Круль В.П. Теорія і методологія географічної науки (ретроспективний огляд до 70-80-х рр.. ХХ століття): навч. посібник / В.П. Круль. – Чернівці : Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2018. – 344 с. Переднє слово Географія як наукова дисципліна с однією з найдавніших із когорти таких давніх дисциплін, як історії, філософії, біології тощо. Вона пройшла доволі тривалий етап свого розвитку, який часово співмірний зі становленням та подальшою динамікою людської думки зокрема та людського суспільства загалом. Виходячи з цього, видається важливим простежити весь хід формування географічних поглядів – від початків первісного суспільства і до зародження наукових основ географії. Для досягнення означеної мети ми обрали діахронічний підхід, який у своєму класичному розумінні для даного випадку передбачав розгляд динаміки географічних думок, поглядів, ідей, теорій, концепцій строго за часовою стратифікацією – від часу їхнього виникнення, подальшої трансформації, удосконалення й до сучасного розуміння. Причому за кожен із хронологічних зрізів повинно розглядатися все багатство географічної думки, яким володіли вчені того часу. Однак із плином часу географічні ідеї нагромаджувалися й удосконалювалися, тому кожен наступний часовий період огляду збільшувався в обсягах у межах певних наукових напрямів і приростав зовсім…

Круль В.П., Гищук Р.М. Ретроспективна етнічна географія поселень Прикарпаття : монографія. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т ім. Ю. Фдьковича, 2019. – 312 с. Переднє слово Загальновідомо, що історична (ретроспективна) географія як наука розвивається на стику двох дисциплін: історії та географії. Проте пануючий погляд на історичну географію з позиції першої впродовж останніх десятиліть був украй упередженим, що спричинило її однобокість, відсутність повного та комплексного аналізу проблем географо-історичного спрямування. Нині вже немає сумніву, що недостатність географічних методів дослідження в ретроспективній географії України або окремих її регіонів (у т.ч. Івано-Франківської області) є певним недоліком. Більше того, така її особливість підсилюється теперішнім станом багатьох, власне, географічних досліджень, які, на жаль, доволі часто позбавлені ретроспективної спрямованості. Важливо наголосити й на тому, що Україна ввійшла у фазу затяжної демографічної кризи, однією з ознак якої є «реконструкція» поселенської мережі, коли зникають чи занепадають населені пункти, зменшується їхня людність. Так, уже тривалий час в Івано-Франківській області спостерігається її негативна динаміка в сільській місцевості, що призвело до формування тут поселень із мізерною кількістю мешканців. Зокрема, за даними Всеукраїнського перепису населення 2001р. до них належали сс.Стефанівка (1 ос), Лісова (6…

Круль В.П. Ретроспективна географія поселень Західної України : Монографія. – Чернівці : Рута, 2004. – 382 с. Переднє слово Ретроспективна (історична) географія є самодостатньою науковою дисципліною, що однаково дотикається як до географії, так і до історії. Таке її положення, здавалося б, необхідно визнати апріорно і не вдаватися до додаткових аргументацій на кшталт «білизни білого» чи «правильності правильного». Одначе сьогоднішня ситуація ускладнена позицією істориків, які на правах, ймовірно, першості прикметникової дефініції в означенні назви дисципліни «привласнюють» її цілком історичній науці. Однак у них вона займає не осібне місце, як, скажімо, археологія чи історіографія, а слугує допоміжною дисципліною у вивченні ретроспективної реальності як, наприклад, геральдика чи нумізматика. Таке «історичне становище» ретроспективної географії виходить від неспроможності істориків дослідити своїм методологічним апаратом природну обстановку минулих епох. Для досягнення останнього необхідно широко залучати методи географічної науки і визнавати, таким чином, важливість для ретроспективної географії власне географії. А це для істориків-консерваторів є неприпустимим моментом, який може похитнути «непорушну» історичність у ретроспективній географії. На жаль, такий пануючий погляд на ретроспективну географію, як складову історії, перешкоджав і перешкоджає повному і всебічному висвітленню історико-географічних проблем, тому вона хибує і…

Круль В.П. Ретроспективна географія з основами етнографії : навчальний посібник / В.П. Круль. – Черінвці : Родовід, 2014. – 296 с. Переднє слово На історичну географію як окремий науковий предмет чітко простежуються два погляди - географічний та історичний. Останній, попри те, що за часом виникнення і тривалістю дії найпотужніший однак за доказовістю не переконливіший. Більше того, опираючись на своє «привілейоване» часове становище, він безапеляційний і вбачає в історичній географії тільки меншовартісну історичну дисципліну. Тому географам доцільно більше звертати увагу на географічне бачення сутності історичної географії. Отже, дискусія щодо наукової визначеності історичної географії чи то в структурі історичної, чи географічної науки має своє глибоке часове коріння. Причому багатьма вченими з різних часто полярних позицій і з різним успіхом доводилося, що вона повинна мати своє саме історичне або лише географічне обличчя. Незважаючи на те, що історична географія зароджувалася в надрах історії як допоміжна їй наука, надалі вона складалася в певну систему знань під безпосереднім впливом поступу історіографії та географії. У процесі такої динаміки історична географія здійснила величезний якісний стрибок, завдяки чому стало можливим вести мову про не меншу, ніж історичну, географічну детермінованість…

Круль В.П. Ретроспективна географія з основами етногеографії: підручник / В.П. Круль. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2017. – 376 с. Переднє слово На історичну географію як окремий науковий предмет чітко простежуються два погляди - географічний та історичний. Останній, попри те, що за часом виникнення і тривалістю дії найпотужніший однак за доказовістю не переконливіший. Більше того, опираючись на своє «привілейоване» часове становище, він безапеляційний і вбачає в історичній географії тільки меншовартісну історичну дисципліну. Тому географам доцільно більше звертати увагу на географічне бачення сутності історичної географії. Отже, дискусія щодо наукової визначеності історичної географії чи то в структурі історичної, чи географічної науки має своє глибоке часове коріння. Причому багатьма вченими з різних часто полярних позицій і з різним успіхом доводилося, що вона повинна мати своє саме історичне або лише географічне обличчя. Незважаючи на те, що історична географія зароджувалася в надрах історії як допоміжна їй наука, надалі вона складалася в певну систему знань під безпосереднім впливом поступу історіографії та географії. У процесі такої динаміки історична географія здійснила величезний якісний стрибок, завдяки чому стало можливим вести мову про не меншу, ніж історичну, географічну детермінованість історико-географічної…

Відповідно до своєї галузевої наукової тематики, кафедра фізичної географії, геоморфології та палеогеографії проводить дослідження в галузі палеогеографії четвертинного періоду та неогену. За цією тематикою співробітники кафедри (проф. Б. Рідуш, доц. О. Киналь, ас. Д. Холявчук) вже опублікували 12 наукових статей (подано до друку ще 2) у виданнях що входять до переліку наукометричних баз Scopus та WoS, та декілька десятків статей в інших виданнях; захищено докторську дисертацію (Б. Рідуш, 2013 р.), пишуться кандидатські дисертації аспірантами та здобувачами кафедри (Я. Поп’юк, Л. Горда), студентами систематично пишуться магістерські роботи. За цією тематикою кафедра підтримує співробітництво з іншими вузами та науковими інститутами в Україні (КНУ ім. Т. Шевченка, Інститут географії НАНУ, Інститут археології НАНУ, Національний Науково-природничий музей НАНУ) та закордоном (Вроцлавський університет, Варшавський університет, Інститут систематики та еволюції тварин ПАН (Краків, Польща), Інститут геології ПАН (Варшава), Віденський університет, Кембріджський університет, Бельгійський Королівський інститут природничих наук та ін.). Для забезпечення досліджень палеогеографічної тематики необхідне проведення лабораторного опрацювання первинних польових матеріалів, насамперед палеозоологічних зразків, палінологічний проб, гранулометричних проб, субфосильної деревини тощо. Зразки також потребують забезпечення їхнього збереження та каталогізації. Тому вважаємо за необхідне створити в Чернівецькому національному університету імені Юрія Федьковича навчально-наукову Лабораторію палеогеографічних досліджень (ЛПГД), яка працювала…

Навчально-методичну діяльність колектив кафедри здійснює в процесі підготовки географів двох кваліфікаційних рівнів – бакалаврів і магістрів, викладаючи ряд фундаментальних, професійно-орієнтовних дисциплін для спеціальностей «Географія», «Науки про Землю»», «Екологія та охорона навколишнього середовища», «Землевпорядкування і кадастр», «Туризм», «Водопостачання та водовідведення», «Будівництво і архітектура». Кафедра забезпечує викладання наступних курсів: Загальне землезнавство, Геологія загальна та історична, Основи раціонального природокористування і охорона природи, Геоекологія, Геоморфологія і палеогеографія, Метеорологія і кліматологія, Методи географічних досліджень, Основи ландшафтної екології, Основи фізики Землі, Краєзнавство, Основи геохімії, Історична географія з основами етнографії, Фізична географія материків та океанів, Прикладне ландшафтознавство , Ґрунтознавство з основами географії ґрунтів, Біогеографія, Ландшафтознавство, Теорія і методологія географічної науки, Прикладна фізична географія, Палеогеографія антропогену, Геологія та тектоніка України, Медична географія, Географічні основи етногенезу, Методологічні проблеми географічної науки, Регіональна і прикладна метеорологія, Антропогенне ландшафтознавство, Загальна та регіональна геодинаміка, Фізична географія Сонячної системи, Геоекологічні проблеми природокористування, Геологія та гідрогеологія, Геологія з основами геоморфології, Геологія і геоморфологія, Інженерна геологія. Навчально-виховну роботу та наукову діяльність на кафедрі забезпечує її професорсько-викладацький колектив у складі: В.Круля – д.геогр.н., проф., завідувача кафедри, який у 2006 р. захистив у Київському національному університеті імені Тараса…

Кафедра фізичної географії заснована у вересні 1945 року. Колектив був створений вченими вузів Києва, Харкова, Одеси, Москви, Ленінграда, різних наукових центрів і шкіл. Це визначило формування багатьох наукових напрямків і підходів активного наукового середовища. Назва кафедри, склад і структура впродовж часу змінювалися. За період існування кафедри її колектив поповнився фахівцями з інших вузів і випускниками географічного факультету ЧДУ. Неодноразово до складу кафедри долучалися співробітники інших структурних підрозділів факультету, університету: в 1954 р. до неї увійшли геоморфологи; в1956 р. – геологи; в 1983 р. – співробітники картографічної лабораторії (кафедра фізичної географії та картографії); у 1992-2000 рр. – частина колективу кафедри раціонального природокористування та охорони природи (кафедра фізичної географії та раціонального природокористування). Зміни у структурі кафедри стосуються належності їй: з 1945 р. – сейсмічної станції (заснованої у 1906 р.); з 1956 р. по 1998 р. – ґрунтової лабораторії; з 1957 р. – геологічного (пізніше геолого-географічного) музею, заснованого у 1865 р.; з 1975 р. – ландшафтно-геохімічної лабораторії (з 1998 р. ґрунтово-геохімічної); у 1983-1988 рр. – картографічної лабораторії; з 1992 р. – метеостанції (заснованої в 1865 р.); з 1998 р. – наукової навчально-геофізичної обсерваторії…

Магістерська робота є випускною кваліфікаційною роботою науково-методичного характеру. За своїм змістом вона повинна відповідати сучасному рівню розвитку науки та суті наукового завдання. Магістерську роботу потрібно подати в такому вигляді, який дозволяє оцінити, наскільки повно відображені і обґрунтовані в ній положення, висновки та рекомендації, їхня теоретична новизна та практична значущість. Сукупність поданих на захист результатів має свідчити про наявність у магістранта навичок і умінь проведення наукової роботи в обраній сфері. Науковий рівень магістерської роботи мусить відповідати програмі навчання. Її виконання має не стільки вирішувати наукові завдання, скільки продемонструвати рівень наукової кваліфікації автора, готовність самостійно вести науковий пошук, бачити професійні проблеми, володіти найбільш загальними методами дослідження, розробляти конкретні методики для збору матеріалу, аналізувати та узагальнювати одержані дані й робити відповідні висновки (згідно з поставленими в магістерській роботі дослідницькими завданнями). ТЕМИ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ ПО КАФЕДРІ ФІЗИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ, ГЕОМОРФОЛОГІЇ ТА ПАЛЕОГЕОГРАФІЇ (2020-2021) 014 – Середня освіта (географія) № п/п П. І. П. Студента Тема магістерської роботи Науковий керівник Рецензенти 1 Дирів Аліна Романівна Історія розвитку методики викладання географії у школі в Україні доц. Кирилюк С.М. доц. Проскурняк М.М. Палагнюк С.Д. 2 Кулик Марія Іванівна…

Магістерська робота є випускною кваліфікаційною роботою науково-методичного характеру. За своїм змістом вона повинна відповідати сучасному рівню розвитку науки та суті наукового завдання. Магістерську роботу потрібно подати в такому вигляді, який дозволяє оцінити, наскільки повно відображені і обґрунтовані в ній положення, висновки та рекомендації, їхня теоретична новизна та практична значущість. Сукупність поданих на захист результатів має свідчити про наявність у магістранта навичок і умінь проведення наукової роботи в обраній сфері. Науковий рівень магістерської роботи мусить відповідати програмі навчання. Її виконання має не стільки вирішувати наукові завдання, скільки продемонструвати рівень наукової кваліфікації автора, готовність самостійно вести науковий пошук, бачити професійні проблеми, володіти найбільш загальними методами дослідження, розробляти конкретні методики для збору матеріалу, аналізувати та узагальнювати одержані дані й робити відповідні висновки (згідно з поставленими в магістерській роботі дослідницькими завданнями). ТЕМИ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ ПО КАФЕДРІ ФІЗИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ, ГЕОМОРФОЛОГІЇ ТА ПАЛЕОГЕОГРАФІЇ (2021-2022) 014 - Середня освіта (географія) 513 група № п/п Прізвище, ім’я, по батькові студента Тема Науковий керівник 1 Алєксєєв Владислав Володимирович Візуалізація природних явищ і процесів на уроках географії доц. Холявчук Д.І. 2 Софійчук Ірина Ярославівна Зелені насадження історичної частини м. Чернівці…