Однією з найбільш вражаючих форм рельєфу у світі є каньйон річки Колорадо. Незважаючи на те, що Гранд-Каньйон не є найбільшим чи найглибшим каньйоном у світі, проте, його щорічно відвідує більше 2 мільйонів людей з усього світу. У 1979 році каньйон річки Колорадо ввійшов до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Каньйон річки Колорадо знаходиться на північному заході штату Аризона, він сформувався внаслідок розмиття плато Колорадо в межах середньої течії однойменної річки і є одним з найглибших каньйонів світу. Його довжина – 466 м., а максимальна глибина 1600 м., швидкість течії річки в межах каньйону складає до 25 км/год. Значну висоту має і поверхня плато Колорадо, яке розмиває річка від 1525 до 2745 м. над рівнем моря. Для Великого каньйону характерні своєрідні форми рельєфу — «башти», «бастіони», печери, грандіозні відслонення гірських порід. Каньйон утворений у товщі вапняків, пісковиків і сланців. Що таке долина? Що таке каньйон? Долина — це форма рельєфу, що характеризується низинною територією, оточена високими ділянками, такими як гори або пагорби. Долини можуть бути найрізноманітніших форм і розмірів. Каньйон – це тип ерозійної долини з надзвичайно крутими сторонами, які часто утворюють вертикальні…

До уваги студентів 3-х і 4-х курсів спеціальностей 106 Географія та 014.07 Середня освіта (Географія) кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії! 4-го травня 2022 року о 13.00 відбудеться захист курсових робіт (покликання на відеозустріч Google Meet буде надіслано на ваші поштові скриньки). Всі курсові роботи мають бути оформлені відповідно до вимог та подані на кафедру фізичної географії, геоморфології та палеогеографії. З вимогами ознайомитися можна тут: Методичні рекомендації до написання курсових робіт Студенти, які доповідали результати своїх наукових досліджень на щорічній студентській конференції не доповідаються, але їхня присутність не скасовується.

14 квітня у рамках курсу «Геоморфологія карстових областей» для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня відбувся польовий семінар на тему «Підземні форми карсту». Професор Богдан Рідуш подискутував зі здобувачами про процеси і умови формування підземного карсту на прикладі геологічної пам’ятки загальнодержавного значення «Печера Буковинка». У польовому семінарі взяла участь доктор геологічних наук, науковий співробітник ННУ «Інститут геології» КНУ імені Тараса Шевченка Ксенія Бондар. Вона продемонструвала здобувачам техніку відбору зразків для палеомагнітного дослідження четвертинних печерних відкладів. До польового семінару також долучилась заступниця декана географічного факультету з наукової роботи та науковий керівник одного зі здобувачів Дарія Холявчук. Дарія Іванівна засвідчила важливість проведення польових форм практичного навчання для спільного пошуку відповідей на дослідницькі питання та генерування ідей для подальших наукових досліджень.

23 лютого відбулася міні-експедиція у долину річки Гуків. У ній брали участь викладачі, співробітники та студенти кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Сергій Кирилюк, Ірина Добинда, Ірина Годзінська, Марія Кулик та студентка 3-го курсу спеціальності 017.07 – Середня освіта (Географія) Ангеліна Коцюбан. Басейн річки Гуків – частина басейну річки Прут. Річка є водною артерією ІІІ порядку і класифікується, згідно з Водним Кодексом України, як мала річка, а відповідно до Водної Рамкової Директиви Європейського Союзу (ВРД ЄС) – середня. Висотний тип водозбору річки – височинний. Середня спадистість схилів всього водозбірного басейну має 3,16°, середня густота гідрографічнї мережі не перевищує 1,11 км/км2, звивистість русла Гукова – 1,21, лісистість території басейну – 25,93%. Гуків поклав своє русло в межах Хотинської височини та лівобережжя Пруту. За допомогою приладів-кондуктометрів промоніторили жорсткість води, активність іонів водню (рН) ґрунтів заплави, а також радіаційний фон на ділянці близько 15 км (серденя течія річки). За результатам моніторингу виявили, що твердість води заплавно-руслового комплексу в межах середньої течії р. Гуків коливається з чіткою регулярністю від 5–8 ppm до 45–50 ppm. За попередньою оцінкою піки пов’язані з точковим, постійним вимивом підземними…

9 квітня 2022 року у Чернівцях провели науковий пікнік для дітей-переселенців, які спробували себе в ролі екологів, географів, хіміків та філософів. У студмістечку, що на вулиці Небесної Сотні, презентували дев’ять локацій. На кожній із них викладачі та працівники Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича в інтерактивній формі знайомили малечу із різними професіями – від музиканта до фізика. Ініціаторами заходу виступила Рада молодих учених ЧНУ. Викладачі кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Дарія Холявчук, Сергій Кирилюк, Яна Поп’юк, Ірина Годзінська провели демонстрацію мінералогічних і палеонтологічних музейних колекцій, фізичні досліди та хімічні експерименти з гірськими породами. Також усі бажаючі мали змогу побачити за допомогою мікроскопу мікросвіт навколо нас. Цікавість викликала й демонстрація роботи цифрової метеостанції – збір, обробка, зберігання та інтерпретація метеоданих. Вдалося навіть подивитися на місяць через телескоп. Як це було…

Матеріали студентської наукової конференції (19 – 20 квітня 2022 року). Кафедра фізичної географії, геоморфології і палеогеографії. – Чернівці : Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2022. 40 с. До збірника увійшли статті студентів кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, підготовлені до щорічної студентської наукової конференції університету. Молоді автори роблять спробу знайти підхід до вирішення і обґрунтування наукових питань у контексті геологічних, геоморфологічних, палеогеографічних, кліматологічних і ландшафтознавчих досліджень; розв’язання проблемних питань охорони природи й шкільної географічної освіти. ЗМІСТ Алєксєєв Владислав. Графічний мнемонічний підхід у вивченні шкільної природничої географії Анастасія Безушко. Ксенографія зір в 20-ти світлорічному континуумі з центром в Сонці Маріан Ватаманюк. Найбільші смертоносні виверження вулканів на планеті за останні десятиліття Олег Генцар. Фітоценотичне картування заплавних ландшафтів басейнів малих річок Хотинської височини (на прикладі басейну річки Гуків) Аліна Герасимчук. Історико-краєзнавчий портрет Юрковецької ТГ Ганна Денчиля. Природоохоронна робота як важлива складова виховання в учнів цілісного ставлення до природи Наталія Жилко. Антропогенна трансформація басейну р. Гуків Тетяна Ізбіш. Роль краєзнавства у вивченні географії Ангеліна Коцюбан. Розподіл показників твердості та рН заплавно-руслового комплексу середньої течії р.…

Матеріали студентської наукової конференції (20 – 21 квітня 2021 року). Кафедра фізичної географії, геоморфології і палеогеографії. – Чернівці : Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2021. 48 с. До збірника увійшли статті студентів кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, підготовлені до щорічної студентської наукової конференції університету. Молоді автори роблять спробу знайти підхід до вирішення і обґрунтування наукових питань у контексті геологічних, геоморфологічних, палеогеографічних, кліматологічних і ландшафтознавчих досліджень; розв’язання проблемних питань охорони природи й шкільної географічної освіти. ЗМІСТ Алєксєєв Владислав. Творча візуалізація як метод пізнання фізичної географії України Біла Руслана. Застосування краєзнавчого підходу у викладанні географії на прикладі міста Хмільника Гаврилиця Яна. Формування у школярів поняття національно-культурної ідентичності під час набуття ними географічних знань Генцар Олег. Розрахунок ерозійної небезпечності Хотинської височини (на прикладі басейнів річок Онут, Гуків і Рокитна) Гогуш Анна. Розвиток транскордонних природоохоронних територій (на прикладі Марамароського заповідного масиву) Губницький Захар. Перспективи шахтного туризму на Криворіжжі Денчиля Ганна. Інноваційний підхід з використанням сучасних технологій під час вивчення питань охорони природи у шкільному курсі «Географія» Заполох Уляна. Емпіричні методи під час вивчення досвіду…

Курсова робота є проміжною кваліфікаційною роботою науково-методичного характеру. За своїм змістом вона повинна відповідати сучасному рівню розвитку науки та суті наукового завдання. Курсову роботу потрібно подати в такому вигляді, який дозволяє оцінити, наскільки повно відображені і обґрунтовані в ній положення, висновки та рекомендації, їхня теоретична новизна та практична значущість. Сукупність поданих на захист результатів має свідчити про наявність у студента навичок і умінь проведення наукової роботи в обраній сфері. Науковий рівень курсової роботи мусить відповідати програмі навчання. Її виконання має не стільки вирішувати наукові завдання, скільки продемонструвати рівень наукової кваліфікації автора, готовність самостійно вести науковий пошук, бачити професійні проблеми, володіти найбільш загальними методами дослідження, розробляти конкретні методики для збору матеріалу, аналізувати та узагальнювати одержані дані й робити відповідні висновки (згідно з поставленими в курсовій роботі дослідницькими завданнями). Теми курсових робіт для вибору студентів 1 курсу 2021-2022 року навчання по кафедрі фізичної географії, геоморфології та палеогеографії (106 – Географія) № з/п Тема Керівник 1 Геотуристичний потенціал теритоії Національного природного парку … (за вибором) Доктор географічних наук, професор Богдан РІДУШ 2 Генезис класичного дінарського карсту (плато Крас, Словенія)  (за літературними та дистанційними…

8 квітня відбулася інформаційна зустріч щодо вибору тем курсових здобувачами 2 курсу спеціальностей 014.07 Середня освіта (Географія), 106 Географія. Представники деканату та завідувачі випускових кафедр – кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, кафедри економічної географії та екологічного менеджменту та кафедри географії України та регіоналістики – ознайомили здобувачів з процедурою вільного вибору тем курсових робіт та презентували наукові напрямки роботи кафедр. Кожна кафедра запропонувала орієнтовний перелік тем курсових, за якими здійснювався вибір. Результати вибору відображені в таблиці: Результати вибору курсових робіт студентами 2 курсу 2021-2022 року навчання. Спеціальності: 106 – Географія, 014 – Середня освіта (Географія) 014 – Середня освіта (Географія). 203 гр. № з/п Прізвище, ім'я студента Прізвище, ім'я керівника. Тема курсової роботи 1 Ватаманюк Маріан КИРИЛЮК Сергій. Диференціація та динаміка наземних вулканічних вивержень на планеті впродовж 2000–2022 років 2 Дудка Олеся ЧЕРНЕГА Петро. Структурні елементи земної кори та їх відображення в рельєфі материків (за вибором студента) 3 Полянчук Ірина ХОЛЯВЧУК Дарія. Природні явища та спостереження за ними 4 Безушко Анастасія КИРИЛЮК Сергій. Ксенографія зір в 20-ти світлорічному континуумі з центром в Сонці 5 Гакман Яна ГОДЗІНСЬКА Ірина. Музейна справа…

6 квітня 2022 року відбулося відкрите бінарне заняття з курсу «Спецкурс з проблем викладання географії в школі» для студентів 4 курсу спеціальності 014 Середня освіта (Географія). Тема лекції «Модельні навчальні програми з природничих наук у яких реалізуються концептуальні засади нового Державного стандарту базової середньої освіти». Лектори: Ходан Галина Дмитрівна – к.геогр.н., асистент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії; Тіміш Родіка Яківлівна – консультант КУ «Міський центр професійного розвитку педагогічних працівників» Чернівецької міської ради, тренер підвищення кваліфікації педагогічних працівників ЗЗСО природничої освітньої галузі за програмою «Реалізація Державного стандарту базової середньої освіти на засадах Концепції «Нова українська школа». На лекції були присутні викладачі та співробітники кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії: Чернега П.І., Кирилюк С.М., Холявчук Д.І., Добинда І.П., Попюк Я.А., Самашко А.Ф., Кулик М.І., а також студенти-магістри 5 курсу спеціальності 014 – Середня освіта (Географія).