Девдариани А.С. Код летописи Земли. – М.: Знание, 1978. – 48 с. У наш час образне порівняння земної кори з кам’яною книгою можна зустріти лише у популярних книгах. У геологічній літературі це б виглядало наївно. Однак в історії науки часто траплялося так, що поява нових ідей оживляло старі, наївні, на перший погляд назавжди застарілі уявлення. В останні роки в геології розпочали повсюдно застосовуватися математичні методи. Автор брошури популярно викладає проблему відновлення картини геологічного минулого на основі уявлень про передачу інформації. В брошурі викладені й обґрунтовані математичні операції, виконані електронно-обчислювальною машиною над даними про склад, будову і властивості гірських порід, для отримання свідчень про клімат, рельєф та інші події далекого геологічного минулого. ЗМІСТ Що таке літопис Землі? Система передачі інформації з геологічного минулого Суперечливі свідки Очна ставка перед зв’язківцем Що таке код? Свідки знаходять спільну мову Свідки заговорили Північна Атлантика під час великого четвертинного зледеніння Історія клімату Східної Європи Сторінка з історії зниклого моря П’ять сторінок нової історії північного-заходу Чорного моря Від живої мови до мертвих мов Геологічне минуле та ЕОМ ПДФ-версія книги:

Кац Я.Г., Рябухин А.Г., Трофимов Д.М. Космическая геология (методы, проблемы, задачи). – М.: Знание, 1979. – 48 с. Сучасна науково-технічна революція – це великий якісний стрибок у пізнанні природи і використанні її законів. Вона означає докорінну перебудову технічних основ матеріального виробництва. Основною особливістю сучасної науково-технічної революції є її всеохоплюючий глобальний характер. В роботі розкриваються особливості нової геологічної інформації, одержаної з допомогою космічних апаратів. Дається характеристика и показані можливості проведення геологічних досліджень, підкреслюється, що вивчення регіональних і глобальних закономірностей розташування геологічних структур по зображеннях, що одержані з космосу, дозволяють вести цілеспрямований пошук і виявляти нові родовища корисних копалин. Автори детально зупиняються на можливостях використання нових методів у вивченні природних ресурсів Землі для господарства. Брошура розрахована на широке коло читачів. ЗМІСТ Космічні зйомки в геології Методи вивчення геології з космосу Що дає космос геології Висновки Література Короткі записки ПДФ-версія книги:

Ушаков С.А. Геофизика о дрейфе материков (от гипотезы дрейфа материков к теории тектоники литосферных плит). – М.: Знание, 1976. – 48 с. На протязі останніх семи-восьми років у геологічній науці відбуваються докорінні зміни багатьох традиційних уявлень, які ще недавно вважалися фундаментальними. Такий революційний етап розвитку був підготовлений новими фактами, які вдалося одержати завдяки використанні в геології геофізичних методів, геолого-геофізичним дослідженням дна Світового океану, а також космічним методам вивчення Землі і планет. В роботі коротко викладена історія виникнення і розвитку концепції мобілізму, яка дана у порівнянні з гіпотезою фіксизму. Наведені нові геофізичні факти (палеомагнітні, сейсмічні та інші). Показаний сучасний стан теорії тектоніки літосферних плит і визначені завдання, які необхідно вирішити для її розвитку в найближчому майбутньому. Брошура розрахована на тих, хто цікавиться, геологією, геофізикою та історією нашої планети. ЗМІСТ Вступ Гіпотеза дрейфу материків Палеомагнітні дані про мобільність материків Аномальне магнітне поле океану і утворень нової океанічної кори в рифтовій тріщині Трансформні розломи і кінематика літосферних плит Тектоніка плит пояснює сейсмічність і рельєф острівних дуг Висновки Література Словник термінів ПДФ-версія книги:

Анастасія Вячеславівна Анікулаєсі – cтудентка спеціальності Географія 106 Я народилася в мальовничому селі Кут, що входить до складу Чагорської ТГ. Територія села Кут розташована в межах Буковинського Передкарпаття. Середня висота над рівнем моря 260 м. Клімат помірно-континентальний, м’який, вологий. Середня температура січня –4,9°С, липня – +17,5°С. Період з температурою понад плюс 10°С становить 165 днів. Опадів близько 650–750 мм на рік, максимальна кількість – у червні–липні. Сніговий покрив нестійкий. Навчалася в Луковицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів. Але потяг до географії з’явився не в школі, а після цікавих розмов про географічні об’єкти з другом нашої сім ї. А любов до гір передалася від мами, яка була керівником туристичного гуртка. Мої захоплення надзвичайно різні – люблю робити фото природи, читати цікаві пригодницькі книги, однією з них є книга Альфреда Шклярського про Томека Вільмовського під назвою «Томек в країні кенгуру» і всі наступні 8 частин, які також дали великого поштовху та бажання пізнавати географічні науки. Захоплююся співами, до недавнього часу ще й футболом.  

Гаранин А.Е. Целебные силы природы. – М.: Знание, 1991. – 48 с. З року в рік зростає інтерес до природних лікувальних ресурсів Кавказьких Мінеральних Вод. Вони привертають увагу тому, що беруть участь у важливому процесі оздоровлення людини, у відновленні його фізичних та інтелектуальних сил. Комплексний розвиток району Кавказьких Мінеральних Вод як курортного краю поруч з безвідходними технологіями, замкненням виробничих вод та іншими питаннями передбачає перш за все раціональне розміщення промислових і сільськогосподарських об’єктів з врахуванням і закономірностей формування мінеральних вод, кліматичних особливостей і природних чинників. Розказується про природні ресурси, історію створення і сучасний стан санаторію Кавказькі Мінеральні Води. Особливу увагу приділено екологічним проблемам цього унікального куточка природи. Брошура розрахована на широке коло читачів. ЗМІСТ До читача Гори Підземні води Формування середовища існування Радимо почитати Думка читача ПДФ-версія книги:

Воларович Г.П. Поиски золота – цель моей жизни. – М.: Знание, 1991. – 48 с. За словами автора: «Моє життя – не дорога, всипана квітами» – так я люблю відповідати, коли кажуть, що мені все вдається, що мені щастить, що я щасливчик. Насправді я прожив щасливе життя: багато подорожував, багато бачив, багато цікавого почув. Взагалі якщо жити з відкритими очима і відкритими вухами, то життя – прекрасна штука. Особливо воно хороше, коли можеш жити по совісті, тобто не дуже плазувати перед начальством і старатися не хамити підлеглим. Розглядається розвиток золотої промисловості, описуються пошуки і розвідка родовищ золота, в який брав участь автор брошури і його колеги-геологи. Наводяться епізоди з життя геологів самого автора. Зображена історія і географія золота. Робота розрахована на лекторів, студентів вищих навчальних закладів і технікумів, людей, які цікавляться геологією. ЗМІСТ Цікаво жити на світі! З чого розпочалися мої роботи Перша країна по видобутку золота Руїна золотого господарства, викликана революцією і громадянською війною Відновлення і розвиток золотої промисловості Золото під час Великої Вітчизняної війни Відношення до золота після війни Недооцінка золота і передислокація золотої промисловості Переміщення золота людиною…

Посада: Асистент Науковий ступінь: кандидат географічних наук Поштова скринька: a.diachuk@chnu.edu.ua Тематика наукових досліджень: Генезис та властивості міських ґрунтів, еколого-геохімічний моніторинг ґрунтів. Напрямки наукових досліджень: Демографія; Історія географії; Краєзнавство; Фізична географія; Ґрунтознавство і географія ґрунтів. Наукові профілі: Курси, що читає: Геохімія; Геоекологія; Практичний курс «Фізична географія материків та океанів»; Аналіз та управління георизиками; Соціально-економічні аспекти георизиків і природно-техногенних катастроф; Дидактика викладання фізичної географії. Додаткова інформація: Народилась в с. Недобоївці Хотинського району Чернівецької області. У 2004 році закінчила біологічний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за спеціальністю «Агрохімія та ґрунтознавство», захищено дипломну роботу на тему: «Якісна характеристика гумусу ґрунтів міста Чернівці». Трудову діяльність розпочала на посаді фахівця навчально-наукової геофізичної обсерваторії ЧНУ. Із листопада 2004 року працює на посаді фахівця кафедри фізичної географії та раціонального природокористування. У 2010 році закінчила географічний факультет Чернівецького національного університету за спеціальністю «Управління територіями», захищено магістерську роботу на тему: «Особливості розробки проектів землеустрою садівничих господарств (на прикладі фермерського господарства «Фурлета» Хотинського району)». З 2015 року аспірант кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії геогрфачного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. У 2021 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Просторово-часова…

Лымарев В.И. Островное природопользование : проблемы и перспективы. – М.: Знание, 1991. – 48 с. Тепер стало загальноприйнятим, що природа Світового океану являє собою складне переплетіння трьох головних природних структур – океанічного ложа з його різноманітним вмістом, берегової суші, що оконтурює океани та островів. Незважаючи на те, що на острови припадає всього 2,8 відсотків Світового океану, їхня природа вражає своєрідністю у порівнянні з природою як самого океану, так і суші. Розказується про своєрідність природи островів і вплив господарської діяльності на вразливе острівне середовище. Описуються головні проблеми острівного природокористування і найважливіші шляхи їх вирішення тепер і в майбутньому. Брошура розрахована на широке коло читачів – лекторів і шкільних вчителів, викладачів і слухачів народних університетів, всіх тих, хто цікавиться проблемами раціонального природокористування. ЗМІСТ Острівне чудо природи Багатоликість природи островів Антропогенний тиск на острівне середовище Острівне природокористування Шляхи розвитку раціонального природокористування Чому необхідна організація острівного моніторингу Острівне природокористування в найближчому майбутньому Що ще можна почитати про острови и їх використання Додатки ПДФ-версія книги:

Монин А.С., Шишков Ю.А. Глобальные экологические проблемы. – М.: Знание, 1991. – 48 с. Забруднення оточуючого середовища – це поступаня в нього шкідливих речовин (інді говорять і про теплове забруднення), що може нанести шкоду людському здоров’ю, неорганічній природі, рослинному і тваринному світу або стати завадою тій чи іншій людській діяльності. У брошурі, що являє собою 2-гу, заключну частину роботи авторів, розглядаються проблеми забруднення оточуючого середовища, які з кожним роком особливо загострюються і тепер перешли з розряду локальних і регіональних проблем в розряд глобальних. Розглянуті найбільш розповсюджені забруднювачі атмосферного повітря, ґрунтів, прісних й океанічних вод, джерела цих забруднювачів, величини їх викидів і концентрація, їх властивості і характер дії на живі організми, рослинність та інші матеріали. Брошура розрахована на лекторів, слухачів і викладачів народних університетів, читачів, які цікавляться проблемами екології. ЗМІСТ Чому забруднення наростає? Забруднення атмосфери, або чим ми дихаємо Забруднення ґрунтів, або що ми їмо Забруднення води, або що ми п’ємо Чи загрожує людству глобальна екологічна катастрофа Про перспективу Додатки ПДФ-версія книги:

23-25 вересня 2021р. кафедрою фізичної географії, геоморфології та палеогеографії проведена міжнародна наукова конференція «Культурний ландшафт як географічний феномен». До організаційного комітету надійшло 52 публікації, які були представлені на обговорення 23 вересня у змішаній формі. Безпосередню участь в конференції взяли представники Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту географії НАН України, Львівського національного університету імені Івана Франка, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та Вроцлавського університету (Польща). У програмі конференції відбулися три польові екскурсії: урбаністична (по м. Чернівці, 23 вересня), ландшафтна (Чернівці – Комарів – Дністрівка – Чернівці, 24 вересня) та палеогеографічна (Чернівці – Брідок – Дорошівці – Товтри – Зеленів – Чернівці, 25 вересня), під час яких учасники конференції ознайомились з ландшафтним різноманіттям нашого краю, та з досвідом його міждисциплінарного дослідження.