Серебрянный Л.Р., Пуннинг Я.-М. К. Роль радиоуглерода в изучении истории Земли. – М.: Знание, 1976. – 56 с. Наші уявлення про час історичних подій базуються на конкретній документації, причому найдавніші свідчення належать до витоків писемності. Календар давньоєгипетської історії відкривається десь у середині другого тисячоліття до нашої ери. Але як встановити вік подій більш раннього періоду, коли люди не мали навиків письма? Чи можна намітити якісь визначені часові віхи у рамках цього довгого періоду? Чи можна точно встановити коли відбувалися великі зміни у розвитку природи та первісного суспільства? Автори знайомлять читачів з принципами радіовуглецевого датування и найважливішими результатами, одержаними вченими світу щодо визначення віку наймолодших геологічних утворень, з якими тісно пов’язана господарська діяльність людей. ЗМІСТ Чи можна визначити вік подій минулого? Як утворюється радіоактивний вуглець? Шлях…

О драгоценном камне : Сборник. – М.: Знание, 1991. – 48 с. В цій брошурі розповідається про дорогоцінне каміння – красиве, рідкісне і досконале творення природи. Таке просте формулювання, загалом, дає достатньо повну характеристику цих природних утворень. Також розповідається про геологію дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння, про методи їхньої оцінки й обробки. Даний опис найбільш відомого і цінного каміння, наводяться легенди й повір’я пор самоцвіти та ювелірне каміння. Намагання дати характеристику найважливішому  дорогоцінному камінню як ювелірного матеріалу високої цінності, пов'язати ці характеристики з умовами утворення даного каміння і показати ті геолого-геоморфологічні умови, в яких той чи інший камінь може бути знайденим, було головним бажанням авторів. Брошура розрахована на широке коло читачів. ЗМІСТ Передмова Алмаз Смарагд Хризоберил і фенакіт Рубін Нефрит Бірюза Лазурит Гірський кришталь й аметист…

Рідуш Б., Поп’юк Я., Чернега П. Культурний ландшафт як географічний феномен : Путівник наук. екскурс. Міжнар. Наук. Конф. (23–25 вересня, 2021). – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т., 2021. – 24 с. Путівник наукової екскурсії Міжнародної наукової конференції «Культурний ландшафт як географічний феномен», яка присвячена актуальним питанням інтерпретацій культурного ландшафту, цілеспрямовано створеним ландшафтам, реліктовим та палеоландшафтам, збереженню та адаптації культурних ландшафтів до природних та антропогенних змін. Основні екскурсійні об’єкти розташовані в долині Середнього Дністра та зоні затоплення Дністровським водосховищем. Для фахівців у галузі географічних, геологічних, історичних та суміжних наук. ПДФ-версія Путівника Міжнародної наукової конференції «Культурний ландшафт як географічний феномен»:

СЕРІЯ «Науки про Землю» видавництва «Знание» (1964–1990) З 1966 випускалася щомісяця, як нова серія. Передплатна науково-популярна серія «Науки про Землю» (1964–1980). Виходила з 1964 в циклі «Нове в житті, науці, техніці» Всесоюзного товариства «Знания». У 1981 серія стала називатися «Науки про Землю» (1981–1990). Усі книги серії: 1991 Супруненко Ю.П. Человек осваивает горы О Драгоценном камне. Сборник Валеев Р.Ч. Тайны египетских пирамид Гаранин А.Е. Целебные силы природы Воларович Г.П. Поиски золота - цель моей жизни Монин А.С., Шишков Ю.А. Глобальные экологические проблемы (Часть 2) Величко Ф.К. Мистические свойства ювелирных камней Лымарев В.И. Островное природопользование: проблемы и перспективы Авакян А.Б. Водные проблемы: мифы и реальность Филиппов Е.М. Земля во власти космоса Кац Я.Г. и др. Ротогенез Земли: структурный анализ и проблемы Котляков В.М. и др. Климаты прошлого…

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА Географічний факультет Кафедра фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Національний природний парк “Хотинський” Управління молоді та спорту Чернівецької обласної державної адміністрації Європейська асоціація студентів-географів (Чернівецький відділ) Міжнародна наукова конференція  КУЛЬТУРНИЙ ЛАНДШАФТ ЯК ГЕОГРАФІЧНИЙ ФЕНОМЕН  м. Чернівці (23-25 вересня 2021 р.) Завантажити сертифікати: Жанни Бучко (ЕТНОКУЛЬТУРНІ ЛАНДШАФТИ : ТУРИЗМОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ) Володимира Воловика (ЕТИМОЛОГІЯ ТЕРМІНУ «КУЛЬТУРА» У КОНТЕКСТІ «КУЛЬТУРНОГО ЛАНДШАФТУ») Григорія Денисика (Антропогенний ландшафт як основа культурного ландшафту) Леоніда Стефанкова (Антропогенний ландшафт як основа культурного ландшафту) Сергія Кирилюка (Садово-ландшафтний комплекс як культурний ландшафт) Віталія Коржика (ВІЗУАЛІЗАЦІЯ УРБОГЕОСИСТЕМИ МІСТА ЧЕРНІВЦІ; ПОВЕРХНІ ВИРІВНЮВАННЯ НА БУКОВИНІ. РІЗНОВІКОВІ ЛАНДШАФТИ) Сергія Міхелі (ГЕОГРАФІЧНІ ЛАНДШАФТИ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ ЯК ПРИРОДНА ОСНОВА КУЛЬТУРНИХ ЛАНДШАФТІВ; УНІКАЛЬНІ ЛАНДШАФТИ УКРАЇНИ ЯК ОБ’ЄКТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ) Дениса Полтавченка (ГЕОГРАФІЧНІ ЛАНДШАФТИ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ ЯК ПРИРОДНА ОСНОВА КУЛЬТУРНИХ ЛАНДШАФТІВ) Наталі…

Культурний ландшафт як географічний феномен : Матеріали Міжнар. Наук. Конф. (23–25 вересня, 2021). – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т., 2021. – 140 с. Редакційна колегія: Андрейчук В., Бучко Ж., Воловик В., Воровка В., Герасименко Н., Гродзинський М., Денисик Г., Мига-Пйонтек У., Проскурняк М., Рідуш Б., Чернега П. Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції «Культурний ландшафт як географічний феномен» присвячений актуальним питанням інтерпретацій культурного ландшафту, цілеспрямовано створеним ландшафтам, реліктовим та палеоландшафтам, збереженню та адаптації культурних ландшафтів до природних та антропогенних змін. Для фахівців у галузі географічних і суміжних наук. ПДФ-версія матеріалів Міжнародної наукової конференції «Культурний ландшафт як географічний феномен»:

Йиельсетер С. Больше о диких животных, чем о ручных. – М.: Знание, 1982. – 48 с. Йіельсетер Свен, шведський натураліст, письменник, кінооператор і фотограф, відомий своїми виступами на захист тварин. Читачі знають його книги: «Хвиля за хвилею», «Острови на вітрі» та інші. У брошурі розповідається про рідкісних – зниклих і зникаючих – представників фауни в усіх кінцях нашої планети. Це короткі науково-популярні замітки про птахів, черепах, носорогів, білих ведмедів та інших тварин. Автор розглядає проблему тварин, що знаходяться в сучасних зоопарках. Брошура розрахована на всіх, хто цікавиться тваринним світом, на зоологів, географів та інших фахівців. ЗМІСТ Твариний світ – це також багатство (А.В. Яблоков) Більше про диких тварин, ніж про ручних (С. Йиельсетер) Додатки ПДФ-версія книги:

Протягом вересня у с. Дорошівці на Дністрі проходить польсько-українська палеолітична археологічна експедиція за міжнародним проектом «Середовище та культура граветських та епіграветських збирачів та мисливців в Середньому Подністров’ї». З польського боку в ній беруть участь науковці з Жешувського університету (керівник проф. Марта Полтович-Бобак». З українського боку беруть участь археологи з Інституту археології НАН України (керівник Лариса Кулаковська) та палеогеографи з кафедри фізичної географії, геоморфології ЧНУ імені Федьковича (керівник Богдан Рідуш). Також у розкопках беруть участь випускники ЧНУ як волонтери. Науковці досліджують рештки стоянки мисливців на північних оленів та мамонтів, яка існувала на берегах Дністра 25-22 тисячі років тому.

У лісі можна побачити кущі шипшини, на кінцях стебел якої дивні атласно-пухнасті зелені, іноді червонуваті, кулясті «бутони», розміру великої троянди. З середини бутона визирають листочки шипшини. Ці незвичайні утворення за старих часів викликали забобонний страх. Та їх походження пояснюється просто. Крихітні перетинчастокрилі комахи горіхотворки проколюють своїм яйцекладом листя і відкладають там яєчка. Відбувається роздратування і ненормальне розростання листової тканини, яка зовні покривається численними відростками, схожими на мох. Утворюються так звані гали-бедегуари або цецидії. Якщо розрізати галл, можна виявити кілька камер. У кожній з них знаходиться біла зігнута личинка горіхотворки. Восени – там лялечка, а на початку літа – вже доросла горіхотворка, яка приймається за свою шкідливу для рослин роботу. Гали шипшини за старих часів застосовували в медицині як снодійний засіб. На різних рослинах – різні…

Відомості про самооцінювання є частиною акредитаційної справи, поданої до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти для акредитації зазначеної вище освітньої програми. Відповідальність за підготовку і зміст відомостей несе заклад вищої освіти, який подає програму на акредитацію. Загальні відомості про ОП, історію її розроблення та впровадження Географічна наука та освіта у Чернівецькому національному університету імені Юрія Федьковича розвиваються вже 145 років. Упродовж цього періоду спеціальність «Географія» незмінно ключова для географічного факультету. На зламі тисячоліть і до сьогодні постійно розширюється спектр підготовки фахівців та набір спеціальностей. Так, з 1 вересня 2016 року на факультеті географів готують на двох спеціальностях «Науки про Землю (Географія)» та «Середня освіта (Географія)». З 2018 року розпочата робота, спрямована на підготовку магістрів за спеціальністю 014 Середня освіта (Географія). Програма розгоблена робочою групою…