Книга професора Кельнського університету М. Шварцбаха «Великі пам’ятники природи» за своїм змістом різко відрізняється від звичайних описів природних пам’яток переважно одного будь-якого природного району чи країни. Автор зібрав великий матеріал про пам’ятки природи, розкиданих по всій земній кулі, згрупувавши їх в свого роду «тематичних» розділах. Дійсно, кожен читач знайде в книзі цікаві для себе відомості про річкові долини, печери, льодовики, водоспади, дрейф континентів, землетруси, озера, сучасну флору, про дивовижні копалини, навіть про клімат і його зміни протягом історії нашої планети. Автор книги – геолог, тому природно, що більшість обраних ним природних об’єктів представляють перш за все геологічний інтерес, проте ним описані також пам’ятники природи, які привернуть увагу і географа. Прочитати ж про них, познайомитися з процесами, що викликали їх утворення і розвиток, з іменами великих вчених, які їх досліджували, буде цікаво всім поціновувачам природи, будь то школяр, студент або вчений. Звичайно, можна сперечатися про сам «підбор» пам’ятників природи, описаних в книзі, але автор справедливо зауважив у передмові, що складання такого «списку» завжди буде суб’єктивним. Все ж основним принципом, яким він керувався при відборі матеріалу, був, мабуть, принцип особистого знайомства з…

У другому семестрі (2020-2021 н.р.) викладачами кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії викладається 18 дисциплін: Годзінська, Ірина Леонідіївна, к.геогр.н., асист. (1. Геологія загальна та історична); Добинда, Ірина Петрівна, к.геогр.н., асист. (1. Краєзнавство; 2. Теорія і методологія географічної науки); Кирилюк, Сергій Миколайович, к.геогр.н., доц. (1. Фізична географія Сонячної системи); Проскурняк, Мирослав Михайлович, к.геогр.н., доц. (1. Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства; 2. Ландшафтознавство; 3. Методологічні проблеми географічної науки); Присакар, Віталій Борисович, к.геогр.н., доц. (1. Антропогенне ландшафтознавство; 2. Медична географія); Рідуш, Богдан Тарасович, д.геогр.н., проф. (1. Біогеографія; 2. Палеогеографія; 3. Загальна та регіональна геодинаміка); Ходан, Галина Дмитрівна, к.геогр.н., асист. (1. Фізична географія материків і океанів; 2. Геоекологічні проблеми; 3. Спецкурс з проблем викладання географії у школі); Холявчук, Дарія Іванівна, к.геогр.н., доц. (1. Прикладна кліматологія; 2. Сезонні спостереження); Чернега, Петро Іванович, к.геогр.н., доц. (1. Геологія загальна та історична). Розклад занять: Годзінська, Ірина Леонідіївна Понеділок Вівторок Середа Четвер П’ятниця 1 Геологія загальна та історична (109 гр., геомузей) 2 Геологія загальна та історична (103 гр., геомузей) 3 Геологія загальна та історична (109 гр., геомузей, 1-й тижд.) / Геологія загальна та історична (103 гр., геомузей, 2-й тижд.) Добинда, Ірина…

Оголошення Кафедра фізичної географії, геоморфології та палеогеографії пропонує до обговорення нову ОП «Географія та природні небезпеки» Освітній рівень перший (бакалаврський) Пропозиції просимо надсилати до 25 квітня 2020 року за адресою: s.kyrylyuk@chnu.edu.ua Мета програми: передача майбутнім спеціалістам теоретичних знань та формування практичних навичок використання сучасного комплексу геоінформаційних технологій для вирішення низки прикладних задач під час здійснення географічного моніторингу небезпечних явищ, серед яких вирізняються: геологічні та геоморфологічні небезпечні явища (зсуви, обвали та осипи, просадки земної поверхні); стихійні явища і процеси, пов’язані із небезпечними атмосферними процесами на тлі глобальних кліматичних змін (зливи, урагани, снігопади, град, ожеледь), поверхневими водами під час повеней, паводків, підвищень рівня ґрунтових вод тощо, явищами, спричиненими поширенням окремих видів шкідливих і небезпечних організмів, процесами, пов’язаними із загальною зміною ландшафтних комплексів як під впливом природних чинників, так і через антропогенну діяльність тощо. Ознайомлення із документом ТУТ Відгуки на ОП: Відгук д.геогр.н., проф. Вячеслава Андрейчука. Факультет Географії та Регіональних досліджень, Варшавський університет Відгук д.геогр.н., проф. Соловей Тетяни. Відділ Гідрогеології, Державний Дослідницький Інститут - Польський Державний Геологічний Інститут Відгук д.геогр.н., проф. Івана Ковальчука. Національний університет біоресурсів і природокористування України Відгук Академічної спільноти кафедри…

Today, March 25th, we announce the first meeting of our student science club "Naturally". It will take place on Thursdays, 6.00-7.00 p.m., currently online. Everyone is welcome to join online The first topic - Icebreaker. Introduce yourself. Recommendations: Register at our official site of the department. Get acquainted with the Miro app. Don't forget to bring a good mood with you!

Александр Зупан народився в Інніхені, графстві Тіроль, а першу освіту здобув в гімназії Лайбаха (Любляни). Навчався в Університеті Граца (1866–1868) як вихованець історика Франца Кронеса, потім продовжив освіту у Віденському університеті та здобув ступінь доктора філософії в Граці в 1870 р. З 1871 по 1875 р. працював викладачем у школі в Лайбаху а також вивчав різні науки в Граці, Галле та Лейпцигу. З Чернівцями його професійна діяльність пов’язана з 1877 року, коли він призначений вчителем у гімназії, а уже з 1880  до 1884 року працює професором географії в Чернівецькому університеті. І хоча з 1884 року він переїжджає до Бреслау (Вроцлава), щоб очолити кафедру географії тамтешнього університету, саме йому ми завдячуємо за розвій фізичної географії на початках становлення університету в Чернівцях. Зокрема, Александр Зупан запровадив і організував на філософському факультеті галузеві курси фізичної географії, орографії, геоморфології, кліматології, океанології, етнології а також регіональні курси географії Європи, країн басейну Дунаю, Африки та Азії. Його оригінальний і новаторський внесок у географічну науку стосується, передусім,  кліматології та океанографії. Зокрема, у 1879 р. Зупан розробив першу карту кліматичних поясів, що була складена на основі ізотерм пересічних…

Національний парк «Каланки» є одним із найвідоміших і найпрезентативніших природоохоронних територій не лише туристичного регіону Провансу, але й всієї Франції. «Каланки» - це наймолодший з-поміж 10 національних парків країни, адже створений він лише 18 квітня 2012 року. Проте передумови для його створення були ще задовго до цього. Зокрема, мова про раціональне використання даного масиву ведеться ще із кінця ХІХ ст., саме від тоді тут зупиняється будь-яка сільськогосподарська та промислова діяльність. Починаючи від 1870 р. створювалися екскурсійні асоціації та товариства, які пропагували природоохоронну справу. Уже на початку ХХ ст. існувало близько 150 таких асоціацій. Середина ХХ ст. для регіону та і Франції, загалом, є тим часом, коли до природоохоронної справи починають залучатися державні органи (перший закон про національні парки у Франції з’явився у 1960 р. ). Природний парк «Каланки» займає частину Середземноморського узбережжя в регіоні Прованс-Альпи-Лазурний берег. До території парку входять масив Каланок, острови Фріульського архіпелагу, Ріульський архіпелаг та масив Кап-Канай. Загальна площа території парку складає 520 км2, проте з них лише 85 км2, де нараховується 25 каланок, – це суходільні території та знаходяться на узбережжі трьох міст – Марсель, Кассіс…

Popiuk, Y., Ridush, B., & Solovey, T. (2021). Middle and Late Pleistocene terrestrial snails from the Middle Dniester area, Ukraine (based on Mykola Kunytsia’s collections). Geological Quarterly, 0, 65: 6, doi: 10.7306/gq.1575. Електронна версія статті Abstract Extensive collections of land molluscs from the many sections of Middle and Late Pleistocene deposits in the region of the Middle Dniester River were made by Professor Mykola Kunytsia (1925–2002). These collections, now at the Natural Museum, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, were for the most part analysed, but remained partially unpublished. M. Kunytsia used them for regional reconstructions of palaeolandscapes during various stages of the Pleistocene. In our study, we used these collections to assess the land snail diversity in the region during consecutive stages of the Middle and Late Pleistocene. Our analysis of faunas of cold and warm stages showed that the latter were more diverse. While all or most of the cold stages had many species in common, the faunas of the warm stages were more heterogeneous. Such a feature may play an essential role in Quaternary biostratigraphy. Keywords Middle Dniester; terrestrial…

Нижче наведено силабуси дисциплін, що читаються для освітньої програми (ОП) Географія, спеціальності 106 Географія, галузі знань 10 (Природничі науки), рівня вищої освіти першого (бакалаврського). Силабуси розподілені по курсах із зазначенням обов'язкових дисциплін, спеціалізованих практик, вибіркових дисциплін, дисципліни загальноуніверситетського списку тощо. Що таке силабус? Це навчальна програма дисципліни, яка включає в себе опис навчальної дисципліни, мету та завдання, змістовні модулі та найменування тем занять, тривалість кожного заняття, завдання до самостійної роботи, час консультацій, вимоги викладача, критерії оцінки, список використаної літератури тощо. 1 КУРС Обов'язкові дисципліни: Актуальні питання історії та культури України Іноземна мова (за професійним спрямуванням) Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства Загальне землезнавство Геоекологія Основи раціонального природокористування і охорони природи Топографія з основами геодезії Геологія загальна та історична Українська мова (за професійним спрямуванням) Картографія, геоматика з основами ДЗЗ Загальна гідрологія з основами океанології Загальногеографічна практика Спеціалізовані практики: Ґрунтознавча практика Гідрологічна практика Геологічна практика Вибіркові дисципліни: Методика галузевих фізико-географічних експедиційних досліджень Методика галузевих економіко-географічних експедиційних досліджень Методика галузевих регіональних експедиційних досліджень Фізичне виховання (за видами спорту) 2 КУРС Обов'язкові дисципліни: Загальна психологія Філософія Іноземна мова за професійним спрямуванням Географічні інформаційні системи Метеорологія…

Наша планета існує вже 4,5 млрд. років. За цей величезний інтервал часу на її поверхні постійно відбувалися складні фізико-хімічні процеси, з’явилося життя, сформувалася атмосфера, яка містить кисень, розвинулися складно організовані тварини і рослини. Всі ці зміни відбувалися дуже повільно, розтягуючись на сотні мільйонів років. Але на тлі поступових (еволюційних) процесів траплялися і явища катастрофічного характеру, викликані силами, прихованими в глибинах Землі або впливали безпосередньо з космосу. Ігнорувати сам факт існування і роль таких подій в історії Землі було б в наш час найбільшою помилкою. Сліди катастроф тим важче встановити, чим вони древніші. З плином часу «заліковуються» рани на тілі Землі, що з’явилися в результаті гігантських землетрусів, стираються сліди метеоритів. Тому більшість катастроф в історії Землі залишаються гіпотетичними. Вивчення катастрофічних явищ дозволяє пояснити деякі особливості еволюції нашої планети. В даний час наука і техніка досягли такого високого рівня, що ми вже можемо передбачати чимало природних катастроф, а незабаром, безсумнівно, навчимося і попереджати їх. Описуючи найбільш вражаючі події з життя нашої планети, ми познайомимо читача з геологічною історією Землі, розповімо про захоплюючі професії геолога, геофізика і географа-фахівця, що вивчають природні процеси і…

Байкал користується великою популярністю, однак в останні роки увага до цього дивовижного озера земної кулі особливо зростає. Байкал залучений до кола великих проблем освоєння природних багатств Сибіру. На сторінках газет і журналів це озеро найчастіше згадується у зв’язку з регулюванням стоку Ангари і спорудженням грандіозної Байкало-Ангарської гідроенергетичної системи. До обговорення та розробки проблеми раціонального використання природних ресурсів Байкалу і його оточення залучаються широкі кола діячів різних галузей науки і техніки. Проблема ця дуже складна: вона носить комплексний характер. В її рішенні повинні бути узгоджені різнобічні і нерідко суперечливі інтереси різних галузей господарства. У той же час, і це особливо важливо, повинна бути забезпечена повна збереженість природного вигляду Байкалу і всі чудові риси цього єдиного в своєму роді озера. Дійсно, Байкал – найглибше озеро земної кулі. Його давню улоговину наповнюють найчистіші слабко мінералізовані води, населені винятковою за своєю унікальністю фауною. Байкал і навколишні гори вражають своєю величною і суворою красою, яка приваблює все більше і більше туристів. В результаті багаторічних науково-дослідних і вишукувальних робіт, що проводяться на Байкалі, з’явилася численна спеціальна література, яка налічує не одну сотню назв статей і книг.…