Відповідно до традицій кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбувся черговий науковий семінар. Його проведення практично збіглося з Днем науки, який святкують 20 травня. У науковому семінарі взяли участь викладачі кафедри, аспіранти та студенти. Результати своїх досліджень представили: Дарина ШКАЄВА, аспірантка кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії (науковий керівник – к.геогр.н., доц. Холявчук Д.І.). Тема доповіді: «Несприятливі гідрометеорологічні явища Північної Буковини та адаптація до них за часів Австро-Угорської імперії» Дарія ХОЛЯВЧУК, доцент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії. Тема доповіді: «Дослідження змін довкілля: гірський вимір». Дякуємо доповідачам за активну науково-дослідницьку діяльність та представлені результати, а учасникам семінару – за фахову дискусію та рекомендації щодо подальших досліджень! Всім бажаємо подальших наукових пошуків і відкриттів під мирним небом України!

21 травня 2023 року атмосфера у сквері поблизу Резиденції ЧНУ імені Юрія Федьковича була сповнена цікавістю і новими знаннями. Науковці нашого Університету презентували гостям заходу різноманітні грані наук, демонстрували свої наукові доробки, розкривали зацікавленим слухачами захопливу і доступну науку. Географію під відкритим небом популяризували викладачі Богдан Рідуш, Дарія Холявчук, Сергій Кирилюк, Яна Поп’юк, Ірина Добинда, аспіранти Володимир Зеленчук, Уляна Костюк, Василь Шавранський та студенти кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Ірина Бузинська, Оксана Осачук. Учні та гості заходу мали можливість спробувати себе у ролі фахівця-метеоролога, ознайомившись з особливістю роботи цифрової метеостанції, специфікою акумуляції та обробкою даних. Зацікавленість викликали також експерименти визначення експрес-тестами з допомогою кондуктометрів твердості води, рН-ґрунту, освітленості, радіаційного фону, а також визначення вмісту нітратів в овочах і фруктах. Відвідувачі мали змогу зануритися і в мікросвіт: з допомогою мікроскопа на екрані комп’ютера спостерігали за зразками зрізів деревини, комах, епідермісу цибулі, крові і багатьох інших матеріалів. А колекція гірських порід і палеонтологічних решток мамонтів, бізонів, первісних турів, коней і молюсків  навіть викликала подекуди захопливі, змістовні дискусії. Отже, вмотивовані та зацікавлені учні мали змогу отримати відповіді на всі свої запитання: «Що…

Сумарна радіація – це сума прямої (на горизонтальну поверхню) та розсіяної радіації: Q = S'+ D. Склад сумарної радіації, тобто відношення між прямою і розсіяною радіацією, змінюється в залежності від висоти Сонця над горизонтом, прозорості атмосфери та хмарності. До сходу Сонця сумарна радіація повністю складається з розсіяної радіації, а при малих висотах Сонця – переважно з неї. Із збільшенням висоти Сонця частка розсіяної радіації в складі сумарної при безхмарному небі зменшується: при куті Сонця над горизонтом 8° вона складає 50 %, а при 50° – лише 10–20 %. Чим прозоріша атмосфера, тим менша частка розсіяної радіації в складі сумарної. В залежності від форми, висоти та кількості хмар частка розсіяної радіації збільшується. Коли Сонце закрите щільними хмарами, сумарна радіація складається лише з розсіяної. При незначній, або тонкій хмарності, коли Сонце цілком відкрите або не повністю закрите хмарами, сумарна радіація за рахунок розсіяної може бути більшою, ніж при ясному небі. Добовий хід сумарної радіації визначається головним чином зміною висоти Сонця. Сумарна радіація зростає пропорційно зростанню висоти Сонця. Але вплив хмарності та прозорості повітря сильно ускладнює цю залежність і порушує плавний хід сумарної…

До уваги студентів кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, 16 травня 2023 року о 14:30 в аудиторії 53 відбудеться захист курсових робіт студентів кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії спеціальностей 014.07 (Середня освіта. Географія) та 106 (Географія) в академічних групах 303, 309, 403. Явка усіх студентів обов’язкова, включно з тими, хто доповідався на Студентській науковій конференції. В online-форматі до захисту допускаються лише ті студенти, які офіційно перебувають за кордоном. Доєднатися до заходу за покликанням на Google Meet. Курсові роботи (оформлені відповідно до вимог, за покликанням ТУТ) мають бути подані на кафедру фізичної географії, геоморфології та палеогеографії до 16 травня у друкованому та електронному (.pdf) вигляді.

9 травня 2023 року відбувся виїзний навчальний семінар «Краєзнавчі аспекти ландшафтів Середнього Подністер’я» для студентів 2 і 3 курсів спеціальностей 014.07 – «Середня освіта (Географія)» та 106 – «Географія». Під час семінару студенти мали можливість безпосередньо ознайомитися із природними особливостями Прут-Дністерської, Західноподільської та Середньоподільської височинних ландшафтних областей Західноукраїнського краю зони широколистяних лісів. Зокрема, об’єктами споглядання були ландшафти товторової гряди на теренах НПП «Подільські Товтри» та панорама Дністровського водосховища. Студенти також змогли відмітити краєзнавчі особливості та історико-культурну спадщину трьох історико-культурних країв – Північної Буковини, Північної Бессарабії та Поділля. Відвідали Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця», колишню столицю Подільського князівства – місто Кам’янець Подільський з його історико-культурними об’єктами та історичне місто Бакоту.

Як і будь-яке природне тіло ґрунт має набір властивостей, які дозволяють відрізняти його від інших тіл. Зовнішню будову ґрунту вивчає розділ ґрунтознавства – морфологія. Ґрунтознавець поділяє ґрунт на горизонти, вказує колір ґрунту в кожному шарі, його структуру, склад, поширення коренів, тобто процедура виділення ґрунту, відділення його від інших порід в першу чергу відбувається за його зовнішнім виглядом та морфологією. З’ясувати, ґрунт це чи ні, допомагають твердження Костичева (ґрунт – зона поширення коренів) та Полинова (ґрунт – поєднання різних шарів, або горизонтів, з верхнім гумусовим, збагаченим перегноєм, шаром). Зазвичай прийнято виділяти такі горизонти ґрунту (рис. 1): А – акумулятивний, або гумусовий; В – перехідний до материнської породи; С – саму материнську породу, на основі якої сформувався ґрунт і яка практично не змінена процесами ґрунтоутворення. Іноді материнську породу підстилає зовсім інша, яка опосередковано може впливати на ґрунт, але прямо в його формуванні участі не бере. Наведена схема ускладнюється тим, що у межах кожного горизонту (А, В, С) можна виокермити підгоризонти, а у деяких ґрунтах трапляються й додаткові горизонти. Так, у лісовій зоні поширені дерново-підзолисті та підзолисті ґрунти, у яких у профілі є…

20 квітня викладачка кафедри Ірина Добинда з темою «Географічне краєзнавство. Роль краєзнавчої роботи в школі» взяла участь у якості спікера на методичному калейдоскопі для вчителів географії та економіки на тему «Формування краєзнавчої та підприємницької компетентності на уроках географії та економіки». Захід відбувся на базі Чернівецького краєзнавчого музею. Спікерами методичного калейдоскопу також були: Родіка ТІМІШ, консультант Чернівецького центру професійного розвитку педагогічних працівників; Олександр ШКУРІДІН, депутат Чернівецької обласний ради, член Національної спілки краєзнавців України, голова Громадської організації «Інститут громад»; Валентина ФОСТІЙ, вчитель географії Чернівецької гімназії №7 Чернівецької міської ради, вчитель – методист, заслужений вчитель України.

Найменування спеціальності: 103 «Науки про Землю». Освітній рівень (ступінь): перший (бакалаврський). Назва програми: Геосистеми та георизики. Форма навчання і обсяг програми (в кредитах ЄКТС і роках): денна (240 кредитів ЄКТС; 4 роки навчання). Мета програми: формування у здобувачів вищої освіти здатності розв’язувати складні спеціалізовані задачі з використанням методів наук про Землю та практичні проблеми, пов’язані з комплексністю та невизначеністю прояву природних небезпек, у процесі професійної діяльності, що передбачає застосування теоретичних і практичних знань Наук про Землю.

26 квітня 2023 року відбулося відкрите бінарне заняття з курсу «Дослідницька діяльність у вивченні географії» для студентів 5 курсу спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія). Тема лекції «Реалізація дослідницької діяльності при вивченні географії та природознавства» Лектори: Добинда Ірина Петрівна – к.геогр.н., асистент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії; Кирилюк Олена Володимирівна – к.геогр.н., головний спеціаліст відділу організаційної та юридично-кадрової роботи Клішковецької територіальної громади, вчитель географії та природознавства ОЗО «Клішковецький ЗЗСО» І-ІІІ ст. На лекції були присутні викладачі та співробітники кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Ходан Г.Д., Поп'юк Я.А., Проскурняк М.М., Чернега П.І., Годзінська І.Л., Самашко А.Ф. Під час лекції Олена Володимирівна поділилася зі студентами практичними навичками і прийомами реалізації дослідницької діяльності в школі на прикладі свого особистого досвіду.

26 квітня 2023 року відбулася відкрита бінарна он-лайн лекція на тему: «Технологія змішаного навчання у шкільній географічній освіті» з курсу «Спецкурс з проблем викладання географії в закладах ЗСО» для студентів 4 курсу спеціальності 014 Середня освіта (Географія). Лектори: Ковбінька Галина Дмитрівна – к.геогр.н., асистент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії та Варакута Ольга Михайлівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри географії та методики її навчання Тернопільського національного університету ім. В. Гнатюка. Обґрунтували актуальність технології змішаного навчання на сучасному етапі, розкрили її сутність, схарактеризували інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), моделі, форми он-лайн занять які доцільно, можливо та необхідно застосовувати під час змішаного навчання у процесі вивчення географії в школі, ознайомили з різними безкоштовними системами управління он-лайн навчання. А також акцентували увагу на перевагах, недоліках і перспективах розвитку технології змішаного навчання. На лекції також були присутні викладачі та співробітники кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії: Проскурняк М.М., Кирилюк С.М., Добинда І.П., Поп'юк Я.А., Самашко А.Ф., та доктор педагогічних наук, професор кафедри економічної географії та екологічного менеджменту, гарант ОПП Середня освіта (Географія) Чубрей О.С.