Береги, незважаючи на всю їх зовнішню різноманітність, можна розділити на два основних типи. Для першого типу берега характерний крутий схил (обрив), перед яким часто простягається вузька смужка пляжу. Пляж складений валунами, галькою, мушлями або піском. На гористих узбережжях, густо порізаних річковими долинами, суша по лінії обриву обрізана немов ножем. На обриві часто спостерігаються свіжі зрізи гірських порід. Шари гірських порід іноді залягають рівними горизонтальними пластами, досить часто інтенсивно зігнуті в складки. Такі обриви можна бачити, наприклад, на Кавказькому узбережжі Чорного моря і в Криму. Там, де до моря «спускаються» гори, стрімкий берег є ніби їх природним продовженням. Але там, де до самого моря підходить висока рівнина, як, наприклад, поблизу Одеси, крутий прибережний обрив формує різкий контраст з усім ландшафтом. На десятки кілометрів простягається плоский степ,…

Посада: завідуюча кафедральною лабораторією Поштова скринька: a.samashko@chnu.edu.ua Додаткова інформація: Випускниця кафедри фізичної географії та раціонального природокористування 1999 року. Завідуюча лабораторіями кафедри фізичної географії та раціонального природокористування. До завідування кафедральною лабораторією понад 10 років працювала лаборантом геолого-географічного музею. Народилась на території земель сільської громади с. Гвіздівці, що розташовані на Сокирянському вододільному ступінчасто-терасовому, лісостеповому районі Прут-Дністровської підвищеної рівнинної лісостепової області Східноєвропейської рівнини. Географічні координати 48°26′24″ пн. ш., 27°1′48″ сх. д.; середня висота над рівнем моря 264 м. Завжди готова допомогти і підтримати. Не дарма в одному прислів'ї йдеться, що людину фарбують добрі справи. З любовю розлиті Аллою Федорівною фарби надихають колег віддано, наполегливо і творчо працювати і досягати значних результатів як на освітній, так і науковій ниві. Кафедральна берегиня. Ланцюжок захоплень: вишивання по тканині, Дністру і Карпатах.…

Посада: доцент Науковий ступінь: кандидат географічних наук Поштова скринька: p.chernega@chnu.edu.ua Тематика наукових досліджень: Ландшафтознавство, зокрема ландшафти передгірських територій (Класи контактних ландшафтів). Науковий пошук зосереджено в межах Буковинського Передкарпаття і спрямовано на детальне вивчення і картування передгірських ландшафтних комплексів. Напрями наукових досліджень: Ландшафтознавство; Геоморфологія; Мінералогія і петрографія. Наукові профілі: Курси, що читає: Геологія загальна та історична; Геологія з основами геоморфології; Геологія та тектоніка України; Геологія та тектоніка регіонів Світу; Основи геофізики Землі; Методика проведення практичних робіт геолого-геоморфологічного змісту у шкільній географії; Загальногеографічні та галузеві практики. Інформація про досягнення у професійній діяльності (відповідно до п.38 ліцензійних умов провадження освітньої діяльності) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20   Додаткова інформація: Випускник 1986 року кафедри…

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА "ГЕОГРАФІЯ" Другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю: 014.07 Середня освіта (Географія) галузі знань: 01 Освіта/Педагогіка Кваліфікація: Магістр середньої освіти ("Географія") Завантажити Освітньо-професійну програму в одному файлі ТУТ Розроблено робочою групою у складі: Керівник проєктної групи: Прізвище, ім’я, по батькові керівника проєктної групи: РІДУШ Богдан Тарасович Найменування посади, місце роботи: професор кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Найменування закладу, який закінчив викладач, рік закінчення, спеціальність, кваліфікація згідно з документом про вищу освіту* Чернівецький державний університет, 1983, «Географія», Географ. Викладач., ИВ-І № 081700 від 10.06.1983 Науковий ступінь, шифр і найменування наукової спеціальності, тема дисертації, вчене звання, за якою кафедрою (спеціальністю) присвоєно Доктор географічних наук, 11.00.04 – геоморфологія та палеогеографія, «Палеогеографічні реконструкції природних умов пізнього кайнозою півдня Східної Європи за результатами досліджень відкладів печер», ДД…

Навчальні семінари і практики є необхідною складовою професійної підготовки студента-географа, які забезпечують надійне закріплення теоретичного матеріалу, освоєння методики польових досліджень і формування практичних навиків спостереження, опису та картографування різноманітних явищ і процесів, а також порівняння, узагальнення і систематику здобутих емпіричних знань. Їхні маршрути охоплюють різноманітні ландшафтні об'єкти, історію та культурне надбання країни. Підготовку студентів до багатоденних експедиційних навчальних практик доречно (перцепційно-когнітивно) розпочинати з одноденних тематичних і загально-географічних польових семінарів у "рідних" теренах. Такі семінари, окрім набуття практичного польового досвіду, дозволяють мобільно апробовувати розділи теоретичного матеріалу, спостерігати сезонну динаміку ландшафту (геологічні, геоморфологічні, кліматичні, гідрологічні, ґрунтові, геоботанічні і господарські процеси), розуміти його еволюцію тощо. Їх можна проводити як у формі пішохідних маршрутів містом і його околицями, так і радіальних виїздів далеко за межі міста. Для успішного проведення…

Нижче наведено робочі програми дисциплін, що читаються для освітньої програми (ОП) Географія, спеціальності 014 Середня освіта, галузі знань 01 (Освіта/Педагогіка), рівня вищої освіти другого (магістерського). Робочі програми розподілені по курсах із зазначенням обов’язкових дисциплін, спеціалізованих практик, вибіркових дисциплін, дисципліни загальноуніверситетського списку тощо. Робоча програма навчальної дисципліни як внутрішній нормативний документ визначає навчально-методичні засади діяльності кафедри; на її основі розробляються підручники та навчальні посібники, у тому числі й для самостійного вивчення дисципліни, інші матеріали методичного характеру, що допомагають успішно опанувати матеріал програми. 9 СЕМЕСТР Обов’язкові дисципліни: Професійне та особистісне становлення вчителя ЗЗСО Технологія викладання географії Інклюзивна педагогіка Закономірності розвитку географічної оболонки Педагогіка і психологія вищої школи Інформаційно-комунікаційні технології Вибіркові: Інноваційні технології навчання географії у сучасній школі Географічні аспекти глобальних проблем людства 10 СЕМЕСТР Обов’язкові: Загальні суспільно-географічні…

Нижче наведено силабуси дисциплін, що читаються для освітньої програми (ОП) Географія, спеціальності 014 Середня освіта, галузі знань 01 (Освіта/Педагогіка), рівня вищої освіти другого (магістерського). Силабуси розподілені по курсах із зазначенням обов’язкових дисциплін, спеціалізованих практик, вибіркових дисциплін, дисципліни загальноуніверситетського списку тощо. Що таке силабус? Це навчальна програма дисципліни, яка включає в себе опис навчальної дисципліни, мету та завдання, змістовні модулі та найменування тем занять, тривалість кожного заняття, завдання до самостійної роботи, час консультацій, вимоги викладача, критерії оцінки, список використаної літератури тощо. 9 СЕМЕСТР Обов’язкові дисципліни: Професійне та особистісне становлення вчителя ЗЗСО Технологія викладання географії Інклюзивна педагогіка Закономірності розвитку географічної оболонки Педагогіка і психологія вищої школи Інформаційно-комунікаційні технології Вибіркові Антропогенне ландшафтознавство та методика викладання у шкільній географії Загальна та регіональна геодинаміка Географічні основи етногенезу Візуалізація у викладанні…

Круль В.П. Теорія і методологія географічної науки (ретроспективний огляд до 70-80-х рр.. ХХ століття): навч. посібник / В.П. Круль. – Чернівці : Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2018. – 344 с. Переднє слово Географія як наукова дисципліна с однією з найдавніших із когорти таких давніх дисциплін, як історії, філософії, біології тощо. Вона пройшла доволі тривалий етап свого розвитку, який часово співмірний зі становленням та подальшою динамікою людської думки зокрема та людського суспільства загалом. Виходячи з цього, видається важливим простежити весь хід формування географічних поглядів – від початків первісного суспільства і до зародження наукових основ географії. Для досягнення означеної мети ми обрали діахронічний підхід, який у своєму класичному розумінні для даного випадку передбачав розгляд динаміки географічних думок, поглядів, ідей, теорій, концепцій строго за часовою стратифікацією…

Круль В.П., Гищук Р.М. Ретроспективна етнічна географія поселень Прикарпаття : монографія. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т ім. Ю. Фдьковича, 2019. – 312 с. Переднє слово Загальновідомо, що історична (ретроспективна) географія як наука розвивається на стику двох дисциплін: історії та географії. Проте пануючий погляд на історичну географію з позиції першої впродовж останніх десятиліть був украй упередженим, що спричинило її однобокість, відсутність повного та комплексного аналізу проблем географо-історичного спрямування. Нині вже немає сумніву, що недостатність географічних методів дослідження в ретроспективній географії України або окремих її регіонів (у т.ч. Івано-Франківської області) є певним недоліком. Більше того, така її особливість підсилюється теперішнім станом багатьох, власне, географічних досліджень, які, на жаль, доволі часто позбавлені ретроспективної спрямованості. Важливо наголосити й на тому, що Україна ввійшла у фазу затяжної демографічної кризи, однією…

Круль В.П. Ретроспективна географія поселень Західної України : Монографія. – Чернівці : Рута, 2004. – 382 с. Переднє слово Ретроспективна (історична) географія є самодостатньою науковою дисципліною, що однаково дотикається як до географії, так і до історії. Таке її положення, здавалося б, необхідно визнати апріорно і не вдаватися до додаткових аргументацій на кшталт «білизни білого» чи «правильності правильного». Одначе сьогоднішня ситуація ускладнена позицією істориків, які на правах, ймовірно, першості прикметникової дефініції в означенні назви дисципліни «привласнюють» її цілком історичній науці. Однак у них вона займає не осібне місце, як, скажімо, археологія чи історіографія, а слугує допоміжною дисципліною у вивченні ретроспективної реальності як, наприклад, геральдика чи нумізматика. Таке «історичне становище» ретроспективної географії виходить від неспроможності істориків дослідити своїм методологічним апаратом природну обстановку минулих епох. Для досягнення останнього…