Як Токіо вдається виживати під час аномальних злив та уникати катастрофічних затоплень щороку? У мегаполісі, де за кілька годин випадає місячна норма опадів, вулиці миттєво перетворюються на річки. Проте вже наступного ранку місто працює без збоїв. Ми розберемося, як працює сучасний захист від повеней у японській столиці та чому інфраструктура мегаполіса витримує такі навантаження. Ключовим елементом системи є G-Cans – легендарний підземний канал, який часто називають підземним храмом. Разом із використанням водопроникного асфальту нового покоління, ці складні підземні споруди дозволяють Токіо швидко відводити гігантські об’єми води. Це приклад того, як інженерна думка допомагає великому місту співіснувати з екстремальною природою. Як гадаєте, чи готові українські міста до подібних масштабних інвестицій у дренажні системи? Пишіть у коментарях, а також підписуйтесь на канал для нових випусків про інженерні дива світу і не тільки. Для переходу на канал натисніть ПОКЛИКАННЯ ВІДЕО   ОРИГІНАЛЬНИЙ АВТОРСЬКИЙ ЕМБІЄНТ, ЩО ВИКОРИСТАНИЙ У ВІДЕОРОЛИКУ 1. Beneath the City Floor 2. Cathedral of Water 3. Concrete Cathedral  

У цьому випуску ми розберемо неймовірну та драматичну історію A-23А – найбільшого айсберга сьогодення, площа якого вдвічі перевищувала розміри Лондона. Ви дізнаєтеся: 1. Що таке айсберг і чому це справжня палеокліматична «капсула часу»? 2. Як 300-метровий крижаний таран сів на мілину біля острова Південна Георгія та розчавив придонні екосистеми? 3. У чому полягає ефект «поживної бомби» і як танення льоду дає життя мільйонам морських істот? 4. Як навесні 2026 року сорокарічна епопея A-23А дійшла свого кінця, коли айсберг втратив 99 % своєї площі й остаточно розчинився в океані? Для переходу на канал натисніть ПОКЛИКАННЯ ВІДЕО   ОРИГІНАЛЬНИЙ АВТОРСЬКИЙ ЕМБІЄНТ, ЩО ВИКОРИСТАНИЙ У ВІДЕОРОЛИКУ 1. Beneath The Southern Shelf 2. Twelve Thousand Years of Blue 3. Where The Current Rests

Завідувачка кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Дарія ХОЛЯВЧУК провела для студентів зустріч, присвячену академічній доброчесності та Політиці використання штучного інтелекту. Учасники розглянули ключові положення Закону України «Про академічну доброчесність», ухваленого 18 грудня 2025 року, зокрема види порушень та основні вимоги до навчальних і наукових робіт. У першій частині Дарія Іванівна наголосила на необхідності самостійного виконання завдань, достовірності даних, коректного цитування джерел та обов’язкового зазначення фактів застосування цифрових інструментів. Друга частина заходу стосувалася регулювання використання штучного інтелекту в університеті. Штучний інтелект розглядали як корисний допоміжний інструмент для пошуку інформації, аналізу даних та підготовки матеріалів, проте ключовою умовою залишається особиста відповідальність здобувача за зміст і результати роботи. Політика університету вимагає прозорої атрибуції технології з чітким зазначенням того, який інструмент і для яких завдань застосовувався. Відкрите повідомлення про використання штучного інтелекту не є порушенням, тоді як приховування цього факту або ігнорування вимог силабусу вважається недоброчесністю. Окрему увагу Дарія Іванівна приділила ризикам застосування ШІ, серед яких генерування неправдивих фактів і посилань, загрози для приватності та небезпека втрати навичок критичного мислення. Під час зустрічі було наголошено, що академічна доброчесність є основою довіри до результатів навчання, а…

Проведено зустірч зі здобувачами освіти ОПП «Географія» та «Середня освіта (Географія)» з метою їх актуалізації відповідно до чинних нормативних вимог у сфері вищої освіти. Перегляд стосується ОПП «Географія» спеціальності «Середня освіта (Географія)» редакції 2021 року, за якою навчаються здобувачі третього року навчання, та ОПП «Середня освіта (Географія)» редакції 2025 року для здобувачів другого року навчання. Основну увагу зосереджено на оновленні розділу «Форма атестації здобувачів вищої освіти» відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2024 № 1223 «Про затвердження Порядку присвоєння професійних кваліфікацій закладами вищої освіти в разі відсутності професійного стандарту». Під час зустірчі зі здобувачами вищої освіти, науково-педагогічними працівниками двох випускових кафедр географічного факультету та стейкхолдерами враховувувався зміст нормативних вимог до присвоєння професійних кваліфікацій, особливостей підготовки здобувачів вищої освіти та актуальні підходи до атестації майбутніх фахівців.

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА «Середня освіта (Географія)» другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю: А4 Середня освіта (за предметними спеціальностями) галузі знань: А Освіта Освітня кваліфікація: Магістр Середньої освіти (Географія) Професійна кваліфікація: «Вчитель-магістр (Географія)» Завантажити Освітньо-професійну програму в одному файлі ТУТ  

ОГОЛОШЕННЯ ---------- 2 жовтня о 11.30 в аудиторії 53 відбудеться зустріч та лекція з ДЕНИСИКОМ Григорієм Івановичем на тему: ---------- «Сучасне антропогенне ландшафтознавство: суть і значимість». ---------- 28 вересня 2026 р. Вчена рада ЧНУ одностайно прийняла рішення щодо присвоєння «Почесного доктора Чернівецького національного університету». ДЕНИСИК Григорій Іванович – фізико-географ, ландшафтознавець, доктор географічних наук (1999 р.), професор (2000 р.), заслужений діяч науки і техніки України (2016), випускник Чернівецького університету (1975 р.), у 1989–93 рр. та від 2000 р. – завідувач кафедри фізичної географії Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, у 2001–2002 р. – його проректор. Григорій Іванович – автор сотень наукових праць з антропогенної географії, антропогенного ландшафтознавства, краєзнавства та охорони природи, розробив класифікацію та дослідив структуру антропогенних ландшафтів Правобережної України, провів районування і прогноз їх розвитку. ---------- Запрошуємо колег, студентів та усіх зацікавлених!

Нижче наведено силабуси дисциплін, що читаються на Освітньо-професійній програмі Геомоніторинг і Геоконсалтинг за спеціальністю Е4 – Науки про Землю, галузі знань Е (Природничі науки, математика та статистика), рівня вищої освіти другого (магістерського). Силабуси розподілені по курсах із зазначенням обов’язкових дисциплін, спеціалізованих практик, вибіркових дисциплін, дисципліни загальноуніверситетського списку тощо. Що таке силабус? Це навчальна програма дисципліни, яка включає в себе опис навчальної дисципліни, мету та завдання, змістовні модулі та найменування тем занять, тривалість кожного заняття, завдання до самостійної роботи, час консультацій, вимоги викладача, критерії оцінки, список використаної літератури тощо. 2026-2027 (І семестр). Вступ 2026 Обов'язкові дисципліни Геоінформаційні технології та дистанційне зондування Землі у моделюванні природних ризиків Правове регулювання природокористування та просторове планування територій Управління басейновими системами для досягнення цілей сталого розвитку Основи геоконсалтингу Стратегії адаптації до змін клімату та геоекологічні оцінки Моніторинг природних небезпек та ризик-орієнтоване управління Науково-дослідна робота за темою (курсова) 2026-2027 (ІІ семестр). Вступ 2026 Обов'язкові дисципліни Сталий розвиток урбанізованих територій Моделювання кліматичних ризиків для міської інфраструктури Навчальна практика з ГІС-моделювання природних ризиків та геооцінок Вибіркові дисципліни Геоінформаційний супровід геоконсалтингу Експертиза та аудит у геоконсалтингу Екологічна стійкість бізнес-рішень (ESG-консалтинг)…

Екватор, вологість до 90 %, температура близько 27 °C цілий рік і майже 2300 мм опадів щороку. Здавалося б, умови, за яких комфортне велике місто просто неможливе. Але Сінгапур став одним із найзеленіших і найтехнологічніших мегаполісів планети. Як місту вдалося впоратися зі спекою та міським островом тепла? Навіщо хмарочоси перетворюють на вертикальні ліси? Як у Сінгапурі проєктують вітрові коридори, використовують дощову воду і навіть очищують стічну воду до рівня, придатного для повторного використання? У цьому відео розбираємо інженерні рішення, завдяки яким Сінгапур не намагається перемогти тропічний клімат, а вчиться жити разом із ним. Для переходу на канал натисніть ПОКЛИКАННЯ ВІДЕО   ОРИГІНАЛЬНИЙ АВТОРСЬКИЙ ЕМБІЄНТ, ЩО ВИКОРИСТАНИЙ У ВІДЕОРОЛИКУ 1. Glass Gardens 2. Rain on Steel Leaves 3. The Living Canopy

Дубай опинився на межі виживання. Аномальна спека в Дубаї досягає критичної позначки – 35 градусів за вологим термометром. Це абсолютна межа, за якою людське тіло втрачає здатність до самоохолодження, і навіть безлімітний запас води не рятує від перегріву. У цьому відео ми розберемося, як найтехнологічніше місто планети намагається перехитрити клімат – від ризикованого засівання хмар, що перетворює вулиці на озера, до гігантських систем районного охолодження. Ви дізнаєтесь, чому скляні хмарочоси на кшталт Бурдж Халіфа стали температурною пасткою, якою є справжня ціна прогресу для звичайних робітників, і коли найкраще планувати поїздку в ОАЕ. Чи врятують мільярди доларів та найсучасніша інженерія від глобального потепління, чи Дубай приречений стати непридатним для життя? Усі відповіді – у нашому новому випуску рубрики «Атмосферні міста». Для переходу на канал натисніть ПОКЛИКАННЯ ВІДЕО   ОРИГІНАЛЬНИЙ АВТОРСЬКИЙ ЕМБІЄНТ, ЩО ВИКОРИСТАНИЙ У ВІДЕОРОЛИКУ 1. Before The Cooling Fails 2. Pulse of the Sunken Sands 3. Salt Crust Meridian

Курсова робота здобувача другого (магістерського) рівня вищої освіти є навчально-науковою роботою, що має засвідчити рівень його теоретичної та практичної підготовки, здатність самостійно здійснювати науковий пошук, опрацьовувати й критично аналізувати наукову інформацію, застосовувати сучасні методи дослідження та розв’язувати конкретні наукові й професійні завдання. За змістом курсова робота повинна відповідати сучасному рівню розвитку науки, актуальним напрямам досліджень і тематиці освітньої програми. Робота має бути структурованою, логічно завершеною та містити обґрунтовані мету й завдання, аналіз наукових джерел, результати проведеного дослідження, відповідні висновки та, за потреби, практичні рекомендації. Виконання курсової роботи має продемонструвати сформованість у здобувача навичок самостійної науково-дослідницької діяльності, здатність визначати й обґрунтовувати проблему дослідження, добирати та застосовувати відповідні методи, збирати й опрацьовувати фактичний матеріал, використовувати сучасні інформаційні технології, аналізувати та узагальнювати отримані результати. Науковий рівень курсової роботи має відповідати другому (магістерському) рівню вищої освіти та освітній програмі, а її виконання повинно сприяти формуванню дослідницьких компетентностей, необхідних для подальшої підготовки магістерської роботи та здійснення самостійної професійної і наукової діяльності. Теми курсових робіт здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. ОПП «Геомоніторинг і геоконсалтинг». 2026 № з/п Назва теми Викладач(і) 1 Оцінка ризиків та вразливості…