Посада: асистент Вчений ступінь: кандидат географічних наук Поштова скринька: g.hodan@chnu.edu.ua Тематика наукових досліджень: ландшафтознавство, геохімія, екологія. Курси, що читає: Фізична географія материків та океанів Основи ландшафтної екології Геоекологія Геоекологічні проблеми природокористування Екологічна безпека у шкільній географії Спецкурс з проблем викладання географії в школі Інформація про досягнення у професійній діяльності (відповідно до п.38 ліцензійних умов провадження освітньої діяльності) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20   Додаткова інформація: Народилася в мальовничому селі Данківці на Хотинщині. Випускниця кафедри фізичної географії та раціонального природокористування Чернівецького національного університету (2000р.). Працюваала вчителем географії у Чернівецькій ЗОШ № 27 та Чернівецькому військово-спортивному ліцеї-інтернаті, де її добре пам’ятають і часто згадують. В Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича працює з 2001 р. Кандидат географічних наук. Захистила кандидатську дисертацію в 2011 році на тему “Еколого-геохімічна оцінка дорожніх геосистем Чернівецької області” в спеціалізованій вченій раді Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. З 2014 року заступник декана географічного факультету з наукової роботи та міжнародних відносин. Автор близько 30 наукових праць. Наукові інтереси: екостан ландшафтних комплексів, геохімія ландшафтів, охорона…

Узбережжя Тихого океану здавна привертає до себе увагу вчених. Уздовж східних берегів Азії і західних берегів Північної і Південної Америки тягнуться гірські хребти з численними діючими вулканами і гарячими джерелами (гейзерами). Геологи називають ці береги Тихого океану «вогняним кільцем». Однією з ланок «вогняного кільця» є Анди, або американські Кордильєри, зубчастий бар’єр яких простягається по західній околиці Південної Америки. То тут, то там здригаються вони від підземних поштовхів, з кратерів вулканічних конусів вириваються клуби пари, високо вгору викидається величезні уламки скель, виливається і тече по схилах вогненно-червона лава. Високий похолоділий Монблан в Альпах, високий сивочолий Ельбрус на Кавказі, але ще вище, майже до 7000 м, піднімається в Андах – гора Аконкагуа. Гора ця не самотня. На карті вона навіть не дуже добре помітна серед шести і п’ятитисячних вершин, що вінчають гребені Андійських ланцюгів. У своїй південній частині Анди чинять перепону постійним вологим вітрам з Тихого океану до сухих степів Патагонії. У середній частині, де панують східні вітри, Анди є перешкодою для проникнення на західне узбережжя материка вологого повітря з Атлантичного океану. На східних схилах Анд, де випадає особливо багато опадів, бере…

Книга написана видатним американським фахівцем, який зумів досить повно і популярно викласти складні питання фізики і хімії забруднення атмосфери на сучасному рівні метеорологічної науки. Знайомство з науковими основами забруднення атмосферного повітря необхідно кожній свідомій людині, бо проблема забруднення середовища нашого існування стала однією з найбільш актуальних. Подальше використання атмосфери для звалища промислових відходів загрожує існуванню життя на Землі. Щоб були зрозумілі всі сторони цієї проблеми, автор всебічно розглядає як джерела викиду і властивості шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу, так і основні сторони метеорологічних процесів, що впливають на поведінку в атмосфері викинутих в неї речовин. Для цього йому довелося викласти в книзі відомості про вітер, механізми і властивості опадів і чимало інших питань. Сучасне велике промислове виробництво поряд з виготовленням продукції також продукує величезну кількість відходів. Слід зауважити, що кількість викидів зростає приблизно пропорційно зростанню виробництва продукції, незважаючи на вжиті заходи з очищення газів. Забруднення атмосферного повітря, яким ми дихаємо, почалося вже давно. Населення зростає, розширюється промисловість, і настільки ж швидко зростає споживання вугілля і нафти. Помітно збільшується кількість газоподібних і твердих домішок, що містяться в атмосферному повітрі. В останні…

Всюди нас оточує повітря. Воно покриває Землю шаром товщиною багатьох десятків кілометрів. У повітряній оболонці Землі, або, як кажуть, в її атмосфері – розігруються різноманітні природні явища – грізні і величні, могутні і стихійні. Раніше, коли людина не мала достатніх знань про природу, всі подібні, загадкові на перший погляд, явища викликали у людей страх. Люди схилялися перед невідомими могутніми силами природи, обожнювали їх, придумували їм пояснення. Такі «пояснення» різних атмосферних явищ були надзвичайно наївними. Так, наші предки – давні слов’яни – думали, що на небі сидить бог-громовержець Перун; гніваючись на людей, він вражає їх вогняними стрілами-блискавками. Спостерігаючи незвичайні морські смерчі, багато людей минулих століть вірили в існування морських чудовиськ – драконів і змій. Поступово зростаюче знання розбило неосвічені уявлення людей про грізні явища атмосфери. Бурі і грози знайшли собі просте, природне пояснення. Багато століть церковники підтримували у народу віру в те, що бурі і грози з градобоєм викликаються злими демонами за допомогою чаклунів і відьом. Тисячі невинних людей було спалено вироком церковних судів за те, що нібито вони разом з бісами насилали на своїх співвітчизників грози і бурі. Невігластво, безглузді…

Людина ще не має в своєму розпорядженні таких запасів енергії, які необхідні для того, щоб впливаючи на атмосферні процеси, запобігти виникненню і розвитку смертоносних ураганів і катастрофічних градобоїв. Протягом століть людська думка зосереджувалася над проблемою поліпшення клімату і погоди. Однак практичні кроки в цьому напрямі зроблено лише в останні 20–30 років. В даний час проводяться широкі досліди по штучному впливу на шкідливі атмосферні явища і вже досягнуті деякі успіхи у вирішенні цієї проблеми. Проводяться експериментальні роботи з розсіювання туманів і хмар. У ряді країн ведуться важливі роботи з вишукування ефективних способів штучного впливу на градові хмари. Великі роботи ведуться зі зміни клімату шляхом зрошення великих масивів посушливих земель, обводнення пустель і степів, створення полезахисних смуг тощо. У цій грандіозній роботі в ряді випадків вдається успішно обмежувати шкідливу дію різних явищ погоди. Перші подібні спроби дозволяють сподіватися, що в боротьбі зі стихійними явищами погоди людина вийде переможцем. У цій брошурі розповідається про такі згубні атмосферні явища, як вітри руйнівної сили. Біля поверхні Землі це великі і малі атмосферні вихори, а на висотах – струменеві течії. Наведені приклади катастрофічної дії тропічних циклонів,…

У книзі дані необхідні відомості для проектування і будівництво гірляндних ГЕС – вільнопотокових гідроелектростанцій малої потужності. Такі установки можуть бути використані не лише для електрифікації, механізації окремих робіт у сільському господарстві, віддалених від енергосистем, а й для обслуговування різноманітних енергозатратних об’єктів. Головну увагу приділено пристрою одногірляндних ГЕС (потужність 0,5–5 кВт). Крім того, в книзі міститься короткий опис мікроГЕС з поодинокими гідравлічними двигунами. Гірляндні установки малої потужності можуть бути використані для електрифікації і механізації. Вони можуть служити джерелом для вироблення електроенергії, працюючи на генератор, або джерелом механічної енергії, працюючи на вал сільськогосподарської машини. Гірляндні агрегати можуть бути вдало скомпоновані з помпами і поршневими насосами для зрошення сільськогосподарських культур, для водопостачання населених пунктів і тваринницьких ферм. Характерні простота і дешевизна таких насосних установок. Адже поршневі насоси працюють при 30–90 об/хв. Ці обороти якраз відповідають оборотам гірлянд під робочим навантаженням, тобто передача потужності з гірлянди на насос здійснюється безпосередньо, без будь-яких проміжних редукторів. Ми наводимо основні насоси, які порівняно недорогі за ціною і просто компонуються з гірляндами. Загальний ККД насосних установок на поперечних турбінах може досягати 30%. Блинов Б.С. Гирляндная ГЭС. – М.…

Останнім часом все більшого занепокоєння у фахівців і широких кіл громадськості викликають можливі незворотні зміни природного середовища, зокрема зміни клімату. Чи обґрунтовано це занепокоєння в нинішню епоху, коли в результаті науково-технічного прогресу людина стає все більш незалежним від умов природного середовища, від особливостей клімату? Дійсно, будівництво втратило властивий йому раніше сезонний характер. Меліорація дозволяє розвивати сільське господарство в пустелях. Великі міста забезпечують комфортабельні умови життя в Арктиці тощо. Однак в наш час необхідний набагато точніший облік клімату, як й інших особливостей природного середовища, щоб робити все необхідне і найдоцільніше. З іншого боку, можливість впливу людини на природне середовище накладає певні обмеження на її діяльність. Людські дії за своїми масштабами зросли настільки, що стали прирівнюватися до елементів стихійних явищ. Тому помилкові оцінки сучасного і майбутнього станів природного середовища, наприклад запасів корисних копалин, величини стоку річок, призводять до всезростаючих втрат. Зайві запаси міцності, розмірів і потужності викликають невиправдані витрати, недостатні запаси створюють загрозу руйнування. Неконтрольоване перетворення природного середовища може мати негативні наслідки. Клімат в цьому відношенні відіграє особливу роль, оскільки практично всі галузі економіки розвиваються з урахуванням його особливостей і, з іншого…

Різноманітні вітри світу! На мовах усіх народів можна знайти слова – назви різних вітрів. Їх так багато, що нелегко запам’ятати все відразу. Однак всі вони в даний час знайшли своє пояснення. Більш того – люди вивчили вплив вітру на наше життя, клімат, природу. Цей вплив виявилося величезним. Все життя Землі, в звичних нам формах, була б неможлива без вітру. Було доведено також, що вітер – це величезна, невичерпна дешева енергія. Велика наша Земля. Багато тисяч кілометрів потрібно проїхати по суші і проплисти по воді, щоб здійснити кругосвітню подорож. Але всюди, куди б ви не потрапили, як теплою ковдрою, Землю оточує повітряна оболонка – атмосфера («атмосфера» – грецьке слово, складене з двох слів: «атмос» – повітря і «сфайpa» – куля, оболонка). Це одяг Землі. Повітря лежить на Землі шаром товщиною в кілька сотень кілометрів і захищає її від «холоду» міжпланетного простору. У цьому повітрі щодня гуляють численні вітри землі. Що ж являє собою земний одяг – повітря? Чи відрізняється він чимось від інших навколишніх нас предметів? Що ж таке вітер? Наскільки різноманітні вітри світу? Яка їхня діяльність в природі? Як вітер…

Вивчення атмосфери почалося багато століть тому. У Стародавньому Єгипті та Індії, ще в IV ст. до нашої ери, були прилади для вимірювання кількості дощу. Перша в світі книга під назвою «Метеорологія» була написана знаменитим грецьким вченим Арістотелем у III ст. до нашої ери. За 100 років до нашої ери в Афінах була побудована восьмикутна «вежа вітрів». Вісім її граней відповідали восьми вітровим румбам. У V ст. вірменським істориком Мовсесом Хоренаці був написаний науковий трактат про клімат Єгипту і Вірменії, який до нашого часу не втратив своєї значимості. Понад три століття тому були винайдені барометр і термометр. Нелегким був шлях до освоєння повітряного океану. Чимало сміливців віддали життя за кілька миттєвостей вільного польоту: їх губила і недосконалість літальних апаратів, і жорстокі закони церкви, які не допускали навіть спроб проникнення людини в пізнання природи. Однак, незважаючи на всі переслідування, техніка літальних апаратів продовжувала вдосконалюватися. Уже наприкінці XVIII ст. у Франції братами Монгольф’є був створений перший аеростат. Переліт через Ла-Манш, здійснений ними в 1785 р. дав волю різним фантазіям по використанню аеростатів як засобу пересування. Захоплення літаючими кулями сприяло і їхньому удосконаленню та…

Найдивніше сховано в самій воді. Якщо в мікросвіті людина розширює свої пізнання за рахунок відкриття нових, раніше невідомих елементарних частинок, в космічному просторі – за рахунок відкриття якісно інших зірок – протонних, нейтронних, чорних дір, пульсарів тощо, то в світі води він робить це, маючи перед собою все ту ж знайому для кожного звичайну воду. Протягом всієї історії спілкування людини з водою вона продовжує залишатися «банальною» речовиною і в той же час з вражаючою послідовністю, століття за століттям, рік за роком розкриває перед дослідниками все нові свої властивості, одні цікавіші інших. Ми маємо право розглядати воду як неосяжну самостійну область знання – безмежний океан, всипаний білими плямами загадок. І ледь вдається розкрити одну загадку, як з’являються нові дві, п’ять..., десять нових, ще більш неймовірних. Здійснити подорож по цьому «океану» ми і запрошуємо читача. У цій книзі зроблена спроба узагальнити в популярній формі все відоме науці про воду. Ми розповімо про її найбільш унікальні властивості, одні з яких розкрито досить повно, інші продовжують залишатися хвилюючими таємницями, предметом сміливих, оригінальних, але часто суперечливих гіпотез. Оскільки кожна гіпотеза є не більше як логічно…