СЕРІЯ «Науки про Землю» видавництва «Знание» (1964–1990) З 1966 випускалася щомісяця, як нова серія. Передплатна науково-популярна серія «Науки про Землю» (1964–1980). Виходила з 1964 в циклі «Нове в житті, науці, техніці» Всесоюзного товариства «Знания». У 1981 серія стала називатися «Науки про Землю» (1981–1990). Усі книги серії: 1991 Супруненко Ю.П. Человек осваивает горы О Драгоценном камне. Сборник Валеев Р.Ч. Тайны египетских пирамид Гаранин А.Е. Целебные силы природы Воларович Г.П. Поиски золота - цель моей жизни Монин А.С., Шишков Ю.А. Глобальные экологические проблемы (Часть 2) Величко Ф.К. Мистические свойства ювелирных камней Лымарев В.И. Островное природопользование: проблемы и перспективы Авакян А.Б. Водные проблемы: мифы и реальность Филиппов Е.М. Земля во власти космоса Кац Я.Г. и др. Ротогенез Земли: структурный анализ и проблемы Котляков В.М. и др. Климаты прошлого из глубины ледниковых щитов 1990   Орленок В.В. Вода в истории Земли и планет Орешкин Д.Б. Аральская катастрофа Панфилов Е.И. Проблемы комплексного освоения недр Волобуев М.И. Радиоактивные часы Земли и Луны Филиппов Е.М. О развитии Земли и биосферы Преображенский B.C. О чем спорят географы? Монин А.С., Шишков Ю.А. Глобальные экологические проблемы (Часть 1) Голицын М.В.,…

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА Географічний факультет Кафедра фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Національний природний парк “Хотинський” Управління молоді та спорту Чернівецької обласної державної адміністрації Європейська асоціація студентів-географів (Чернівецький відділ) Міжнародна наукова конференція  КУЛЬТУРНИЙ ЛАНДШАФТ ЯК ГЕОГРАФІЧНИЙ ФЕНОМЕН  м. Чернівці (23-25 вересня 2021 р.) Завантажити сертифікати: Жанни Бучко (ЕТНОКУЛЬТУРНІ ЛАНДШАФТИ : ТУРИЗМОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ) Володимира Воловика (ЕТИМОЛОГІЯ ТЕРМІНУ «КУЛЬТУРА» У КОНТЕКСТІ «КУЛЬТУРНОГО ЛАНДШАФТУ») Григорія Денисика (Антропогенний ландшафт як основа культурного ландшафту) Леоніда Стефанкова (Антропогенний ландшафт як основа культурного ландшафту) Сергія Кирилюка (Садово-ландшафтний комплекс як культурний ландшафт) Віталія Коржика (ВІЗУАЛІЗАЦІЯ УРБОГЕОСИСТЕМИ МІСТА ЧЕРНІВЦІ; ПОВЕРХНІ ВИРІВНЮВАННЯ НА БУКОВИНІ. РІЗНОВІКОВІ ЛАНДШАФТИ) Сергія Міхелі (ГЕОГРАФІЧНІ ЛАНДШАФТИ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ ЯК ПРИРОДНА ОСНОВА КУЛЬТУРНИХ ЛАНДШАФТІВ; УНІКАЛЬНІ ЛАНДШАФТИ УКРАЇНИ ЯК ОБ’ЄКТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ) Дениса Полтавченка (ГЕОГРАФІЧНІ ЛАНДШАФТИ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ ЯК ПРИРОДНА ОСНОВА КУЛЬТУРНИХ ЛАНДШАФТІВ) Наталі Чекерило (УНІКАЛЬНІ ЛАНДШАФТИ УКРАЇНИ ЯК ОБ’ЄКТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ) Олени Міщенко (ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА САКРАЛЬНИХ ЛАНДШАФТІВ) Валерія Петліна (ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗОВАНОСТІ КУЛЬТУРНОГО ЛАНДШАФТУ) Наталії Погорільчук (ПІЗНАВАЛЬНІ ЦІННОСТІ КУЛЬТУРНИХ ЛАНДШАФТІВ ПОСТ-МАЙНИНГОВИХ ОБ’ЄКТІВ) Ольги Ковтонюк (ПІЗНАВАЛЬНІ ЦІННОСТІ КУЛЬТУРНИХ ЛАНДШАФТІВ ПОСТ-МАЙНИНГОВИХ ОБ’ЄКТІВ; РЕЛІКТОВІ КУЛЬТУРНІ ЛАНДШАФТИ В ДОЛИНАХ РІЧОК УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ) Петра Чернеги (Поселенські системи – як найдавніші прояви культурних ландшафтів;…

Культурний ландшафт як географічний феномен : Матеріали Міжнар. Наук. Конф. (23–25 вересня, 2021). – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т., 2021. – 140 с. Редакційна колегія: Андрейчук В., Бучко Ж., Воловик В., Воровка В., Герасименко Н., Гродзинський М., Денисик Г., Мига-Пйонтек У., Проскурняк М., Рідуш Б., Чернега П. Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції «Культурний ландшафт як географічний феномен» присвячений актуальним питанням інтерпретацій культурного ландшафту, цілеспрямовано створеним ландшафтам, реліктовим та палеоландшафтам, збереженню та адаптації культурних ландшафтів до природних та антропогенних змін. Для фахівців у галузі географічних і суміжних наук. ПДФ-версія матеріалів Міжнародної наукової конференції «Культурний ландшафт як географічний феномен»:

Йиельсетер С. Больше о диких животных, чем о ручных. – М.: Знание, 1982. – 48 с. Йіельсетер Свен, шведський натураліст, письменник, кінооператор і фотограф, відомий своїми виступами на захист тварин. Читачі знають його книги: «Хвиля за хвилею», «Острови на вітрі» та інші. У брошурі розповідається про рідкісних – зниклих і зникаючих – представників фауни в усіх кінцях нашої планети. Це короткі науково-популярні замітки про птахів, черепах, носорогів, білих ведмедів та інших тварин. Автор розглядає проблему тварин, що знаходяться в сучасних зоопарках. Брошура розрахована на всіх, хто цікавиться тваринним світом, на зоологів, географів та інших фахівців. ЗМІСТ Твариний світ – це також багатство (А.В. Яблоков) Більше про диких тварин, ніж про ручних (С. Йиельсетер) Додатки ПДФ-версія книги:

Протягом вересня у с. Дорошівці на Дністрі проходить польсько-українська палеолітична археологічна експедиція за міжнародним проектом «Середовище та культура граветських та епіграветських збирачів та мисливців в Середньому Подністров’ї». З польського боку в ній беруть участь науковці з Жешувського університету (керівник проф. Марта Полтович-Бобак». З українського боку беруть участь археологи з Інституту археології НАН України (керівник Лариса Кулаковська) та палеогеографи з кафедри фізичної географії, геоморфології ЧНУ імені Федьковича (керівник Богдан Рідуш). Також у розкопках беруть участь випускники ЧНУ як волонтери. Науковці досліджують рештки стоянки мисливців на північних оленів та мамонтів, яка існувала на берегах Дністра 25-22 тисячі років тому.

У лісі можна побачити кущі шипшини, на кінцях стебел якої дивні атласно-пухнасті зелені, іноді червонуваті, кулясті «бутони», розміру великої троянди. З середини бутона визирають листочки шипшини. Ці незвичайні утворення за старих часів викликали забобонний страх. Та їх походження пояснюється просто. Крихітні перетинчастокрилі комахи горіхотворки проколюють своїм яйцекладом листя і відкладають там яєчка. Відбувається роздратування і ненормальне розростання листової тканини, яка зовні покривається численними відростками, схожими на мох. Утворюються так звані гали-бедегуари або цецидії. Якщо розрізати галл, можна виявити кілька камер. У кожній з них знаходиться біла зігнута личинка горіхотворки. Восени – там лялечка, а на початку літа – вже доросла горіхотворка, яка приймається за свою шкідливу для рослин роботу. Гали шипшини за старих часів застосовували в медицині як снодійний засіб. На різних рослинах – різні галли. Особливо цікаві гали горіхотворки яблуневої на нижньому боці листків дуба. Вони мають вигляд гладких кулястих зеленувато-червоних яблучок. Малоазійські та грецькі чорнильні горішки вживалися в техніці і медицині за часів Гіппократа. Порівняно недавно ці горішки використовувалися для забарвлення шерсті, шкіри, приготування чорнила і фарб. С.М. Кирилюком впродовж літа/осені здійснюється вивчення популяції шипшини на південних схилах…

Відомості про самооцінювання є частиною акредитаційної справи, поданої до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти для акредитації зазначеної вище освітньої програми. Відповідальність за підготовку і зміст відомостей несе заклад вищої освіти, який подає програму на акредитацію. Загальні відомості про ОП, історію її розроблення та впровадження Географічна наука та освіта у Чернівецькому національному університету імені Юрія Федьковича розвиваються вже 145 років. Упродовж цього періоду спеціальність «Географія» незмінно ключова для географічного факультету. На зламі тисячоліть і до сьогодні постійно розширюється спектр підготовки фахівців та набір спеціальностей. Так, з 1 вересня 2016 року на факультеті географів готують на двох спеціальностях «Науки про Землю (Географія)» та «Середня освіта (Географія)». З 2018 року розпочата робота, спрямована на підготовку магістрів за спеціальністю 014 Середня освіта (Географія). Програма розгоблена робочою групою (науково-методичною комісією спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія) у складі: Ходан Галина Дмитрівна, кандидат географічних наук, асистент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії; Холявчук Дарія Іванівна, кандидат географічних наук, асистент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії; Чубрей Олександра Степанівна, кандидат історичних наук, доцент кафедри економічної географії та екологічного менеджменту під керівництвом гаранта доктора географічних наук, проф.…

Береги, незважаючи на всю їх зовнішню різноманітність, можна розділити на два основних типи. Для першого типу берега характерний крутий схил (обрив), перед яким часто простягається вузька смужка пляжу. Пляж складений валунами, галькою, мушлями або піском. На гористих узбережжях, густо порізаних річковими долинами, суша по лінії обриву обрізана немов ножем. На обриві часто спостерігаються свіжі зрізи гірських порід. Шари гірських порід іноді залягають рівними горизонтальними пластами, досить часто інтенсивно зігнуті в складки. Такі обриви можна бачити, наприклад, на Кавказькому узбережжі Чорного моря і в Криму. Там, де до моря «спускаються» гори, стрімкий берег є ніби їх природним продовженням. Але там, де до самого моря підходить висока рівнина, як, наприклад, поблизу Одеси, крутий прибережний обрив формує різкий контраст з усім ландшафтом. На десятки кілометрів простягається плоский степ, і раптом біля моря він несподівано обривається прямовисною стіною, біля підніжжя якої вирують хвилі. Висота стін сягає 40–50 метрів. У таких місцях особливо чітко видно, що прибережний обрив створений самим морем, що саме море, крок за кроком руйнуючи край суші, зрізало її по цій межі, яка простягається направо і наліво до самого горизонту. Процес руйнування…

Наразі колекції геолого-географічного відділу Природничого музею налічують близько 13000 одиниць зберігання мінералогічних, петрографічних та палеонтологічних зразків, що поповнювались впродовж майже 145 років. Однак, найбільша кількість експонатів потрапила до музею під час Радянського періоду. Вагомий внесок у поповнення колекцій за Радянський час здійснила Уральська геолого-розвідувальна експедиція (УГРЕ), що була заснована у 1948 році в м. Свердловськ (Росія), та виникла в наслідок об’єднання багатьох геологознімальних груп, що працювали по всьому Уралу. Компанія стала найбільшим геологознімальним підприємством на той час, що займалась пошуком та розвідкою родовищ мінералів та гірських порід, гідрогеологією, інженерною геологією, проводила топогеодезичні та гірничо-бурові роботи і наукові дослідження у різних регіонах Радянського Союзу, зокрема на Уралі, у Сибіру, на Кольському півострові, у Середній Азії, на Далекому Сході та Кавказі. Велика кількість зразків, що була закуплена у 1948 році в УГРЕ для геологічного музею стала основою навчальної бази на геологічному факультеті Чернівецького університету. Починаючи з 1950 року у складі геолого-географічного музею функціонували мінерало-петрографічна лабораторія, палеонтологічний кабінет та майстерня для шліфування зразків мінералів і гірських порід. Унікальна колекція з Уралу, Кольського півострова та Хібін, Кавказу та Сибіру, Далекого Сходу представлена в окремому…

Посада: завідуюча кафедральною лабораторією Поштова скринька: a.samashko@chnu.edu.ua Додаткова інформація: Випускниця кафедри фізичної географії та раціонального природокористування 1999 року. Завідуюча лабораторіями кафедри фізичної географії та раціонального природокористування. До завідування кафедральною лабораторією понад 10 років працювала лаборантом геолого-географічного музею. Народилась на території земель сільської громади с. Гвіздівці, що розташовані на Сокирянському вододільному ступінчасто-терасовому, лісостеповому районі Прут-Дністровської підвищеної рівнинної лісостепової області Східноєвропейської рівнини. Географічні координати 48°26′24″ пн. ш., 27°1′48″ сх. д.; середня висота над рівнем моря 264 м. Завжди готова допомогти і підтримати. Не дарма в одному прислів'ї йдеться, що людину фарбують добрі справи. З любовю розлиті Аллою Федорівною фарби надихають колег віддано, наполегливо і творчо працювати і досягати значних результатів як на освітній, так і науковій ниві. Кафедральна берегиня. Ланцюжок захоплень: вишивання по тканині, Дністру і Карпатах. Публікації: 2022 Рідуш, Б.Т., Холявчук, Д.І., Кирилюк, С.М., Добинда, І.П., Ходан, Г.Д., Поп’юк, Я.А., Проскурняк, М.М., Чернега, П.І., Годзінська, І.Л., Присакар, В.Б., Самашко, А.Ф., Круль В.П. (2022). Навчальні програми. Спеціальності 106 «Географія», 014.07 «Середня освіта (Географія)». Освітній рівень перший (бакалаврський) : навчально-методичний посібник. Чернівці : Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 256. Електронна версія посібника…