Синій кит – типовий планктоноїд: він харчується численними рачками у верхній товщі моря. У водах Антарктиди кити споживають виключно планктон. Коли одного разу вирішили перевірити вміст шлунка кита, у ньому знайшли 425 кг крилю. У водах Арктики кити харчуються трьома видами рачків. У крижаній воді міститься більше кисню й вуглекислого газу, аніж у теплій, тому й життя в холодних водах часто значно багатше та різноманітніше, ніж у тропічних. Синій кит здатний розвивати швидкість до 50 км/год. Їжу він звичайно заковтує, пірнаючи. На глибині приблизно 500 м може перебувати до двох годин. Щоразу після тривалого перебування на глибині кит повинен виринати, щоб набрати повітря. Потім він повертається на поверхню, у величезних кількостях заковтуючи планктон. Наполовину прикривши пащу, тварина викачує воду, затримуючи поживний планктон в щілинах китового вуса. Пластинки китового вуса колись використовувались для виготовлення корсетів і німецькою мовою називались «кістки кита». Насправді ж – це пластинки, які складаються з рогової тканини, а не кістки, як вважали раніше. Кити, як і деякі інші морські тварини, походять від наземних ссавців. Мільйони років тому достатня кількість їжі привернула, ймовірно, цих тварин до води. Внаслідок…

The second meeting of the club "Naturally" is dedicated to creating a successful CV, the most important  marketing material of yourself You are welcome to join at the permanent link. We will work on an official website of the European Union for creating professional CVs. You will have to register here and fill in the basic information about yourself. Then we'll explore all the resources for creating your unique CV. Reminder: here are the top skills to include in your CV: Soft skills: Effective communication Teamwork Responsibility Creativity Problem-solving Leadership Extroversion People skills Openness Adaptability Geographic skills: GIS Expertise Design Skills Environmental Management Resource Finder Multiculturalist Multidisciplinary Generalist Field Researcher Market researcher Education skills: Updated curriculum knowledge Research & Data analysis Communication Educational platforms (software like Moodle) Stress management Technological & digital literacy Patience Critical thinking Enthusiasm Motivation Let's work together on our best professional versions!

«…я дуже хочу вас захопити, хочу, щоб ви почали цікавитись горами і каменеломнями, шахтами і копальнями, щоб ви почали збирати колекції мінералів, вирушили з міста, подалі, до течії річки, до її високих кам'янистих берегів, до вершин гір або скелястих берегів моря ... і, в мертвих скелях, пісках і каменях ми навчимося читати великі закони природи…» О. Ферсман «Занимательная минералогия», 1928 р. У 1657 році норвезький природознавець М. Ешольт (Mikkel Pederson Escholt) у книзі «Геологія Норвегії» (Geologia Norvegica) вперше увів термін «геологія».  Геологія (від давньогрецького γῆ — земля, і λογος — наука) – вчення про Землю, її склад, будову та розвиток під дією процесів, що відбуваються у її зовнішніх та внутрішніх сферах. Впродовж ХІХ-ХХ століть геологія поділилась на ряд взаємопов’язаних між собою наукових дисциплін, кожна з яких має визначений об’єкт та методи дослідження (мінералогія, петрографія, кристалографія, гідрогеологія, динамічна геологія, історична геологія та ін.). Повсякденна господарська діяльність людського суспільства спирається на досягнення вчення про Землю, тому, напевно, перша неділя квітня присвячена одній з найважливіших та, на сьогоднішній день, такій не легкій професії, як ГЕОЛОГ. У наш час, коли подорожувати можна навіть не…

Наразі накопичено значний матеріал досліджень, який може бути покладений в основу вчення про географію океану, особливо з точки зору фізичної географії. Це в першу чергу значні матеріали експедиційних досліджень, що проводилися в останні десятиліття різними країнами в найрізноманітніших районах океанів. Вивчалися питання фізики і хімії океану, його геологія і біологія, морська метеорологія тощо. Уявлення про географію океану накопичувалися давно. Вони містили відомості, які надходили від мореплавців і рибалок, про конфігурацію берегів, погоду, течії, льодові явища, глибини і властивості ґрунту, про розподіл риб й інших тварин. Зараз ведуться різнобічні дослідження морів і океанів. Вони включають вивчення дна (розподіл глибин, рельєф, ґрунт), гідрології (температура, солоність вод, течії, прозорість, колір), метеорології, гідрохімії (кисень, біогенні речовини), біології (планктон, бентос, риби). Отже, представляється доцільною і своєчасною постановка питання про створення географії Світового океану. До визначення її змісту, очевидно, слід підходити так само, як до географії суші. Відомо, що остання складається з фізичної та економічної, а кожна з них – із загальної та регіональної. Географія океану повинна досліджувати чимало питань, які не розробляються ні фізикою моря, ні гідрохімією, ні геологією моря, ні морською біологією. У географії…

Це перша книга трьохтомної серії, яка висвітлює життя і діяльність п’ятдесяти двох географів, мандрівників та мореплавців. Всі статті про окремих великих людей географічної науки розміщені в хронологічному порядку. Статті побудовано за тезисним принципом – висвітлені лише основні біографічні та професійні віхи видатних географів, мандрівників та мореплавців з розстановкою акцентів на найважливіших їхніх здобутках. Видатні вітчизняні географи, мандрівники та мореплавці: У 3-х ч. / За ред. Діброви О.Т. –К.: Державне учбово-педагогічне видавництво «Радянська школа», 1951. – Частина 1. – 188 с. Перейти до повнотекстової версії ЗМІСТ Афанасій Нікітін Єрофей Павлович Хабаров Семен Іванович Дежньов Василь Прончищев Харитон Прокопович і Дмитро Яковлевич Лаптєви Вітус Берінг Олексій Ілліч Чиріков Степан Петрович Крашенінніков Михайло Васильович Ломоносов Григорій Іванович Шеліхов Василь Михайлович Головнін Юрій Федорович Лисянський Іван Федорович Крузенштерн Отто Євстафійович Коцебу Фаддей Фаддейович Беллінсгаузен Михайло Петрович Лазарєв Фердінанд Петрович Врангель Федір Петрович Літке Генадій Іванович Невельськой Костянтин Іванович Арсеньєв Єгор Петрович Ковалевський Олексій Павлович Федченко Микола Михайлович Пржевальський Микола Миколайович Міклухо-Маклай Василь Васильович Юнкер Іван Дементійович Черський Михайло Васильович Пєвцов Іван Васильович Мушкетов Василь Васильович Докучаєв Степан Осипович Макаров Дмитро Іванович Менделєєв Всеволод Іванович…

Сказання про Атлантиду має вже двотисячоліття. Цій проблемі присвячено тисячі статей і книг, проаналізовані, розібрані і зіставлені найрізноманітніші джерела – історичні, етнічні, зоогеографічні, астрономічні тощо. Але є ще одне важливе джерело, про яке не знали люди давнини. Воно з’явилося зовсім недавно – в останні десятиліття. Це новітні досягнення географії, геології та геофізики, а також археологічні розкопки. В наші дні геологічна наука може досить точно визначити потенційну на Землі руйнівну силу геологічної катастрофи, оконтурити зони, де ті чи інші геологічні катастрофи відбувалися або можливі в майбутньому, оцінити наслідки таких явищ, як падіння космічного тіла, землетрус, виверження вулкана або повінь. Нові фактичні дані, отримані геологами й археологами, змушують переглянути деякі давно сформовані традиційні уявлення про місце знаходження Атлантиди і датою її загибелі. В останні роки проблема Атлантиди стає актуальною по ряду причин. По-перше, на прикладі вирішення такої, здавалося б, абстрактної проблеми ми можемо наразі наочно продемонструвати величезні можливості сучасної науки, якій під силу завдання, нерозв’язні протягом тисячоліть. По-друге, правильне, строго наукове тлумачення давньої легенди про Атлантиду відкриває чимало нових даних про історію і матеріальну культуру суспільних формацій, шляхи міграції древньої людини тощо.…

До уваги студентів кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, 11-13 травня 2021 року відбудуться захисти курсових робіт студентів п'ятого, четвертого та третього курсу спеціальностей 106 Географія, 014 Середня освіта (Географія). З вимогами до структури, оформлення тексту курсової роботи та презентації можна ознайомитись за посиланням нижче: Методичні рекомендації до курсових робіт

Історія цього природоохоронного об'єкта сягає 1856 р., коли король Вітторіо Емануель ІІ оголосив цю гірську територію королівським мисливським заказником. Власне завдяки цьому, популяція гірського козла була збережена від повного знищення. "Гран Парадізо" є одним із настаріших національних парків Італії, адже був заснований як державна природоохоронна територія у 1922 р., проте лише у 1947 р. тут офіційно постав корпус паркової охорони, представники якого боролися за охорону флори і фауни даного регіону. Площа парку сягає понад 700 км2, знаходиться він у в Грайських Альпах, в регіонах П'ємонт і Валле-д'Аоста, що на північному заході Італії. Парк є високогірною місцевістю, висоти якого сягають від 800 м до 4061 м (гора Гран Парадізо). Переважно вся територія парку представлена альпійськими ландшафтами з льодовиками, скелями, модриновими та ялицевими лісами. Особливості поверхні парку зумовлені діяльністю льодовиків та текучої води. Назва парку з італійської перекладається як "великий рай" і повністю себе виправдовує. На території парку налічується близько 60 льодовиків. Звісно, що символом парку є гірський козел. Особливістю цього парку є те, що він є однією із небагатьох природоохоронних територій, які віднесені до Зеленого списку МСОП, який являє собою перший…

Пропонована увазі читачів книга присвячена унікальним природним об’єктам – водоспадам. У книзі розказано про особливості супутньої водоспадам фауни і флори; в захоплюючому переплетенні народних переказів і бувальщин постають перед читачами відкриття багатьох водоспадів світу. Маючи в своєму розпорядженні великий матеріал, автор приділив увагу і деяким питанням наукового і практичного характеру. У книзі викладено класифікацію водоспадів, обговорені проблеми охорони водоспадів як рідкісних явищ – пам’яток природи. Автор бачить значення своєї роботи перш за все в тому, щоб звернути увагу читачів на водоспади як на природні об’єкти, що мають винятковий естетичний вплив на всіх, кому доводиться спостерігати їх, і важливий рекреаційний і лікувальний фактор в курортології і медичній географії, а також на необхідність берегти ці унікальні пам’ятки природи. Книга ілюстрована фотографіями з колекції автора. Автор сподівається, що вона становитиме інтерес для читача і буде сприяти не лише поглибленню географічних знань, а й підвищенню уваги до навколишнього середовища, яке потребує нашого захисту. «Падаюча вода» здавна притягувала людину своєю особливою, неповторною красою. Найбільші водоспади, які видавалися нашим предкам проявом надприродних сил, сьогодні служать місцем масового паломництва туристів. Виходу книги в світ передувала копітка робота…

Хоча спостереженню хмар, їх форм і різновидів, їх змін, поєднань і систем уже понад півтора століття – воно продовжує залишатися одним з улюблених занять метеорологів, а на початку минулого століття займало чи не перше місце у прогнозі погоди. Часто думають, що фізика хмар – дитя лише новітнього часу. Та і самий цей термін голосно зазвучав лише недавно, і основні відомості про фізичний стан хмар, про процеси конденсації тощо, стали, як видається, відомими лише протягом останніх десятків років. І ось книга Міддлтона доводить нам, що ми не зовсім праві і що основи фізики хмар складалися поступово протягом багатьох років. Вона демонструє, який вплив на теорію зробив розвиток методів спостереження вологості повітря (невдачі в цій області Делюка і поява хорошого гігрометра Соссюра), як поняття про динаміку хмар розвивалися паралельно з загальними уявленнями про рух атмосфери, як поступово був вивчений основний процес – охолодження при розширенні у вертикальних рухах різних типів. Автор розповідає, як після довгих незрозумілостей була вивчена мікроструктура хмар і пізнані процеси утворення роси і граду. Зміст книги про «Історію теорій дощу» набагато ширший її заголовку. Вже на самому початку в…