Першим об’єктом у каталозі Шарля Месьє, який нараховує понад 100 астрономічних об’єктів, значиться Крабоподібна туманність – залишок вибуху наднової SN 1054, який спостерігався на Землі у 1054 році. Французький астроном Шарль Мессьє народився 26 червня 1730 року. Натхненний з дитинства спостереженням комет і сонячних затемнень в його рідному місті Бадонвіль, він став астрономом і мисливцем за кометами. Мессьє зібрав і ретельно описав свої спостереження. Поки вчений полював за кометами, що «пролітали» над Францією, він склав відомий тепер список місцеположень з близько ста нерухомих туманних дифузних об’єктів. Хоча ці об’єкти й були схожі на комети, проте вони не зміщувалися щодо зірок, і Мессьє зрозумів, що це не комети, які він шукає. Тепер цей список добре відомий астрономам як каталог найяскравіших і найкрасивіших туманностей, зоряних скупчень і…

Верби в Україні можна побачити майже скрізь. Оспівані в народних піснях, легендах, оповіданнях, вони стали невід’ємною частиною рідного краю. Одна з найпоширеніших в Україні верб – верба ламка (Salix fragilis L.) – невисоке дерево з пишною кроною. Верба ламка легко розмножується вегетативно. Достатньо закопати кілок у вологий ґрунт біля колодязя чи ставка, і незабаром він зазеленіє. Верба ламка росте дуже швидко, не боїться морозів, живе до 75 років. В минулому вербовим частоколом обсаджували ставки, розмежовували поля і сіножаті. З деревини виготовляли різні вироби, кору використовували для дублення, гілки для плетіння. Росте верба ламка по берегах річок, на вологих луках, у заплавних лісах, край доріг, часто разом з іншими видами цього роду. І кому спаде на думку, що ця рослина родом з гірських лісів північних і…

Пермський період – шостий геологічний період палеозойської ери тривалістю близько 47 млн років. Почався 298,9 ± 0,15 млн років тому, а закінчився 251,9 ± 0,024 млн років тому. Пермський період поділяється на три епохи: Цисуралійську, Гваделупійську і Лопінгійську. Тектоніка Тектонічна активність в пермському періоді сприяла виникненню динамічного і сильно розчленованого рельєфу. Найбільш складним і контрастним рельєф став у другій половині пермського періоду в північній півкулі, переважно в тих місцях, де завершувалися герцинські складкоформуючі рухи й активно протікали екзогенні процеси. На платформах розташовувалися слабко горбисті рівнини і низовини, розділені хвилястими і вирівняними височинами. Великі гірські споруди сягали висоти 2000–3000 м. На платформах у ранньому пермському періоді існувала доволі добре розвинена гідрографічна мережа. Області активізації платформ і каледонід представляли собою вирівняні, проте піднесені поверхні з відносно глибоко…

Спектроскопія дозволила вченим аналізувати хімічний склад Сонця, далеких зірок і навіть сам процес народження Всесвіту. Доречно пригадати вислів французького філософа Огюста Конта сказаного ним у 1835 році: «Що стосується зірок… ми ніколи не зможемо жодними методами вивчити їхній склад». Незабаром розпочала зароджуватися спектроскопія, яка довела, що він був неправий. Спектроскопія – це метод визначення хімічних елементів по унікальному діапазоні кольорів, які проявляються під час горіння елемента чи пропусканні крізь нього променя світла. Одним з перших вчених, хто навчився розкладати світло і колір, був Ісаак Ньютон. З допомогою призми він виявив, що промінь світла складається зі всієї веселки кольорів, яку він назвав спектром. Виникла теорія про те, що кольори у видимому світлі займають лише вузьку смужку хвиль, а елекромагнітний спектр значно ширший. У 1814 році німецький…

Галілео Галілей народився в італійському місті Піза. Він був старшим сином талановитого музиканта і теоретика музики Вінченцо Галілея. Інтерес до науки в хлопчика пробудився, коли батько продемонстрував йому математичний зв'язок між струною лютні і нотою, яку вона видавала. У 17 років Галілей вступив до Пізанського університету, щоб вивчати медицину, а пізніше, майбутній вчений, зацікавився математикою. За легендою, юнака захопили закони руху, коли він дивився на люстру в Пізанському кафедральному соборі. Галілей вияснив, що час, за який маятник розкачується в одну сторону, а потім повертається в попереднє положення (період), не залежить від відстані, яку він долає (амплітуда). Галілей також продемонстрував, що сила тяжіння однаково діє на тіла, незалежно від їхньої маси, засікаючи час і скочуючи по нахиленій поверхні гарматні ядра різного розміру. Дані, які він отримав,…

Польова практика з ландшафтознавства, яка є основою для закріплення теоретичних знань студентів, отриманих на лекційних і практичних заняттях із загального землезнавства, геології, географії ґрунтів з основами ґрунтознавства, біогеографії, ландшафтознавства та багатьох інших фізико-географічних дисциплін у 2021 роцы відбулася за маршрутом Чернівці – Хрещатик – Заліщики – Нирків (Червоне) – Чернівці. Вона сприяє формуванню і поглибленню важливих фізико-географічних понять, розширенню уявлень про прикладні аспекти ландшафтознавства і ландшафтної екології. Польова ландшафтна практика є істотною ланкою в підготовці бакалаврів. Вона відрізняється від інших польових практик насамперед тим, що природні компоненти вивчаються не самі по собі, а як взаємозалежні частини конкретних регіональних і локальних геосистем. За навчальним планом дана практика у студентів проводиться після завершення лекційних курсів основних фізико-географічних дисциплін та проходження польових практик по геології, геоморфології, метеорології, географії…

7 липня 2021 року відбулося вручення дипломів бакалавра спеціальності  «Географія» і «Середня освіта». Вручення дипломів – це завжди святкова та урочиста подія, адже це підведення підсумків роботи як викладачів, так і студентів, урочисте визнання результатів їхньої спільної плідної праці. Чотири роки навчання пролетіли майже непомітно, і ось настав довгоочікуваний день, коли бакалаврам вручили заповітні дипломи. Дорогі друзі! Залишились позаду студентські роки – роки навчання. Ви вже дорослі люди, у вас на руках головний документ – диплом. Це надзвичайно чудова і водночас важлива подія, адже тепер перед вами загорілося зелене світло, тому бажаємо вам йти сміливо і бути оптимістами. Вітаємо вас з отриманням цього важливого документа. Бажаємо неабиякого успіху у виборі улюбленої професії. Впевнені, ви зможете домогтися свого, легко прийти в житті до своєї мети. Нехай…

Традиційно у червні – липні студенти спеціальностей «Географія» та «Середня освіта (Географія)» проходять спеціалізовані навчальні практики. Цьогоріч метеорологічна, біогеографічна та ландашафтознавчі практики відбулись на університетській базі польових практик у Мигово. Випробувані у роботі під час мікрокліматичної зйомки у долині р. Мигова сучасні цифрові метеостанції. Кілька слів про мікроклімат Під словом мікроклімат маються на увазі місцеві особливості клімату, що істотно змінюються вже на невеликих відстанях. У тому самому географічному районі з одним загальним типом клімату спостерігаються різні варіанти мікроклімату над близькими ділянками земної поверхні, проте різними за будовою і властивостями. Над луками і сусіднім лісом, над ріллею і болотом, над рівнинним степом і в балці, поблизу озера й у віддаленні від нього атмосферні умови будуть у більшій або меншій мірі різнитися. Це означає, що в зазначених…

Кирилюк С.М. Природа Місяця : монографія. Чернівці : Чернівецький нац. ун-т ім. Юрія Федьковича, 2021. 240 с. У монографії розглядаються питання походження, будови та еволюції географічної оболонки природного супутника Землі – Місяця. Детально описані тектонічні та геологічні процеси, їх прояв і роль у сучасній геодинаміці супутника. Особлива увага приділена номенклатурі Місяця. Висвітлено рельєфні особливості з описом типових для Місяця елементів поверхні. Наводяться авторські концепції щодо виділення й ідентифікації ландшафтів в умовах Місяця. Детально описуються типові для планети ландшафти. Комплексно характеризується природа супутника – від походження окремих природних об’єктів й до набуття ними сучасного вигляду. Для студентів географічних факультетів. Передмова Місяць – це найкрупніший природний супутник Землі та найближче до нас найбільше природне тіло. Незважаючи на достатню кількість вихідних матеріалів для вивчення природи місячної поверхні та…

25 червня 2021 року в приміщенні центрального корпусу Чернівецького національного університету відбувся тематичний лекторій 15х4 Chernivtsi (це чотири науково-популярні лекції тривалістю п’ятнадцять хвилин кожна) з космічною тематикою, в якому прийняли участь викладачі кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії: Дарія Холявчук з темою «Цикли Міланковича» та Сергій Кирилюк з темою «Марсографія». Також з доповідями про місію Апполон виступили Степан Мельничук та наукову фантастику – Станіслав Романюк. Дарія Холявчук у своїй лекцій про «Цикли Міланковича» розповіла, що вони названі на честь сербського геофізика та астронома Мілутіна Міланковича і є періодичними змінами орбіти Землі, які пояснюють, зокрема, льодовикові періоди. Також елементами циклу є – ексцентриситет – відхилення орбіти Землі від колової. Земна орбіта має еліптичну форму, але ця форма не стала і змінюється із періодом приблизно 93 тисячі…