18 грудня 2023 року відбувся захист кваліфікаційних робіт здобувачами другого (магістерського) рівня за спеціальністю 106 Географія, ОП «Географія». Здобувачі презентували результати наукової роботи перед екзаменаційною комісією, які охопили різні напрями природничо-географічних і суспільно-географічних досліджень. До складу екзаменаційної комісії ввійшли проф. Джаман Василь Олексійович, доц. Холявчук Дарія Іванівна, доц. Бурка Володимир Йосипович і секретар, зав. лабораторією кафдери фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Самашко Алла Федорівна. Екзаменаційна комісія працювала під головуванням Кирилюк Олени Володимирівни, головного спеціаліста відділу організаційної та юридично-кадрової роботи Клішковецької сільської ради, к. геогр. н., вчителя природознавства та СТЕМ у ОЗО Клішковецький ЗЗСО І-ІІІ ступенів. На захисті також був присутній перший проректор, проф. Балух Василь Олексійович. За підсумками виконання навчального плану та атестації здобувачів вищої освіти за другим (магістерським) рівнем екзаменаційна комісія присвоїла усім кваліфікацію магістра з географії. Здобувачці Марко Ірині ухвалено присвоїти диплом з відзнакою. Вітаємо магістрів з успішним завершенням навчання і бажаємо нових перемог на славу Україні!

Науковий вісник Чернівецького університету : Географія (2023). Чернівці : Чернівецький національний університет, 845, 172 с. Перейти на офіційний сайт Наукового вісника Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, серія «Географія» видається з 1996 року. Журнал входить до переліку наукових фахових видань України – категорія «Б» (103 – Науки про Землю, 106 – Географія) відповідно до наказу МОН від 06 червня 2022 року №530. Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, серія «Географія» – рецензований журнал з відкритим доступом, який публікує останні розробки в галузі природничих наук, географії та наук про Землю зокрема. Тематика охоплює питання фізичної та суспільної географії, гідрології та кліматології, геодезії, картографії та ГІС-технологій, туризму, дистанційного зондування, методики навчання географії та інші питання наук про Землю. ЗМІСТ Валентина ОЛІЙНИК Сучасний стан та перспективи розвитку екскурсійного туризму Мирослава ПИТУЛЯК, Микола ПИТУЛЯК, Петро ДЕМ'ЯНЧУК, Богдан ЗАБЛОЦЬКИЙ, Сергій ГУНЬКО Еколого-господарський стан земельних ресурсів Кам’янець-Подільського району Хмельницької області Василь ДЖАМАН, Антон МЕЛЬНИК, Ярослав ДЖАМАН Геоінформаційне картографування просторових особливостей міграцій населення України в умовах війни Наталія ЗАБЛОТОВСЬКА, Юлія СТАНКОВСЬКА, Олег БАБУЩАК Дослідження особливостей соціально-просторових зв’язків у системі розселення Чернівецької області Юрій…

Науковий вісник Чернівецького університету : Географія (2023). Чернівці : Чернівецький національний університет, 842, 120 с. Перейти на офіційний сайт Наукового вісника Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, серія «Географія» видається з 1996 року. Журнал входить до переліку наукових фахових видань України – категорія «Б» (103 – Науки про Землю, 106 – Географія) відповідно до наказу МОН від 06 червня 2022 року №530. Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, серія «Географія» – рецензований журнал з відкритим доступом, який публікує останні розробки в галузі природничих наук, географії та наук про Землю зокрема. Тематика охоплює питання фізичної та суспільної географії, гідрології та кліматології, геодезії, картографії та ГІС-технологій, туризму, дистанційного зондування, методики навчання географії та інші питання наук про Землю. ЗМІСТ Сергій КИРИЛЮК Ксеноландшафти Меркурія Григорій ДЕНИСИК, Алла КІЗЮН, Володимир ВОЛОВИК, Людмила АТАМАН, Богдан ДЕНИСИК Зарубіжний досвід розвитку екстремального туризму та його впровадження в Україні Сергій ОСТАПЧУК Атлас авторських оригіналів тематичних студентських карт: сутність та значення Ольга ПАЛАНИЧКО, Наталія ПРИГОДА Вплив атмосферних опадів на формування стоку річки Золота Липа протягом 1945-2015 років Микола ДЕПУТАТ Поняття, моделі та особливості розвитку екологічного…

ЗВІТ про роботу студентського наукового гуртка кафедри фізичної Географії, геоморфології та палеогеографії «Ксенограф» за 2023 рік Гурток «Ксенограф» об’єднав у науковій полеміці студентів спеціальностей 106 «Географія», 014 «Середня освіта. Географія» та 103 «Науки про Землю». Діяльність гуртка відбувалася у трьох площинах: Практична площина – члени гуртка відповідно до плану роботи гуртка, як і в попередні періоди, здійснювали періодичні ксенографічні й астрономічні спостереження за допомогою телескопа Arsenal Synta 130/650 EQ2 (130650EQ2) та нового, придбаного в цьому році, телескопа Bresser Messier8" Dobson з сонячним фільтром (4716420) (927557); виконували фотографування астрономічних об’єктів (планети Сонячної системи, астероїди, комети та об’єкти глибокого космосу – туманності, зоряні скупчення та галактики) і здійснювали аналіз одержаних матеріалів із всебічним обговоренням результатів власних спостережень. Теоретична площина – члени гуртка відповідно до плану роботи гуртка вивчали специфічні особливості природи Сонячної системи, які не висвітлюються в межах курсів, що читаються на географічному факультеті, а саме «Ксенографія з основами астрономії», «Фізична географія Сонячної системи», «Основи фізики Землі» тощо. Науково-дослідна площина – члени гуртка виконували науково-дослідну роботу посередництвом виконання індивідуальних наукових проєктів. Головними завданнями гуртка є: Формування у здобувачів освіти складових професійної компетентності;…

Спрайт (від англ. sprite, спорідненого зі spirit – «дух, привид») – електричний розряд великих розмірів, що виникає в мезосфері. Від типових блискавок спрайт відрізняється кольором. Зазвичай, їх освітлення має синій або червоний відблиск. Спрайти займають верхні шари атмосфери, а іноді досягають межі з космосом. Вони формуються на висоті від 50 до 130 кілометрів (висота утворення «звичайних» блискавок – не більше 16 кілометрів) і досягають в довжину до 50 км і до 100 км у діаметрі. Спрайт з'являються через десяті частки секунди після удару дуже сильною блискавки (або ж грози) і тривають менше 100 мілісекунд. Найчастіше спрайт поширюється одночасно вгору і вниз, але при цьому поширення вниз помітно більше і швидше. Для порівняння: звичайний спалах блискавки йде з хмар вниз до поверхні, а спрайти йдуть з хмари у верхні шари атмосфери (іоносфери). Більшість спрайтів б'ють з позитивно зарядженої хмари, а тому мають більший заряд. Незважаючи на уже накопичені дані, вчені досі намагаються зрозуміти природу цих практично невловимих атмосферних явищ. Ці червоні блискавки з'являються лише на кілька мілісекунд, і це дуже ускладнює їхнє вивчення. Найчастіше спрайти приймають форму медузи або моркви. Слово…

23 листопада 2023 р. відбулась відкрита бінарна лекція на тему «Сучасний та майбутній клімат (зміни)» у рамках курсу «Метеорологія і кліматологія» (викладач – доц. Дарія Холявчук) за участі запрошеного іноземного лектора д-ра Вольфгана Гургісера з Університету м. Інсбрук (Австрія, PhD з наук про атмосферу та кріосферу). Лекція проводилась для здобувачів другого курсу спеціальностей «Географія», «Середня освіта (Географія)» та «Науки про Землю»(ОП «Геосистеми та георизики»). Гостьовий лектор поділився останніми міжнародними науковими дослідженнями зі змін клімату. Упродовж лекції  інтерпретовано минулі зміни клімату, унікальність сучасних змін та проілюстровано глобальні та регіональні прогнози на майбутнє. Оскільки д-р Гургісер є координатором міждисциплінарного дослідницького центру «Гірські регіони» в Університеті м. Інсбрук, окреме питання у лекції присвячено порівнянню змін клімату в Альпах та Карпатах. Лектори дійшли консенсусу, що характер і швидкість змін клімату  в обох гірських європейських регіонах схожий. Наприкінці лекції здобувачі взяли участь у дискусії про можливі сценарії змін клімату до кінця століття. Зокрема,  основні питання обговорення стосувались того як сповільнити швидкість кліматичних змін та адаптуватись до них у регіональному контексті. Ознайомитись з матералами лекції можна ТУТ. Матеріали бінарної лекції з іноземним лектором   Бінарна лекція…

Жупанський, Я.І. (Ред.) (1993). Географія Чернівецької області. Чернівці : Чернівецька обласна друкарня, 192. Чернівецька область – дуже цікавий край. Цю територію ще називають ніжною назвою – Буковина (вважається, що вона походить від букових лісів, які колись вкривали більшу частину території). Талановиті буковинці освоїли багаті ресурси, зберегли мальовничу природу, створили багатогалузеве господарство. Книга призначена як учбовий посібник на уроках географії в буковинських школах, а також для всіх, хто цікавиться географією рідного краю. Даним посібником слід користуватись разом із «Атласом Чернівецької області», який складений також колективом авторів під керівництвом професора Я.І. Жупанського. ЗМІСТ Вступ Наш край на карті України Дивосвіт природи Найдорожчий скарб – люди Край широких ланів, фабрик і заводів Стежками рідного краю Що читати з географії Чернівецької області ПДФ-версія книги:

20 листопада 2023 р. на географічному факультеті розпочався відкритий практичний семінар «Віртуальні подорожі з використанням цифрових засобів візуалізації» за участю доктора Саймона Хатчінсона (Університет Салфорда у Великому Манчестері (Велика Британія) для студентів та аспірантів географічного факультету (ОПП «Географія», «Середня освіта (Географія)», «Менеджмент туристичної індустрії» та ОНП «Географія») Модератори: доц. Дарія Холявчук та асист. Яна Поп’юк. Захід передбачає дві частини. В першій частині д-р Саймон Хатчісон ознайомив учасників з онлайн-ресурсом для створення віртуальних подорожей, можливостями та  особливостями роботи в ньому. Також учасникам презентовані приклади віртуальних розробок науковців та студентів Університету Салфорда. Впродовж двох тижнів наші студенти будуть опановувати навички роботи на онлайн-платформі та створювати власні віртуальні екскурсії в рамках своїх тематик наукових досліджень. Для цього британські колеги надають безкоштовний доступ для учасників. Щиро вдячні колегам за таку чудову можливість!

Чергова сторінка наукового, освітнього і творчого часопису завершена. «Цілком природно» припиняє свою діяльність. Ні! Наші відеороботи не зникнуть! Протягом тривалого часу вони ще будуть доступними для перегляду на каналі. Шлях «Цілком природно» розпочався 11 квітня 2020 року. Це час найлютішого періоду пандемії «коронавірусу». Навчання переведене в дистанційний формат – нові виклики, нові перепони і нові вершини. Напередодні народження каналу до мене звернулася Дарія Холявчук із робочим питанням щодо створення презентаційного відеоролика. Вже маючи якийсь досвід роботи з відеоматеріалами, звернувся із зустрічною пропозицією: «...а чи не створити б нам канал на YouTube?» На що одержав тверде Так. До праці приступили майже одразу. Цікаво, що назва каналу «Цілком природно», виникла випадково. Підбираючи й обговорюючи майбутнє ім’я каналу, десь пролунала клішована фраза «Цілком таємно», що, згодом, і привело до назви «Цілком природно». Логотипом каналу обрали фото 4 корпусу (Географічного факультету) з виглядом на кафедру фізичної географії, геоморфології та палеогеографії. Першою роботою був відеоролик «Чому Земля не ідеальна куля?» – дуже простий, з позакадровим голосом і актуальним відеорядом. Якийсь час всі роботи виходили в такому форматі, до того часу, поки на нас не звернув…

У період з 01.09.2023 по 03.09.2023 у рамках виконання дисертаційного дослідження аспірантом Володимиром Зеленчуком здійснена експедиція у чорногірське середньогір’я  Українських Карпат. В експедиції взяли участь науковий керівник, доцент Дарія Холявчук та викладачі кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії – доц. Сергій Кирилюк та ас. Яна Поп’юк. Основні польові дослідницькі роботи виконані в урочищі Гаджина, в центральній частині Чорногірського хребта і передбачали візуальну оцінку прояву небезпечних геоморфологічних процесів та аналіз можливих індикаторів. Мета: відбір деревних зразків для дослідження та реконструкції небезпечних геоморфологічних процесів. Завдання: Відбір зразків (керни та деревні диски); Опис території дослідження; Візуалізація небезпечних геоморфологічних процесів. Експедиційна команда обстежила досліджувану ділянку на предмет прояву небезпечних геоморфологічних процесів. Здійснено відбір зразків кілець дерев задля подальшої їх обробки, аналізу, реконструкції минулих геоморфологічних процесів на цій території, і, звісно, прогнозу майбутніх. У фізико-географічному відношенні територія дослідження - це область Полонинсько-Чорногірського середньогір’я, що відповідає центральній частині Чорногірського хребта. Урочище Гаджина адміністративно охоплює село Бистрець, Верховинський район. Зважаючи на мету дослідження, нами було охоплено гірсько-лісовий рослинний пояс в діапазоні висот від 1100 до 1450 м над р.м. У межах урочища також  встановлено два осередки, які…