Посада: доцент Науковий ступінь: кандидат географічних наук Поштова скринька: p.chernega@chnu.edu.ua Тематика наукових досліджень: Ландшафтознавство, зокрема ландшафти передгірських територій (Класи контактних ландшафтів). Науковий пошук зосереджено в межах Буковинського Передкарпаття і спрямовано на детальне вивчення і картування передгірських ландшафтних комплексів. Напрями наукових досліджень: Ландшафтознавство; Геоморфологія; Мінералогія і петрографія. Наукові профілі: Курси, що читає: Геологія загальна та історична; Геологія з основами геоморфології; Геологія та тектоніка України; Геологія та тектоніка регіонів Світу; Основи геофізики Землі; Методика проведення практичних робіт геолого-геоморфологічного змісту у шкільній географії; Загальногеографічні та галузеві практики. Інформація про досягнення у професійній діяльності (відповідно до п.38 ліцензійних умов провадження освітньої діяльності) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20   Додаткова інформація: Випускник 1986 року кафедри фізичної географії та картографії географічного факультету Чернівецького Ордена Трудового Червоного Прапора державного університету, Спеціальність – Географ. Викладач. Під час навчання працював в Біломорській геолого-розвідувальній партії Карельської комплексної геолого-розвідувальної експедиції. З грудня 1986 року викладач-стажист кафедри фізичної географії та картографії. З 1988 року викладач кафедри. У 1995 році захистив кандидатську дисертацію за шифром 11.00.01 – фізична…

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА "ГЕОГРАФІЯ" Другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю: 014.07 Середня освіта (Географія) галузі знань: 01 Освіта/Педагогіка Кваліфікація: Магістр середньої освіти ("Географія") Завантажити Освітньо-професійну програму в одному файлі ТУТ Розроблено робочою групою у складі: Керівник проєктної групи: Прізвище, ім’я, по батькові керівника проєктної групи: РІДУШ Богдан Тарасович Найменування посади, місце роботи: професор кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Найменування закладу, який закінчив викладач, рік закінчення, спеціальність, кваліфікація згідно з документом про вищу освіту* Чернівецький державний університет, 1983, «Географія», Географ. Викладач., ИВ-І № 081700 від 10.06.1983 Науковий ступінь, шифр і найменування наукової спеціальності, тема дисертації, вчене звання, за якою кафедрою (спеціальністю) присвоєно Доктор географічних наук, 11.00.04 – геоморфологія та палеогеографія, «Палеогеографічні реконструкції природних умов пізнього кайнозою півдня Східної Європи за результатами досліджень відкладів печер», ДД № 002740 від 21.11.2013, професор кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, АП № 000034, від 13.12.2016 Стаж науково-педагогічної та/або наукової роботи 21 Інформація про наукову діяльність (основні публікації за напрямом, науково-дослідній роботі, участь у конференціях і семінарах, робота з аспірантами та докторантами, керівництво науковою роботою студентів) Основні публікації за напрямом науково-дослідної роботи: Статті у періодичних…

Навчальні семінари і практики є необхідною складовою професійної підготовки студента-географа, які забезпечують надійне закріплення теоретичного матеріалу, освоєння методики польових досліджень і формування практичних навиків спостереження, опису та картографування різноманітних явищ і процесів, а також порівняння, узагальнення і систематику здобутих емпіричних знань. Їхні маршрути охоплюють різноманітні ландшафтні об'єкти, історію та культурне надбання країни. Підготовку студентів до багатоденних експедиційних навчальних практик доречно (перцепційно-когнітивно) розпочинати з одноденних тематичних і загально-географічних польових семінарів у "рідних" теренах. Такі семінари, окрім набуття практичного польового досвіду, дозволяють мобільно апробовувати розділи теоретичного матеріалу, спостерігати сезонну динаміку ландшафту (геологічні, геоморфологічні, кліматичні, гідрологічні, ґрунтові, геоботанічні і господарські процеси), розуміти його еволюцію тощо. Їх можна проводити як у формі пішохідних маршрутів містом і його околицями, так і радіальних виїздів далеко за межі міста. Для успішного проведення і польового семінару, і експедиційної практики важливо завчасно вибирати маршрут і об'єкти для польових екскурсій та готувати про них реферативні розповіді, оглядові картосхеми, профілі тощо. На зазначених точках проводять запрограмовані виміри, описи, зарисовки, фотофіксації тощо. Вся отримана інформація занотовується в індивідуальному польовому щоденнику і є основою для майбутнього обговорення та звіту. Нижче наводимо приклади маршрутів,…

Нижче наведено робочі програми дисциплін, що читаються для освітньої програми (ОП) Географія, спеціальності 014 Середня освіта, галузі знань 01 (Освіта/Педагогіка), рівня вищої освіти другого (магістерського). Робочі програми розподілені по курсах із зазначенням обов’язкових дисциплін, спеціалізованих практик, вибіркових дисциплін, дисципліни загальноуніверситетського списку тощо. Робоча програма навчальної дисципліни як внутрішній нормативний документ визначає навчально-методичні засади діяльності кафедри; на її основі розробляються підручники та навчальні посібники, у тому числі й для самостійного вивчення дисципліни, інші матеріали методичного характеру, що допомагають успішно опанувати матеріал програми. 9 СЕМЕСТР Обов’язкові дисципліни: Професійне та особистісне становлення вчителя ЗЗСО Технологія викладання географії Інклюзивна педагогіка Закономірності розвитку географічної оболонки Педагогіка і психологія вищої школи Інформаційно-комунікаційні технології Вибіркові: Інноваційні технології навчання географії у сучасній школі Географічні аспекти глобальних проблем людства 10 СЕМЕСТР Обов’язкові: Загальні суспільно-географічні закономірності Світу Фізична географія Сонячної системи Методологічні проблеми географічної науки Вибіркові: Лідерство та основи партнерської взаємодії в освітньому процесі Тренінг професійного розвитку вчителя Екологічна безпека в шкільній географії Методика проведення практичних робіт геолого-геоморфологічного циклу Географія культури та релігій 11 СЕМЕСТР Обов’язкові: Геоекологічні проблеми природокористування Географічні основи природокористування Загальна та регіональна геодинаміка Педагогічна практика Асистентська практика…

Нижче наведено силабуси дисциплін, що читаються для освітньої програми (ОП) Географія, спеціальності 014 Середня освіта, галузі знань 01 (Освіта/Педагогіка), рівня вищої освіти другого (магістерського). Силабуси розподілені по курсах із зазначенням обов’язкових дисциплін, спеціалізованих практик, вибіркових дисциплін, дисципліни загальноуніверситетського списку тощо. Що таке силабус? Це навчальна програма дисципліни, яка включає в себе опис навчальної дисципліни, мету та завдання, змістовні модулі та найменування тем занять, тривалість кожного заняття, завдання до самостійної роботи, час консультацій, вимоги викладача, критерії оцінки, список використаної літератури тощо. 9 СЕМЕСТР Обов’язкові дисципліни: Професійне та особистісне становлення вчителя ЗЗСО Технологія викладання географії Інклюзивна педагогіка Закономірності розвитку географічної оболонки Педагогіка і психологія вищої школи Інформаційно-комунікаційні технології Вибіркові Антропогенне ландшафтознавство та методика викладання у шкільній географії Загальна та регіональна геодинаміка Географічні основи етногенезу Візуалізація у викладанні географії Проєктні технології у вивченні географії Інноваційні технології навчання географії у сучасній школі Геополітика та геоекономіка Глобалістика та проблеми глобалізації Географічні аспекти глобальних проблем людства Рекреаційні ресурси світу 10 СЕМЕСТР Обов’язкові: Загальні суспільно-географічні закономірності світу-географічні_Закономірності_Світу Фізична географія Сонячної системи Методологічні проблеми географічної науки Вибіркові: Педагогічний менеджмент Лідерство та основи партнерської взаємодії в освітньому процесі Партнерство…

Круль В.П. Теорія і методологія географічної науки (ретроспективний огляд до 70-80-х рр.. ХХ століття): навч. посібник / В.П. Круль. – Чернівці : Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2018. – 344 с. Переднє слово Географія як наукова дисципліна с однією з найдавніших із когорти таких давніх дисциплін, як історії, філософії, біології тощо. Вона пройшла доволі тривалий етап свого розвитку, який часово співмірний зі становленням та подальшою динамікою людської думки зокрема та людського суспільства загалом. Виходячи з цього, видається важливим простежити весь хід формування географічних поглядів – від початків первісного суспільства і до зародження наукових основ географії. Для досягнення означеної мети ми обрали діахронічний підхід, який у своєму класичному розумінні для даного випадку передбачав розгляд динаміки географічних думок, поглядів, ідей, теорій, концепцій строго за часовою стратифікацією – від часу їхнього виникнення, подальшої трансформації, удосконалення й до сучасного розуміння. Причому за кожен із хронологічних зрізів повинно розглядатися все багатство географічної думки, яким володіли вчені того часу. Однак із плином часу географічні ідеї нагромаджувалися й удосконалювалися, тому кожен наступний часовий період огляду збільшувався в обсягах у межах певних наукових напрямів і приростав зовсім…

Круль В.П., Гищук Р.М. Ретроспективна етнічна географія поселень Прикарпаття : монографія. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т ім. Ю. Фдьковича, 2019. – 312 с. Переднє слово Загальновідомо, що історична (ретроспективна) географія як наука розвивається на стику двох дисциплін: історії та географії. Проте пануючий погляд на історичну географію з позиції першої впродовж останніх десятиліть був украй упередженим, що спричинило її однобокість, відсутність повного та комплексного аналізу проблем географо-історичного спрямування. Нині вже немає сумніву, що недостатність географічних методів дослідження в ретроспективній географії України або окремих її регіонів (у т.ч. Івано-Франківської області) є певним недоліком. Більше того, така її особливість підсилюється теперішнім станом багатьох, власне, географічних досліджень, які, на жаль, доволі часто позбавлені ретроспективної спрямованості. Важливо наголосити й на тому, що Україна ввійшла у фазу затяжної демографічної кризи, однією з ознак якої є «реконструкція» поселенської мережі, коли зникають чи занепадають населені пункти, зменшується їхня людність. Так, уже тривалий час в Івано-Франківській області спостерігається її негативна динаміка в сільській місцевості, що призвело до формування тут поселень із мізерною кількістю мешканців. Зокрема, за даними Всеукраїнського перепису населення 2001р. до них належали сс.Стефанівка (1 ос), Лісова (6…

Круль В.П. Ретроспективна географія поселень Західної України : Монографія. – Чернівці : Рута, 2004. – 382 с. Переднє слово Ретроспективна (історична) географія є самодостатньою науковою дисципліною, що однаково дотикається як до географії, так і до історії. Таке її положення, здавалося б, необхідно визнати апріорно і не вдаватися до додаткових аргументацій на кшталт «білизни білого» чи «правильності правильного». Одначе сьогоднішня ситуація ускладнена позицією істориків, які на правах, ймовірно, першості прикметникової дефініції в означенні назви дисципліни «привласнюють» її цілком історичній науці. Однак у них вона займає не осібне місце, як, скажімо, археологія чи історіографія, а слугує допоміжною дисципліною у вивченні ретроспективної реальності як, наприклад, геральдика чи нумізматика. Таке «історичне становище» ретроспективної географії виходить від неспроможності істориків дослідити своїм методологічним апаратом природну обстановку минулих епох. Для досягнення останнього необхідно широко залучати методи географічної науки і визнавати, таким чином, важливість для ретроспективної географії власне географії. А це для істориків-консерваторів є неприпустимим моментом, який може похитнути «непорушну» історичність у ретроспективній географії. На жаль, такий пануючий погляд на ретроспективну географію, як складову історії, перешкоджав і перешкоджає повному і всебічному висвітленню історико-географічних проблем, тому вона хибує і…

Круль В.П. Ретроспективна географія з основами етнографії : навчальний посібник / В.П. Круль. – Черінвці : Родовід, 2014. – 296 с. Переднє слово На історичну географію як окремий науковий предмет чітко простежуються два погляди - географічний та історичний. Останній, попри те, що за часом виникнення і тривалістю дії найпотужніший однак за доказовістю не переконливіший. Більше того, опираючись на своє «привілейоване» часове становище, він безапеляційний і вбачає в історичній географії тільки меншовартісну історичну дисципліну. Тому географам доцільно більше звертати увагу на географічне бачення сутності історичної географії. Отже, дискусія щодо наукової визначеності історичної географії чи то в структурі історичної, чи географічної науки має своє глибоке часове коріння. Причому багатьма вченими з різних часто полярних позицій і з різним успіхом доводилося, що вона повинна мати своє саме історичне або лише географічне обличчя. Незважаючи на те, що історична географія зароджувалася в надрах історії як допоміжна їй наука, надалі вона складалася в певну систему знань під безпосереднім впливом поступу історіографії та географії. У процесі такої динаміки історична географія здійснила величезний якісний стрибок, завдяки чому стало можливим вести мову про не меншу, ніж історичну, географічну детермінованість…

Круль В.П. Ретроспективна географія з основами етногеографії: підручник / В.П. Круль. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2017. – 376 с. Переднє слово На історичну географію як окремий науковий предмет чітко простежуються два погляди - географічний та історичний. Останній, попри те, що за часом виникнення і тривалістю дії найпотужніший однак за доказовістю не переконливіший. Більше того, опираючись на своє «привілейоване» часове становище, він безапеляційний і вбачає в історичній географії тільки меншовартісну історичну дисципліну. Тому географам доцільно більше звертати увагу на географічне бачення сутності історичної географії. Отже, дискусія щодо наукової визначеності історичної географії чи то в структурі історичної, чи географічної науки має своє глибоке часове коріння. Причому багатьма вченими з різних часто полярних позицій і з різним успіхом доводилося, що вона повинна мати своє саме історичне або лише географічне обличчя. Незважаючи на те, що історична географія зароджувалася в надрах історії як допоміжна їй наука, надалі вона складалася в певну систему знань під безпосереднім впливом поступу історіографії та географії. У процесі такої динаміки історична географія здійснила величезний якісний стрибок, завдяки чому стало можливим вести мову про не меншу, ніж історичну, географічну детермінованість історико-географічної…