Сказання про Атлантиду має вже двотисячоліття. Цій проблемі присвячено тисячі статей і книг, проаналізовані, розібрані і зіставлені найрізноманітніші джерела – історичні, етнічні, зоогеографічні, астрономічні тощо. Але є ще одне важливе джерело, про яке не знали люди давнини. Воно з’явилося зовсім недавно – в останні десятиліття. Це новітні досягнення географії, геології та геофізики, а також археологічні розкопки. В наші дні геологічна наука може досить точно визначити потенційну на Землі руйнівну силу геологічної катастрофи, оконтурити зони, де ті чи інші геологічні катастрофи відбувалися або можливі в майбутньому, оцінити наслідки таких явищ, як падіння космічного тіла, землетрус, виверження вулкана або повінь. Нові фактичні дані, отримані геологами й археологами, змушують переглянути деякі давно сформовані традиційні уявлення про місце знаходження Атлантиди і датою її загибелі. В останні роки проблема Атлантиди стає актуальною по ряду причин. По-перше, на прикладі вирішення такої, здавалося б, абстрактної проблеми ми можемо наразі наочно продемонструвати величезні можливості сучасної науки, якій під силу завдання, нерозв’язні протягом тисячоліть. По-друге, правильне, строго наукове тлумачення давньої легенди про Атлантиду відкриває чимало нових даних про історію і матеріальну культуру суспільних формацій, шляхи міграції древньої людини тощо.…

До уваги студентів кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, 11-13 травня 2021 року відбудуться захисти курсових робіт студентів п'ятого, четвертого та третього курсу спеціальностей 106 Географія, 014 Середня освіта (Географія). З вимогами до структури, оформлення тексту курсової роботи та презентації можна ознайомитись за посиланням нижче: Методичні рекомендації до курсових робіт

Історія цього природоохоронного об'єкта сягає 1856 р., коли король Вітторіо Емануель ІІ оголосив цю гірську територію королівським мисливським заказником. Власне завдяки цьому, популяція гірського козла була збережена від повного знищення. "Гран Парадізо" є одним із настаріших національних парків Італії, адже був заснований як державна природоохоронна територія у 1922 р., проте лише у 1947 р. тут офіційно постав корпус паркової охорони, представники якого боролися за охорону флори і фауни даного регіону. Площа парку сягає понад 700 км2, знаходиться він у в Грайських Альпах, в регіонах П'ємонт і Валле-д'Аоста, що на північному заході Італії. Парк є високогірною місцевістю, висоти якого сягають від 800 м до 4061 м (гора Гран Парадізо). Переважно вся територія парку представлена альпійськими ландшафтами з льодовиками, скелями, модриновими та ялицевими лісами. Особливості поверхні парку зумовлені діяльністю льодовиків та текучої води. Назва парку з італійської перекладається як "великий рай" і повністю себе виправдовує. На території парку налічується близько 60 льодовиків. Звісно, що символом парку є гірський козел. Особливістю цього парку є те, що він є однією із небагатьох природоохоронних територій, які віднесені до Зеленого списку МСОП, який являє собою перший…

Пропонована увазі читачів книга присвячена унікальним природним об’єктам – водоспадам. У книзі розказано про особливості супутньої водоспадам фауни і флори; в захоплюючому переплетенні народних переказів і бувальщин постають перед читачами відкриття багатьох водоспадів світу. Маючи в своєму розпорядженні великий матеріал, автор приділив увагу і деяким питанням наукового і практичного характеру. У книзі викладено класифікацію водоспадів, обговорені проблеми охорони водоспадів як рідкісних явищ – пам’яток природи. Автор бачить значення своєї роботи перш за все в тому, щоб звернути увагу читачів на водоспади як на природні об’єкти, що мають винятковий естетичний вплив на всіх, кому доводиться спостерігати їх, і важливий рекреаційний і лікувальний фактор в курортології і медичній географії, а також на необхідність берегти ці унікальні пам’ятки природи. Книга ілюстрована фотографіями з колекції автора. Автор сподівається, що вона становитиме інтерес для читача і буде сприяти не лише поглибленню географічних знань, а й підвищенню уваги до навколишнього середовища, яке потребує нашого захисту. «Падаюча вода» здавна притягувала людину своєю особливою, неповторною красою. Найбільші водоспади, які видавалися нашим предкам проявом надприродних сил, сьогодні служать місцем масового паломництва туристів. Виходу книги в світ передувала копітка робота…

Хоча спостереженню хмар, їх форм і різновидів, їх змін, поєднань і систем уже понад півтора століття – воно продовжує залишатися одним з улюблених занять метеорологів, а на початку минулого століття займало чи не перше місце у прогнозі погоди. Часто думають, що фізика хмар – дитя лише новітнього часу. Та і самий цей термін голосно зазвучав лише недавно, і основні відомості про фізичний стан хмар, про процеси конденсації тощо, стали, як видається, відомими лише протягом останніх десятків років. І ось книга Міддлтона доводить нам, що ми не зовсім праві і що основи фізики хмар складалися поступово протягом багатьох років. Вона демонструє, який вплив на теорію зробив розвиток методів спостереження вологості повітря (невдачі в цій області Делюка і поява хорошого гігрометра Соссюра), як поняття про динаміку хмар розвивалися паралельно з загальними уявленнями про рух атмосфери, як поступово був вивчений основний процес – охолодження при розширенні у вертикальних рухах різних типів. Автор розповідає, як після довгих незрозумілостей була вивчена мікроструктура хмар і пізнані процеси утворення роси і граду. Зміст книги про «Історію теорій дощу» набагато ширший її заголовку. Вже на самому початку в…

Книга професора Кельнського університету М. Шварцбаха «Великі пам’ятники природи» за своїм змістом різко відрізняється від звичайних описів природних пам’яток переважно одного будь-якого природного району чи країни. Автор зібрав великий матеріал про пам’ятки природи, розкиданих по всій земній кулі, згрупувавши їх в свого роду «тематичних» розділах. Дійсно, кожен читач знайде в книзі цікаві для себе відомості про річкові долини, печери, льодовики, водоспади, дрейф континентів, землетруси, озера, сучасну флору, про дивовижні копалини, навіть про клімат і його зміни протягом історії нашої планети. Автор книги – геолог, тому природно, що більшість обраних ним природних об’єктів представляють перш за все геологічний інтерес, проте ним описані також пам’ятники природи, які привернуть увагу і географа. Прочитати ж про них, познайомитися з процесами, що викликали їх утворення і розвиток, з іменами великих вчених, які їх досліджували, буде цікаво всім поціновувачам природи, будь то школяр, студент або вчений. Звичайно, можна сперечатися про сам «підбор» пам’ятників природи, описаних в книзі, але автор справедливо зауважив у передмові, що складання такого «списку» завжди буде суб’єктивним. Все ж основним принципом, яким він керувався при відборі матеріалу, був, мабуть, принцип особистого знайомства з…

У другому семестрі (2020-2021 н.р.) викладачами кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії викладається 18 дисциплін: Годзінська, Ірина Леонідіївна, к.геогр.н., асист. (1. Геологія загальна та історична); Добинда, Ірина Петрівна, к.геогр.н., асист. (1. Краєзнавство; 2. Теорія і методологія географічної науки); Кирилюк, Сергій Миколайович, к.геогр.н., доц. (1. Фізична географія Сонячної системи); Проскурняк, Мирослав Михайлович, к.геогр.н., доц. (1. Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства; 2. Ландшафтознавство; 3. Методологічні проблеми географічної науки); Присакар, Віталій Борисович, к.геогр.н., доц. (1. Антропогенне ландшафтознавство; 2. Медична географія); Рідуш, Богдан Тарасович, д.геогр.н., проф. (1. Біогеографія; 2. Палеогеографія; 3. Загальна та регіональна геодинаміка); Ходан, Галина Дмитрівна, к.геогр.н., асист. (1. Фізична географія материків і океанів; 2. Геоекологічні проблеми; 3. Спецкурс з проблем викладання географії у школі); Холявчук, Дарія Іванівна, к.геогр.н., доц. (1. Прикладна кліматологія; 2. Сезонні спостереження); Чернега, Петро Іванович, к.геогр.н., доц. (1. Геологія загальна та історична). Розклад занять: Годзінська, Ірина Леонідіївна Понеділок Вівторок Середа Четвер П’ятниця 1 Геологія загальна та історична (109 гр., геомузей) 2 Геологія загальна та історична (103 гр., геомузей) 3 Геологія загальна та історична (109 гр., геомузей, 1-й тижд.) / Геологія загальна та історична (103 гр., геомузей, 2-й тижд.) Добинда, Ірина…

Оголошення Кафедра фізичної географії, геоморфології та палеогеографії пропонує до обговорення нову ОП «Географія та природні небезпеки» Освітній рівень перший (бакалаврський) Пропозиції просимо надсилати до 25 квітня 2020 року за адресою: s.kyrylyuk@chnu.edu.ua Мета програми: передача майбутнім спеціалістам теоретичних знань та формування практичних навичок використання сучасного комплексу геоінформаційних технологій для вирішення низки прикладних задач під час здійснення географічного моніторингу небезпечних явищ, серед яких вирізняються: геологічні та геоморфологічні небезпечні явища (зсуви, обвали та осипи, просадки земної поверхні); стихійні явища і процеси, пов’язані із небезпечними атмосферними процесами на тлі глобальних кліматичних змін (зливи, урагани, снігопади, град, ожеледь), поверхневими водами під час повеней, паводків, підвищень рівня ґрунтових вод тощо, явищами, спричиненими поширенням окремих видів шкідливих і небезпечних організмів, процесами, пов’язаними із загальною зміною ландшафтних комплексів як під впливом природних чинників, так і через антропогенну діяльність тощо. Ознайомлення із документом ТУТ Відгуки на ОП: Відгук д.геогр.н., проф. Вячеслава Андрейчука. Факультет Географії та Регіональних досліджень, Варшавський університет Відгук д.геогр.н., проф. Соловей Тетяни. Відділ Гідрогеології, Державний Дослідницький Інститут - Польський Державний Геологічний Інститут Відгук д.геогр.н., проф. Івана Ковальчука. Національний університет біоресурсів і природокористування України Відгук Академічної спільноти кафедри…

Today, March 25th, we announce the first meeting of our student science club "Naturally". It will take place on Thursdays, 6.00-7.00 p.m., currently online. Everyone is welcome to join online The first topic - Icebreaker. Introduce yourself. Recommendations: Register at our official site of the department. Get acquainted with the Miro app. Don't forget to bring a good mood with you!

Александр Зупан народився в Інніхені, графстві Тіроль, а першу освіту здобув в гімназії Лайбаха (Любляни). Навчався в Університеті Граца (1866–1868) як вихованець історика Франца Кронеса, потім продовжив освіту у Віденському університеті та здобув ступінь доктора філософії в Граці в 1870 р. З 1871 по 1875 р. працював викладачем у школі в Лайбаху а також вивчав різні науки в Граці, Галле та Лейпцигу. З Чернівцями його професійна діяльність пов’язана з 1877 року, коли він призначений вчителем у гімназії, а уже з 1880  до 1884 року працює професором географії в Чернівецькому університеті. І хоча з 1884 року він переїжджає до Бреслау (Вроцлава), щоб очолити кафедру географії тамтешнього університету, саме йому ми завдячуємо за розвій фізичної географії на початках становлення університету в Чернівцях. Зокрема, Александр Зупан запровадив і організував на філософському факультеті галузеві курси фізичної географії, орографії, геоморфології, кліматології, океанології, етнології а також регіональні курси географії Європи, країн басейну Дунаю, Африки та Азії. Його оригінальний і новаторський внесок у географічну науку стосується, передусім,  кліматології та океанографії. Зокрема, у 1879 р. Зупан розробив першу карту кліматичних поясів, що була складена на основі ізотерм пересічних…