Відкриті бази даних є фундаментальним інструментом сучасної е-науки. Вони забезпечують відтворюваність досліджень, уможливлюють міжнародне порівняння та позбавляють необхідності починати кожне дослідження з нуля. Для фізичної географії та палеогеографії цінними можуть бути такі три платформи. Neotoma Paleoecology Database (neotomadb.org) – глобальна база палеоекологічних даних, що містить пилкові записи, дані макрофосилій, остракод, діатомей та інших біологічних проксі за останні кілька мільйонів років. Для палеогеографічних реконструкцій клімату та рослинності нашого регіону Neotoma є першочерговим джерелом порівняльних даних. База має власний API та інструмент Tilia для роботи з пилковими діаграмами. PANGAEA (pangaea.de) – видавнича платформа та бібліотека Earth and Environmental Science даних, що архівує результати польових і лабораторних досліджень у відкритому доступі. Кожен набір даних отримує DOI і може бути процитований як повноцінна наукова публікація. PANGAEA є рекомендованим репозиторієм для більшості провідних геонаукових журналів, зокрема Quaternary Science Reviews та The Holocene. GBIF- Global Biodiversity Information Facility (gbif.org) – найбільша відкрита база даних біорізноманіття, що об'єднує понад 2 мільярди записів про поширення видів з гербаріїв, польових спостережень та музейних колекцій з усього світу. Для біогеографічних досліджень та аналізу змін ареалів у зв'язку з змінами клімату…

Цифрові моделі рельєфу (DEM) є стандартним інструментом геоморфологічного аналізу, проте їхня візуалізація традиційно обмежувалась двовимірними картами або спеціалізованим ГІС-програмним забезпеченням. DEM.Net Elevation API – безкоштовний вебсервіс, що кардинально змінює цей підхід. На основі глобальних баз висотних даних (SRTM, AW3D30, NASADEM та інших) він генерує інтерактивні 3D-моделі рельєфу для будь-якої ділянки земної поверхні безпосередньо у браузері. Алгоритм роботи є максимально доступним. На сторінці elevationapi.com користувач обирає інструмент «Map to 3D», виділяє прямокутну ділянку на карті, налаштовує параметри – джерело висотних даних, якість сітки, коефіцієнт вертикального перебільшення, супутниковий знімок як текстуру – і генерує модель. Результат можна завантажити у форматах STL або glTF, або експортувати безпосередньо на платформу Sketchfab. Sketchfab – найбільша відкрита платформа для публікації та перегляду 3D-моделей у браузері без жодного встановлення програм. Завантажена модель рельєфу стає інтерактивною. Її можна обертати, масштабувати, додавати анотаційні точки з підписами та вбудовувати на будь-який сайт або у ThingLink-екскурсію через iframe. Безкоштовний акаунт дає змогу публікувати до 10 моделей у відкритому доступі. Поєднання DEM.Net і Sketchfab є особливо ефективним у контексті географічної освіти. 3D-модель конкретної досліджуваної території - гірського хребта, карстового масиву, річкової долини…

Google Earth – один із найпоширеніших інструментів просторової візуалізації, що давно вийшов за межі популярного застосунку для перегляду супутникових знімків. У науковому та освітньому контексті Google Earth Pro (безкоштовний для завантаження) і Google Earth Web є повноцінними інструментами для польової підготовки, просторового аналізу та презентації географічних даних. Ключові можливості для географа охоплюють кілька напрямів. Часовий зріз (Historical Imagery) дає змогу переглядати архівні супутникові знімки конкретної території за десятиліття – незамінний інструмент для аналізу динаміки ландшафту, змін русел річок, деградації рослинного покриву або антропогенної трансформації. Інструмент вимірювань дає змогу розраховувати відстані, площі та висотні профілі безпосередньо на знімку. Імпорт KML/KMZ-файлів дає змогу накладати на Google Earth власні векторні дані, підготовлені у QGIS або ArcGIS, що перетворює його на середовище для візуальної перевірки польових матеріалів. Для навчальних цілей особливо цінною є функція створення маршрутів і турів. Викладач може підготувати анотований віртуальний маршрут польової практики з поясненнями до кожної точки спостереження, який студенти проходять самостійно до або після виїзду. Такі тури експортуються як KMZ і легко вбудовуються у ThingLink-екскурсії або ArcGIS StoryMaps як додатковий просторовий контекст. Google Earth Web (earth.google.com) не потребує встановлення…

Ласкаво просимо до інноваційного цифрового простору кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, де ми поєднуємо класичні польові дослідження з передовими технологіями візуалізації. На цій сторінці ви знайдете нашу унікальну віртуальну бібліотеку інтерактивних презентаційних середовищ, створену на базі платформи ThingLink. Формуючи власну базу Virtual Field Trips (VFT), наша кафедра прагне зробити географічну науку доступною та наочною для кожного, незалежно від відстані чи обставин. Представлені матеріали охоплюють широкий спектр напрямів: від детальних навчальних екскурсій унікальними природними об’єктами та заповідними територіями до наукових презентацій, що демонструють результати наших польових експедицій. Окрім суто дослідницького контенту, бібліотека містить інтерактивні путівники навчальними курсами та сучасні мультимедійні запрошення на наукові конференції, що дозволяє нам підтримувати високий рівень комунікації зі студентами та колегами. Ми постійно працюємо над розширенням цього ресурсу, інтегруючи нові дані, аби кожен відвідувач міг поринути у світ живої географії та відкрити для себе складні природні процеси через призму сучасного цифрового досвіду.   Навчально-геофізична обсерваторія ЧНУ Віртуальна екскурсія університетською геофізичною обсерваторією:   Національний природний парк «Черемоський» Інтерактивна польова подорож віддаленими Буковинськими Карпатами:   Печери Чернівецької області Магістерське дослідження карстових печер Західної України у форматі VFT-презентації: Частина…

Платформа ThingLink дозволяє створювати інтерактивні мультимедійні середовища на основі зображень, панорамних фото та знімків з дрону. Для географічної освіти це означає можливість прив'язати до картографічного або польового зображення довільну кількість інформаційних вузлів — текст, відео, аудіо, посилання на зовнішні ресурси, вбудовані карти Google Maps чи тривимірні моделі рельєфу. Просторовий контекст забезпечується інтеграцією з Google Earth та сервісом DEM.Net Elevation API, що генерує безкоштовні 3D-моделі земної поверхні для будь-якої точки планети з подальшою публікацією на платформі Sketchfab. Ключова педагогічна цінність підходу — спільне створення VFT студентами разом з викладачем (co-creation), що «перевертає» традиційну модель навчання: здобувачі освіти самі збирають, структурують і представляють польовий матеріал, набуваючи навичок польової роботи, цифрової обробки даних та наукової комунікації одночасно. Такий формат є особливо актуальним в умовах обмеженого доступу до польових майданчиків та дистанційного навчання, але зберігає повноцінну методичну цінність і в стандартних умовах як засіб забезпечення інклюзивності та розширення географії практик. Детальніше про методику створення та вдосконалення віртуальних польових екскурсій — у матеріалах майстер-класу д-ра Саймона Хатчінсона (Університет Салфорда, Велика Британія): СЕМІНАР 1; СЕМІНАР 2. Студенти кафедри, які бажають долучитися до створення віртуальних польових екскурсій у платформі…

КУРСИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ 23–27 березня 2026 року на географічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбудуться курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої та фахової передвищої освіти на тему «Інтерактивна фізична географія в школі: польові дослідження та цифрові технології», за спеціальністю А 4.07 Середня Освіта (Географія), галузі знань: А Освіта, обсягом 30 годин (1 кредит ЄКТС). Важливі покликання: Покликання для реєстрації РЕЄСТРАЦІЯ Покликання на ПРОГРАМУ  До робочої групи входять: Богдан РІДУШ, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії; Дарія ХОЛЯВЧУК, доктор географічних наук, доцент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії; Сергій КИРИЛЮК, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії; Людмила КОСТЕНЮК, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії України та регіоналістики; Ірина ДОБИНДА, кандидат географічиних наук, доцент кафедри фізичної географії геоморфології та палеогеографії; Кооринатор – Галина КОВБІНЬКА, кандидат географічних наук, асистент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії +380509129028  

3 березня (вівторок) 2026 року відбулось розширене засідання кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії. На засіданні були презентовані результати дисертаційних досліджень аспіранток 4-го року навчання: спеціальності 106 «Географія» Вікторії БІЛОУС на тему «Географічна спадщина професора Олександра Зупана: оцінка, формування та розвиток» – науковий керівник – д. геогр. н., професор Валерій РУДЕНКО та спеціальності 106 «Географія» Дарини ШКАЄВОЇ на тему «Локальні адаптації до змін клімату на території історико-географічного краю Буковини» – науковий керівник д. геогр. н., доцент Дарія ХОЛЯВЧУК. Заслухані дисертаційні дослідження були одноголосно рекомендовані до захисту.  

Розширене засідання кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії 03 березня (вівторок) 2026 року о 14:30 відбудеться розширення засідання кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії (аудиторія 53). Порядок денний: 1. Презентація результатів дисертаційного дослідження аспірантки 4го року навчання, спеціальності 106 «Географія» Білоус Вікторії на тему «Географічна спадщина професора Олександра Зупана: оцінка, формування та розвиток». Науковий керівник – д.геогр. н., професор Руденко В. П. 2. Презентація результатів дисертаційного дослідження аспірантки 4го року навчання, спеціальності 106 «Географія» Шкаєвої Дарини на тему «Локальні адаптації до змін клімату на території історико-географічного краю Буковини». Науковий керівник – д.геогр.н., доцент Холявчук Д. І.

Студенти 201, 301, 402 груп спеціальності 106 Географія долучилися до «Форуму академічної доброчесності 2026» на тему: «Визначення ефективних підходів для забезпечення академічної доброчесності в освітній діяльності за сучасних умов». Метою форуму був пошук і обговорення ефективних підходів, що сприятимуть забезпеченню академічної доброчесності в освітній діяльності в сучасних умовах, зокрема в контексті практичного впровадження положень Закону України «Про академічну доброчесність», підписаного Президентом України 29 січня 2026 року. Особлива увага під час Форуму була приділена аналізу механізмів реалізації нового законодавства, обміну національним і міжнародним досвідом забезпечення академічної доброчесності (зокрема практиками Великої Британії), а також обговоренню питань виховання доброчесності в закладах освіти як фундаменту формування культури доброчесності в суспільстві. Форум також був присвячений питанням етики, відповідальності та правового регулювання використання штучного інтелекту в освітньому процесі, зокрема в контексті запобігання плагіату, маніпуляціям в академічних текстах та дотримання принципів академічної доброчесності відповідно до вимог нового законодавства. Окремий акцент зроблений на значенні академічної доброчесності для формування професійної етики та доброчесної поведінки в бізнес-середовищі, а також на обміні кращими практиками між освітянами, науковцями, експертами та представниками бізнесу з метою підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу та забезпечення…

Нова вибіркова освітня компонента у загальноуніверситетському каталозі з Дарією Холявчук – англомовний курс «Communicating Climate Change». Курс забезпечить здобувачів теоретичними знаннями і практичними навичками для ефективної комунікації науки та політики щодо змін клімату. Ми навчимо вас розпізнавати маніпуляції і створювати контент, який справді змінює ситуацію. Незалежно від вашої спеціальності – чи ви юрист, дизайнер, економіст, журналіст, психолог чи менеджер – ви опануєте інструменти, які роблять складну інформацію зрозумілою і переконливою для будь-якої аудиторії. Замість пасивного слухання лекцій ви створюватимете реальні продукти: розвінчуватимете фейки про клімат, записуватимете власний подкаст у професійній студії «Цілком природно», розроблятимете комунікаційні стратегії для компаній та організацій. Курс відкриває доступ до природних архівів клімату – річних кілець дерев, осадових відкладів і палеофауни – які стають вашими аргументами у дискусіях про майбутнє планети. Ви здобудете навички, які цінують роботодавці у всіх секторах: від стартапів і корпорацій до медіа та міжнародних організацій, де вміння комунікувати складні теми стає вашою конкурентною перевагою. Силабус дисципліни можна переглянути ТУТ Переглянути презентацію курсу: ↓