Величко Ф.К. Мистические свойства ювелирных камней. – М.: Знание, 1981. – 48 с. Людство взялося за камінь, ледь вставши на дві ноги. Камінь служив людині знаряддям праці, захисту і нападу, але також і засобом пізнання. Оброблюючи камінь людина розвивала свій мозок. Коли людина стала здатною сприймати красу, вона звернула увагу на різнокольорові мінерали; особливо її вражали правильність форм і гра світла в кристалах дорогоцінних каменів. Розповідається про досвід нетрадиційного підходу до проблеми «людина і камінь». Це і визначення «свого» ювелірного каменя, і вибір амулетів і талісманів, і зв’язок каменя, що носиться зі здоров’ям. ЗМІСТ Людина і камінь (досвід нетрадиційного підходу) Як визначити свій ювелірний камінь Ювелірні каміння і здоров’я людини Сумісність ювелірних каменів Камінь і його оправа Символіка ювелірного каміння Про що говорить назва ювелірного каменя Синтетичні і підробні ювелірні каміння Догляд за ювелірними каміннями Погляд дослідника природи на «магічні» властивості ювелірних каменів Ювелірні каміння і людські пристрасті Додатки ПДФ-версія книги:

Авакян А.Б. Водные проблемы : мифы и реальность. – М.: Знание, 1991. – 48 с. Стрімкий розвиток виробничих сил за останні десятиліття поставило перед людством чимало задач, серед яких багато вчених як і державні діячі під номером першим визначають проблему забезпечення водою населення, що постійно збільшується і господарства. І це зрозуміло. Адже від стану водних ресурсів і їхнього режиму, очевидно, залежить вирішення всіх екологічних, продовольчих й енергетичних проблем. У брошурі характеризуються водні ресурси країн колишнього СРСР і світу, їх значення для життя і діяльності людини, розглядається сучасний стан якості вроди у водних об’єктах, шкідлива дія вод й висвітлені сучасні методи вирішення водних проблем. ЗМІСТ Вступ Водні ресурси в житті і діяльності людини Небезпечна вода Стани якості води у водних об’єктах Сучасні методи вирішення водних проблем Водосховища: «за» і «проти» Післямова Що можна почитати про водні проблеми ПДФ-версія книги:

Серебрянный Л.Р., Пуннинг Я.-М. К. Роль радиоуглерода в изучении истории Земли. – М.: Знание, 1976. – 56 с. Наші уявлення про час історичних подій базуються на конкретній документації, причому найдавніші свідчення належать до витоків писемності. Календар давньоєгипетської історії відкривається десь у середині другого тисячоліття до нашої ери. Але як встановити вік подій більш раннього періоду, коли люди не мали навиків письма? Чи можна намітити якісь визначені часові віхи у рамках цього довгого періоду? Чи можна точно встановити коли відбувалися великі зміни у розвитку природи та первісного суспільства? Автори знайомлять читачів з принципами радіовуглецевого датування и найважливішими результатами, одержаними вченими світу щодо визначення віку наймолодших геологічних утворень, з якими тісно пов’язана господарська діяльність людей. ЗМІСТ Чи можна визначити вік подій минулого? Як утворюється радіоактивний вуглець? Шлях радіо вуглецю в обмінному резервуарі Розпад радіоактивного вуглецю Способи визначення активності природного радіовуглецю Забруднюючі фактори і їх усунення Контроль достовірності радіо вуглецевих дат Радіовуглецева хронологія останнього покривного зледеніння Європи Співставлення з іншими областями зледеніння Поведінка льодовиків і коливання рівня океанів Зледеніння на шельфах Північної Європи Коли утворилося Балтійське море? Темпи розселення рослин і тварин По…

О драгоценном камне : Сборник. – М.: Знание, 1991. – 48 с. В цій брошурі розповідається про дорогоцінне каміння – красиве, рідкісне і досконале творення природи. Таке просте формулювання, загалом, дає достатньо повну характеристику цих природних утворень. Також розповідається про геологію дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння, про методи їхньої оцінки й обробки. Даний опис найбільш відомого і цінного каміння, наводяться легенди й повір’я пор самоцвіти та ювелірне каміння. Намагання дати характеристику найважливішому  дорогоцінному камінню як ювелірного матеріалу високої цінності, пов'язати ці характеристики з умовами утворення даного каміння і показати ті геолого-геоморфологічні умови, в яких той чи інший камінь може бути знайденим, було головним бажанням авторів. Брошура розрахована на широке коло читачів. ЗМІСТ Передмова Алмаз Смарагд Хризоберил і фенакіт Рубін Нефрит Бірюза Лазурит Гірський кришталь й аметист Місячний камінь Нові і найновіші каміння ПДФ-версія книги:

Рідуш Б., Поп’юк Я., Чернега П. Культурний ландшафт як географічний феномен : Путівник наук. екскурс. Міжнар. Наук. Конф. (23–25 вересня, 2021). – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т., 2021. – 24 с. Путівник наукової екскурсії Міжнародної наукової конференції «Культурний ландшафт як географічний феномен», яка присвячена актуальним питанням інтерпретацій культурного ландшафту, цілеспрямовано створеним ландшафтам, реліктовим та палеоландшафтам, збереженню та адаптації культурних ландшафтів до природних та антропогенних змін. Основні екскурсійні об’єкти розташовані в долині Середнього Дністра та зоні затоплення Дністровським водосховищем. Для фахівців у галузі географічних, геологічних, історичних та суміжних наук. ПДФ-версія Путівника Міжнародної наукової конференції «Культурний ландшафт як географічний феномен»:

СЕРІЯ «Науки про Землю» видавництва «Знание» (1964–1990) З 1966 випускалася щомісяця, як нова серія. Передплатна науково-популярна серія «Науки про Землю» (1964–1980). Виходила з 1964 в циклі «Нове в житті, науці, техніці» Всесоюзного товариства «Знания». У 1981 серія стала називатися «Науки про Землю» (1981–1990). Усі книги серії: 1991 Супруненко Ю.П. Человек осваивает горы О Драгоценном камне. Сборник Валеев Р.Ч. Тайны египетских пирамид Гаранин А.Е. Целебные силы природы Воларович Г.П. Поиски золота - цель моей жизни Монин А.С., Шишков Ю.А. Глобальные экологические проблемы (Часть 2) Величко Ф.К. Мистические свойства ювелирных камней Лымарев В.И. Островное природопользование: проблемы и перспективы Авакян А.Б. Водные проблемы: мифы и реальность Филиппов Е.М. Земля во власти космоса Кац Я.Г. и др. Ротогенез Земли: структурный анализ и проблемы Котляков В.М. и др. Климаты прошлого из глубины ледниковых щитов 1990   Орленок В.В. Вода в истории Земли и планет Орешкин Д.Б. Аральская катастрофа Панфилов Е.И. Проблемы комплексного освоения недр Волобуев М.И. Радиоактивные часы Земли и Луны Филиппов Е.М. О развитии Земли и биосферы Преображенский B.C. О чем спорят географы? Монин А.С., Шишков Ю.А. Глобальные экологические проблемы (Часть 1) Голицын М.В.,…

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА Географічний факультет Кафедра фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Національний природний парк “Хотинський” Управління молоді та спорту Чернівецької обласної державної адміністрації Європейська асоціація студентів-географів (Чернівецький відділ) Міжнародна наукова конференція  КУЛЬТУРНИЙ ЛАНДШАФТ ЯК ГЕОГРАФІЧНИЙ ФЕНОМЕН  м. Чернівці (23-25 вересня 2021 р.) Завантажити сертифікати: Жанни Бучко (ЕТНОКУЛЬТУРНІ ЛАНДШАФТИ : ТУРИЗМОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ) Володимира Воловика (ЕТИМОЛОГІЯ ТЕРМІНУ «КУЛЬТУРА» У КОНТЕКСТІ «КУЛЬТУРНОГО ЛАНДШАФТУ») Григорія Денисика (Антропогенний ландшафт як основа культурного ландшафту) Леоніда Стефанкова (Антропогенний ландшафт як основа культурного ландшафту) Сергія Кирилюка (Садово-ландшафтний комплекс як культурний ландшафт) Віталія Коржика (ВІЗУАЛІЗАЦІЯ УРБОГЕОСИСТЕМИ МІСТА ЧЕРНІВЦІ; ПОВЕРХНІ ВИРІВНЮВАННЯ НА БУКОВИНІ. РІЗНОВІКОВІ ЛАНДШАФТИ) Сергія Міхелі (ГЕОГРАФІЧНІ ЛАНДШАФТИ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ ЯК ПРИРОДНА ОСНОВА КУЛЬТУРНИХ ЛАНДШАФТІВ; УНІКАЛЬНІ ЛАНДШАФТИ УКРАЇНИ ЯК ОБ’ЄКТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ) Дениса Полтавченка (ГЕОГРАФІЧНІ ЛАНДШАФТИ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ ЯК ПРИРОДНА ОСНОВА КУЛЬТУРНИХ ЛАНДШАФТІВ) Наталі Чекерило (УНІКАЛЬНІ ЛАНДШАФТИ УКРАЇНИ ЯК ОБ’ЄКТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ) Олени Міщенко (ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА САКРАЛЬНИХ ЛАНДШАФТІВ) Валерія Петліна (ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗОВАНОСТІ КУЛЬТУРНОГО ЛАНДШАФТУ) Наталії Погорільчук (ПІЗНАВАЛЬНІ ЦІННОСТІ КУЛЬТУРНИХ ЛАНДШАФТІВ ПОСТ-МАЙНИНГОВИХ ОБ’ЄКТІВ) Ольги Ковтонюк (ПІЗНАВАЛЬНІ ЦІННОСТІ КУЛЬТУРНИХ ЛАНДШАФТІВ ПОСТ-МАЙНИНГОВИХ ОБ’ЄКТІВ; РЕЛІКТОВІ КУЛЬТУРНІ ЛАНДШАФТИ В ДОЛИНАХ РІЧОК УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ) Петра Чернеги (Поселенські системи – як найдавніші прояви культурних ландшафтів;…

Культурний ландшафт як географічний феномен : Матеріали Міжнар. Наук. Конф. (23–25 вересня, 2021). – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т., 2021. – 140 с. Редакційна колегія: Андрейчук В., Бучко Ж., Воловик В., Воровка В., Герасименко Н., Гродзинський М., Денисик Г., Мига-Пйонтек У., Проскурняк М., Рідуш Б., Чернега П. Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції «Культурний ландшафт як географічний феномен» присвячений актуальним питанням інтерпретацій культурного ландшафту, цілеспрямовано створеним ландшафтам, реліктовим та палеоландшафтам, збереженню та адаптації культурних ландшафтів до природних та антропогенних змін. Для фахівців у галузі географічних і суміжних наук. ПДФ-версія матеріалів Міжнародної наукової конференції «Культурний ландшафт як географічний феномен»:

Йиельсетер С. Больше о диких животных, чем о ручных. – М.: Знание, 1982. – 48 с. Йіельсетер Свен, шведський натураліст, письменник, кінооператор і фотограф, відомий своїми виступами на захист тварин. Читачі знають його книги: «Хвиля за хвилею», «Острови на вітрі» та інші. У брошурі розповідається про рідкісних – зниклих і зникаючих – представників фауни в усіх кінцях нашої планети. Це короткі науково-популярні замітки про птахів, черепах, носорогів, білих ведмедів та інших тварин. Автор розглядає проблему тварин, що знаходяться в сучасних зоопарках. Брошура розрахована на всіх, хто цікавиться тваринним світом, на зоологів, географів та інших фахівців. ЗМІСТ Твариний світ – це також багатство (А.В. Яблоков) Більше про диких тварин, ніж про ручних (С. Йиельсетер) Додатки ПДФ-версія книги:

Протягом вересня у с. Дорошівці на Дністрі проходить польсько-українська палеолітична археологічна експедиція за міжнародним проектом «Середовище та культура граветських та епіграветських збирачів та мисливців в Середньому Подністров’ї». З польського боку в ній беруть участь науковці з Жешувського університету (керівник проф. Марта Полтович-Бобак». З українського боку беруть участь археологи з Інституту археології НАН України (керівник Лариса Кулаковська) та палеогеографи з кафедри фізичної географії, геоморфології ЧНУ імені Федьковича (керівник Богдан Рідуш). Також у розкопках беруть участь випускники ЧНУ як волонтери. Науковці досліджують рештки стоянки мисливців на північних оленів та мамонтів, яка існувала на берегах Дністра 25-22 тисячі років тому.