Туристи, що мандрують гірськими маршрутами, часто беруть із собою невеликий прилад – альтиметр – для вимірювання висоти (рис. 1). Якщо через певну кількість кроків фіксувати показання альтиметра, то за ними можна побудувати графік, що показує, як змінюється висота шляху вздовж маршруту. Очевидно, чим гористіша місцевість, якою цей маршрут пролягає, тим більшими будуть коливання лінії графіка. Уявімо тепер туриста, який вирішив здійснити похід магнітними «горами» і «долинами». Для такої подорожі йому потрібно захопити із собою «магнітний альтиметр» – магнітометр, і тоді він зможе визначати свою магнітну висоту. Побудувавши графік проведених вимірів, турист виявить на рівній земній поверхні магнітний рельєф більшої чи меншої пересіченості. Структура магнітного поля Землі така, що, зробивши навколосвітню подорож, цей турист один раз чи двічі, залежно від того, який елемент земного магнетизму ним вимірюється, підніматиметься на величезну магнітну «висоту» чи опускатиметься у глибоку магнітну «долину» (рис. 2). Ці здуття чи вм’ятини на магнітній «поверхні», що оточує земну кулю, зумовлені полем його однорідного намагнічування, або дипольним полем. Переміщаючись цією «поверхнею», турист помітить кілька менш значних за інтенсивністю, ніж у попередньому випадку, підйомів та опускань магнітного рельєфу. Це так звані…

З 16 січня по 16 травня 2023 р. у рамках  продовження індивідуального наукового гранту JESH Ukraine за підтримки Австрійської Академії наук доцентка кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Холявчук Дарія Іванівна перебувала в Університеті м. Інсбрук, Австрії. Доцентка продовжила співпрацю з міждисциплінарним дослідницьким простором «Гірські регіони», виконуючи наукове дослідження «Створення адаптаційних можливостей до змін клімату, навколишнього середовища та суспільства на основі традиційних знань віддалених гірських громад в Українських Карпатах». Упродовж стажування вивчено досвід досліджень експериментальної дослідницької станції взаємодії лісу та атмосфери (FAIR) в Австрійських Альпах: кругообігу вуглецю та води в екосистемах; взаємодії якості повітря між лісом та атмосферою; метеорологія приземного шару в умовах складної топографії; дистанційного та локального зондування; розробки, тестування та валідації моделей. Проведено низку консультацій з науковцями Університету м. Інсбрук щодо джерельної бази австрійських архівних фондів  для досліджень адаптації до змін довкілля за часів Австро-Угорської монархії у Тіролі та Буковині. Під час наукового стажування доцентка відвідала наймасштабнішу європейську природничу конференцію - EGU 2023 (Генеральну асамблею Європейського товариства з геонаук), 23-28 квітня 2023 р. у м. Відень та взяла участь у низці панельних дискусій і наукових заходів. У результаті…

У практиці було помічено, що стрілка магнітного компаса не завжди встановлюється точно у напрямку Полярної зірки. Спершу це пояснювали помилками самого приладу. Але з часом стало зрозуміло, що справа не в компасі, а саме магнітне поле не завжди орієнтоване на північ. Воно спрямоване під деяким кутом до географічного меридіана, тобто, як почали говорити пізніше, може мати схилення. Христофор Колумб, ведучи свої каравели до ще невідомих американських берегів, вперше встановив, що магнітне схилення не залишається постійним, а змінюється від місця до місця. Це відкриття, що зіграло виняткову роль розвитку науки про земний магнетизм, ледь не коштувало життя самому уславленому адміралу. Ось що сталося протягом кількох тижнів вересня і жовтня 1492 р. після того, як моряки іспанської експедиції, втративши цілий місяць на ремонт однієї зі своїх каравел, залишили гавань на Канарських островах. ...Попутний вітер гнав кораблі Колумба «Санта-Марія», «Пінта» та «Нінья» з несподівано великою швидкістю на захід (рис. 1). А в їхніх екіпажах, де було багато випадково набраних і навіть втікачів, назрівав бунт. І в цей тривожний час вони дізнаються: стрілка з невідомої причини набагато відхилилася від напрямку на Полярну зірку, а…

Серед визнаних вчених світу, творчість яких досягла розквіту в першій половині ХІХ століття, однією з найяскравіших постатей був Карл Фрідріх Гаус (рис. 1). Рано розпочавши свою наукову діяльність, він досить скоро досяг великих успіхів у багатьох розділах математики і по праву одержав ім’я «короля математиків». Не менших успіхів він досяг і в астрономії. У 24 роки Гаус знайшов напрочуд простий, але тим не менш точний спосіб обчислення орбіт планет за вимірами її положення на небосхилі всього в декількох точках. І коли астрономи «втратили» виявлену ними раніше малу планету Церера, він застосував цей спосіб для обчислення її орбіти. Відразу ж відомий німецький астроном Генріх Ольберс, направивши телескоп у точку, обчислену молодим дослідником, виявив, здавалося, «назавжди втрачену» планету. Це була сенсація, яка утвердила Гауса серед найвизначніших європейських астрономів. Треба сказати, що досягти такого результату допомогли йому не лише рідкісні здібності знаходити оригінальні рішення найважчих завдань, але й виняткове обдарування обчислювача. Все своє життя Гаус не переривав заняття астрономією і чимало нового вніс у давню зоряну науку. Щодо його досліджень магнітного поля Землі, то тут Гаус виконав класичні роботи, які, власне, і лягли…

Придворний лікар англійської королеви Вільям Гілберт не тільки користувався славою лікаря, який глибоко знає свою справу, але був чи не найвидатнішим натуралістом свого часу (рис. 1). Вчений витратив 18 років життя і майже весь свій стан на досліди з вивчення загадкових явищ магнетизму і зробив при цьому чимало відкриттів, що прославили його ім’я. Результати проведених ним численних дослідів з намагніченими тілами він виклав у праці, надрукованій у лондонській друкарні в 1600 р. У шести книгах свого твору він докладно розповів про взаємодію магнітного каміння між собою і з залізними предметами, про орієнтацію по меридіану намагнічених сталевих пластинок і голок, про поведінку магнітів при їх нагріванні та про інші прояви магнітних сил. Ці дослідження настільки об’ємні і різноманітні, що із сучасників були підстави назвати Гілберта «батьком науки про магніти». Чимало інформації у творах Гілберта і про земний магнетизм. Він описує досліди з вивчення магнітних сил навколо залізної кулі, яку намагнітив з допомогою найбільшого магнітного каменю в Англії (Гілберт купив його за нечувану суму). Визначивши на поверхні кулі напрямок магнітних сил, він переконався, що у двох його точках ця сила спрямована по…

Морфологічні властивості ґрунту пов’язані з іншими, зокрема, хімічними і фізичними. Дуже важливою властивістю ґрунту є його щільність. Оптимальною вважається щільність близько 1 г/см3. Якщо ж вона сягає величини 1,4 г/см3, то коріння рослин погано проникає у цей шар ґрунту і він залишається без коріння. Саме тому не можна обмежувати ґрунт лише глибиною поширення коріння рослин, проте використовувати цю ознаку для оцінки та виділення ґрунтів все ж таки треба. Кожен горизонт ґрунтів характеризується структурою та гранулометричним складом (поєднанням ґрунтових частинок різного розміру). Гранулометричний склад впливає на водний режим ґрунтів, характер руху води у них тощо (рис. 1). Хімічні властивості ґрунтів насамперед визначаються мінералогічним складом і значною мірою глинистими мінералами, гумусом, складом та кількістю обмінних катіонів (кальцій, натрій, магній, алюміній, водень) – тих, які легко обмінюються у ґрунті при взаємодії з розчинами, що містять надлишок інших катіонів. Ці катіони регулюють рівень кислотності ґрунтів, рухливих, доступних поживних речовин, таких як калій, фосфор, азот. Всі ці властивості характеризують ґрунт і багато в чому зближують його з гірською породою. Але будова, гумусовий шар, особливе поєднання всіх горизонтів відрізняють ґрунт від гірської породи. У ґрунт постійно…

«...Ідуть каравани безкрайніми пісками пустелі Гобі. Сонце приховано жовтою пеленою пилу. Далеко від берегів Янцзи до кушанських царств, і немає до них видимих протоптаних стежок. Важко, ох як важко довелося б караванщикам, якби вони не захопили з собою білий глиняний горщик, який вони бережуть дужче за весь свій дорогий вантаж, хоча немає в ньому ні золота, ні перлів, ні слонової кістки. У посудині на дерев’яному поплавці лежить коричневий камінь, що «любить залізо». Він, повертаючись, увесь час вказує мандрівникам бік півдня, а це, коли Сонце закрите хмарами або не видно зірок, рятує їх від багатьох бід, виводячи до колодязів і допомагає прямувати вірним шляхом». Ось який запис було зроблено в одному китайському літописі майже 4 тис. років тому. Виявляється, вже тоді в Китаї була відома здатність природного магніту розташовуватися одним кінцем на південь, а протилежним – на північ, і ця здатність «особливого каменю» використовувалася мандрівниками для орієнтації на суші по основним напрямкам. У стародавніх літописах Китаю є відомості про те, що 300–400 років до н. е. магнітний компас використовувався також і на кораблях, які здійснювали далекі плавання. В енциклопедії, складеній китайськими…

Багато століть поспіль дослідники прагнуть зрозуміти, чому у земної кулі є магнітне поле, що являють собою могутні джерела, які його породжують, як глибоко вони заховані в надрах Землі? І для сучасних учених це, як і раніше, продовжує, значною мірою, залишається таємницею. Тим часом, розгадавши її, вдалося б не тільки вирішити найважливіше пізнавальне завдання, але й більше дізнатися про утворення і розвиток нашої планети, а також про виникнення та еволюцію інших планет Сонячної системи. З давніх-давен земне магнітне поле цікавило найвидатніших учених. Воно вражало їх уяву як унікальне явище природи, використання якого обіцяло великі можливості щодо вирішення низки важливих практичних завдань. Першою з них була орієнтація під час далеких подорожей, особливо при похмурій погоді, коли не видно Сонця або зірок і напрямок руху не можна визначити по світилах. Тоді правильний шлях міг вказати лише магнітний компас, дивовижний за простотою навігаційний інструмент. Він і відкрив шлях до океану. «Магнітний компас – прилад маленький, але без нього Америка не була б відкрита!» – кажуть моряки, і це не велике перебільшення. Він створив цілу епоху в судноплавстві і нині не втратив свого значення (рис.…

24 травня 2023 р. з метою розширення та узагальнення практичних знань з предметів природничого характеру, Проскурняк Мирослав Михайлович та Годзінська Ірина Леонідівна організували польовий семінар для студентів першого курсу географічного факультету спеціальностей «Географія», «Середня освіта (Географія)» і «Геосистеми та георизики». Програма польового семінару передбачала виїзну оглядову екскурсію по маршруту: м. Чернівці – м. Снятин – м. Яремча – с. Татарів – с. Поляниця та піший вихід на гору Хом’як. Такий маршрут дав можливість отримати загальні уявлення про природні особливості значної частини Зовнішнього та Вододільно-Верховинського масивів Українських Карпат. Під час польового семінару студенти першого курсу мали змогу ознайомитися із характерними рисами орографічної будови передгірських та гірських територій Чернівецької та Івано-Франківської областей. У ході оглядової екскурсії вони отримати знання про історію розвитку і формування Карпатської гірської споруди, специфіку тектонічної будови та літологічного складу території, зміну ландшафтних комплексів. Під час сходження на г. Хом’як по маршруту, студенти-першокурсники набули практичного досвіду поводження в польових умовах, споглядали ритмічне чергуванням декількох літологічних різновидів шарів, що мають назву карпатського флішу, ерозійні форми рельєфу, схили різного походження, кам’яні річки (куруми), несприятливі геолого-геоморфологічні процеси, висотну поясність, а також навчилися…

У минулому році колективом кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії для поціновувачів географічної науки серед старшокласників було започатковано Наукову школу «Я – географ». У Науковій школі «Я – географ» викладачі кафедри ознайомили учасників з особливостями окремих напрямків географії у п’яти секціях: «Я – планетолог», «Я – кліматолог», «Я – геолог», «Я – природозахисник», «Я – палеогеограф». За результатами роботи наукової школи «Я – географ» представники від кафедри Яна ПОП’ЮК та Ірина ДОБИНДА перемогли у Всеукраїнському конкурсі «Молодий вчений року» у номінації 7 «Наукова школа (неформальна освіта)».