКО та спеціальності 106 «Географія» Дарини ШКАЄВОЇ на тему «Локальні адаптації до змін клімату на території історико-географічного краю Буковини» – науковий керівник д. геогр. н., доцент Дарія ХОЛЯВЧУК. Заслухані дисертаційні дослідження були одноголосно рекомендовані до захисту.