Національний парк «Каланки» є одним із найвідоміших і найпрезентативніших природоохоронних територій не лише туристичного регіону Провансу, але й всієї Франції. «Каланки» - це наймолодший з-поміж 10 національних парків країни, адже створений він лише 18 квітня 2012 року. Проте передумови для його створення були ще задовго до цього. Зокрема, мова про раціональне використання даного масиву ведеться ще із кінця ХІХ ст., саме від тоді тут зупиняється будь-яка сільськогосподарська та промислова діяльність. Починаючи від 1870 р. створювалися екскурсійні асоціації та товариства, які пропагували природоохоронну справу. Уже на початку ХХ ст. існувало близько 150 таких асоціацій. Середина ХХ ст. для регіону та і Франції, загалом, є тим часом, коли до природоохоронної справи починають залучатися державні органи (перший закон про національні парки у Франції з’явився у 1960 р. ). Природний парк «Каланки» займає частину Середземноморського узбережжя в регіоні Прованс-Альпи-Лазурний берег. До території парку входять масив Каланок, острови Фріульського архіпелагу, Ріульський архіпелаг та масив Кап-Канай. Загальна площа території парку складає 520 км2, проте з них лише 85 км2, де нараховується 25 каланок, – це суходільні території та знаходяться на узбережжі трьох міст – Марсель, Кассіс…

Popiuk, Y., Ridush, B., & Solovey, T. (2021). Middle and Late Pleistocene terrestrial snails from the Middle Dniester area, Ukraine (based on Mykola Kunytsia’s collections). Geological Quarterly, 0, 65: 6, doi: 10.7306/gq.1575. Електронна версія статті Abstract Extensive collections of land molluscs from the many sections of Middle and Late Pleistocene deposits in the region of the Middle Dniester River were made by Professor Mykola Kunytsia (1925–2002). These collections, now at the Natural Museum, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, were for the most part analysed, but remained partially unpublished. M. Kunytsia used them for regional reconstructions of palaeolandscapes during various stages of the Pleistocene. In our study, we used these collections to assess the land snail diversity in the region during consecutive stages of the Middle and Late Pleistocene. Our analysis of faunas of cold and warm stages showed that the latter were more diverse. While all or most of the cold stages had many species in common, the faunas of the warm stages were more heterogeneous. Such a feature may play an essential role in Quaternary biostratigraphy. Keywords Middle Dniester; terrestrial…

Нижче наведено силабуси дисциплін, що читаються для освітньої програми (ОП) Географія, спеціальності 106 Географія, галузі знань 10 (Природничі науки), рівня вищої освіти першого (бакалаврського). Силабуси розподілені по курсах із зазначенням обов'язкових дисциплін, спеціалізованих практик, вибіркових дисциплін, дисципліни загальноуніверситетського списку тощо. Що таке силабус? Це навчальна програма дисципліни, яка включає в себе опис навчальної дисципліни, мету та завдання, змістовні модулі та найменування тем занять, тривалість кожного заняття, завдання до самостійної роботи, час консультацій, вимоги викладача, критерії оцінки, список використаної літератури тощо. 1 КУРС Обов'язкові дисципліни: Актуальні питання історії та культури України Іноземна мова (за професійним спрямуванням) Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства Загальне землезнавство Геоекологія Основи раціонального природокористування і охорони природи Топографія з основами геодезії Геологія загальна та історична Українська мова (за професійним спрямуванням) Картографія, геоматика з основами ДЗЗ Загальна гідрологія з основами океанології Загальногеографічна практика Спеціалізовані практики: Ґрунтознавча практика Гідрологічна практика Геологічна практика Вибіркові дисципліни: Методика галузевих фізико-географічних експедиційних досліджень Методика галузевих економіко-географічних експедиційних досліджень Методика галузевих регіональних експедиційних досліджень Фізичне виховання (за видами спорту) 2 КУРС Обов'язкові дисципліни: Загальна психологія Філософія Іноземна мова за професійним спрямуванням Географічні інформаційні системи Метеорологія…

Наша планета існує вже 4,5 млрд. років. За цей величезний інтервал часу на її поверхні постійно відбувалися складні фізико-хімічні процеси, з’явилося життя, сформувалася атмосфера, яка містить кисень, розвинулися складно організовані тварини і рослини. Всі ці зміни відбувалися дуже повільно, розтягуючись на сотні мільйонів років. Але на тлі поступових (еволюційних) процесів траплялися і явища катастрофічного характеру, викликані силами, прихованими в глибинах Землі або впливали безпосередньо з космосу. Ігнорувати сам факт існування і роль таких подій в історії Землі було б в наш час найбільшою помилкою. Сліди катастроф тим важче встановити, чим вони древніші. З плином часу «заліковуються» рани на тілі Землі, що з’явилися в результаті гігантських землетрусів, стираються сліди метеоритів. Тому більшість катастроф в історії Землі залишаються гіпотетичними. Вивчення катастрофічних явищ дозволяє пояснити деякі особливості еволюції нашої планети. В даний час наука і техніка досягли такого високого рівня, що ми вже можемо передбачати чимало природних катастроф, а незабаром, безсумнівно, навчимося і попереджати їх. Описуючи найбільш вражаючі події з життя нашої планети, ми познайомимо читача з геологічною історією Землі, розповімо про захоплюючі професії геолога, геофізика і географа-фахівця, що вивчають природні процеси і…

Байкал користується великою популярністю, однак в останні роки увага до цього дивовижного озера земної кулі особливо зростає. Байкал залучений до кола великих проблем освоєння природних багатств Сибіру. На сторінках газет і журналів це озеро найчастіше згадується у зв’язку з регулюванням стоку Ангари і спорудженням грандіозної Байкало-Ангарської гідроенергетичної системи. До обговорення та розробки проблеми раціонального використання природних ресурсів Байкалу і його оточення залучаються широкі кола діячів різних галузей науки і техніки. Проблема ця дуже складна: вона носить комплексний характер. В її рішенні повинні бути узгоджені різнобічні і нерідко суперечливі інтереси різних галузей господарства. У той же час, і це особливо важливо, повинна бути забезпечена повна збереженість природного вигляду Байкалу і всі чудові риси цього єдиного в своєму роді озера. Дійсно, Байкал – найглибше озеро земної кулі. Його давню улоговину наповнюють найчистіші слабко мінералізовані води, населені винятковою за своєю унікальністю фауною. Байкал і навколишні гори вражають своєю величною і суворою красою, яка приваблює все більше і більше туристів. В результаті багаторічних науково-дослідних і вишукувальних робіт, що проводяться на Байкалі, з’явилася численна спеціальна література, яка налічує не одну сотню назв статей і книг.…

Посада: асистент Вчений ступінь: кандидат географічних наук Поштова скринька: g.hodan@chnu.edu.ua Тематика наукових досліджень: ландшафтознавство, геохімія, екологія. Курси, що читає: Фізична географія материків та океанів Основи ландшафтної екології Геоекологія Геоекологічні проблеми природокористування Екологічна безпека у шкільній географії Спецкурс з проблем викладання географії в школі Інформація про досягнення у професійній діяльності (відповідно до п.38 ліцензійних умов провадження освітньої діяльності) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20   Додаткова інформація: Народилася в мальовничому селі Данківці на Хотинщині. Випускниця кафедри фізичної географії та раціонального природокористування Чернівецького національного університету (2000р.). Працюваала вчителем географії у Чернівецькій ЗОШ № 27 та Чернівецькому військово-спортивному ліцеї-інтернаті, де її добре пам’ятають і часто згадують. В Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича працює з 2001 р. Кандидат географічних наук. Захистила кандидатську дисертацію в 2011 році на тему “Еколого-геохімічна оцінка дорожніх геосистем Чернівецької області” в спеціалізованій вченій раді Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. З 2014 року заступник декана географічного факультету з наукової роботи та міжнародних відносин. Автор близько 30 наукових праць. Наукові інтереси: екостан ландшафтних комплексів, геохімія ландшафтів, охорона…

Узбережжя Тихого океану здавна привертає до себе увагу вчених. Уздовж східних берегів Азії і західних берегів Північної і Південної Америки тягнуться гірські хребти з численними діючими вулканами і гарячими джерелами (гейзерами). Геологи називають ці береги Тихого океану «вогняним кільцем». Однією з ланок «вогняного кільця» є Анди, або американські Кордильєри, зубчастий бар’єр яких простягається по західній околиці Південної Америки. То тут, то там здригаються вони від підземних поштовхів, з кратерів вулканічних конусів вириваються клуби пари, високо вгору викидається величезні уламки скель, виливається і тече по схилах вогненно-червона лава. Високий похолоділий Монблан в Альпах, високий сивочолий Ельбрус на Кавказі, але ще вище, майже до 7000 м, піднімається в Андах – гора Аконкагуа. Гора ця не самотня. На карті вона навіть не дуже добре помітна серед шести і п’ятитисячних вершин, що вінчають гребені Андійських ланцюгів. У своїй південній частині Анди чинять перепону постійним вологим вітрам з Тихого океану до сухих степів Патагонії. У середній частині, де панують східні вітри, Анди є перешкодою для проникнення на західне узбережжя материка вологого повітря з Атлантичного океану. На східних схилах Анд, де випадає особливо багато опадів, бере…

Книга написана видатним американським фахівцем, який зумів досить повно і популярно викласти складні питання фізики і хімії забруднення атмосфери на сучасному рівні метеорологічної науки. Знайомство з науковими основами забруднення атмосферного повітря необхідно кожній свідомій людині, бо проблема забруднення середовища нашого існування стала однією з найбільш актуальних. Подальше використання атмосфери для звалища промислових відходів загрожує існуванню життя на Землі. Щоб були зрозумілі всі сторони цієї проблеми, автор всебічно розглядає як джерела викиду і властивості шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу, так і основні сторони метеорологічних процесів, що впливають на поведінку в атмосфері викинутих в неї речовин. Для цього йому довелося викласти в книзі відомості про вітер, механізми і властивості опадів і чимало інших питань. Сучасне велике промислове виробництво поряд з виготовленням продукції також продукує величезну кількість відходів. Слід зауважити, що кількість викидів зростає приблизно пропорційно зростанню виробництва продукції, незважаючи на вжиті заходи з очищення газів. Забруднення атмосферного повітря, яким ми дихаємо, почалося вже давно. Населення зростає, розширюється промисловість, і настільки ж швидко зростає споживання вугілля і нафти. Помітно збільшується кількість газоподібних і твердих домішок, що містяться в атмосферному повітрі. В останні…

Всюди нас оточує повітря. Воно покриває Землю шаром товщиною багатьох десятків кілометрів. У повітряній оболонці Землі, або, як кажуть, в її атмосфері – розігруються різноманітні природні явища – грізні і величні, могутні і стихійні. Раніше, коли людина не мала достатніх знань про природу, всі подібні, загадкові на перший погляд, явища викликали у людей страх. Люди схилялися перед невідомими могутніми силами природи, обожнювали їх, придумували їм пояснення. Такі «пояснення» різних атмосферних явищ були надзвичайно наївними. Так, наші предки – давні слов’яни – думали, що на небі сидить бог-громовержець Перун; гніваючись на людей, він вражає їх вогняними стрілами-блискавками. Спостерігаючи незвичайні морські смерчі, багато людей минулих століть вірили в існування морських чудовиськ – драконів і змій. Поступово зростаюче знання розбило неосвічені уявлення людей про грізні явища атмосфери. Бурі і грози знайшли собі просте, природне пояснення. Багато століть церковники підтримували у народу віру в те, що бурі і грози з градобоєм викликаються злими демонами за допомогою чаклунів і відьом. Тисячі невинних людей було спалено вироком церковних судів за те, що нібито вони разом з бісами насилали на своїх співвітчизників грози і бурі. Невігластво, безглузді…

Людина ще не має в своєму розпорядженні таких запасів енергії, які необхідні для того, щоб впливаючи на атмосферні процеси, запобігти виникненню і розвитку смертоносних ураганів і катастрофічних градобоїв. Протягом століть людська думка зосереджувалася над проблемою поліпшення клімату і погоди. Однак практичні кроки в цьому напрямі зроблено лише в останні 20–30 років. В даний час проводяться широкі досліди по штучному впливу на шкідливі атмосферні явища і вже досягнуті деякі успіхи у вирішенні цієї проблеми. Проводяться експериментальні роботи з розсіювання туманів і хмар. У ряді країн ведуться важливі роботи з вишукування ефективних способів штучного впливу на градові хмари. Великі роботи ведуться зі зміни клімату шляхом зрошення великих масивів посушливих земель, обводнення пустель і степів, створення полезахисних смуг тощо. У цій грандіозній роботі в ряді випадків вдається успішно обмежувати шкідливу дію різних явищ погоди. Перші подібні спроби дозволяють сподіватися, що в боротьбі зі стихійними явищами погоди людина вийде переможцем. У цій брошурі розповідається про такі згубні атмосферні явища, як вітри руйнівної сили. Біля поверхні Землі це великі і малі атмосферні вихори, а на висотах – струменеві течії. Наведені приклади катастрофічної дії тропічних циклонів,…