ОГОЛОШЕННЯ 13 квітня 2026 року о 14.30 в дистанційному форматі відбудеться зустріч із здобувачами вищої освіти, стейкхолдерами, викладачами та всіма зацікавленими з приводу: 1) публічного обговорення відкриття нової ОНП «Геоконсалтинг і управління природними ризиками» спеціальності Е4 «Науки про Землю», галузі знань Е «Природничі науки, математика та статистика» другого (магістерського) рівня вищої освіти; 2) публічного обговорення внесення змін до ОПП «Географія» спеціальностей Е4 «Науки про Землю» та С6 «Географія та регіональні студії» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти; 3) публічного обговорення внесення змін до ОПП «Геосистеми та георизики» спеціальності Е4 «Науки про Землю» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. До онлайн-зустрічі можна доєднатися за покликанням: https://meet.google.com/hsq-ysbs-tin

ОГОЛОШЕННЯ 13 квітня 2026 року (понеділок) о 14.30 відбудеться засідання кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Порядок денний: 1. Про перегляд освітніх програм кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії; 2. Про затвердження результатів публічного обговорення відкриття ОНП «Геоконсалтинг і управління природними ризиками» спеціальності Е4 «Науки про Землю» другого (магістерського) рівня вищої освіти; 3. Про затвердження робочих навчальних планів на 2026–2027 н. р.; 4. Про обговорення і затвердження звітів щодо продовження контрактів викладачів кафедри; 5. Про формування екзаменаційних комісій для проведення підсумкової атестації бакалаврів; 6. Різне.

У рамках співпраці з Університетом Салфорда у Великому Манчестері започатковано спільні віртуальні активності із британськими студентами . Ініціатива GEOCOIL спрямована на віртуальний обмін знаннями, національною культурою, практичним досвідом у географії. Очікуваним результатом такої співпраці стане пошук  локальних рішень проблем сталого розвитку громад України та Великої Британії. Взаємодія відбуватиметься завдяки використанню програми Thinglink для створення віртуального середовища-подорожі за підтримки Університету Салфорда. Перший крок передбачає віртуальне знайомство зі студентами, університетом та містом. Задля цього наші студенти з різних спеціальностей підготували захопливу віртуальну подорож-квест нашим містом. Переглянути її можна тут.

11 березня 2026 року для здобувачів освіти спеціальності «Середня освіта (Географія)» відбулося бінарне заняття на тему «Інтеграція фізичної географії з іншими природничими дисциплінами та екологічною освітою». Лекторами виступили: Адобовська Марія Володимирівна – к. пед. н., доцент кафедри ґрунтознавства та географії ґрунтів геолого-географічного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, гарант освітньої програми Середня освіта (Георафія); Ковбінька Галина Дмитрівна - к. геогр. н., асистент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії. До заняття долучилися декан географічного факультету Одеського національного університету імені Мечникова Вікторія Володимирівна Яворська, викладачі кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії та кафедри економічної географії та екологічного менеджменту. Під час заняття було розглянуто сучасні підходи до міждисциплінарної інтеграції фізичної географії з біологією, екологією, ґрунтознавством та іншими природничими дисциплінами. Лектори акцентували увагу на важливості формування цілісного природничого світогляду у майбутніх учителів географії, що є необхідною умовою для ефективного викладання природничих наук у закладах загальної середньої освіти. Особливу увагу було приділено ролі фізичної географії у формуванні екологічної компетентності, розвитку екологічного мислення та усвідомлення взаємозв’язків між компонентами природного середовища. Наведені приклади інтегрованого викладання природничих дисциплін продемонстрували можливості застосування міжпредметних зв’язків у навчальному процесі.…

ОГОЛОШЕННЯ Проєктна група ОНП «Геоконсалтинг і управління природними ризиками» спеціальності Е4 «Науки про Землю» другого (магістерського) рівня вищої освітиоголошує про початок публічного обговорення щодо відкриття даної Освітньої Програми (проект). Пропозиції просимо надсилати до 11 квітня 2026 р. на електронну пошту кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії fggpg-dpt@chnu.edu.ua або заповнивши онлайн-форму.

National Geographic MapMaker (mapmaker.nationalgeographic.org) – безкоштовний вебінструмент цифрової картографії, розроблений National Geographic спільно з Esri спеціально для освітніх цілей. На відміну від повноцінних ГІС-платформ, MapMaker орієнтований на аудиторну роботу. Інтерфейс інтуїтивний і не потребує реєстрації і технічної підготовки, а готові тематичні шари і навчальні активності дають змогу одразу перейти до роботи з даними. Платформа поєднує картографічну основу Esri з редакційним контентом National Geographic відеоурок науково верифікованими даними про природні і соціальні явища, текстовими поясненнями та мультимедіа. Студент не просто переглядає карту, а досліджує просторові зв'язки між природними процесами та суспільством через структуровані навчальні завдання. Прикладом такої активності є дослідження «Вулкани та культура». Учні накладають шари даних про вулканічну активність, тектонічні плити, традиції та фольклор різних народів світу і аналізують, яким чином вулканічні ландшафти формували культурну та релігійну ідентичність цивілізацій. Завдання розвиває одночасно картографічну грамотність, просторове мислення та міжпредметні зв'язки географії з історією і культурологією. Для студентів спеціальності «Середня освіта. Географія» MapMaker є практичним інструментом методичної підготовки. Завдання на платформі можна адаптувати для різних вікових груп і безпосередньо використовувати на уроках у школі. Розпочати дослідження «Вулкани та культура» → Перейти до…

R – мова програмування з відкритим кодом, що стала стандартом статистичного аналізу у природничих науках. RStudio – інтегроване середовище розробки, яке робить роботу з R доступною навіть без досвіду програмування: код, результати, графіки та документація відображаються в одному вікні. Обидва інструменти безкоштовні, кросплатформні і активно використовуються у провідних географічних і геонаукових дослідженнях. Для студентів освітньої програми «Геосистеми та георизики» R є особливо цінним інструментом. Тут можна працювати з просторовими даними, часовими рядами кліматичних спостережень і даними дистанційного зондування в єдиному відтворюваному робочому процесі, на відміну від роботи з окремими програмами для кожного завдання. Рекомендуємо три базові бібліотеки (пакети) для географічних застосувань: tidyverse – набір пакетів для імпорту, очищення та трансформації табличних даних, що є першим кроком у будь-якому аналізі: польових вимірювань, метеорологічних рядів, результатів лабораторних досліджень. raster і його сучасна альтернатива terra забезпечують роботу з растровими даними – цифровими моделями рельєфу (DEM), супутниковими знімками та іншими геопросторовими даними: обрізання, перекласифікація, розрахунок похідних морфометричних показників (крутизна, експозиція, кривизна схилів), які виконуються кількома рядками коду. tmap і leaflet дають змогу створювати як статичні картографічні ілюстрації публікаційної якості, так і інтерактивні вебкарти з…

У сучасній науковій комунікації ідентифікація автора є не менш важливою, ніж якість самого дослідження. Однакові або схожі імена, зміна прізвища, транслітерація з української — усе це призводить до того, що публікації одного дослідника виявляються «розпорошеними» між різними профілями або взагалі не атрибутуються коректно. Система наукових ідентифікаторів вирішує цю проблему і є стандартною вимогою більшості міжнародних журналів та грантових програм. ORCID (orcid.org) — відкритий міжнародний ідентифікатор дослідника у форматі 16-значного числа, наприклад 0000-0002-1825-0097. Реєстрація безкоштовна і займає кілька хвилин. ORCID-профіль обєднує всі публікації, гранти, установи та освітні дані дослідника в єдиному місці і автоматично синхронізується з більшістю наукових платформ. Наявність ORCID є обов'язковою умовою подачі рукописів до журналів та більшості видавництв відкритого доступу. Реєстрація: orcid.org/register. Scopus (scopus.com) — найбільша реферативна база даних наукових публікацій компанії Elsevier. Профіль автора у Scopus формується автоматично після індексування першої публікації і містить h-індекс, кількість цитувань та перелік робіт. Важливо перевірити свій профіль і об'єднати дублікати через інструмент Author Feedback Wizard, якщо публікації розподілені між кількома записами. Доступ до Scopus забезпечується через університетську підписку ЧНУ. Web of Science (webofscience.com) — друга за значенням міжнародна наукометрична база,…

ArcGIS StoryMaps – безкоштовна (для освітніх установ) платформа компанії Esri, що дає змогу створювати інтерактивні веб-публікації, побудовані навколо карти. Це не просто презентація і не звичайний сайт – це просторова розповідь, у якому карта є основним засобом комунікації, а текст, фото, відео та графіки слугують її доповненням. Принцип роботи простий: автор обирає маршрут або тему, додає картографічні шари з ArcGIS Online або завантажує власні геодані, і будує навколо них послідовну розповідь. Читач переміщується по публікації як по маршруту – від однієї локації чи тези до наступної. Готова StoryMap публікується за посиланням і не потребує жодного встановлення програм. Платформа пропонує кілька форматів на вибір залежно від завдання. Формат «Scrollytelling» дає змогу прив'язати зміну карти до прокручування тексту – ефективний інструмент для подачі динамічних або порівняльних просторових даних. «Sidecar» розміщує карту і текст паралельно, що зручно для детального аналізу окремих об'єктів. «Cascade» поєднує повноекранні зображення і карти у єдиний занурювальний матеріал. Для географа StoryMaps відкриває широкий спектр застосувань: документування польових досліджень, підготовка навчальних матеріалів, презентація наукових результатів у відкритому доступі, створення інтерактивних звітів з практик. Платформа інтегрується з усією екосистемою Esri –…

Дистанційне зондування Землі перестало бути доступним тільки для спеціалізованих установ з дорогим програмним забезпеченням. Сьогодні три платформи у відкритому доступі забезпечують повний цикл роботи з супутниковими даними — від завантаження архівних знімків до хмарної геообробки – і є стандартним інструментарієм сучасного географа. Google Earth Engine (earthengine.google.com) – хмарна платформа для геопросторового аналізу з каталогом понад 70 петабайт супутникових і кліматичних даних, доступних безпосередньо у браузері без завантаження. Користувач пише скрипти на JavaScript або Python і запускає їх на серверах Google, що усуває обмеження локального комп'ютера при роботі з великими масивами даних. Для академічних і некомерційних досліджень доступ безкоштовний після реєстрації. Earth Engine є стандартним інструментом для аналізу змін земного покриву, моніторингу рослинності (NDVI), картування повеней та інших задач регіонального і глобального масштабу. Copernicus Open Access Hub (scihub.copernicus.eu) – офіційний портал Європейського космічного агентства для завантаження даних супутників серії Sentinel. Sentinel-1 надає радарні знімки незалежно від хмарності – ефективний інструмент для моніторингу зсувів, повеней та змін рельєфу. Sentinel-2 забезпечує мультиспектральні знімки з роздільністю 10 м і є основним джерелом для аналізу рослинного покриву та землекористування. Sentinel-3 і Sentinel-5P охоплюють океанографічні та…