У період з 01.09.2023 по 03.09.2023 у рамках виконання дисертаційного дослідження аспірантом Володимиром Зеленчуком здійснена експедиція у чорногірське середньогір’я  Українських Карпат. В експедиції взяли участь науковий керівник, доцент Дарія Холявчук та викладачі кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії – доц. Сергій Кирилюк та ас. Яна Поп’юк. Основні польові дослідницькі роботи виконані в урочищі Гаджина, в центральній частині Чорногірського хребта і передбачали візуальну оцінку прояву небезпечних геоморфологічних процесів та аналіз можливих індикаторів.

Мета: відбір деревних зразків для дослідження та реконструкції небезпечних геоморфологічних процесів.

Завдання:

1. Відбір зразків (керни та деревні диски);
2. Опис території дослідження;
3. Візуалізація небезпечних геоморфологічних процесів.

Експедиційна команда обстежила досліджувану ділянку на предмет прояву небезпечних геоморфологічних процесів. Здійснено відбір зразків кілець дерев задля подальшої їх обробки, аналізу, реконструкції минулих геоморфологічних процесів на цій території, і, звісно, прогнозу майбутніх.

У фізико-географічному відношенні територія дослідження – це область Полонинсько-Чорногірського середньогір’я, що відповідає центральній частині Чорногірського хребта. Урочище Гаджина адміністративно охоплює село Бистрець, Верховинський район. Зважаючи на мету дослідження, нами було охоплено гірсько-лісовий рослинний пояс в діапазоні висот від 1100 до 1450 м над р.м. У межах урочища також  встановлено два осередки, які мають яскраво виражені ознаки прояву небезпечних геоморфологічних процесів.

Осередок №1 охоплює нижню межу урочища (Нижня Гаджина), виположений схил, з додатніми та від’ємними формами рельєфу, на утворення яких вплинули схилові процеси. Ліс – буково-смерековий, місцями із переважанням бука звичайного. В більшості випадків основний характер пошкоджень, що був зафіксований – вигнутість дерев та роздвоєння стовбурових частин.

З цієї ділянки відібрано 15 зразків, 12 з яких –  керни, отримані за допомогою бурава Преслера, та 3 – деревних  диски; 14 зразків Picea abies та 1 зразок Fagus sylvatica.

Осередок №2 охоплює нижню частину хребта Кедруватий-Погорілка, правий берег потоку Мрії, на висотах 1300–1500 м н.р.м. Для ділянки характерні значна крутизна схилів, місцями понад 50⁰. Схил складений потужними моренними відкладами. Переважаючими деревними породами виступають Picea abies та Pinus cembra. У цьому осередку ми здійснили відбір 11 деревних зразків (кернів), 10 зразків Picea abies та 1 керну Pinus cembra. Вигнуті дерева – свідчення прояву лавинної активності. Особливо добре індикатори цього процесу простежуються у нижній частині схилу (конусу виносу). Роздвоєння та тріщини – це результат руйнування стінки порід, що виступають у верхній частині схилу. Такі дерева-індикатори простежуються впродовж всього схилу. Наявність різних індикаторів свідчить також про те, що на схилі проявляються кілька небезпечних геоморфологічних процесів одразу – ймовірно снігові лавини та каменепади.

Відібрані зразки стануть основою для подальшого дендрохронологічного аналізу повторюваності та просторового охоплення території означеними геоморфологічними процесами