Серед визнаних вчених світу, творчість яких досягла розквіту в першій половині ХІХ століття, однією з найяскравіших постатей був Карл Фрідріх Гаус (рис. 1). Рано розпочавши свою наукову діяльність, він досить скоро досяг великих успіхів у багатьох розділах математики і по праву одержав ім’я «короля математиків». Не менших успіхів він досяг і в астрономії. У 24 роки Гаус знайшов напрочуд простий, але тим не менш точний спосіб обчислення орбіт планет за вимірами її положення на небосхилі всього в декількох точках. І коли астрономи «втратили» виявлену ними раніше малу планету Церера, він застосував цей спосіб для обчислення її орбіти. Відразу ж відомий…
Придворний лікар англійської королеви Вільям Гілберт не тільки користувався славою лікаря, який глибоко знає свою справу, але був чи не найвидатнішим натуралістом свого часу (рис. 1). Вчений витратив 18 років життя і майже весь свій стан на досліди з вивчення загадкових явищ магнетизму і зробив при цьому чимало відкриттів, що прославили його ім’я. Результати проведених ним численних дослідів з намагніченими тілами він виклав у праці, надрукованій у лондонській друкарні в 1600 р. У шести книгах свого твору він докладно розповів про взаємодію магнітного каміння між собою і з залізними предметами, про орієнтацію по меридіану намагнічених сталевих пластинок і голок, про…