У лісі можна побачити кущі шипшини, на кінцях стебел якої дивні атласно-пухнасті зелені, іноді червонуваті, кулясті «бутони», розміру великої троянди. З середини бутона визирають листочки шипшини. Ці незвичайні утворення за старих часів викликали забобонний страх. Та їх походження пояснюється просто. Крихітні перетинчастокрилі комахи горіхотворки проколюють своїм яйцекладом листя і відкладають там яєчка. Відбувається роздратування і ненормальне розростання листової тканини, яка зовні покривається численними відростками, схожими на мох. Утворюються так звані гали-бедегуари або цецидії. Якщо розрізати галл, можна виявити кілька камер. У кожній з них знаходиться біла зігнута личинка горіхотворки. Восени – там лялечка, а на початку літа – вже доросла горіхотворка, яка приймається за свою шкідливу для рослин роботу. Гали шипшини за старих часів застосовували в медицині як снодійний засіб. На різних рослинах – різні галли. Особливо цікаві гали горіхотворки яблуневої на нижньому боці листків дуба. Вони мають вигляд гладких кулястих зеленувато-червоних яблучок. Малоазійські та грецькі чорнильні горішки вживалися в техніці і медицині за часів Гіппократа. Порівняно недавно ці горішки використовувалися для забарвлення шерсті, шкіри, приготування чорнила і фарб. С.М. Кирилюком впродовж літа/осені здійснюється вивчення популяції шипшини на південних схилах…

Відомості про самооцінювання є частиною акредитаційної справи, поданої до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти для акредитації зазначеної вище освітньої програми. Відповідальність за підготовку і зміст відомостей несе заклад вищої освіти, який подає програму на акредитацію. Загальні відомості про ОП, історію її розроблення та впровадження Географічна наука та освіта у Чернівецькому національному університету імені Юрія Федьковича розвиваються вже 145 років. Упродовж цього періоду спеціальність «Географія» незмінно ключова для географічного факультету. На зламі тисячоліть і до сьогодні постійно розширюється спектр підготовки фахівців та набір спеціальностей. Так, з 1 вересня 2016 року на факультеті географів готують на двох спеціальностях «Науки про Землю (Географія)» та «Середня освіта (Географія)». З 2018 року розпочата робота, спрямована на підготовку магістрів за спеціальністю 014 Середня освіта (Географія). Програма розгоблена робочою групою (науково-методичною комісією спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія) у складі: Ходан Галина Дмитрівна, кандидат географічних наук, асистент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії; Холявчук Дарія Іванівна, кандидат географічних наук, асистент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії; Чубрей Олександра Степанівна, кандидат історичних наук, доцент кафедри економічної географії та екологічного менеджменту під керівництвом гаранта доктора географічних наук, проф.…

Береги, незважаючи на всю їх зовнішню різноманітність, можна розділити на два основних типи. Для першого типу берега характерний крутий схил (обрив), перед яким часто простягається вузька смужка пляжу. Пляж складений валунами, галькою, мушлями або піском. На гористих узбережжях, густо порізаних річковими долинами, суша по лінії обриву обрізана немов ножем. На обриві часто спостерігаються свіжі зрізи гірських порід. Шари гірських порід іноді залягають рівними горизонтальними пластами, досить часто інтенсивно зігнуті в складки. Такі обриви можна бачити, наприклад, на Кавказькому узбережжі Чорного моря і в Криму. Там, де до моря «спускаються» гори, стрімкий берег є ніби їх природним продовженням. Але там, де до самого моря підходить висока рівнина, як, наприклад, поблизу Одеси, крутий прибережний обрив формує різкий контраст з усім ландшафтом. На десятки кілометрів простягається плоский степ, і раптом біля моря він несподівано обривається прямовисною стіною, біля підніжжя якої вирують хвилі. Висота стін сягає 40–50 метрів. У таких місцях особливо чітко видно, що прибережний обрив створений самим морем, що саме море, крок за кроком руйнуючи край суші, зрізало її по цій межі, яка простягається направо і наліво до самого горизонту. Процес руйнування…

Наразі колекції геолого-географічного відділу Природничого музею налічують близько 13000 одиниць зберігання мінералогічних, петрографічних та палеонтологічних зразків, що поповнювались впродовж майже 145 років. Однак, найбільша кількість експонатів потрапила до музею під час Радянського періоду. Вагомий внесок у поповнення колекцій за Радянський час здійснила Уральська геолого-розвідувальна експедиція (УГРЕ), що була заснована у 1948 році в м. Свердловськ (Росія), та виникла в наслідок об’єднання багатьох геологознімальних груп, що працювали по всьому Уралу. Компанія стала найбільшим геологознімальним підприємством на той час, що займалась пошуком та розвідкою родовищ мінералів та гірських порід, гідрогеологією, інженерною геологією, проводила топогеодезичні та гірничо-бурові роботи і наукові дослідження у різних регіонах Радянського Союзу, зокрема на Уралі, у Сибіру, на Кольському півострові, у Середній Азії, на Далекому Сході та Кавказі. Велика кількість зразків, що була закуплена у 1948 році в УГРЕ для геологічного музею стала основою навчальної бази на геологічному факультеті Чернівецького університету. Починаючи з 1950 року у складі геолого-географічного музею функціонували мінерало-петрографічна лабораторія, палеонтологічний кабінет та майстерня для шліфування зразків мінералів і гірських порід. Унікальна колекція з Уралу, Кольського півострова та Хібін, Кавказу та Сибіру, Далекого Сходу представлена в окремому…

Посада: завідуюча кафедральною лабораторією Поштова скринька: a.samashko@chnu.edu.ua Додаткова інформація: Випускниця кафедри фізичної географії та раціонального природокористування 1999 року. Завідуюча лабораторіями кафедри фізичної географії та раціонального природокористування. До завідування кафедральною лабораторією понад 10 років працювала лаборантом геолого-географічного музею. Народилась на території земель сільської громади с. Гвіздівці, що розташовані на Сокирянському вододільному ступінчасто-терасовому, лісостеповому районі Прут-Дністровської підвищеної рівнинної лісостепової області Східноєвропейської рівнини. Географічні координати 48°26′24″ пн. ш., 27°1′48″ сх. д.; середня висота над рівнем моря 264 м. Завжди готова допомогти і підтримати. Не дарма в одному прислів'ї йдеться, що людину фарбують добрі справи. З любовю розлиті Аллою Федорівною фарби надихають колег віддано, наполегливо і творчо працювати і досягати значних результатів як на освітній, так і науковій ниві. Кафедральна берегиня. Ланцюжок захоплень: вишивання по тканині, Дністру і Карпатах. Публікації: 2022 Рідуш, Б.Т., Холявчук, Д.І., Кирилюк, С.М., Добинда, І.П., Ходан, Г.Д., Поп’юк, Я.А., Проскурняк, М.М., Чернега, П.І., Годзінська, І.Л., Присакар, В.Б., Самашко, А.Ф., Круль В.П. (2022). Навчальні програми. Спеціальності 106 «Географія», 014.07 «Середня освіта (Географія)». Освітній рівень перший (бакалаврський) : навчально-методичний посібник. Чернівці : Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 256. Електронна версія посібника…

Посада: доцент Науковий ступінь: кандидат географічних наук Поштова скринька: p.chernega@chnu.edu.ua Тематика наукових досліджень: Ландшафтознавство, зокрема ландшафти передгірських територій (Класи контактних ландшафтів). Науковий пошук зосереджено в межах Буковинського Передкарпаття і спрямовано на детальне вивчення і картування передгірських ландшафтних комплексів. Напрями наукових досліджень: Ландшафтознавство; Геоморфологія; Мінералогія і петрографія. Наукові профілі: Курси, що читає: Геологія загальна та історична; Геологія з основами геоморфології; Геологія та тектоніка України; Геологія та тектоніка регіонів Світу; Основи геофізики Землі; Методика проведення практичних робіт геолого-геоморфологічного змісту у шкільній географії; Загальногеографічні та галузеві практики. Інформація про досягнення у професійній діяльності (відповідно до п.38 ліцензійних умов провадження освітньої діяльності) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20   Додаткова інформація: Випускник 1986 року кафедри фізичної географії та картографії географічного факультету Чернівецького Ордена Трудового Червоного Прапора державного університету, Спеціальність – Географ. Викладач. Під час навчання працював в Біломорській геолого-розвідувальній партії Карельської комплексної геолого-розвідувальної експедиції. З грудня 1986 року викладач-стажист кафедри фізичної географії та картографії. З 1988 року викладач кафедри. У 1995 році захистив кандидатську дисертацію за шифром 11.00.01 – фізична…

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА "ГЕОГРАФІЯ" Другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю: 014.07 Середня освіта (Географія) галузі знань: 01 Освіта/Педагогіка Кваліфікація: Магістр середньої освіти ("Географія") Завантажити Освітньо-професійну програму в одному файлі ТУТ Розроблено робочою групою у складі: Керівник проєктної групи: Прізвище, ім’я, по батькові керівника проєктної групи: РІДУШ Богдан Тарасович Найменування посади, місце роботи: професор кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Найменування закладу, який закінчив викладач, рік закінчення, спеціальність, кваліфікація згідно з документом про вищу освіту* Чернівецький державний університет, 1983, «Географія», Географ. Викладач., ИВ-І № 081700 від 10.06.1983 Науковий ступінь, шифр і найменування наукової спеціальності, тема дисертації, вчене звання, за якою кафедрою (спеціальністю) присвоєно Доктор географічних наук, 11.00.04 – геоморфологія та палеогеографія, «Палеогеографічні реконструкції природних умов пізнього кайнозою півдня Східної Європи за результатами досліджень відкладів печер», ДД № 002740 від 21.11.2013, професор кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, АП № 000034, від 13.12.2016 Стаж науково-педагогічної та/або наукової роботи 21 Інформація про наукову діяльність (основні публікації за напрямом, науково-дослідній роботі, участь у конференціях і семінарах, робота з аспірантами та докторантами, керівництво науковою роботою студентів) Основні публікації за напрямом науково-дослідної роботи: Статті у періодичних…

Навчальні семінари і практики є необхідною складовою професійної підготовки студента-географа, які забезпечують надійне закріплення теоретичного матеріалу, освоєння методики польових досліджень і формування практичних навиків спостереження, опису та картографування різноманітних явищ і процесів, а також порівняння, узагальнення і систематику здобутих емпіричних знань. Їхні маршрути охоплюють різноманітні ландшафтні об'єкти, історію та культурне надбання країни. Підготовку студентів до багатоденних експедиційних навчальних практик доречно (перцепційно-когнітивно) розпочинати з одноденних тематичних і загально-географічних польових семінарів у "рідних" теренах. Такі семінари, окрім набуття практичного польового досвіду, дозволяють мобільно апробовувати розділи теоретичного матеріалу, спостерігати сезонну динаміку ландшафту (геологічні, геоморфологічні, кліматичні, гідрологічні, ґрунтові, геоботанічні і господарські процеси), розуміти його еволюцію тощо. Їх можна проводити як у формі пішохідних маршрутів містом і його околицями, так і радіальних виїздів далеко за межі міста. Для успішного проведення і польового семінару, і експедиційної практики важливо завчасно вибирати маршрут і об'єкти для польових екскурсій та готувати про них реферативні розповіді, оглядові картосхеми, профілі тощо. На зазначених точках проводять запрограмовані виміри, описи, зарисовки, фотофіксації тощо. Вся отримана інформація занотовується в індивідуальному польовому щоденнику і є основою для майбутнього обговорення та звіту. Нижче наводимо приклади маршрутів,…

Нижче наведено робочі програми дисциплін, що читаються для освітньої програми (ОП) Географія, спеціальності 014 Середня освіта, галузі знань 01 (Освіта/Педагогіка), рівня вищої освіти другого (магістерського). Робочі програми розподілені по курсах із зазначенням обов’язкових дисциплін, спеціалізованих практик, вибіркових дисциплін, дисципліни загальноуніверситетського списку тощо. Робоча програма навчальної дисципліни як внутрішній нормативний документ визначає навчально-методичні засади діяльності кафедри; на її основі розробляються підручники та навчальні посібники, у тому числі й для самостійного вивчення дисципліни, інші матеріали методичного характеру, що допомагають успішно опанувати матеріал програми. 9 СЕМЕСТР Обов’язкові дисципліни: Професійне та особистісне становлення вчителя ЗЗСО Технологія викладання географії Інклюзивна педагогіка Закономірності розвитку географічної оболонки Педагогіка і психологія вищої школи Інформаційно-комунікаційні технології Вибіркові: Інноваційні технології навчання географії у сучасній школі Географічні аспекти глобальних проблем людства 10 СЕМЕСТР Обов’язкові: Загальні суспільно-географічні закономірності Світу Фізична географія Сонячної системи Методологічні проблеми географічної науки Вибіркові: Лідерство та основи партнерської взаємодії в освітньому процесі Тренінг професійного розвитку вчителя Екологічна безпека в шкільній географії Методика проведення практичних робіт геолого-геоморфологічного циклу Географія культури та релігій 11 СЕМЕСТР Обов’язкові: Геоекологічні проблеми природокористування Географічні основи природокористування Загальна та регіональна геодинаміка Педагогічна практика Асистентська практика…

Нижче наведено силабуси дисциплін, що читаються для освітньої програми (ОП) Географія, спеціальності 014 Середня освіта, галузі знань 01 (Освіта/Педагогіка), рівня вищої освіти другого (магістерського). Силабуси розподілені по курсах із зазначенням обов’язкових дисциплін, спеціалізованих практик, вибіркових дисциплін, дисципліни загальноуніверситетського списку тощо. Що таке силабус? Це навчальна програма дисципліни, яка включає в себе опис навчальної дисципліни, мету та завдання, змістовні модулі та найменування тем занять, тривалість кожного заняття, завдання до самостійної роботи, час консультацій, вимоги викладача, критерії оцінки, список використаної літератури тощо. 9 СЕМЕСТР Обов’язкові дисципліни: Професійне та особистісне становлення вчителя ЗЗСО Технологія викладання географії Інклюзивна педагогіка Закономірності розвитку географічної оболонки Педагогіка і психологія вищої школи Інформаційно-комунікаційні технології Вибіркові Антропогенне ландшафтознавство та методика викладання у шкільній географії Загальна та регіональна геодинаміка Географічні основи етногенезу Візуалізація у викладанні географії Проєктні технології у вивченні географії Інноваційні технології навчання географії у сучасній школі Геополітика та геоекономіка Глобалістика та проблеми глобалізації Географічні аспекти глобальних проблем людства Рекреаційні ресурси світу 10 СЕМЕСТР Обов’язкові: Загальні суспільно-географічні закономірності світу-географічні_Закономірності_Світу Фізична географія Сонячної системи Методологічні проблеми географічної науки Вибіркові: Педагогічний менеджмент Лідерство та основи партнерської взаємодії в освітньому процесі Партнерство…