Навчально-методичну діяльність колектив кафедри здійснює в процесі підготовки географів двох кваліфікаційних рівнів – бакалаврів і магістрів, викладаючи ряд фундаментальних, професійно-орієнтовних дисциплін для спеціальностей «Географія», «Науки про Землю»», «Екологія та охорона навколишнього середовища», «Землевпорядкування і кадастр», «Туризм», «Водопостачання та водовідведення», «Будівництво і архітектура». Кафедра забезпечує викладання наступних курсів: Загальне землезнавство, Геологія загальна та історична, Основи раціонального природокористування і охорона природи, Геоекологія, Геоморфологія і палеогеографія, Метеорологія і кліматологія, Методи географічних досліджень, Основи ландшафтної екології, Основи фізики Землі, Краєзнавство, Основи геохімії, Історична географія з основами етнографії, Фізична географія материків та океанів, Прикладне ландшафтознавство , Ґрунтознавство з основами географії ґрунтів, Біогеографія, Ландшафтознавство, Теорія і методологія географічної науки, Прикладна фізична географія, Палеогеографія антропогену, Геологія та тектоніка України, Медична географія, Географічні основи етногенезу, Методологічні проблеми географічної науки, Регіональна і прикладна метеорологія,…

Кафедра фізичної географії заснована у вересні 1945 року. Колектив був створений вченими вузів Києва, Харкова, Одеси, Москви, Ленінграда, різних наукових центрів і шкіл. Це визначило формування багатьох наукових напрямків і підходів активного наукового середовища. Назва кафедри, склад і структура впродовж часу змінювалися. За період існування кафедри її колектив поповнився фахівцями з інших вузів і випускниками географічного факультету ЧДУ. Неодноразово до складу кафедри долучалися співробітники інших структурних підрозділів факультету, університету: в 1954 р. до неї увійшли геоморфологи; в1956 р. – геологи; в 1983 р. – співробітники картографічної лабораторії (кафедра фізичної географії та картографії); у 1992-2000 рр. – частина колективу кафедри раціонального природокористування та охорони природи (кафедра фізичної географії та раціонального природокористування). Зміни у структурі кафедри стосуються належності їй: з 1945 р. – сейсмічної станції (заснованої у…

Магістерська робота є випускною кваліфікаційною роботою науково-методичного характеру. За своїм змістом вона повинна відповідати сучасному рівню розвитку науки та суті наукового завдання. Магістерську роботу потрібно подати в такому вигляді, який дозволяє оцінити, наскільки повно відображені і обґрунтовані в ній положення, висновки та рекомендації, їхня теоретична новизна та практична значущість. Сукупність поданих на захист результатів має свідчити про наявність у магістранта навичок і умінь проведення наукової роботи в обраній сфері. Науковий рівень магістерської роботи мусить відповідати програмі навчання. Її виконання має не стільки вирішувати наукові завдання, скільки продемонструвати рівень наукової кваліфікації автора, готовність самостійно вести науковий пошук, бачити професійні проблеми, володіти найбільш загальними методами дослідження, розробляти конкретні методики для збору матеріалу, аналізувати та узагальнювати одержані дані й робити відповідні висновки (згідно з поставленими в магістерській роботі…

У першому семестрі (2021-2022 н.р.) викладачами кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії викладається 19 дисциплін: Годзінська, Ірина Леонідіївна, к.геогр.н., асист. (1. Геоморфологія); Добинда, Ірина Петрівна, к.геогр.н., асист. (1. Основи раціонального природокористування; 2. Ретроспективна географія з основами етнографії); Кирилюк, Сергій Миколайович, к.геогр.н., доц. (1. Фізична географія материків та океанів; 2. Інноваційні технології навчання географії у сучасній школі; 3. Оцінка ландшафтів методами природної індикації; 4. Основи фізики Зенмлі; 5. Ксенографія з основами астрономії); Поп'юк, Яна Анатоліївна, к.геогр.н., асист. (1. Загальне землезнавство; 2. Фізична географія материків та океанів; 3. Загальна та регіональна геодинаміка; 4. Закономірностиі розвитку географічної оболонки); Проскурняк, Мирослав Михайлович, к.геогр.н., доц. (___); Присакар, Віталій Борисович, к.геогр.н., доц. (1. Основи геохімії); Рідуш, Богдан Тарасович, д.геогр.н., проф. (1. Геоморфологія; 2. Загальна та регіональна геодинаміка; 3. Закономірностиі розвитку географічної…

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Положення про студентський науковий гурток (далі - Положення) визначає порядок організації роботи студентського наукового гуртка, його завдання, функції, компетенції членів та керівництва. 1.2. Студентський науковий гурток – організаційне утворення, учасниками якого є широке коло здобувачів вищої освіти географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, які виявили бажання опанувати навичками проведення наукових досліджень. Діяльність наукового гуртка спрямована на здобуття та поглиблення студентами знань та умінь, пов’язаних з проведенням природничо-географічних досліджень із застосуванням передового світового досвіду, залученням їх до міжнародних наукових подій, організацій та співпраці у галузі. 1.3. Науковий гурток діє згідно з чинним законодавством України, Статутом ЧНУ ім. Ю. Федьковича, Положенням про географічний факультет ЧНУ ім. Ю. Федьковича та цим Положенням. 1.4. У своїй діяльності науковий гурток керується принципами рівноправності членів гуртка,…

Зовсім недавно, якусь сотню з гаком років тому, коли говорили про сонячну активність, то на увазі, насамперед, мали сонячні плями. Якщо навіть не занурюватися в глиб століть, можна згадати, що ще в Стародавній Русі крізь дим лісових пожеж люди бачили темні плями на Сонці. Вони їх боялися, вважаючи, що це погане знамення. Значно пізніше, на початку XVII століття Галілей вперше спрямував телескоп на Сонце. Так почалися більш-менш регулярні спостереження сонячних плям. З середини XIX століття спостереження вже ведуться щодня, якщо дозволяла погода, а початок 21-го ознаменувався роботою космічних сонячних обсерваторій. Більше ста років присвятили дослідники Сонця вивченню сонячних плям. Але ми аніскільки не погрішимо проти істини, якщо візьмемося стверджувати, що і тепер серед явищ сонячної активності важко знайти більш складні й багато в чому незрозумілі…

У 1884 р. в США відвідувачі виставки бавовни в Новому Орлеані милувалися надзвичайно екзотичною водною рослиною, привезеною з Венесуели, яка демонструвалася на виставці як нова декоративна культура для басейнів й акваріумів. Ця рослина і справді гарна. На поверхні води плавають розетки листків оригінальної форми. Черешки їх при основі бульбовидно здуті, вище звужуються і на верхівці мають великі нирковидні пластинки. Як своєрідні поплавці вони підтримують рослину на воді. Високі квітконоси підносять над листками пишні колосовидні суцвіття глибокошестилопатевих бузкових, синювато-пурпурових і білих квіток. Ейхорнія товсточерешкова (Eichornia crassipes Solms) на своїй батьківщині росла у водоймах басейну річки Амазонки. Через схожість яскравих суцвіть із суцвіттями садового гіацинту, рослина дістала назву «водяний гіацинт». Дехто з відвідувачів виставки, повертаючись додому, придбав заморську диковину. Звичайно, ніхто тоді не підозрював, що цим було…

Робота студентського наукового гуртка «Ксенограф» стартує у вересні 2021 року. Діяльність гуртка відбуватиметься у кількох площинах: Практична площина – члени гуртка відповідно до плану роботи гуртка (нижче) здійснюватимуть періодичні ксенографічні й астрономічні спостереження за допомогою телескопа Arsenal Synta 130/650 EQ2 (130650EQ2); займатимуться фотографуванням астрономічних об’єктів; виконуватимуть аналіз одержаних матеріалів й обговорюватимуть результати спостережень. Теоретична площина – члени гуртка відповідно до плану роботи гуртка вивчатимуть специфічні особливості природи Сонячної системи, які не висвітлюються в межах курсів, що читаються на географічному факультеті, а саме «Ксенографія з основами астрономії», «Фізична географія Сонячної системи», «Основи фізики Землі» тощо. Науково-дослідна площина – члени гуртка виконуватимуть науково дослідну роботу посередництвом виконання індивідуальних наукових проєктів, написанням наукових статей і тез доповідей. План роботи студентського наукового гуртка «Ксенограф» на 2021/22 н.р. Вересень 2021…

Першим об’єктом у каталозі Шарля Месьє, який нараховує понад 100 астрономічних об’єктів, значиться Крабоподібна туманність – залишок вибуху наднової SN 1054, який спостерігався на Землі у 1054 році. Французький астроном Шарль Мессьє народився 26 червня 1730 року. Натхненний з дитинства спостереженням комет і сонячних затемнень в його рідному місті Бадонвіль, він став астрономом і мисливцем за кометами. Мессьє зібрав і ретельно описав свої спостереження. Поки вчений полював за кометами, що «пролітали» над Францією, він склав відомий тепер список місцеположень з близько ста нерухомих туманних дифузних об’єктів. Хоча ці об’єкти й були схожі на комети, проте вони не зміщувалися щодо зірок, і Мессьє зрозумів, що це не комети, які він шукає. Тепер цей список добре відомий астрономам як каталог найяскравіших і найкрасивіших туманностей, зоряних скупчень і…

Верби в Україні можна побачити майже скрізь. Оспівані в народних піснях, легендах, оповіданнях, вони стали невід’ємною частиною рідного краю. Одна з найпоширеніших в Україні верб – верба ламка (Salix fragilis L.) – невисоке дерево з пишною кроною. Верба ламка легко розмножується вегетативно. Достатньо закопати кілок у вологий ґрунт біля колодязя чи ставка, і незабаром він зазеленіє. Верба ламка росте дуже швидко, не боїться морозів, живе до 75 років. В минулому вербовим частоколом обсаджували ставки, розмежовували поля і сіножаті. З деревини виготовляли різні вироби, кору використовували для дублення, гілки для плетіння. Росте верба ламка по берегах річок, на вологих луках, у заплавних лісах, край доріг, часто разом з іншими видами цього роду. І кому спаде на думку, що ця рослина родом з гірських лісів північних і…