Відповідно до своєї галузевої наукової тематики, кафедра фізичної географії, геоморфології та палеогеографії проводить дослідження в галузі палеогеографії четвертинного періоду та неогену. За цією тематикою співробітники кафедри (проф. Б. Рідуш, доц. О. Киналь, ас. Д. Холявчук) вже опублікували 12 наукових статей (подано до друку ще 2) у виданнях що входять до переліку наукометричних баз Scopus та WoS, та декілька десятків статей в інших виданнях; захищено докторську дисертацію (Б. Рідуш, 2013 р.), пишуться кандидатські дисертації аспірантами та здобувачами кафедри (Я. Поп’юк, Л. Горда), студентами систематично пишуться магістерські роботи. За цією тематикою кафедра підтримує співробітництво з іншими вузами та науковими інститутами в Україні (КНУ ім. Т. Шевченка, Інститут географії НАНУ, Інститут археології НАНУ, Національний Науково-природничий музей НАНУ) та закордоном (Вроцлавський університет, Варшавський університет, Інститут систематики та еволюції тварин ПАН (Краків, Польща), Інститут геології ПАН (Варшава), Віденський університет, Кембріджський університет, Бельгійський Королівський інститут природничих наук та ін.). Для забезпечення досліджень палеогеографічної тематики необхідне проведення лабораторного опрацювання первинних польових матеріалів, насамперед палеозоологічних зразків, палінологічний проб, гранулометричних проб, субфосильної деревини тощо. Зразки також потребують забезпечення їхнього збереження та каталогізації. Тому вважаємо за необхідне створити в Чернівецькому національному університету імені Юрія Федьковича навчально-наукову Лабораторію палеогеографічних досліджень (ЛПГД), яка працювала…

Навчально-методичну діяльність колектив кафедри здійснює в процесі підготовки географів двох кваліфікаційних рівнів – бакалаврів і магістрів, викладаючи ряд фундаментальних, професійно-орієнтовних дисциплін для спеціальностей «Географія», «Науки про Землю»», «Екологія та охорона навколишнього середовища», «Землевпорядкування і кадастр», «Туризм», «Водопостачання та водовідведення», «Будівництво і архітектура». Кафедра забезпечує викладання наступних курсів: Загальне землезнавство, Геологія загальна та історична, Основи раціонального природокористування і охорона природи, Геоекологія, Геоморфологія і палеогеографія, Метеорологія і кліматологія, Методи географічних досліджень, Основи ландшафтної екології, Основи фізики Землі, Краєзнавство, Основи геохімії, Історична географія з основами етнографії, Фізична географія материків та океанів, Прикладне ландшафтознавство , Ґрунтознавство з основами географії ґрунтів, Біогеографія, Ландшафтознавство, Теорія і методологія географічної науки, Прикладна фізична географія, Палеогеографія антропогену, Геологія та тектоніка України, Медична географія, Географічні основи етногенезу, Методологічні проблеми географічної науки, Регіональна і прикладна метеорологія, Антропогенне ландшафтознавство, Загальна та регіональна геодинаміка, Фізична географія Сонячної системи, Геоекологічні проблеми природокористування, Геологія та гідрогеологія, Геологія з основами геоморфології, Геологія і геоморфологія, Інженерна геологія. Навчально-виховну роботу та наукову діяльність на кафедрі забезпечує її професорсько-викладацький колектив у складі: В.Круля – д.геогр.н., проф., завідувача кафедри, який у 2006 р. захистив у Київському національному університеті імені Тараса…

Кафедра фізичної географії заснована у вересні 1945 року. Колектив був створений вченими вузів Києва, Харкова, Одеси, Москви, Ленінграда, різних наукових центрів і шкіл. Це визначило формування багатьох наукових напрямків і підходів активного наукового середовища. Назва кафедри, склад і структура впродовж часу змінювалися. За період існування кафедри її колектив поповнився фахівцями з інших вузів і випускниками географічного факультету ЧДУ. Неодноразово до складу кафедри долучалися співробітники інших структурних підрозділів факультету, університету: в 1954 р. до неї увійшли геоморфологи; в1956 р. – геологи; в 1983 р. – співробітники картографічної лабораторії (кафедра фізичної географії та картографії); у 1992-2000 рр. – частина колективу кафедри раціонального природокористування та охорони природи (кафедра фізичної географії та раціонального природокористування). Зміни у структурі кафедри стосуються належності їй: з 1945 р. – сейсмічної станції (заснованої у 1906 р.); з 1956 р. по 1998 р. – ґрунтової лабораторії; з 1957 р. – геологічного (пізніше геолого-географічного) музею, заснованого у 1865 р.; з 1975 р. – ландшафтно-геохімічної лабораторії (з 1998 р. ґрунтово-геохімічної); у 1983-1988 рр. – картографічної лабораторії; з 1992 р. – метеостанції (заснованої в 1865 р.); з 1998 р. – наукової навчально-геофізичної обсерваторії…

Магістерська робота є випускною кваліфікаційною роботою науково-методичного характеру. За своїм змістом вона повинна відповідати сучасному рівню розвитку науки та суті наукового завдання. Магістерську роботу потрібно подати в такому вигляді, який дозволяє оцінити, наскільки повно відображені і обґрунтовані в ній положення, висновки та рекомендації, їхня теоретична новизна та практична значущість. Сукупність поданих на захист результатів має свідчити про наявність у магістранта навичок і умінь проведення наукової роботи в обраній сфері. Науковий рівень магістерської роботи мусить відповідати програмі навчання. Її виконання має не стільки вирішувати наукові завдання, скільки продемонструвати рівень наукової кваліфікації автора, готовність самостійно вести науковий пошук, бачити професійні проблеми, володіти найбільш загальними методами дослідження, розробляти конкретні методики для збору матеріалу, аналізувати та узагальнювати одержані дані й робити відповідні висновки (згідно з поставленими в магістерській роботі дослідницькими завданнями). ТЕМИ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ ПО КАФЕДРІ ФІЗИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ, ГЕОМОРФОЛОГІЇ ТА ПАЛЕОГЕОГРАФІЇ (2020-2021) 014 – Середня освіта (географія) № п/п П. І. П. Студента Тема магістерської роботи Науковий керівник Рецензенти 1 Дирів Аліна Романівна Історія розвитку методики викладання географії у школі в Україні доц. Кирилюк С.М. доц. Проскурняк М.М. Палагнюк С.Д. 2 Кулик Марія Іванівна…

Магістерська робота є випускною кваліфікаційною роботою науково-методичного характеру. За своїм змістом вона повинна відповідати сучасному рівню розвитку науки та суті наукового завдання. Магістерську роботу потрібно подати в такому вигляді, який дозволяє оцінити, наскільки повно відображені і обґрунтовані в ній положення, висновки та рекомендації, їхня теоретична новизна та практична значущість. Сукупність поданих на захист результатів має свідчити про наявність у магістранта навичок і умінь проведення наукової роботи в обраній сфері. Науковий рівень магістерської роботи мусить відповідати програмі навчання. Її виконання має не стільки вирішувати наукові завдання, скільки продемонструвати рівень наукової кваліфікації автора, готовність самостійно вести науковий пошук, бачити професійні проблеми, володіти найбільш загальними методами дослідження, розробляти конкретні методики для збору матеріалу, аналізувати та узагальнювати одержані дані й робити відповідні висновки (згідно з поставленими в магістерській роботі дослідницькими завданнями). ТЕМИ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ ПО КАФЕДРІ ФІЗИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ, ГЕОМОРФОЛОГІЇ ТА ПАЛЕОГЕОГРАФІЇ (2021-2022) 014 - Середня освіта (географія) 513 група № п/п Прізвище, ім’я, по батькові студента Тема Науковий керівник 1 Алєксєєв Владислав Володимирович Візуалізація природних явищ і процесів на уроках географії доц. Холявчук Д.І. 2 Софійчук Ірина Ярославівна Зелені насадження історичної частини м. Чернівці…

У першому семестрі (2021-2022 н.р.) викладачами кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії викладається 19 дисциплін: Годзінська, Ірина Леонідіївна, к.геогр.н., асист. (1. Геоморфологія); Добинда, Ірина Петрівна, к.геогр.н., асист. (1. Основи раціонального природокористування; 2. Ретроспективна географія з основами етнографії); Кирилюк, Сергій Миколайович, к.геогр.н., доц. (1. Фізична географія материків та океанів; 2. Інноваційні технології навчання географії у сучасній школі; 3. Оцінка ландшафтів методами природної індикації; 4. Основи фізики Зенмлі; 5. Ксенографія з основами астрономії); Поп'юк, Яна Анатоліївна, к.геогр.н., асист. (1. Загальне землезнавство; 2. Фізична географія материків та океанів; 3. Загальна та регіональна геодинаміка; 4. Закономірностиі розвитку географічної оболонки); Проскурняк, Мирослав Михайлович, к.геогр.н., доц. (___); Присакар, Віталій Борисович, к.геогр.н., доц. (1. Основи геохімії); Рідуш, Богдан Тарасович, д.геогр.н., проф. (1. Геоморфологія; 2. Загальна та регіональна геодинаміка; 3. Закономірностиі розвитку географічної оболонки); Ходан, Галина Дмитрівна, к.геогр.н., асист. (1. Геоекологія; 2. Основи ландшафтної екології; 3. Географічні основи природокористування); Холявчук, Дарія Іванівна, к.геогр.н., доц. (1. Загальне землезнавство; 2. Метеорологія і кліматологія); Чернега, Петро Іванович, к.геогр.н., доц. (1. Геологія з основами геоморфології; 2. Геологія загальна та історична з основами геоморфології; 3. Геологія і геоморфологія з основами грунтознавства; 4. Основи…

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Положення про студентський науковий гурток (далі - Положення) визначає порядок організації роботи студентського наукового гуртка, його завдання, функції, компетенції членів та керівництва. 1.2. Студентський науковий гурток – організаційне утворення, учасниками якого є широке коло здобувачів вищої освіти географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, які виявили бажання опанувати навичками проведення наукових досліджень. Діяльність наукового гуртка спрямована на здобуття та поглиблення студентами знань та умінь, пов’язаних з проведенням природничо-географічних досліджень із застосуванням передового світового досвіду, залученням їх до міжнародних наукових подій, організацій та співпраці у галузі. 1.3. Науковий гурток діє згідно з чинним законодавством України, Статутом ЧНУ ім. Ю. Федьковича, Положенням про географічний факультет ЧНУ ім. Ю. Федьковича та цим Положенням. 1.4. У своїй діяльності науковий гурток керується принципами рівноправності членів гуртка, самоврядування, відкритості та прозорості діяльності, поєднання науково-дослідної роботи з навчальним процесом. Метою роботи студентського гуртка є сприяння в підвищенні рівня наукової підготовки студентів, розвиток наукового світогляду та мислення, аналітичних здібностей студентів, розширення їхнього кругозору та ерудиції, сприяння академічній мобільності та інтеграції здобувачів у міжнародний освітній та науковий простір, підготовка висококваліфікованих конкурентоспроможних кадрів для підтримки та…

Зовсім недавно, якусь сотню з гаком років тому, коли говорили про сонячну активність, то на увазі, насамперед, мали сонячні плями. Якщо навіть не занурюватися в глиб століть, можна згадати, що ще в Стародавній Русі крізь дим лісових пожеж люди бачили темні плями на Сонці. Вони їх боялися, вважаючи, що це погане знамення. Значно пізніше, на початку XVII століття Галілей вперше спрямував телескоп на Сонце. Так почалися більш-менш регулярні спостереження сонячних плям. З середини XIX століття спостереження вже ведуться щодня, якщо дозволяла погода, а початок 21-го ознаменувався роботою космічних сонячних обсерваторій. Більше ста років присвятили дослідники Сонця вивченню сонячних плям. Але ми аніскільки не погрішимо проти істини, якщо візьмемося стверджувати, що і тепер серед явищ сонячної активності важко знайти більш складні й багато в чому незрозумілі утворення, як сонячні плями. Перелік переконливих, на перший погляд, висновків про їхню природу невеликий. Тому і розпочнемо з цих, так би мовити, азбучних істин. Сонячні плями являють собою відносно холодні місця сонячної фотосфери. Їх температура на 1500–2000° С нижче температури навколишнього середовища. Зважаючи на такий контраст вони здаються нам темними. Плями мають тарілкоподібну форму з…

У 1884 р. в США відвідувачі виставки бавовни в Новому Орлеані милувалися надзвичайно екзотичною водною рослиною, привезеною з Венесуели, яка демонструвалася на виставці як нова декоративна культура для басейнів й акваріумів. Ця рослина і справді гарна. На поверхні води плавають розетки листків оригінальної форми. Черешки їх при основі бульбовидно здуті, вище звужуються і на верхівці мають великі нирковидні пластинки. Як своєрідні поплавці вони підтримують рослину на воді. Високі квітконоси підносять над листками пишні колосовидні суцвіття глибокошестилопатевих бузкових, синювато-пурпурових і білих квіток. Ейхорнія товсточерешкова (Eichornia crassipes Solms) на своїй батьківщині росла у водоймах басейну річки Амазонки. Через схожість яскравих суцвіть із суцвіттями садового гіацинту, рослина дістала назву «водяний гіацинт». Дехто з відвідувачів виставки, повертаючись додому, придбав заморську диковину. Звичайно, ніхто тоді не підозрював, що цим було покладено початок однієї з найбільших катастрофічних навал зелених «завойовників». Милування красивою квіткою тривало. Спочатку її розводили в США, а потім і в багатьох інших країнах. Її розводили в ставках маєтків і парків, в оранжереях й акваріумах. Розмножується водяний гіацинт переважно вегетативно, причому дуже швидко. Спостерігали, наприклад, що від двох рослин за 23 дні утворилося 30…

З 2019 по 2021 р. триває участь кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії  у трьохсторонньому міжнародному науковому проєкті 09-AUF, ACTIVNEIGE «Снігові лавини в Румунських та Українських Східних Карпатах»). Науковий проєкт фінансовано Універститетською Франкофонською Агенцією (AUF) під керівництвом  Університету Бабеш Боляй (Клуж-Напока, Румунія) у партнерстві з Університетом Нанта (Нант, Франція). Співпраця здійснюється через наукових кооординаторів: Іонела Джорджіана Пакіта (Університет Бабеш-Боляй, провідна установа проєкту), Богдан Рідуш (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, перший партнер-член консорціуму), Армель Деколн (Університет Нанта, другий партнер- член консорціуму). З української сторони учасниками також виступили доцент кафедри Дарія Холявчук та аспірант Олесь Рідуш. Загальна мета проекту – пояснення активності снігових лавин на території Румунських Східних Карпат (гори Родна, гори Марамуреш) та Українських (масиви Чорногора, Боржава) з метою вдосконалення управління людською діяльністю у національних парках та заповідних об’єктах, створених на цих територіях, з використанням дендрохронологічних даних. У червні, липні та жовтні 2019 року учасниками проекту здійснені польові експедиції для збору зразків для лабораторного аналізу у Румунських (масив Родна) та Українських Карпатах (Чорногірський хребет, хребет Боржава). Локації, призначені для вибірки дерев вибиралися відповідно до дендрогеоморфологічного потенціалу. Відбирались дерева, пошкоджені механічним…