Відповідно до традицій кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбувся черговий науковий семінар. Його проведення практично збіглося з Днем науки, який святкують 20 травня. У науковому семінарі взяли участь викладачі кафедри, аспіранти та студенти. Результати своїх досліджень представили: Дарина ШКАЄВА, аспірантка кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії (науковий керівник – к.геогр.н., доц. Холявчук Д.І.). Тема доповіді: «Несприятливі гідрометеорологічні явища Північної Буковини та адаптація до них за часів Австро-Угорської імперії» Дарія ХОЛЯВЧУК, доцент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії. Тема доповіді: «Дослідження змін довкілля: гірський вимір». Дякуємо доповідачам за активну науково-дослідницьку діяльність та…
Вже доброю традицією на кафедрі фізичної географії, геоморфології та палеогеографії географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича стало проведення березневих наукових семінарів. Цього року його проведення відбулось напередодні Дня географа, який цьогоріч святкують 25 березня. В науковому семінарі взяли участь співробітники кафедри, аспіранти та студенти. Результати своїх досліджень представили: Уляна КОСТЮК, аспірантка кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії (науковий керівник – д.геогр.н., проф. Рідуш Б.Т.). Тема доповіді – «Літолого-стратиграфічні умови розвитку гіпсового карсту в Прут-Дністровському межиріччі (ділянка Погорилівка-Баламутівка)» Василь ШАВРАНСЬКИЙ, аспірант кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії (науковий керівник – д.геогр.н., проф. Рідуш Б.Т.). Тема доповіді – «Геологічна будова…
У лісі можна побачити кущі шипшини, на кінцях стебел якої дивні атласно-пухнасті зелені, іноді червонуваті, кулясті «бутони», розміру великої троянди. З середини бутона визирають листочки шипшини. Ці незвичайні утворення за старих часів викликали забобонний страх. Та їх походження пояснюється просто. Крихітні перетинчастокрилі комахи горіхотворки проколюють своїм яйцекладом листя і відкладають там яєчка. Відбувається роздратування і ненормальне розростання листової тканини, яка зовні покривається численними відростками, схожими на мох. Утворюються так звані гали-бедегуари або цецидії. Якщо розрізати галл, можна виявити кілька камер. У кожній з них знаходиться біла зігнута личинка горіхотворки. Восени – там лялечка, а на початку літа – вже доросла…