Стратегічний план кафедри на 2026–2030 рр. закріплює вектор розвитку не тільки як навчального підрозділу, а й повноцінного наукового осередку: більше грантів, більше партнерств, більше можливостей для кожного, хто обирає географію та науки про Землю як справу свого життя. Стратегія будується на шести стратегічних напрямах: 1. Модернізація та акредитація освітніх програм світового рівня; 2. Нарощування наукової продуктивності та міжнародної видимості; 3. Розширення партнерських мереж і академічної мобільності; 4. Цифрова трансформація освітнього середовища; 5. Розвиток унікальної дослідницької інфраструктури; 6. Зміцнення суспільного іміджу кафедри через популяризацію науки та роботу з випускниками. Стратегічний план кафедри ТУТ

Методичні рекомендації з підготовки кваліфікаційної роботи з ОП Географія за першим (бакалаврським) рівнем  спеціальності 106 Географія містять основні вимоги до структури, змісту та оформлення дослідження. Вони допомагають здобувачам освіти правильно організувати наукову роботу, дотримуватися академічних стандартів і послідовно викладати результати власних досліджень. Користування цими рекомендаціями сприятиме якісній підготовці роботи та її успішному захисту. Документи: Методичні рекомендації  

Відповідно до контракту завідувача кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Холявчук Дарії Іванівни від 28.04.2026 укладено цільові показники роботи кафедри на 2026–2030 рр. Цільові показники  узгоджуються зі стратегічними напрямами розвитку кафедри на 2026–2030 рр. Ознайомитись з показниками можна ТУТ.

У рамках співпраці з Університетом Салфорда у Великому Манчестері започатковано спільні віртуальні активності із британськими студентами . Ініціатива GEOCOIL спрямована на віртуальний обмін знаннями, національною культурою, практичним досвідом у географії. Очікуваним результатом такої співпраці стане пошук  локальних рішень проблем сталого розвитку громад України та Великої Британії. Взаємодія відбуватиметься завдяки використанню програми Thinglink для створення віртуального середовища-подорожі за підтримки Університету Салфорда. Перший крок передбачає віртуальне знайомство зі студентами, університетом та містом. Задля цього наші студенти з різних спеціальностей підготували захопливу віртуальну подорож-квест нашим містом. Переглянути її можна тут.

National Geographic MapMaker (mapmaker.nationalgeographic.org) – безкоштовний вебінструмент цифрової картографії, розроблений National Geographic спільно з Esri спеціально для освітніх цілей. На відміну від повноцінних ГІС-платформ, MapMaker орієнтований на аудиторну роботу. Інтерфейс інтуїтивний і не потребує реєстрації і технічної підготовки, а готові тематичні шари і навчальні активності дають змогу одразу перейти до роботи з даними. Платформа поєднує картографічну основу Esri з редакційним контентом National Geographic відеоурок науково верифікованими даними про природні і соціальні явища, текстовими поясненнями та мультимедіа. Студент не просто переглядає карту, а досліджує просторові зв'язки між природними процесами та суспільством через структуровані навчальні завдання. Прикладом такої активності є дослідження «Вулкани та культура». Учні накладають шари даних про вулканічну активність, тектонічні плити, традиції та фольклор різних народів світу і аналізують, яким чином вулканічні ландшафти формували культурну…

R – мова програмування з відкритим кодом, що стала стандартом статистичного аналізу у природничих науках. RStudio – інтегроване середовище розробки, яке робить роботу з R доступною навіть без досвіду програмування: код, результати, графіки та документація відображаються в одному вікні. Обидва інструменти безкоштовні, кросплатформні і активно використовуються у провідних географічних і геонаукових дослідженнях. Для студентів освітньої програми «Геосистеми та георизики» R є особливо цінним інструментом. Тут можна працювати з просторовими даними, часовими рядами кліматичних спостережень і даними дистанційного зондування в єдиному відтворюваному робочому процесі, на відміну від роботи з окремими програмами для кожного завдання. Рекомендуємо три базові бібліотеки (пакети) для географічних застосувань: tidyverse – набір пакетів для імпорту, очищення та трансформації табличних даних, що є першим кроком у будь-якому аналізі: польових вимірювань, метеорологічних рядів, результатів лабораторних…

У сучасній науковій комунікації ідентифікація автора є не менш важливою, ніж якість самого дослідження. Однакові або схожі імена, зміна прізвища, транслітерація з української — усе це призводить до того, що публікації одного дослідника виявляються «розпорошеними» між різними профілями або взагалі не атрибутуються коректно. Система наукових ідентифікаторів вирішує цю проблему і є стандартною вимогою більшості міжнародних журналів та грантових програм. ORCID (orcid.org) — відкритий міжнародний ідентифікатор дослідника у форматі 16-значного числа, наприклад 0000-0002-1825-0097. Реєстрація безкоштовна і займає кілька хвилин. ORCID-профіль обєднує всі публікації, гранти, установи та освітні дані дослідника в єдиному місці і автоматично синхронізується з більшістю наукових платформ. Наявність ORCID є обов'язковою умовою подачі рукописів до журналів та більшості видавництв відкритого доступу. Реєстрація: orcid.org/register. Scopus (scopus.com) — найбільша реферативна база даних наукових публікацій компанії Elsevier.…

ArcGIS StoryMaps – безкоштовна (для освітніх установ) платформа компанії Esri, що дає змогу створювати інтерактивні веб-публікації, побудовані навколо карти. Це не просто презентація і не звичайний сайт – це просторова розповідь, у якому карта є основним засобом комунікації, а текст, фото, відео та графіки слугують її доповненням. Принцип роботи простий: автор обирає маршрут або тему, додає картографічні шари з ArcGIS Online або завантажує власні геодані, і будує навколо них послідовну розповідь. Читач переміщується по публікації як по маршруту – від однієї локації чи тези до наступної. Готова StoryMap публікується за посиланням і не потребує жодного встановлення програм. Платформа пропонує кілька форматів на вибір залежно від завдання. Формат «Scrollytelling» дає змогу прив'язати зміну карти до прокручування тексту – ефективний інструмент для подачі динамічних або порівняльних просторових…

Дистанційне зондування Землі перестало бути доступним тільки для спеціалізованих установ з дорогим програмним забезпеченням. Сьогодні три платформи у відкритому доступі забезпечують повний цикл роботи з супутниковими даними — від завантаження архівних знімків до хмарної геообробки – і є стандартним інструментарієм сучасного географа. Google Earth Engine (earthengine.google.com) – хмарна платформа для геопросторового аналізу з каталогом понад 70 петабайт супутникових і кліматичних даних, доступних безпосередньо у браузері без завантаження. Користувач пише скрипти на JavaScript або Python і запускає їх на серверах Google, що усуває обмеження локального комп'ютера при роботі з великими масивами даних. Для академічних і некомерційних досліджень доступ безкоштовний після реєстрації. Earth Engine є стандартним інструментом для аналізу змін земного покриву, моніторингу рослинності (NDVI), картування повеней та інших задач регіонального і глобального масштабу. Copernicus Open Access…

Відкриті бази даних є фундаментальним інструментом сучасної е-науки. Вони забезпечують відтворюваність досліджень, уможливлюють міжнародне порівняння та позбавляють необхідності починати кожне дослідження з нуля. Для фізичної географії та палеогеографії цінними можуть бути такі три платформи. Neotoma Paleoecology Database (neotomadb.org) – глобальна база палеоекологічних даних, що містить пилкові записи, дані макрофосилій, остракод, діатомей та інших біологічних проксі за останні кілька мільйонів років. Для палеогеографічних реконструкцій клімату та рослинності нашого регіону Neotoma є першочерговим джерелом порівняльних даних. База має власний API та інструмент Tilia для роботи з пилковими діаграмами. PANGAEA (pangaea.de) – видавнича платформа та бібліотека Earth and Environmental Science даних, що архівує результати польових і лабораторних досліджень у відкритому доступі. Кожен набір даних отримує DOI і може бути процитований як повноцінна наукова публікація. PANGAEA є рекомендованим репозиторієм…