Галактика NGC 6872, також відома як Галактика Кондор, являє собою масивну спіральну галактику дванадцяти цілих семи десятих зоряної величини в напрямку сузір’я Павича і віддалена від Землі на відстань двісті двадцять мільйонів світлових років. Галактика має чітку форму інтегрального знака. Галактика Кондора наразі перебуває в процесі взаємодії з лінзоподібною галактикою IC 4970 чотирнадцяти цілих семи десятих зоряної величини і розташованої на відстані однієї десятої дуги на північ від галактики Кондора. У січні 2013 року вчені NASA заявили, що галактика Кондора є однією з найбільших коли-небудь виявлених спіральних галактик. На небі вона простягається понад шість хвилин дуги, а реальна її протяжність перевищує 522 000 світлових років, що робить її в п’ять разів більшою за наш Чумацький Шлях. За найскромнішими оцінками галактика Кондора нараховує до 2 трлн. зірок. У ній також виявлено велику кількість зоряних скупчень. Вік молодих кластерів в галактиці не старше 100-а мільйонів років й абсолютна більшість з них розташована у зовнішній області галактичного диска – в так званих приливних хвостах. Нові зірки формуються у Північному хвості галактики приблизно в п’ять разів частіше, у порівнянні з внутрішніми частинами галактики і в два рази…

Ґрунтова лабораторія існує з перших післявоєнних років, спочатку на біологічному факультеті, а з 60-х ХХ ст. на географічному. Кураторами ґрунтової лабораторії були доц. Кубинський П.М., доц. Зеланд Г, доц. Варицева В.М., Чоп В.І. На базі цієї лабораторії проводились навчальні та широкомасштабні науково-дослідні роботи. Досліджувались ґрунти не тільки території Чернівецької області та інших областей України (Івано-Франківська, Тернопільська, Одеська та ін.), а й теперішнього зарубіжжя (Молдова, Росія). Як  грунтово-геохімічна (ландшафтно-геохімічна) лабораторія функціонує з 1985 року, організована професором Гуцуляком В.М. На базі лабораторії  проф. В.М. Гуцуляком у 80-х роках ХХ ст. сформований новий напрям досліджень – ландшафтно-геохімічний, який у міру екологізації отримав ландшафтно-еколого-геохімічний аспект. Геохімічні дослідження стосувались всіх компонентів ландшафту: природних вод (гідрохімія), ґрунтів, біомаси, атмосферного повітря та ін. Результати лабораторних хімічних аналізів лягли в основу оцінки екологічного стану ландшафтів Чернівецької області (в тому числі й міста Чернівці), а також медико-екологічного районування окремих територій Карпатсько-Подільського регіону. Вперше запропонована методика геохімічної оцінки екологічного стану території на ландшафтній основі. Складено відповідні карти Західного регіону. Сформувалась оригінальна еколого-геохімічна наукова школа (проф. Гуцуляк В.М., доц. Присакар В.Б., асист. Ходан Г.Д.). Сьогодні функції наукового керівника виконує доцент Присакар…

Навчально-наукова лабораторія палеогеографічних досліджень (ЛПГД) працює відповідно до наукової тематики кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії. Зокрема, відповідно до своєї галузевої наукової тематики, кафедра фізичної географії, геоморфології та палеогеографії проводить дослідження в галузі палеогеографії четвертинного періоду та неогену. За цією тематикою співробітники кафедри вже опублікували 15 наукових статей (подано до друку ще 2) у виданнях що входять до переліку наукометричних баз Scopus та WoS, та декілька десятків статей в інших виданнях; захищено докторську дисертацію (Б. Рідуш, 2013 р.), подано до захисту кандидатську дисертацію аспіранткою кафедри (Я. Поп’юк), студентами систематично пишуться магістерські роботи. За цією тематикою кафедра підтримує співробітництво з іншими вузами та науковими інститутами в Україні (КНУ ім. Т. Шевченка, Інститут географії НАНУ, Інститут археології НАНУ, Національний Науково-природничий музей НАНУ) та закордоном (Вроцлавський університет, Варшавський університет, Інститут систематики та еволюції тварин ПАН (Краків, Польща), Інститут геології ПАН (Варшава), Віденський університет, Кембріджський університет, Бельгійський Королівський інститут природничих наук та ін.) Для забезпечення досліджень палеогеографічної тематики лабораторія проводить лабораторне опрацювання первинних польових матеріалів, насамперед палеозоологічних зразків, палінологічний проб, гранулометричних проб, субфосильної деревини тощо, а також забезпечує збереження та каталогізацію колекцій – остеологічної…

  З 15 березня стартує робота нового студентського англомовного гуртка «Naturally» під керівництвом доцента кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Дарії Холявчук. До участі запрошуються студенти будь-якої спеціальності географічного факультету із бажанням розвивати професійну англійську мову та застосовувати її в науковій діяльності, прагненням долучитись до міжнародної наукової спільноти і брати участь в академічній мобільності. Looking forward to meeting you Для реєстрації заповніть анкету Проєкт положення про студентський науковий гурток "Naturally"

За підтримки Міністерства освіти та науки України і Державної науково-технічної бібліотеки України у межах національної передплати відкрито доступ до цифрових інструментів одного з найбільших постачальників наукового контенту у світі - компанії Elsevier: 1. реферативної бази даних та інструменту для відстеження цитованості Scopus; 2. повних текстів електронних книг (майже 39 тис. видань) бази даних ScienceDirect. Scopus є однією з найбільших баз даних цитувань наукової літератури, зокрема рецензованих наукових журналів, книг та матеріалів конференцій. Містить 70 мільйонів записів, з даними публікацій від 1996 року та цитатами з 1970 року з понад 22 000 журналів. Доступ: до 31.05.2021 р. у локальній мережі ЧНУ. ScienceDirect – повнотекстова база даних компанії Elsevier. На платформі ScienceDirect представлені такі типи наукових видань як: електронні книги Elsevier (eBooks), книжкові серії (Book Series), довідкові видання (Handbook), навчальні посібники (Textbooks) тощо. Доступ: з 01.01.2021 до 31.12.2021 в локальній мережі ЧНУ. Більше інформації на сайті Наукової бібліотеки

Як часто ви відчували і помічали землетруси? Будинки Чернівців – мовчазні свідки плеяди землетрусів з віком понад наші життя. Більше сторіччя тому встановлена перша сейсмічна станція університету Чернівців як відгомін налагодження роботи сейсмічної служби Віденської академії наук після сильного землетрусу у Любляні у 1895 р. На початку ХХ століття – це була одна із 67 сейсмічних станцій світу, дані яких використовувалися для вивчення і прогнозування землетрусів по всьому світу. Землетруси фіксували і значно раніше, використовуючи найрізноманітніші конструкції – сейсмоскопи та сейсмографи. Найдавніший сейсмоскоп винайдений китайським філософом Чанг Хенгом у 132. р. н. е. Це була велика чаша, на зовнішній стороні якої закріплені вісім голів дракона, спрямованих на головні напрямки горизонту. Під кожною головою дракона розташовувалась жаба з ротом, відкритим до дракона. Коли відбувався землетрус, одна чи декілька з восьми пащ драконів випускали кульку у відкритий рот жаби, що перебувала внизу. Напрямок струсу визначався за випущеною кулькою з голови того чи іншого дракона. У хроніках знаходимо повідомлення, що прилад виявив землетрус за 400 миль, який не відчувався в місці розташування сейсмоскопа. Оскільки такі прилади не збережені, лише припускають, що всередині чаші…

У доступній формі автор розповідає про історію відкриття і наукових досліджень Антарктики. Книга присвячується опису атмосфери і океану Антарктики і процесів, що в них відбуваються. Однак в тепловій і динамічній взаємодії також бере участь поверхня материків загалом і в даному випадку поверхня заледеніння і його товща. Тому в книзі приділено чималу увагу долі Антарктиди в тепловому і речовинному балансі її заледеніння. Всі великомасштабні процеси в атмосфері і гідросфері формуються не ізольовано, а у взаємодії. Історія досліджень показує, що підхід до цієї проблеми з часом змінився. Книга має на меті не тільки висвітлити одну з проблем вивчення Антарктики, як одного з найяскравіших прикладів вивчення природи всієї земної кулі, а й привернути увагу молоді до подібних досліджень. Наука про Землю розвивається стрімко. Результати цих досліджень обіцяють цікаві і дуже важливі для практики результати. До них відносяться можливість точного передбачення розвитку процесів, які спостерігаються в природі, можливість управління цими процесами, наприклад погодою і кліматом, збереження і перетворення природи в інтересах людства. Гусев А.М. Антарктика. Океан и атмосфера. Пособие для учащихся. – М.: Просвещение, 1972. – 151 с. Перейти до повнотекстової версії ЗМІСТ Вступ…

Зміст книги відповідає програмі курсу агрокліматології, що читається в Одеському гідрометеорологічному інституті. Книга знайомить студентів з сучасними досягненнями агрокліматології в області сільськогосподарської оцінки клімату, з кліматичної оцінкою небезпечних агрометеорологічних явищ, принципами агрокліматичного районування, проблемою агрокліматичних ресурсів та рядом інших важливих питань. Вважаючи зв’язок агрокліматології з багатьма спорідненими і суміжними науками (загальною кліматологією, фізіологією рослин, рослинництвом тощо) досить тісним, автори прагнули створити такий посібник, який в певних межах враховував б досягнення цих наук. Тому пропонована книга може бути використана як навчальний посібник студентами не лише гідрометеорологічних, але і сільськогосподарських вузів. Ця книга є першою спробою систематизувати сучасні знання в області агрокліматології, тому її слід вважати корисною і для практиків, пов’язаних зі сферою сільськогосподарського виробництва. Автори приносять глибоку подяку академіку Ф.Ф. Давітая, доценту Л.П. Серяковій й іншим особам за цінні поради в процесі роботи над рукописом. Синицина Н.И., Гольцберг И.А., Струнников Э.А. Агроклиматология. – Ленинград. Гидрометеоиздат, 1973. – 344 с. Перейти до повнотекстової версії ЗМІСТ Передмова Предмет та задачі агрокліматології Коротка історія розвитку вітчизняної агрокліматології Основні кліматичні фактори, необхідні для життя рослин Потреби рослин в умовах клімату. Класифікація рослин Принципи сільськогосподарської оцінки…

Ці Методичні вказівки є практичним посібником, яким належить керуватися при організації та проведенні авіаційних спостережень за поширенням і розподілом різних видів забруднень на поверхні морів, озер, річок і водосховищ. Організація та регулярне проведення авіаційних спостережень дозволить систематично стежити за просторово-часовим ходом процесів забруднення і самоочищення водних об’єктів, включаючи і ті з них, які недоступні або важкодоступні для берегових і корабельних спостережень. Матеріали, одержувані в процесі виконання авіаційних зйомок, є цінним доповненням до результатів гідрохімічних і гідробіологічних спостережень, проведених на прибережних станціях і кораблях. Метод авіаційних зйомок може бути ефективно використаний і для виконання функцій контролю за забрудненням водних об’єктів і отримання екстреної інформації про різкі зміни рівня забруднень. З його допомогою легко виявити появу нових вогнищ забруднень, контролювати роботу очисних споруд, обстежувати аварійні розливи нафтопродуктів тощо. При цьому потужність скидів забруднень (а в ряді випадків і його винуватці) можуть бути документально зафіксовані за допомогою фотографування з літака. Авиационные наблюдения и контроль над загрязненностью вод суши и морей. Методические указания / Под ред. Ю.П. Бреховских – Ленинград: Гидрометеоиздат, 1975. – 192 с. Перейти до повнотекстової версії ЗМІСТ Передмова Види техногенних забруднень…

5 грудня 1907 року у межах філософського факультету наймолодшого в імперії Франца-Йосифа університету у Чернівцях створена кафедра космічної фізики як ефективна підтримка фізичного інституту в справі підготовки вчителів для природничих дисциплін гімназій та училищ. Надалі кафедра візьме на себе функції центру з організації і керівництва станціями спостереження на Буковині, а професор кафедри стане керівником метеорологічної обсерваторії в Чернівцях. Запрошення очолити нову кафедру прийняв молодий 34-річний голова обсерваторії Центральної установи з метеорології і геодинаміки у Відні приват-доцент віденського університету Віктор Конрад. Віктор Конрад народився 25 серпня 1876 року у передмісті Відня. Талант здібного  до експериментальної роботи учня формувався у Віденському університеті під керівництвом відомого австрійського фізика Франца Екснера. З 1901 року Віктор Конрад працював асистентом Центральної установи з метеорології і земного магнетизму. Проведені дослідження з вивчення електричних властивостей атмосфери на високогірній обсерваторії Зоннблік надавали йому право читати лекції з метеорології. У 1904 Віктор Конрад, який опікувався сейсмічним обладнанням Центральної Установи з метеорології і геодинаміки,призначається головою її нового відділу і стає відповідальним за сейсмічний моніторинг на території монархії, організовує мікросейсмічну службу та обладнує нову сейсмічну обсерваторію у Відні необхідним інструментарієм, розробляє рекомендації…