8 травня (середа) о 13.00 ( 4 пара) відбудеться бінарне заняття з курсів «Спецкурс з проблем викладання географії у ЗЗСО» і «Основи географічних знань у початковій школі» для студентів 4 і 5 курсів спеціальності «Середня освіта (Географія)» на тему «Сучасні технології навчання географії в умовах НУШ». Лектори: КОВБІНЬКА Галина Дмитрівна – кандидат географічних наук, асистент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії; ГЕРАСИМЕНКО Оксана Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри географії, геодезії та землеустрою, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Покликання на зустріч: https://meet.google.com/kae-ougg-ttj

Раковська Ельвіра Мечиславівна (24.04.1936) Народилась у м. Бєлогорськ Амурської області РФ. Закінчила Московський держуніверситет у 1959 р. Навчалась в аспірантурі Воронезького (1960–1961) та Московського (1961–1963) університетів. Кандидат географічних наук з 1964 р. У 1964–1973 рр. працювала в Чернівецькому університеті. З 1974 р. працювала на кафедрі фізичної географії МДПІ. Професор з 1993 р. Роботи в області гірського ландшафтознавства, прикладних питань ландшафтознавства, викладання фізичної географії у вищій та середній школі.

Проходський Сергій Іванович (12.10.1918, с. Нова Деревня Бєлгород, обл. Рос. – 22.03.1982, Харків) – укр. географ, геоморфолог, доктор географічних наук з 1974, професор з 1976. У 1948 закінчив Харків, ун т. 1951–55 працював у Чернів. ун-ті (1952–55 – декан геогр. ф-ту); 1955–56 – в Укр. відділенні ін-ту Гідропроект (Харків). У 1958–82 працював у Харків, ун-ті (з 1980 – зав. кафедрою раціонального використання природних ресурсів і охорони природи). Осн. напрям наук, роботи – істор. і структурна геоморфологія, неотектоніка. В галузі істор. геоморфології вивчав процеси взаємозв’язку ендогенних та екзогенних факторів у аспектах часу і простору. Досліджував, зокрема, історію розвитку Дніпровсько-Донецької западини.

11 квітня 2024 року (четвер) на 1-й парі (8 20 ) в 2 ауд. 4 корпусу відбудеться відкрите лекційне заняття кандидата географічних наук, доцента кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії ПРОСКУРНЯКА МИРОСЛАВА МИХАЙЛОВИЧА з курсу «Географія грунтів з основами грунтознавства» на тему «Загальні закономірності географії грунтів» для студентів 1 курсу ОП «Географія», ОП «Середня освіта (Географія)», ОП «Геосистеми та георизики»

Лукасевич Майа Спиридонівна (23.08.1935 - 29.11.2020) – завідувачка геолого-географічного музею

Цифрова метеостанція – це пристрій, що вимірює та реєструє різні метеорологічні параметри, такі як температура, вологість, тиск, швидкість вітру, напрямок вітру тощо. Основний принцип роботи метеостанції полягає у використанні датчиків, які збирають дані про погоду, а потім передають ці дані на обробку та відображення на дисплеї чи зберігання для подальшого аналізу. Метеостанція «National Geographic Weather Center» розташована в с. Клішківці (48° 24' 41'' пн. ш, 26° 17' 02'' сх. д) на висоті 200 м н. р. м. (рис. 1) у верхній течії р. Данівка (притока р. Рингач) (рис. 2). Погодинні (осереднені) виміри температури повітря (°С), атмосферного тиску (hPa), відносної вологості повітря (%), напряму (%) та швидкості (м/с) вітру і щоденної кількості атмосферних опадів (мм, абсолютні) представлені на графіках нижче (оновлення графіків один/два рази на добу).   Дані метеостанції (починаючи з 31.03.2024, 15:00) -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------   Кліматодіаграма  

19 березня 2024 року 0 14.30 відбудеться науковий семінар кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Доповідачі: 1. Кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії – Мирослав ПРОСКУРНЯК. Тема доповіді: «Районування і класифікація ландшафтів»; 2. Кандидат географічних наук, асистент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії – Ірина ДОБИНДА. Тема доповіді: «Сучасний стан та перспективи природно-заповідного фонду Володимирського району Волинської області»; 3. Кандидат географічних наук, асистент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії – Галина КОВБІНЬКА. Тема доповіді: «Забруднення рослинного покриву дорожніх геосистем Чернівецької області важкими металами».

Прох, Л.З. (1976). Таємниці повітряного океану. Київ : Радянська школа, 168. У книжці популярно розповідається про походження різних явищ погоди, причини, що призводять до зміни стану неба, про місцеві ознаки таких змін. Показані сучасні засоби завбачення погоди, роль Всесвітньої служби погоди, наводяться цікаві факти, про метеорологію як науку, важливу й необхідну в повсякденному житті та діяльності людини. Книжка допоможе читачу розуміти «мову» неба, прикмети погоди, явища природи. Призначається для учнів старшого шкільного віку, вчителів географії, а також усіх, хто цікавиться питаннями погоди і клімату. ЗМІСТ «Мова» неба Штурм атмосфери На варті погоди Барви неба Вбрання Землі Розверзнуте небо ПДФ-версія книги:

Гофштейн, И.Д. (1995). Геоморфологический очерк Украинских Карпат. Киев : Наукова думка, 87. Матеріали з геоморфології Українських Карпат вперше викладено у формі нарису. На основі багаторічних досліджень автора розглянуто кардинальні питання геоморфології і складені ним карти. Описано етап острівних дуг в історії рельєфу, вказані елементи островодужної системи в неогені. Геоморфологічна карта побудована на морфоструктурній основі. Виділено нові геоморфологічні райони: найновіші поперечні підняття (Центральне в Горганах і Чорногорсько-Мармароське), Вишківський район інтрузивних горбів. Введено нову назву – Моласові Карпати – для гір, які відповідають інверсійній частині Закарпатського прогину і в зв’язку з цим складені не з флішу, а молас. Нові дослідження на хребті Чорногора підтверджують уявлення пр. Чорногору як складчастий хребет, що спирається на підняття фундаменту. Залишається єдиною для Українських Карпат карта віку рельєфу, що має не тільки теоретичне, а й практичне значення. Для географів, геологів, геофізиків та студентів відповідних спеціальностей. ЗМІСТ Передмова Геоморфологічна (морфоструктурна) карта Поверхні вирівнювання Педименти Чорногора Вік рельєфу Вертикальні рухи земної кори і рельєф Лінеаменти і рельєф Доповнення. Геоморфологічні зауваження до автомобільного маршруту Львів – Мукачево Список літератури ПДФ-версія книги:

Добинда, І.П., Кирилюк, С.М. (2023). Ареали. Ссавці (Частина 1) : навчальний посібник. Чернівці : Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 320. У навчальному посібнику детально розглянуто представників чотирьох родин хижаків, зокрема ведмедевих, псових (вовчих), котових (котячих) і мустелових (куницевих). Подано загальні відомості про тварин, ареали їх поширення, спосіб життя, розмноження, харчування. Висвітлено проблеми збереження і приналежність до видових категорій згідно з Червоним списком Міжнародного союзу охорони природи. Для студентів і викладачів географічних факультетів вищих закладів освіти, майбутніх фахівців у галузі географії і природничих наук, усіх, хто цікавиться життям тварин. ЗМІСТ ПЕРЕДМОВА РОЗДІЛ 1. Родина ведмедеві (URSIDAE) РОЗДІЛ 2. Родина псові (CANIDAE) РОЗДІЛ 3. Родина котові (FELIDAE) РОЗДІЛ 4. Родина мустелові (MUSTELIDAE) ПІСЛЯМОВА СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ПДФ-версія книги: