Рідуш Б., Поп’юк Я., Чернега П. Культурний ландшафт як географічний феномен : Путівник наук. екскурс. Міжнар. Наук. Конф. (23–25 вересня, 2021). – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т., 2021. – 24 с. Путівник наукової екскурсії Міжнародної наукової конференції «Культурний ландшафт як географічний феномен», яка присвячена актуальним питанням інтерпретацій культурного ландшафту, цілеспрямовано створеним ландшафтам, реліктовим та палеоландшафтам, збереженню та адаптації культурних ландшафтів до природних та антропогенних змін. Основні екскурсійні об’єкти розташовані в долині Середнього Дністра та зоні затоплення Дністровським водосховищем. Для фахівців у галузі географічних, геологічних, історичних та суміжних наук. ПДФ-версія Путівника Міжнародної наукової конференції «Культурний ландшафт як географічний феномен»:
СЕРІЯ «Науки про Землю» видавництва «Знание» (1964–1990) З 1966 випускалася щомісяця, як нова серія. Передплатна науково-популярна серія «Науки про Землю» (1964–1980). Виходила з 1964 в циклі «Нове в житті, науці, техніці» Всесоюзного товариства «Знания». У 1981 серія стала називатися «Науки про Землю» (1981–1990). Усі книги серії: 1991 Супруненко Ю.П. Человек осваивает горы О Драгоценном камне. Сборник Валеев Р.Ч. Тайны египетских пирамид Гаранин А.Е. Целебные силы природы Воларович Г.П. Поиски золота - цель моей жизни Монин А.С., Шишков Ю.А. Глобальные экологические проблемы (Часть 2) Величко Ф.К. Мистические свойства ювелирных камней Лымарев В.И. Островное природопользование: проблемы и перспективы Авакян А.Б. Водные проблемы: мифы и реальность Филиппов Е.М. Земля во власти космоса Кац Я.Г. и др. Ротогенез Земли: структурный анализ и проблемы Котляков В.М. и др. Климаты прошлого…
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА Географічний факультет Кафедра фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Національний природний парк “Хотинський” Управління молоді та спорту Чернівецької обласної державної адміністрації Європейська асоціація студентів-географів (Чернівецький відділ) Міжнародна наукова конференція КУЛЬТУРНИЙ ЛАНДШАФТ ЯК ГЕОГРАФІЧНИЙ ФЕНОМЕН м. Чернівці (23-25 вересня 2021 р.) Завантажити сертифікати: Жанни Бучко (ЕТНОКУЛЬТУРНІ ЛАНДШАФТИ : ТУРИЗМОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ) Володимира Воловика (ЕТИМОЛОГІЯ ТЕРМІНУ «КУЛЬТУРА» У КОНТЕКСТІ «КУЛЬТУРНОГО ЛАНДШАФТУ») Григорія Денисика (Антропогенний ландшафт як основа культурного ландшафту) Леоніда Стефанкова (Антропогенний ландшафт як основа культурного ландшафту) Сергія Кирилюка (Садово-ландшафтний комплекс як культурний ландшафт) Віталія Коржика (ВІЗУАЛІЗАЦІЯ УРБОГЕОСИСТЕМИ МІСТА ЧЕРНІВЦІ; ПОВЕРХНІ ВИРІВНЮВАННЯ НА БУКОВИНІ. РІЗНОВІКОВІ ЛАНДШАФТИ) Сергія Міхелі (ГЕОГРАФІЧНІ ЛАНДШАФТИ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ ЯК ПРИРОДНА ОСНОВА КУЛЬТУРНИХ ЛАНДШАФТІВ; УНІКАЛЬНІ ЛАНДШАФТИ УКРАЇНИ ЯК ОБ’ЄКТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ) Дениса Полтавченка (ГЕОГРАФІЧНІ ЛАНДШАФТИ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ ЯК ПРИРОДНА ОСНОВА КУЛЬТУРНИХ ЛАНДШАФТІВ) Наталі…
Культурний ландшафт як географічний феномен : Матеріали Міжнар. Наук. Конф. (23–25 вересня, 2021). – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т., 2021. – 140 с. Редакційна колегія: Андрейчук В., Бучко Ж., Воловик В., Воровка В., Герасименко Н., Гродзинський М., Денисик Г., Мига-Пйонтек У., Проскурняк М., Рідуш Б., Чернега П. Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції «Культурний ландшафт як географічний феномен» присвячений актуальним питанням інтерпретацій культурного ландшафту, цілеспрямовано створеним ландшафтам, реліктовим та палеоландшафтам, збереженню та адаптації культурних ландшафтів до природних та антропогенних змін. Для фахівців у галузі географічних і суміжних наук. ПДФ-версія матеріалів Міжнародної наукової конференції «Культурний ландшафт як географічний феномен»:
Йиельсетер С. Больше о диких животных, чем о ручных. – М.: Знание, 1982. – 48 с. Йіельсетер Свен, шведський натураліст, письменник, кінооператор і фотограф, відомий своїми виступами на захист тварин. Читачі знають його книги: «Хвиля за хвилею», «Острови на вітрі» та інші. У брошурі розповідається про рідкісних – зниклих і зникаючих – представників фауни в усіх кінцях нашої планети. Це короткі науково-популярні замітки про птахів, черепах, носорогів, білих ведмедів та інших тварин. Автор розглядає проблему тварин, що знаходяться в сучасних зоопарках. Брошура розрахована на всіх, хто цікавиться тваринним світом, на зоологів, географів та інших фахівців. ЗМІСТ Твариний світ – це також багатство (А.В. Яблоков) Більше про диких тварин, ніж про ручних (С. Йиельсетер) Додатки ПДФ-версія книги:
Протягом вересня у с. Дорошівці на Дністрі проходить польсько-українська палеолітична археологічна експедиція за міжнародним проектом «Середовище та культура граветських та епіграветських збирачів та мисливців в Середньому Подністров’ї». З польського боку в ній беруть участь науковці з Жешувського університету (керівник проф. Марта Полтович-Бобак». З українського боку беруть участь археологи з Інституту археології НАН України (керівник Лариса Кулаковська) та палеогеографи з кафедри фізичної географії, геоморфології ЧНУ імені Федьковича (керівник Богдан Рідуш). Також у розкопках беруть участь випускники ЧНУ як волонтери. Науковці досліджують рештки стоянки мисливців на північних оленів та мамонтів, яка існувала на берегах Дністра 25-22 тисячі років тому.
У лісі можна побачити кущі шипшини, на кінцях стебел якої дивні атласно-пухнасті зелені, іноді червонуваті, кулясті «бутони», розміру великої троянди. З середини бутона визирають листочки шипшини. Ці незвичайні утворення за старих часів викликали забобонний страх. Та їх походження пояснюється просто. Крихітні перетинчастокрилі комахи горіхотворки проколюють своїм яйцекладом листя і відкладають там яєчка. Відбувається роздратування і ненормальне розростання листової тканини, яка зовні покривається численними відростками, схожими на мох. Утворюються так звані гали-бедегуари або цецидії. Якщо розрізати галл, можна виявити кілька камер. У кожній з них знаходиться біла зігнута личинка горіхотворки. Восени – там лялечка, а на початку літа – вже доросла горіхотворка, яка приймається за свою шкідливу для рослин роботу. Гали шипшини за старих часів застосовували в медицині як снодійний засіб. На різних рослинах – різні…
Відомості про самооцінювання є частиною акредитаційної справи, поданої до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти для акредитації зазначеної вище освітньої програми. Відповідальність за підготовку і зміст відомостей несе заклад вищої освіти, який подає програму на акредитацію. Загальні відомості про ОП, історію її розроблення та впровадження Географічна наука та освіта у Чернівецькому національному університету імені Юрія Федьковича розвиваються вже 145 років. Упродовж цього періоду спеціальність «Географія» незмінно ключова для географічного факультету. На зламі тисячоліть і до сьогодні постійно розширюється спектр підготовки фахівців та набір спеціальностей. Так, з 1 вересня 2016 року на факультеті географів готують на двох спеціальностях «Науки про Землю (Географія)» та «Середня освіта (Географія)». З 2018 року розпочата робота, спрямована на підготовку магістрів за спеціальністю 014 Середня освіта (Географія). Програма розгоблена робочою групою…
Береги, незважаючи на всю їх зовнішню різноманітність, можна розділити на два основних типи. Для першого типу берега характерний крутий схил (обрив), перед яким часто простягається вузька смужка пляжу. Пляж складений валунами, галькою, мушлями або піском. На гористих узбережжях, густо порізаних річковими долинами, суша по лінії обриву обрізана немов ножем. На обриві часто спостерігаються свіжі зрізи гірських порід. Шари гірських порід іноді залягають рівними горизонтальними пластами, досить часто інтенсивно зігнуті в складки. Такі обриви можна бачити, наприклад, на Кавказькому узбережжі Чорного моря і в Криму. Там, де до моря «спускаються» гори, стрімкий берег є ніби їх природним продовженням. Але там, де до самого моря підходить висока рівнина, як, наприклад, поблизу Одеси, крутий прибережний обрив формує різкий контраст з усім ландшафтом. На десятки кілометрів простягається плоский степ,…
Посада: завідуюча кафедральною лабораторією Поштова скринька: a.samashko@chnu.edu.ua Додаткова інформація: Випускниця кафедри фізичної географії та раціонального природокористування 1999 року. Завідуюча лабораторіями кафедри фізичної географії та раціонального природокористування. До завідування кафедральною лабораторією понад 10 років працювала лаборантом геолого-географічного музею. Народилась на території земель сільської громади с. Гвіздівці, що розташовані на Сокирянському вододільному ступінчасто-терасовому, лісостеповому районі Прут-Дністровської підвищеної рівнинної лісостепової області Східноєвропейської рівнини. Географічні координати 48°26′24″ пн. ш., 27°1′48″ сх. д.; середня висота над рівнем моря 264 м. Завжди готова допомогти і підтримати. Не дарма в одному прислів'ї йдеться, що людину фарбують добрі справи. З любовю розлиті Аллою Федорівною фарби надихають колег віддано, наполегливо і творчо працювати і досягати значних результатів як на освітній, так і науковій ниві. Кафедральна берегиня. Ланцюжок захоплень: вишивання по тканині, Дністру і Карпатах.…