Смара́гд (від лат. smaragdus, грец. σμάραγδος, smáragdos), або ізумру́д (від перс. زمرّد‎, zumurrud, тур. zümrüt) – давній термін, що застосовувався до мінералів зеленого кольору… Найдавніші назви мінералів належать до східних, грецьких та латинських мов, і не підпорядковуються єдиній системі. Перші назви пов’язували із зовнішніми ознаками, перш за все кольором, також місцезнаходженням та таємничими силами, які, нібито, приховані у каменях. Деякі із них виникли від так званого «жаргону» гірників, наприклад кварц або колчедан. Однак більшість, все ж таки, мають свою унікальну історію назви… Найбільшу групу мінералів налічують ті, що названі на честь видатних світових особистостей, тобто мають так звані персональні назви. Зокрема, мінерали називали на честь видатних науковців (джемсоніт – Роберт Джемсон, шотландський мінералог і геолог; біотит - Ж. Б. Біот, французький фізик, що вивчав оптичні відмінності між слюдами), царів, графів, герцогів, полководців, державних діячів (александрит – на честь російського царя Александра ІІ, рузвельтит (Франклін Д. Рузвельт, тридцять другий президент США), письменників та філософів (гетит (Йоган Фольфганг фон Гете, німецький письменник), пізніше, дослідників космосу та Місяця, колекціонерів мінералів та відважних мандрівників. Значну групу за чисельністю, складають мінерали, що носять назви географічних об’єктів, зокрема…

Десь між Меркурієм і Сонцем імовірно розташована планета Вулкан – крихітний, випалений світ. Орбіта планети до Сонця ще ближче, ніж у Меркурія. Астрономи наприкінці 19 сторіччя відчайдушно вели її пошуки. Сага про Вулкан розпочалася з легкої руки французького астронома і математика Урбена Лавер’є. І хоча він рідко дивився в телескоп, саме він придумав ім’я для цієї планети, яке відображало його розуміння динаміки орбіт і того, як сила тяжіння кожної планети впливає на рух всіх інших об’єктів. З 1846 року, після точного передбачення розташування Нептуна, Лавер’є навіки забезпечив собі місце у підручниках астрономії. Розрахунки Лавер’є виявилися настільки точними, що кожен, точно слідуючи ним, з першої спроби знаходив планету. Відкриттю Нептуна сприяли незрозумілі «покачування» орбіти Урана, розташованого на дальніх рубежах відомих тоді меж Сонячної системи. Тепер ми знаємо, що «покачування» орбіти Меркурія пояснюється теорією відносності Айнштайна (викривлення простору спричинене величезною масою Сонця), але в часи Лавер’є на фоні тріумфального прикладу Нептуна доволі очевидним видавалося, що ці явища спричиняє ще одна внутрішня планета. Нова планета повинна мала б розташовуватися в такому місці, що помітити її можна було б лише в дні повного сонячного…

Щорічно, 18 травня, відзначають Міжнародний день музеїв. Свято засноване рішенням Генеральної конференції Міжнародної ради музеїв (International Council of Museums) в 1977 році. У цей день музеї країни готують незвичні заходи для гостей з метою популяризації відвідування музеїв. Цей рік є для нас особливим, оскільки нашому Музею виповнюється 145 років з дня заснування. Оберігаючи свою основну місію – збирання колекцій, їхнє збереження та дослідження - сучасні музеї трансформують свою практику, щоб залишатися ближчими до спільнот, яким вони служать. Роль музеїв постійно змінюється у суспільстві, тому музеї продовжують переосмислювати себе у своєму прагненні стати більш інтерактивними, орієнтованими на аудиторію, гнучкими, адаптованими та мобільними. Ми також намагаємося шукати інноваційні шляхи, спрямовані в першу чергу на доступність, взаємодію та діалог зі студентами, учнями та відвідувачами. Тому цьогоріч Природничий музей Чернівецького національного університету, всупереч сучасним умовам пандемії, відзначив традиційне свято музейництва – вперше в незвичному онлайн-форматі. З професійним святом працівників Музею привітали декан географічного факультету, доктор географічних наук, доцент Заячук Мирослав Дмитрович, заступники декана – кандидат географічних наук, асистент Брик Степан Дмитрович та кандидатка географічних наук, доцентка Холявчук Дарія Іванівна, завідувач кафедри фізичної географії, геоморфології та…

З 01 червня 2021 року стартує робота нового студентського гуртка «Ксенограф» під керівництвом доцента кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Сергія Кирилюка. До участі запрошуються студенти будь-якої спеціальності географічного факультету із бажанням здійснення власних ксенографічних й астрономічних спостережень під час яких ви отримаєте необхідні знання для одержання якісної астрофотографії; зможете виконувати наукову роботу, сконцентровану на вивченні поверхонь планет Сонячної системи з можливістю публікацій в українських та міжнародних журналах; стати учасником олімпіад, конкурсів, форумів і лекторіїв у такий спосіб долучившись як до української, так і міжнародної наукової спільноти. Для реєстрації заповніть, будь-ласка, анкету Завантажити проєкт положення одним файлом можна за посиланням нижче: Проєкт положення про студентський науковий гурток “Ксенограф” ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Студентський науковий гурток «Ксенограф» (далі – Гурток) кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, географічного факультету Чернівецького національного університету є добровільним об’єднанням студентів, зацікавлених у поглибленому вивченні дисциплін «Ксенографія з основами астрономії», «Фізична географія Сонячної системи», «Основи фізики Землі» і безпосередньому спостереженні астрофізичних об’єктів. 1.2. Науковий гурток діє згідно з чинним законодавством України, Статутом ЧНУ ім. Ю. Федьковича, Положенням про географічний факультет ЧНУ ім. Ю. Федьковича. 1.3. У своїй діяльності…

18.04.2021 відбувся польовий виїзд дослідницької групи кафедри під керівництвом проф. Б. Рідуша в район Дністровської ГЕС. Метою виїзду був моніторинг стану збереження палеолітичних стоянок в мікрорегіоні після зниження рівня води у водосховищі. У процесі дослідження студенткою 3-го курсу Юлією Станковською поблизу стоянки Новодністровськ-2 були знайдені рештки вовка і зайця, віком приблизно 25 тисяч років тому. Встановлено, що стоянка розмивається водами водосховища під час високого рівня води, тому потребує рятівник розкопок. Матеріали дослідження будуть використані Ю. Станковською при написанні курсової роботи. Юлія Станковська поблизу стоянки Новодністровськ-2

The virtual General Assembly of the European Geosciences Union (EGU) is taking place 19-30 April 2021!!! We've dedicated our fourth meeting of "Naturally" to explore the opportunities within the leading organisation for Earth, planetary, and space science research in Europe - EGU and its current virtual scientific gathering Each student can register for free for the vEGU21 this year here. Don't miss the chance to explore the latest trends in all the fields of geography in 35 different sessions There is also a bunch of interesting short courses and lectures to jump into a deeper understanding of the topics you are interested in and boost your skills in research writing and presentations So come ahead and find your opportunities in Geosciences! #vEGU21: Engage • Discover • Inspire

За участю проф. Б.Рідуша відбулось засідання міжгалузевого та міжнародного консорціуму по проекту "Філогеографія, генетичне різноманіття і умови проживання лося (Alces alces) в Євразії у пізньому плейстоцені та голоцені" (керівник М. Нієдзялковська). Було обговорено виконання проекту, попередні висновки досліджень, та намічені подальші роботи по темі проекту.  

Природничий музей Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відкритий майже одночасно з університетом. 7 жовтня 1876 р., після відкриття при філософському факультеті 5 природознавчих інститутів (в тому числі Зоологічного та Мінералогічного), розпочалося створення музейних колекцій ЧНУ. З 1876 по 1888 рр. зоологічні та геолого-географічні колекції Інститутів розташовувались у правому крилі Резиденції митрополитів (нині IV корпус ЧНУ). Основу мінералогічної експозиції склала придбана секційна колекція в Міністерстві сільського господарства барона фон Шрьоктенгера, а також експонати з австрійських регіонів, закуплені в Німеччині через фірми Шухардт, Крантц, Егерт. Керівництво Мінералогічним Інститутом прийняв доктор філософії, професор мінералогії Карел Врба – один з найвідоміших мінералогів в Європі кінця ХІХ ст. Протягом своєї офіційної діяльності в Чернівецькому університеті, К. Врба займався переважно дослідженнями в галузі кристалографії. Крім кристалографічних та петрографічних досліджень, в Інституті проводились також експерименти над офортом (спосіб гравірування за допомогою кислот) на різних мінералах, якими керував професором Геке. З березня 1882 р. до осені 1890 р. Мінералогічний Інститут очолював доктор філософії, професор мінералогії Фрідріх Бех. З 1891 по 1910 рр. ним керував доктор філософії, професор мінералогії Рудольф Шаріцер, при якому були запроваджені курси рудознавства, оптики…

Коротка історія досліджень космосу сповнена кумедних, а іноді і невеселих подій, непорозумінь і несподіваних відкриттів. Поступово виник якийсь фольклор, яким фахівці обмінюються під час зустрічей. Часто він пов’язаний з несподіванками в поведінці космічних апаратів. Недарма в колах дослідників космосу народилася напівжартівливе, напівсерйозне формулювання закону Мерфі-Чізехолма: «Все, що може зіпсуватися, – псується. Все, що не може зіпсуватися, псується теж». Одна з суто наукових статей в журналі «Science» так і починалася: «Відповідно до закону Мерфі...» Але на щастя, буває і навпаки. Випадок, про який ми розповімо, швидше відноситься до такого дивного везіння. Важко сказати, скільки тут правди, але наукова канва цієї історії цілком достовірна. Точному знанню положення космічного апарату біля далекої від Землі планети сприяють не лише засоби радіонавігації, а й передані апаратом телевізійні зображення, на яких видно супутники на тлі зірок. Отримувані відносні положення небесних тіл вводяться в обчислювальну машину, яка уточнює координати апарату. Одна з легенд розповідає, що коли «Вояджер-1» наближався до Юпітера, ЕОМ вказала керівниці експерименту на помилку у магнітній стрічці із записом зображення супутника Іо, яку вводили в ЕОМ. Причина була незрозумілою, але в врешті-решт вченій вдалося з’ясувати,…

Посада: завідувач кафедри Науковий ступінь: доктор географічних наук, кандидат історичних наук Вчене звання: професор Поштова скринька: b.ridush@chnu.edu.ua Curriculum vitae (CV): B.Ridush_CV_2025e Тематика наукових досліджень: карст; спелеологія; відклади печер; геоморфологія річкових долин; палеогеографія квартеру; палеонтологія четвертинних ссавців; палеобіогеографія; тафономія; штучні підземні порожнини; заселення та використання печер в історичному минулому. Регіони досліджень: Поділля, Прикарпаття, Українські Карпати, Середнє Подніпров'я, Крим, Молдова, Памір, Тянь-Шань, Передуралля, Албанія. Експертний досвід: 1. Експерт Наукової ради МОН, секція «Науки про Землю» 2. Експерт НДФУ, секція «Науки про Землю» 3. Голова підкомісії «Е4 Науки про Землю» Науково-методичної комісії 5 з природничих наук, математики та статистики сектору вищої освіти Науково-методичної ради МОН України Наукові профілі: SCOPUS ID ORCID Academy Research Gate Researcher ID Google Academy Курси які читає: Біогеографія Інженерна геологія Палеогеографія Палеогеографія квартеру Загальне землезнавство Інформація про досягнення у професійній діяльності (відповідно до п.38 ліцензійних умов провадження освітньої діяльності) Додаткова інформація: Освіта,  досвід роботи: 1983 - закінчив географічний факультет Чернівецького державного університетету; спеціалізація - фізична географія. 1983-1984 - працював інженером Природної науково-дослідної лабораторії ЧДУ. 1984-1986 - служба в армії. 1986-1994 - працював геологом в інженерно-геологічній партії Чернівецького відділу Українського…