Колись річкові бобри були надзвичайно поширені в Європі й Азії. Цікаво, що у середні віки цю тварину вважали рибою, оскільки вона чудово плаває, а хвіст вкритий роговими пластинками. Саме тому під час постів у Римо-Католицькій церкві було дозволено вживати в їжу їхнє м’ясо. Та оскільки людина полювала на них протягом тривалого часу заради цінного хутра – їхня кількість різко скоротилася. Сучасні популяції бобрів повільно відновлюються у Скандинавії, Фінляндії, Польщі, на півночі України, Росії, а також у нижній течії Рони (Франція) і в басейні Ельби (Німеччина). Річкові бобри також поширені у Північній і Західній Монголії і в Китаї. Ці великі гризуни мають довжину тіла від 70 до 100 см, хвоста – 30–35 см, вагу – понад 30 кг. Розповсюджені у лісовій смузі Євразії і Північної Америки. Тіло у бобра незграбне, з дещо приплюснутою головою, з рота виступають масивні жовтуваті різці, що ростуть протягом життя і ніколи не тупляться. Між пальцями задніх ніг у бобрів – плавальна перетинка, а пазур другого пальця передніх ніг подвійний, схожий на пінцет. Ним він розчісує своє хутро – еластичне, з густим, як пух, підшерстям і довгим…

Завантажити ОП «Геосистеми та Георизики» одним файлом (2021) ТУТ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Найменування спеціальності: 103 «Науки про Землю». Освітній рівень (ступінь): перший (бакалаврський). Назва програми: Геосистеми та георизики. Форма навчання і обсяг програми (в кредитах ЄКТС і роках): денна (240 кредитів ЄКТС; 4 роки навчання). Мета програми: формування у здобувачів вищої освіти здатності розв’язувати складні спеціалізовані задачі з використанням методів наук про Землю та практичні проблеми, пов’язані з комплексністю та невизначеністю прояву природних небезпек, у процесі професійної діяльності, що передбачає застосування теоретичних і практичних знань наук про Землю. Предметна область: 10 – Природничі науки, 103 – Науки про Землю, ОП – «Геосистеми та георизики». Обов’язкові навчальні модулі – 74,16%, з них: дисципліни загальної підготовки – 25,84%, професійної підготовки – 74,16%, практичної підготовки – 10,67%. Блок вибіркових дисциплін – 25,84%, з них, що розширюють: загальні компетентності – 9,68%, професійні – 90,32%. Орієнтація програми. Освітньо-професійна. Відповідно до МСКО, має прикладну орієнтацію. Програма спрямована на здобуття знань про розвиток Землі та її геосфер, динамічних явищ і процесів, що в них відбуваються, із застосуванням базових знань з природничих наук, зокрема природничої географії, математики та інформаційних…

Етичний кодекс Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Правила академічної доброчесності в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича Положення про засади безконфліктних комунікацій та врегулювання спорів учасників освітнього процесу у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича Положення про апеляцію на результати підсумкового семестрового контролю знань студентів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

25 травня 2021 у рамках заходів з популяризації академічної доброчесності проведено інформаційну годину для студентів спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія). Спільно з кафедрою економічної географії та екологічного менеджменту, гаранти освітніх програм та викладачі кафедри взяли участь в обговоренні питань, пов’язаних з дотриманням академічної доброчесності під час проведення контрольних заходів. Зокрема, здобувачів ознайомлено зі складом та функціями Комісії з питань етики й академічної доброчесності на географічному факультеті. Від кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії у комісію входить асистент кафедри Ходан Галина Дмитрівна. Гаранти освітніх програм проінформували здобувачів про трактування та застосування нормативних документів, що регулюють дотримання академічної доброчесності під час проведення конторольних заходів: 1) Етичного кодексу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, 2) Правил академічної доброчесності в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, 3) Положення про засади безконфліктних комунікацій та врегулювання спорів учасників освітнього процесу у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, 4) Положення про апеляцію на результати підсумкового семестрового контролю знань студентів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Гарант ОП за першим (бакалаврським) рівнем Чубрей О.С. розтлучалила основні аспекти порушення академічної доброчесності Завідувач кафедри Рідуш Б.Т.  розтлумачив оцінювання плагіату і недоброчесність…

16 грудня 2020 року у межах заходів з популяризації академічної доброчесності у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича на 2020 – 2021 н.р. кафедрою фізичної географії, геоморфології та палеогеографії під керівництвом завідувача, проф. Круля В. П. проведено інформаційний захід щодо сутності академічної доброчесності, нормативних документів університету, що її регламентують, та застосування їх у в начальному процесі. Захід проводився для студентів, які навчаються за освітньою програмою «Географія» і «Середня освіта(Географія)». Обговорено Правила академічної доброчесності  та Етичний кодекс Чернівецького національного університету, проаналізовано можливі ситуації порушень академічної доброчесності  та процедуру виявлення академічного плагіату як під час екзаменаційної сесії, так і під час поточного оцінювання. Студентам запропоновані інформаційні ресурси і корисні посилання, за якими можна ознайомитись детальніше з усіма аспектами академічної доброчесності та звернутись за підтримкою з цих питань.

Смара́гд (від лат. smaragdus, грец. σμάραγδος, smáragdos), або ізумру́д (від перс. زمرّد‎, zumurrud, тур. zümrüt) – давній термін, що застосовувався до мінералів зеленого кольору… Найдавніші назви мінералів належать до східних, грецьких та латинських мов, і не підпорядковуються єдиній системі. Перші назви пов’язували із зовнішніми ознаками, перш за все кольором, також місцезнаходженням та таємничими силами, які, нібито, приховані у каменях. Деякі із них виникли від так званого «жаргону» гірників, наприклад кварц або колчедан. Однак більшість, все ж таки, мають свою унікальну історію назви… Найбільшу групу мінералів налічують ті, що названі на честь видатних світових особистостей, тобто мають так звані персональні назви. Зокрема, мінерали називали на честь видатних науковців (джемсоніт – Роберт Джемсон, шотландський мінералог і геолог; біотит - Ж. Б. Біот, французький фізик, що вивчав оптичні відмінності між слюдами), царів, графів, герцогів, полководців, державних діячів (александрит – на честь російського царя Александра ІІ, рузвельтит (Франклін Д. Рузвельт, тридцять другий президент США), письменників та філософів (гетит (Йоган Фольфганг фон Гете, німецький письменник), пізніше, дослідників космосу та Місяця, колекціонерів мінералів та відважних мандрівників. Значну групу за чисельністю, складають мінерали, що носять назви географічних об’єктів, зокрема…

Десь між Меркурієм і Сонцем імовірно розташована планета Вулкан – крихітний, випалений світ. Орбіта планети до Сонця ще ближче, ніж у Меркурія. Астрономи наприкінці 19 сторіччя відчайдушно вели її пошуки. Сага про Вулкан розпочалася з легкої руки французького астронома і математика Урбена Лавер’є. І хоча він рідко дивився в телескоп, саме він придумав ім’я для цієї планети, яке відображало його розуміння динаміки орбіт і того, як сила тяжіння кожної планети впливає на рух всіх інших об’єктів. З 1846 року, після точного передбачення розташування Нептуна, Лавер’є навіки забезпечив собі місце у підручниках астрономії. Розрахунки Лавер’є виявилися настільки точними, що кожен, точно слідуючи ним, з першої спроби знаходив планету. Відкриттю Нептуна сприяли незрозумілі «покачування» орбіти Урана, розташованого на дальніх рубежах відомих тоді меж Сонячної системи. Тепер ми знаємо, що «покачування» орбіти Меркурія пояснюється теорією відносності Айнштайна (викривлення простору спричинене величезною масою Сонця), але в часи Лавер’є на фоні тріумфального прикладу Нептуна доволі очевидним видавалося, що ці явища спричиняє ще одна внутрішня планета. Нова планета повинна мала б розташовуватися в такому місці, що помітити її можна було б лише в дні повного сонячного…

Щорічно, 18 травня, відзначають Міжнародний день музеїв. Свято засноване рішенням Генеральної конференції Міжнародної ради музеїв (International Council of Museums) в 1977 році. У цей день музеї країни готують незвичні заходи для гостей з метою популяризації відвідування музеїв. Цей рік є для нас особливим, оскільки нашому Музею виповнюється 145 років з дня заснування. Оберігаючи свою основну місію – збирання колекцій, їхнє збереження та дослідження - сучасні музеї трансформують свою практику, щоб залишатися ближчими до спільнот, яким вони служать. Роль музеїв постійно змінюється у суспільстві, тому музеї продовжують переосмислювати себе у своєму прагненні стати більш інтерактивними, орієнтованими на аудиторію, гнучкими, адаптованими та мобільними. Ми також намагаємося шукати інноваційні шляхи, спрямовані в першу чергу на доступність, взаємодію та діалог зі студентами, учнями та відвідувачами. Тому цьогоріч Природничий музей Чернівецького національного університету, всупереч сучасним умовам пандемії, відзначив традиційне свято музейництва – вперше в незвичному онлайн-форматі. З професійним святом працівників Музею привітали декан географічного факультету, доктор географічних наук, доцент Заячук Мирослав Дмитрович, заступники декана – кандидат географічних наук, асистент Брик Степан Дмитрович та кандидатка географічних наук, доцентка Холявчук Дарія Іванівна, завідувач кафедри фізичної географії, геоморфології та…

З 01 червня 2021 року стартує робота нового студентського гуртка «Ксенограф» під керівництвом доцента кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Сергія Кирилюка. До участі запрошуються студенти будь-якої спеціальності географічного факультету із бажанням здійснення власних ксенографічних й астрономічних спостережень під час яких ви отримаєте необхідні знання для одержання якісної астрофотографії; зможете виконувати наукову роботу, сконцентровану на вивченні поверхонь планет Сонячної системи з можливістю публікацій в українських та міжнародних журналах; стати учасником олімпіад, конкурсів, форумів і лекторіїв у такий спосіб долучившись як до української, так і міжнародної наукової спільноти. Для реєстрації заповніть, будь-ласка, анкету Завантажити проєкт положення одним файлом можна за посиланням нижче: Проєкт положення про студентський науковий гурток “Ксенограф” ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Студентський науковий гурток «Ксенограф» (далі – Гурток) кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, географічного факультету Чернівецького національного університету є добровільним об’єднанням студентів, зацікавлених у поглибленому вивченні дисциплін «Ксенографія з основами астрономії», «Фізична географія Сонячної системи», «Основи фізики Землі» і безпосередньому спостереженні астрофізичних об’єктів. 1.2. Науковий гурток діє згідно з чинним законодавством України, Статутом ЧНУ ім. Ю. Федьковича, Положенням про географічний факультет ЧНУ ім. Ю. Федьковича. 1.3. У своїй діяльності…

18.04.2021 відбувся польовий виїзд дослідницької групи кафедри під керівництвом проф. Б. Рідуша в район Дністровської ГЕС. Метою виїзду був моніторинг стану збереження палеолітичних стоянок в мікрорегіоні після зниження рівня води у водосховищі. У процесі дослідження студенткою 3-го курсу Юлією Станковською поблизу стоянки Новодністровськ-2 були знайдені рештки вовка і зайця, віком приблизно 25 тисяч років тому. Встановлено, що стоянка розмивається водами водосховища під час високого рівня води, тому потребує рятівник розкопок. Матеріали дослідження будуть використані Ю. Станковською при написанні курсової роботи. Юлія Станковська поблизу стоянки Новодністровськ-2