Зареєструватися як...
ЧАС КВІТНУТИ СМІЛИВО...
КАФЕДРА ФІЗИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ, ГЕОМОРФОЛОГІЇ ТА ПАЛЕОГЕОГРАФІЇ

545

0

#vEGU21 – a place of scientific opportunities
The virtual General Assembly of the European Geosciences Union (EGU) is taking place 19-30 April 2021!!! We've dedicated our fourth meeting of "Naturally" to explore the opportunities within the leading organisation for Earth, planetary, and space science research in Europe - EGU and its current virtual scientific gathering Each student can register for free for the vEGU21 this year here. Don't miss the chance to explore the latest trends in all the fields of geography in 35 different sessions There is also a bunch of interesting short courses and lectures to jump into a deeper understanding of the topics you are interested in and boost your skills in research writing and presentations So come ahead and find your opportunities in Geosciences! #vEGU21: Engage • Discover • Inspire
Більше...

561

0

Біогеографія лося в минулому і сьогодні – міжнародний проект
За участю проф. Б.Рідуша відбулось засідання міжгалузевого та міжнародного консорціуму по проекту "Філогеографія, генетичне різноманіття і умови проживання лося (Alces alces) в Євразії у пізньому плейстоцені та голоцені" (керівник М. Нієдзялковська). Було обговорено виконання проекту, попередні висновки досліджень, та намічені подальші роботи по темі проекту.  
Більше...

1 300

2

Природничий музей ЧНУ – один із найстаріших вузівських музеїв в Україні
Колекції гірських порід та мінералів
Природничий музей Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відкритий майже одночасно з університетом. 7 жовтня 1876 р., після відкриття при філософському факультеті 5 природознавчих інститутів (в тому числі Зоологічного та Мінералогічного), розпочалося створення музейних колекцій ЧНУ. З 1876 по 1888 рр. зоологічні та геолого-географічні колекції Інститутів розташовувались у правому крилі Резиденції митрополитів (нині IV корпус ЧНУ). Основу мінералогічної експозиції склала придбана секційна колекція в Міністерстві сільського господарства барона фон Шрьоктенгера, а також експонати з австрійських регіонів, закуплені в Німеччині через фірми Шухардт, Крантц, Егерт. Керівництво Мінералогічним Інститутом прийняв доктор філософії, професор мінералогії Карел Врба – один з найвідоміших мінералогів в Європі кінця ХІХ ст. Протягом своєї офіційної діяльності в Чернівецькому університеті, К. Врба займався переважно дослідженнями в галузі кристалографії. Крім кристалографічних та петрографічних досліджень, в Інституті проводились також експерименти над офортом (спосіб гравірування за допомогою кислот) на різних мінералах, якими керував професором Геке. З березня 1882 р. до осені 1890 р. Мінералогічний Інститут очолював доктор філософії, професор мінералогії Фрідріх Бех. З 1891 по 1910 рр. ним керував доктор філософії, професор мінералогії Рудольф Шаріцер, при якому були запроваджені курси рудознавства, оптики…
Більше...

1 578

0

Іо – вулканічний супутник Юпітера. Частина перша
Коротка історія досліджень космосу сповнена кумедних, а іноді і невеселих подій, непорозумінь і несподіваних відкриттів. Поступово виник якийсь фольклор, яким фахівці обмінюються під час зустрічей. Часто він пов’язаний з несподіванками в поведінці космічних апаратів. Недарма в колах дослідників космосу народилася напівжартівливе, напівсерйозне формулювання закону Мерфі-Чізехолма: «Все, що може зіпсуватися, – псується. Все, що не може зіпсуватися, псується теж». Одна з суто наукових статей в журналі «Science» так і починалася: «Відповідно до закону Мерфі...» Але на щастя, буває і навпаки. Випадок, про який ми розповімо, швидше відноситься до такого дивного везіння. Важко сказати, скільки тут правди, але наукова канва цієї історії цілком достовірна. Точному знанню положення космічного апарату біля далекої від Землі планети сприяють не лише засоби радіонавігації, а й передані апаратом телевізійні зображення, на яких видно супутники на тлі зірок. Отримувані відносні положення небесних тіл вводяться в обчислювальну машину, яка уточнює координати апарату. Одна з легенд розповідає, що коли «Вояджер-1» наближався до Юпітера, ЕОМ вказала керівниці експерименту на помилку у магнітній стрічці із записом зображення супутника Іо, яку вводили в ЕОМ. Причина була незрозумілою, але в врешті-решт вченій вдалося з’ясувати,…
Більше...

3 770

0

Богдан Тарасович Рідуш
Посада: завідувач кафедри Науковий ступінь: доктор географічних наук, кандидат історичних наук Вчене звання: професор Поштова скринька: b.ridush@chnu.edu.ua Curriculum vitae (CV): B.Ridush_CV_2025e Тематика наукових досліджень: карст; спелеологія; відклади печер; геоморфологія річкових долин; палеогеографія квартеру; палеонтологія четвертинних ссавців; палеобіогеографія; тафономія; штучні підземні порожнини; заселення та використання печер в історичному минулому. Регіони досліджень: Поділля, Прикарпаття, Українські Карпати, Середнє Подніпров'я, Крим, Молдова, Памір, Тянь-Шань, Передуралля, Албанія. Експертний досвід: 1. Експерт Наукової ради МОН, секція «Науки про Землю» 2. Експерт НДФУ, секція «Науки про Землю» 3. Голова підкомісії «Е4 Науки про Землю» Науково-методичної комісії 5 з природничих наук, математики та статистики сектору вищої освіти Науково-методичної ради МОН України Наукові профілі: SCOPUS ID ORCID Academy Research Gate Researcher ID Google Academy Курси які читає: Біогеографія Інженерна геологія Палеогеографія Палеогеографія квартеру Загальне землезнавство Інформація про досягнення у професійній діяльності (відповідно до п.38 ліцензійних умов провадження освітньої діяльності) Додаткова інформація: Освіта,  досвід роботи: 1983 - закінчив географічний факультет Чернівецького державного університетету; спеціалізація - фізична географія. 1983-1984 - працював інженером Природної науково-дослідної лабораторії ЧДУ. 1984-1986 - служба в армії. 1986-1994 - працював геологом в інженерно-геологічній партії Чернівецького відділу Українського…
Більше...

2 069

0

Мирослав Михайлович Проскурняк
Посада: доцент Науковий ступінь: кандидат географічних наук Поштова скринька: m.proskurnyak@chnu.edu.ua Тематика наукових досліджень: Ландшафтознавча, ландшафтознавчі дослідження сучасних та історичних, природних і культурних, карстових і ерозійних ландшафтів, проблем і напрямів їх збереження. Окрема наукова увага до збереження природної і культурної спадщини ландшафтів міст і містечок Буковини, Поділля та Покуття. Напрямки наукових досліджень: Ландшафтознавство; Ландшафтознавче картографування; Карстологія і карстові ландшафти; Культурне ландшафтознавство. Наукові профілі: Курси, що читає: Ландшафтознавство; Прикладне ландшафтознавство; Географія ґрунтів; Методологічні проблеми природничої географії. Інформація про досягнення у професійній діяльності (відповідно до п.38 ліцензійних умов провадження освітньої діяльності) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20   Додаткова інформація: Закінчив Чернівецький державний університет в 1988 р. Два роки працював інженером картографічної лабораторії кафедри Фізичної географії. Викладацьку діяльність розпочав у 1990 р. Захистив кандидатську дисертацію “Структура закарстованих ландшафтів (на прикладі окремих регіонів лісостепу Східно-Європейської рівнини)” в 1996 р. Вчене звання доцента отримав у 2000 р. Науковець в галузі ландшафтознавства й карстології, кандидат географічних наук, доцент кафедри. Турист, романтик. Закоханий у культурні ландшафти, карстові і некарстові, сучасні та історичні. Напрямок…
Більше...

670

0

Ще одна успішна студентська конференція
20-21 квітня 2021 року відбулась щорічна студентська наукова конференція.  22 студенти кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії взяли активну участь у двох підсекціях – підсекції  географії та підсекції з середньої освіти (географії). Заслухано широке розмаїття доповідей з різних напрямів географічних досліджень, які охоплюють не лише терени України, але й сусідніх держав. Доповідачами стали студенти третього, четвертого та п’ятого курсів спеціальності «Географія» та Середня освіта (Географія). Юні науковці у своїх доповідях намагались розкрити власний підхід до вирішення і обґрунтування наукових питань у контексті геологічних, геоморфологічних, палеогеографічних, кліматологічних і ландшафтознавчих досліджень; розв’язання проблемних питань охорони природи й шкільної географічної освіти. Доповіді найстарших студентів відзначились ґрунтовним науковим баченням, а у доповідях молодших студентів помітний запал до наукових пошуків і бажання до польових досліджень. Бажаємо наснаги на подальші відкриття і чекаємо всіх на нових зустрічах на факультеті та у полі!
Більше...

932

0

Опитування. Нова освітня програма «Географія та природні небезпеки»
Динамічний світ вимагає постійних удосконалень та адаптації до нових викликів, пов'язаних із почастішанням і масшабністю проявів надзвичайних ситуацій зокрема. Кафедрою запропоновано на розгляд нову освітню програму, що відповідає викликам часу і яка спрямована на інтерпретацію та менеджмент георизиків. Думка кожного небайдужого громадянина і природолюба  дуже цінна. Просимо долучитися до поліпшення нової освітньої програми, пройшовши невелике опитування. Ознайомитись із документом можна ТУТ Відповіді приймаються до 26 квітня. Дякуємо!
Більше...

6 893

0

Світ каменів настільки різноманітний…
Світ каменів настільки різноманітний, що не спеціаліст не в змозі охопити всю область знань про них… Однак, ті, хто зможе правильно навчитися «читати» їх, розкриють перед собою красу та багатство каменю, завдяки чому він залишається незамінним матеріалом усіх часів! Камінь – тверда, нековка складова частина земної кори, що утворює суцільні маси або окремі шматки. Для ювеліра – це дорогоцінний камінь, для будівельника – будівельний матеріал, з якого вимощують вулиці та будують будинки. Однак, геологи, які займаються наукою про Землю, називають об’єкти свого вивчення не «камінням», а гірськими породами та мінералами Гірською породою, або просто породою називають поєднання (агрегат) мінералів природного походження. Наука, що вивчає гірські породи називається петрографія. Мінерали (з латинського minera – руда, mina – шахта) – це природні хімічні сполуки або самородні елементи, що утворились внаслідок різноманітних фізико-хімічних процесів у земній корі та на її поверхні. Наука, що займається вивченням мінералів називається мінералогія. Кристал – однорідне за складом тіло визначеної геометричної форми із закономірною внутрішньою будовою – кристалічною решіткою. Структура кристалічної решітки визначає різноманіття фізичних властивостей кристалів, і тим самим мінералів. Розділ науки, що вивчає кристали називається кристалографією.…
Більше...

1 349

0

Студентська наукова конференція
20-21 квітня 2021 року відбудеться щорічна студентська наукова конференція. Студенти нашої кафедри виступатимуть у двох секціях 1) секція з географії; 2) секція з середньої освіти (географії). Засідання секції з географії відбудеться 20 квітня о 13.00 в онлайн-режимі за посиланням Засідання секції з середньої освіти (географії) 20 квітня о 13.00 в онлайн-режимі за посиланням Зважаючи на онлайн-формат проведення конференції, прохання укласти доповідь у 5-7 хвилин і зосередитись на презентації основних результатів досліджень. З детальнішою інформацією про зміст і порядок проведення конференції можна ознайомитись у Програмі студентської конференції За матеріалами конференції підготовлений електронний та друкований збірник. Електронний збірник уже доступний Матеріали студентської наукової конференції (20 – 21 квітня 2021 року) Друкований примірник ви зможете отримати безпосередньо від наукових керівників. Успіхів у наукових пошуках і звершеннях!  
Більше...
Метеостанція. Геофізична обсерваторія ЧНУ
Метеостанція. г. Томнатик
Insert math as
Block
Inline
Additional settings
Formula color
Text color
#333333
Type math using LaTeX
Preview
\({}\)
Nothing to preview
Insert