Відкриті бази даних є фундаментальним інструментом сучасної е-науки. Вони забезпечують відтворюваність досліджень, уможливлюють міжнародне порівняння та позбавляють необхідності починати кожне дослідження з нуля. Для фізичної географії та палеогеографії цінними можуть бути такі три платформи.

Neotoma Paleoecology Database (neotomadb.org) – глобальна база палеоекологічних даних, що містить пилкові записи, дані макрофосилій, остракод, діатомей та інших біологічних проксі за останні кілька мільйонів років. Для палеогеографічних реконструкцій клімату та рослинності нашого регіону Neotoma є першочерговим джерелом порівняльних даних. База має власний API та інструмент Tilia для роботи з пилковими діаграмами.

PANGAEA (pangaea.de) – видавнича платформа та бібліотека Earth and Environmental Science даних, що архівує результати польових і лабораторних досліджень у відкритому доступі. Кожен набір даних отримує DOI і може бути процитований як повноцінна наукова публікація. PANGAEA є рекомендованим репозиторієм для більшості провідних геонаукових журналів, зокрема Quaternary Science Reviews та The Holocene.

GBIF- Global Biodiversity Information Facility (gbif.org) – найбільша відкрита база даних біорізноманіття, що об’єднує понад 2 мільярди записів про поширення видів з гербаріїв, польових спостережень та музейних колекцій з усього світу. Для біогеографічних досліджень та аналізу змін ареалів у зв’язку з змінами клімату GBIF є незамінним інструментом.

Усі три платформи є безкоштовними, не потребують інституційного доступу і підтримують експорт даних у стандартних форматах для подальшої обробки у QGIS, R або Python.

Публікація власних дослідницьких даних у PANGAEA або внесок до Neotoma є визнаною науковою практикою, що підвищує цитованість і видимість роботи у міжнародній спільноті.