Материк Євразія – найбільший масив суші на Землі, де живе більше половини її населення, омивають чотири океани – Північний Льодовитий, Атлантичний, Тихий та Індійський. Материк розташований між екватором і 77° пн. ш., його крайні точки – мис Челюскін (77° 43′ пн. ш.), мис Піай (1° 16′ пн. ш.), мис Рока (9° 34′ з. д.), мис Дежньова (169° 40′ з. д.); найбільша протяжність із півночі на південь – 8 тис. км, із заходу на схід – 16 тис. км. Деякі острови, що належать до Євразії, розташовані на великій відстані від неї. Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа та Північна Земля заходять за 80° пн. ш., острови Малайського архіпелагу простягаються у південну півкулю до 11° пд. ш. Азорські острови в Атлантичному океані розташовані на 28° з. д. Площа Євразії з островами – 53,4 млн км2, у тому числі, площа островів – 2,75 млн км2. Величезні розміри материка визначають велику складність та різноманітність його природних умов. У межах Євразії розташовані дві частини світу – Європа та Азія. Уявлення про Європу й Азію як про різні частини світу склалося в давнину, значно раніше, ніж сформувалися географічні уявлення…

Перш ніж перейти до характеристики тропічного поясу, необхідно визначити місце його вод у Світовому океані та дати загальне уявлення про природну, або фізико-географічну, зональність (поясність) океану. Це значною мірою допоможе виявленню специфічних відмінностей тропічних вод від інших широт. Відомо, що на суші в меридіональному напрямку змінюються природні пояси: полярний, субполярний, помірний, субтропічний, тропічний, екваторіальний. Те ж спостерігається під час руху океаном. У низьких широтах Тихого океану основні зони були вивчені та описані радянським ученим  Богоровим. У Світовому океані зазвичай виділяються такі зони або, точніше, пояси. У північній півкулі – північний полярний (або арктичний), субполярний (субарктичний), помірний, субтропічний і тропічний. Поблизу екватора розташовується екваторіальний. У південній півкулі простежуються аналогічні пояси, але у зворотному порядку: південний тропічний, субтропічний, помірний, субполярний (субантарктичний) і полярний (антарктичний). Пояси північний тропічний, екваторіальний та південний тропічний разом складають тропічний пояс Світового океану. Отже, океан за природними умовами симетричний щодо площини термічного екватора та кожному поясу північної півкулі відповідає пояс у південній. Розглянемо коротко основні особливості природи різних поясів, починаючи з полярних. Полярні пояси (рис. 1), тобто арктичний і антарктичний, є областями холодних вод, практично цілий рік покриті…

Усі знають, що таке ґрунт. Усі люди ходять по ньому, обробляють його, вирощуючи різноманітні плоди, овочі та зерно. Все, що ми їмо, за винятком риби та інших морських продуктів, дає нам ґрунт. Стародавні індійці та греки вважали ґрунт одним із чотирьох елементів світобудови (вогонь, земля, вода, повітря). Вони були переконані, що в основі нашого матеріального світу лежать ці чотири елементи – початки та їх поєднання визначає всю різноманітність світу. У 80-ті роки ХІХ ст. В.В. Докучаєв дав наукове визначення ґрунту та встановив основні закони, за якими він утворюється та живе (рис. 1). Він визначив його як природно-історичне тіло, поверхневі горизонти земної кори, що утворилися під впливом клімату, живих організмів (рослин та тварин) з геологічної породи залежно від рельєфу протягом часу. Саме це визначення і стало основою нової науки – ґрунтознавства. У словах В.В. Докучаєва закладені всі закони розвитку ґрунту, які пізніше підтверджені роботами численних учених, зокрема, його зв’язок з гірською породою, з якої він утворюється, з кліматом, тобто з географічним середовищем. І найголовнішим є те, що ґрунт не може існувати без впливу живих організмів, тому що без них буде утворюватися…

Якщо за межі тропічного поясу Світового океану прийняти тропіки Рака і Козерога, то він простягатиметься з півночі на південь приблизно на 47°, або 2820 морських миль (5220 км). Пояс охоплює широкою смугою всю земну кулю, перериваючись лише материками. Площа океану в його межах становить 153 млн км2. Це більше площі всіх материків (включаючи Антарктиду) та островів, разом узятих. Зазвичай на географічних картах Світовий океан зображується у проекції Меркатора. Ця проекція не рівновелика, розміри всіх об’єктів у низьких широтах сильно зменшено. Правильне співвідношення площ зберігається лише на глобусах і картах рівновеликих проекцій. Води тропічного поясу розділені материками на три частини, що входять до Атлантичного, Індійського та Тихого океанів. Сюди повністю або частково належать моря: Індонезії, Карибська та Мексиканська затока, Червоне. Розчленованість акваторії при великій протяжності берегової лінії та складності географії прилеглої суші зумовлює різноманітність природи тропічного поясу. Органічний світ тропіків найдавніший. Тут протягом багатьох геологічних періодів не було істотних змін кліматичних умов. Природа розвивалася протягом десятків мільйонів років без перерв і катастроф. У тропічному поясі океану спостерігається безліч природних «ландшафтів». Тут – безкраї простори теплих синіх вод і відкриті береги, де…

Нижче наведено робочі програми дисциплін, що читаються викладачами кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, рівня вищої освіти другогоо (магістерського). Робочі програми розподілені по курсах із зазначенням обов’язкових дисциплін, спеціалізованих практик, вибіркових дисциплін тощо. Робоча програма навчальної дисципліни як внутрішній нормативний документ визначає навчально-методичні засади діяльності кафедри; на її основі розробляються підручники та навчальні посібники, у тому числі й для самостійного вивчення дисципліни, інші матеріали методичного характеру, що допомагають успішно опанувати матеріал програми. 106 Геогрфія Антропогенне ландшафтознавство Географічні основи етногенезу Геофізика ландшафту Медична географія Фізична географія Сонячної системи 014 Середня освіта (Географія) Географічні основи природокористування Дослідницька діяльність у вивченні географії Інноваційні технологія навчання географії у сучасній школі Методологічні проблеми географічної науки Сезонні спостереження за довкіллям Фізична географія Сонячної ситеми

Нижче наведено робочі програми дисциплін, що читаються викладачами кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, рівня вищої освіти першого (бакалаврського). Робочі програми розподілені по курсах із зазначенням обов’язкових дисциплін, спеціалізованих практик, вибіркових дисциплін тощо. Робоча програма навчальної дисципліни як внутрішній нормативний документ визначає навчально-методичні засади діяльності кафедри; на її основі розробляються підручники та навчальні посібники, у тому числі й для самостійного вивчення дисципліни, інші матеріали методичного характеру, що допомагають успішно опанувати матеріал програми. 106 Геогрфія Біогеографія Географія грунтів з основами грунтознавства Геоекологія Геологія загальна та історична Геологія та тектоніка України Краєзнавство Метеорологія і кліматологія Основи раціонального природокористування і охорона природи Основи фізики Землі Оцінка ландшафтів методами природної індикації Ретроспективна географія з основами етногеографії Теорія і метолдологія географічної науки Фізична географія материків та океанів 014 Середня освіта (Географія) Біогеографія з основами еклогії Географія грунтів з основами грунтознавства Геоекологія Геологічне середовище людства Геологія загальна та історична Краєзнавство Ландшафтознавство Метеорологія і кліматологія Основи геохімії Основи ландшафтної екології Основи раціонального природокористування і охорони природи Прикладна фізична географія Спецкурс з проблем викладання географії в ЗЗСО Теорія і методологія географічної науки Фізична_географія материків та океанів 106 Географія…

1 квітня 2023 року, у Мармуровій залі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбувся виїзний «Науковий фестиваль ОL». Науковий фестиваль Open Lab (OL) – всеукраїнський фестиваль, де наука стає доступною та видимою у звичних речах. Вона виходить із лабораторій і постає у доступній та зрозумілій формі для всіх зацікавлених. Фестиваль – це співпраця науковців, дослідників і педагогів, які збираються разом, щоб поділитися своїми знаннями та пристрастю до науки з молоддю та громадськістю. «Науковий фестиваль ОL» реалізується LvivOpenLab у межах проєкту «Трамплін до рівності», що імплементується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення у партнерстві з Офісом Віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.  В програмі фестивалю на учасників чекали яскраві шоу з хімії та біології – експерименти в пробірках та погляд на клітини під мікроскопом, а шоу з робототехніки та віару подарувало яскраві враження та дозволило зануритись у вир технологій. Рада молодих вчених нашого університету представляла «Молодіжний науковий експрес», який включав в себе низку наукових станцій. Кафедра фізичної географії, геоморфології та палеогеографії представила станцію «Ксенографія», родзинкою якої була віртуальна подорож в космічному просторі.  Модератор…

Семінар-практикум для вчителів географії Напередодні Дня географа, 24 березня, географічний факультет Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича провів семінар-практикум «СУЧАСНА ГЕОГРАФІЧНА ОСВІТА – ВІД РЕФОРМУВАННЯ ДО НОВІТНЬОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ» для вчителів географії.  Основна мета заходу – ознайомити педагогів-географів з ключовими сучасними аспектами реформування освіти, інноваційними засобами її популяризації та новітніми технологіями дослідження середовища.    Програма заходу включала теоретичну та практичну складову. В першій частині заходу з актуальними питаннями та своїм досвідом учасників знайомили: д.пед.н., проф. Чубрей Олександра Степанівна – «Сучасні тенденції реформування системи освіти України»; к.геогр.н., доц. Кирилюк Сергій Миколайович – «Популяризація географії в нових освітніх умовах»; к.геогр.н., доц. Дарчук Костянтин Вікторович – «Безпілотні літальні апарати як один із найефективніших засобів дослідження навколишнього середовища». В рамках роботи семінару важлива увага приділена практичній складовій сучасної географічної освіти. Зокрема, учасники дізналися про особливості підготовки та зйомки навчальних і науково-популярних відеоматеріалів в рамках роботи YouTube студії «Цілком природно» та взяли участь у майстер-класі з управління безпілотними літальними апаратами від наших провідних спеціалістів. Під час семінару відбулось також вручення сертифікатів про підвищення кваліфікації педагогічних працівників за спеціальністю 014.07 Середня освіта (Географія) за темою «Організація та проведення…

Біосфера – життєве середовище для людства. Її основні компоненти: ґрунти і гірські породи, води, рослинний покрив, тварини. Це природні ресурси, необхідні для життя і господарської діяльності людини. Людина і людство виникли під час розвитку сучасної біосфери та органічно пов’язані з нею. Але водночас людство займає у біосфері особливе місце. Воно виокремилося на ранніх етапах історії первісної людини і ствердилося з плином часом. Людиноподібні мавпи – найближчі родичі людини серед сучасного тваринного населення біосфери. Їхні представники (горили, шимпанзе, орангутанги, гібони) живуть переважно у тропічних лісах. У цих природних екосистемах вони займають певне екологічне місце як типові консументи. Залишки найдавніших пралюдей – гомінід – виявлені у Східній Африці. Їхній вік – 4–5 млн років. Вчені припускають, що мешкали древні пралюди у тропічних лісах, середовище життя у них було набагато різноманітніше, ніж людиноподібних мавп. Стародавні пралюди вже на ранніх стадіях свого існування почали звільнятися від природної екологічної залежності. Причиною цього вирішального еволюційного перелому була передусім всеїдність людини, її здатність використовувати і первинну (рослинну), і і вторинну (тварину) біологічну продукцію. Крім того, людина була озброєна, вона могла використовувати різні предмети (кам’яні ножі, стріли та…

Розглянемо тепер основні процеси, що відбуваються у біосфері з хімічної точки зору. Це розширить наші знання про біологічний кругообіг речовин. Біосфера є єдністю «живих» (тобто що містяться в організмах) і «неживих» (що перебувають поза організмами) хімічних елементів, що залучаються до сфери життя. Наземними рослинами залучено до життєвих циклів 340 млрд. т різних хімічних елементів. Це величезна кількість! Натрій, калій, кальцій, марганець, залізо, алюміній та багато інших елементів беруть участь у загальному біологічному кругообігу. Вміст цих елементів у рослинній масі Землі зростає від високих широт до низьких та від ландшафтів із надлишком вологи до посушливих ландшафтів. У рослинності океану хімічних елементів міститься порівняно небагато – 36•106 т, тобто лише 0,001% кількості, наземної рослинності. Цікаві підрахунки кількості мінеральних речовин, що містяться в рослинності (фітомасі) різних географічних поясів, наведено в таблиці. Таблиця. Запаси мінеральних речовин у фітомасі Географічні пояси та області Кількість речовини середнє (в кг/га) всього (106 т) середній вміст в 100 г (у %) Полярні 142 115 0,8 Бореальні 1761 4086 0,9 Суббореальні 1113 2508 1,0 В тому числі: гумідні 2244 1658 0,7 семіаридні 735 596 3,5 аридні 360 254 3,1…