У книзі дані необхідні відомості для проектування і будівництво гірляндних ГЕС – вільнопотокових гідроелектростанцій малої потужності. Такі установки можуть бути використані не лише для електрифікації, механізації окремих робіт у сільському господарстві, віддалених від енергосистем, а й для обслуговування різноманітних енергозатратних об’єктів. Головну увагу приділено пристрою одногірляндних ГЕС (потужність 0,5–5 кВт). Крім того, в книзі міститься короткий опис мікроГЕС з поодинокими гідравлічними двигунами. Гірляндні установки малої потужності можуть бути використані для електрифікації і механізації. Вони можуть служити джерелом для вироблення електроенергії, працюючи на генератор, або джерелом механічної енергії, працюючи на вал сільськогосподарської машини. Гірляндні агрегати можуть бути вдало скомпоновані з помпами і поршневими насосами для зрошення сільськогосподарських культур, для водопостачання населених пунктів і тваринницьких ферм. Характерні простота і дешевизна таких насосних установок. Адже поршневі насоси працюють при 30–90 об/хв. Ці обороти якраз відповідають оборотам гірлянд під робочим навантаженням, тобто передача потужності з гірлянди на насос здійснюється безпосередньо, без будь-яких проміжних редукторів. Ми наводимо основні насоси, які порівняно недорогі за ціною і просто компонуються з гірляндами. Загальний ККД насосних установок на поперечних турбінах може досягати 30%. Блинов Б.С. Гирляндная ГЭС. – М.…

Останнім часом все більшого занепокоєння у фахівців і широких кіл громадськості викликають можливі незворотні зміни природного середовища, зокрема зміни клімату. Чи обґрунтовано це занепокоєння в нинішню епоху, коли в результаті науково-технічного прогресу людина стає все більш незалежним від умов природного середовища, від особливостей клімату? Дійсно, будівництво втратило властивий йому раніше сезонний характер. Меліорація дозволяє розвивати сільське господарство в пустелях. Великі міста забезпечують комфортабельні умови життя в Арктиці тощо. Однак в наш час необхідний набагато точніший облік клімату, як й інших особливостей природного середовища, щоб робити все необхідне і найдоцільніше. З іншого боку, можливість впливу людини на природне середовище накладає певні обмеження на її діяльність. Людські дії за своїми масштабами зросли настільки, що стали прирівнюватися до елементів стихійних явищ. Тому помилкові оцінки сучасного і майбутнього станів природного середовища, наприклад запасів корисних копалин, величини стоку річок, призводять до всезростаючих втрат. Зайві запаси міцності, розмірів і потужності викликають невиправдані витрати, недостатні запаси створюють загрозу руйнування. Неконтрольоване перетворення природного середовища може мати негативні наслідки. Клімат в цьому відношенні відіграє особливу роль, оскільки практично всі галузі економіки розвиваються з урахуванням його особливостей і, з іншого…

Різноманітні вітри світу! На мовах усіх народів можна знайти слова – назви різних вітрів. Їх так багато, що нелегко запам’ятати все відразу. Однак всі вони в даний час знайшли своє пояснення. Більш того – люди вивчили вплив вітру на наше життя, клімат, природу. Цей вплив виявилося величезним. Все життя Землі, в звичних нам формах, була б неможлива без вітру. Було доведено також, що вітер – це величезна, невичерпна дешева енергія. Велика наша Земля. Багато тисяч кілометрів потрібно проїхати по суші і проплисти по воді, щоб здійснити кругосвітню подорож. Але всюди, куди б ви не потрапили, як теплою ковдрою, Землю оточує повітряна оболонка – атмосфера («атмосфера» – грецьке слово, складене з двох слів: «атмос» – повітря і «сфайpa» – куля, оболонка). Це одяг Землі. Повітря лежить на Землі шаром товщиною в кілька сотень кілометрів і захищає її від «холоду» міжпланетного простору. У цьому повітрі щодня гуляють численні вітри землі. Що ж являє собою земний одяг – повітря? Чи відрізняється він чимось від інших навколишніх нас предметів? Що ж таке вітер? Наскільки різноманітні вітри світу? Яка їхня діяльність в природі? Як вітер…

Вивчення атмосфери почалося багато століть тому. У Стародавньому Єгипті та Індії, ще в IV ст. до нашої ери, були прилади для вимірювання кількості дощу. Перша в світі книга під назвою «Метеорологія» була написана знаменитим грецьким вченим Арістотелем у III ст. до нашої ери. За 100 років до нашої ери в Афінах була побудована восьмикутна «вежа вітрів». Вісім її граней відповідали восьми вітровим румбам. У V ст. вірменським істориком Мовсесом Хоренаці був написаний науковий трактат про клімат Єгипту і Вірменії, який до нашого часу не втратив своєї значимості. Понад три століття тому були винайдені барометр і термометр. Нелегким був шлях до освоєння повітряного океану. Чимало сміливців віддали життя за кілька миттєвостей вільного польоту: їх губила і недосконалість літальних апаратів, і жорстокі закони церкви, які не допускали навіть спроб проникнення людини в пізнання природи. Однак, незважаючи на всі переслідування, техніка літальних апаратів продовжувала вдосконалюватися. Уже наприкінці XVIII ст. у Франції братами Монгольф’є був створений перший аеростат. Переліт через Ла-Манш, здійснений ними в 1785 р. дав волю різним фантазіям по використанню аеростатів як засобу пересування. Захоплення літаючими кулями сприяло і їхньому удосконаленню та…

Найдивніше сховано в самій воді. Якщо в мікросвіті людина розширює свої пізнання за рахунок відкриття нових, раніше невідомих елементарних частинок, в космічному просторі – за рахунок відкриття якісно інших зірок – протонних, нейтронних, чорних дір, пульсарів тощо, то в світі води він робить це, маючи перед собою все ту ж знайому для кожного звичайну воду. Протягом всієї історії спілкування людини з водою вона продовжує залишатися «банальною» речовиною і в той же час з вражаючою послідовністю, століття за століттям, рік за роком розкриває перед дослідниками все нові свої властивості, одні цікавіші інших. Ми маємо право розглядати воду як неосяжну самостійну область знання – безмежний океан, всипаний білими плямами загадок. І ледь вдається розкрити одну загадку, як з’являються нові дві, п’ять..., десять нових, ще більш неймовірних. Здійснити подорож по цьому «океану» ми і запрошуємо читача. У цій книзі зроблена спроба узагальнити в популярній формі все відоме науці про воду. Ми розповімо про її найбільш унікальні властивості, одні з яких розкрито досить повно, інші продовжують залишатися хвилюючими таємницями, предметом сміливих, оригінальних, але часто суперечливих гіпотез. Оскільки кожна гіпотеза є не більше як логічно…

Галактика NGC 6872, також відома як Галактика Кондор, являє собою масивну спіральну галактику дванадцяти цілих семи десятих зоряної величини в напрямку сузір’я Павича і віддалена від Землі на відстань двісті двадцять мільйонів світлових років. Галактика має чітку форму інтегрального знака. Галактика Кондора наразі перебуває в процесі взаємодії з лінзоподібною галактикою IC 4970 чотирнадцяти цілих семи десятих зоряної величини і розташованої на відстані однієї десятої дуги на північ від галактики Кондора. У січні 2013 року вчені NASA заявили, що галактика Кондора є однією з найбільших коли-небудь виявлених спіральних галактик. На небі вона простягається понад шість хвилин дуги, а реальна її протяжність перевищує 522 000 світлових років, що робить її в п’ять разів більшою за наш Чумацький Шлях. За найскромнішими оцінками галактика Кондора нараховує до 2 трлн. зірок. У ній також виявлено велику кількість зоряних скупчень. Вік молодих кластерів в галактиці не старше 100-а мільйонів років й абсолютна більшість з них розташована у зовнішній області галактичного диска – в так званих приливних хвостах. Нові зірки формуються у Північному хвості галактики приблизно в п’ять разів частіше, у порівнянні з внутрішніми частинами галактики і в два рази…

Ґрунтова лабораторія існує з перших післявоєнних років, спочатку на біологічному факультеті, а з 60-х ХХ ст. на географічному. Кураторами ґрунтової лабораторії були доц. Кубинський П.М., доц. Зеланд Г, доц. Варицева В.М., Чоп В.І. На базі цієї лабораторії проводились навчальні та широкомасштабні науково-дослідні роботи. Досліджувались ґрунти не тільки території Чернівецької області та інших областей України (Івано-Франківська, Тернопільська, Одеська та ін.), а й теперішнього зарубіжжя (Молдова, Росія). Як  грунтово-геохімічна (ландшафтно-геохімічна) лабораторія функціонує з 1985 року, організована професором Гуцуляком В.М. На базі лабораторії  проф. В.М. Гуцуляком у 80-х роках ХХ ст. сформований новий напрям досліджень – ландшафтно-геохімічний, який у міру екологізації отримав ландшафтно-еколого-геохімічний аспект. Геохімічні дослідження стосувались всіх компонентів ландшафту: природних вод (гідрохімія), ґрунтів, біомаси, атмосферного повітря та ін. Результати лабораторних хімічних аналізів лягли в основу оцінки екологічного стану ландшафтів Чернівецької області (в тому числі й міста Чернівці), а також медико-екологічного районування окремих територій Карпатсько-Подільського регіону. Вперше запропонована методика геохімічної оцінки екологічного стану території на ландшафтній основі. Складено відповідні карти Західного регіону. Сформувалась оригінальна еколого-геохімічна наукова школа (проф. Гуцуляк В.М., доц. Присакар В.Б., асист. Ходан Г.Д.). Сьогодні функції наукового керівника виконує доцент Присакар…

Навчально-наукова лабораторія палеогеографічних досліджень (ЛПГД) працює відповідно до наукової тематики кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії. Зокрема, відповідно до своєї галузевої наукової тематики, кафедра фізичної географії, геоморфології та палеогеографії проводить дослідження в галузі палеогеографії четвертинного періоду та неогену. За цією тематикою співробітники кафедри вже опублікували 15 наукових статей (подано до друку ще 2) у виданнях що входять до переліку наукометричних баз Scopus та WoS, та декілька десятків статей в інших виданнях; захищено докторську дисертацію (Б. Рідуш, 2013 р.), подано до захисту кандидатську дисертацію аспіранткою кафедри (Я. Поп’юк), студентами систематично пишуться магістерські роботи. За цією тематикою кафедра підтримує співробітництво з іншими вузами та науковими інститутами в Україні (КНУ ім. Т. Шевченка, Інститут географії НАНУ, Інститут археології НАНУ, Національний Науково-природничий музей НАНУ) та закордоном (Вроцлавський університет, Варшавський університет, Інститут систематики та еволюції тварин ПАН (Краків, Польща), Інститут геології ПАН (Варшава), Віденський університет, Кембріджський університет, Бельгійський Королівський інститут природничих наук та ін.) Для забезпечення досліджень палеогеографічної тематики лабораторія проводить лабораторне опрацювання первинних польових матеріалів, насамперед палеозоологічних зразків, палінологічний проб, гранулометричних проб, субфосильної деревини тощо, а також забезпечує збереження та каталогізацію колекцій – остеологічної…

  З 15 березня стартує робота нового студентського англомовного гуртка «Naturally» під керівництвом доцента кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Дарії Холявчук. До участі запрошуються студенти будь-якої спеціальності географічного факультету із бажанням розвивати професійну англійську мову та застосовувати її в науковій діяльності, прагненням долучитись до міжнародної наукової спільноти і брати участь в академічній мобільності. Looking forward to meeting you Для реєстрації заповніть анкету Проєкт положення про студентський науковий гурток "Naturally"

За підтримки Міністерства освіти та науки України і Державної науково-технічної бібліотеки України у межах національної передплати відкрито доступ до цифрових інструментів одного з найбільших постачальників наукового контенту у світі - компанії Elsevier: 1. реферативної бази даних та інструменту для відстеження цитованості Scopus; 2. повних текстів електронних книг (майже 39 тис. видань) бази даних ScienceDirect. Scopus є однією з найбільших баз даних цитувань наукової літератури, зокрема рецензованих наукових журналів, книг та матеріалів конференцій. Містить 70 мільйонів записів, з даними публікацій від 1996 року та цитатами з 1970 року з понад 22 000 журналів. Доступ: до 31.05.2021 р. у локальній мережі ЧНУ. ScienceDirect – повнотекстова база даних компанії Elsevier. На платформі ScienceDirect представлені такі типи наукових видань як: електронні книги Elsevier (eBooks), книжкові серії (Book Series), довідкові видання (Handbook), навчальні посібники (Textbooks) тощо. Доступ: з 01.01.2021 до 31.12.2021 в локальній мережі ЧНУ. Більше інформації на сайті Наукової бібліотеки