Колись річкові бобри були надзвичайно поширені в Європі й Азії. Цікаво, що у середні віки цю тварину вважали рибою, оскільки вона чудово плаває, а хвіст вкритий роговими пластинками. Саме тому під час постів у Римо-Католицькій церкві було дозволено вживати в їжу їхнє м’ясо. Та оскільки людина полювала на них протягом тривалого часу заради цінного хутра – їхня кількість різко скоротилася. Сучасні популяції бобрів повільно відновлюються у Скандинавії, Фінляндії, Польщі, на півночі України, Росії, а також у нижній течії Рони (Франція) і в басейні Ельби (Німеччина). Річкові бобри також поширені у Північній і Західній Монголії і в Китаї. Ці великі гризуни мають довжину тіла від 70 до 100 см, хвоста – 30–35 см, вагу – понад 30 кг. Розповсюджені у лісовій смузі Євразії і Північної Америки.…

Завантажити ОП «Геосистеми та Георизики» одним файлом (2021) ТУТ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Найменування спеціальності: 103 «Науки про Землю». Освітній рівень (ступінь): перший (бакалаврський). Назва програми: Геосистеми та георизики. Форма навчання і обсяг програми (в кредитах ЄКТС і роках): денна (240 кредитів ЄКТС; 4 роки навчання). Мета програми: формування у здобувачів вищої освіти здатності розв’язувати складні спеціалізовані задачі з використанням методів наук про Землю та практичні проблеми, пов’язані з комплексністю та невизначеністю прояву природних небезпек, у процесі професійної діяльності, що передбачає застосування теоретичних і практичних знань наук про Землю. Предметна область: 10 – Природничі науки, 103 – Науки про Землю, ОП – «Геосистеми та георизики». Обов’язкові навчальні модулі – 74,16%, з них: дисципліни загальної підготовки – 25,84%, професійної підготовки – 74,16%, практичної підготовки – 10,67%. Блок вибіркових…

Десь між Меркурієм і Сонцем імовірно розташована планета Вулкан – крихітний, випалений світ. Орбіта планети до Сонця ще ближче, ніж у Меркурія. Астрономи наприкінці 19 сторіччя відчайдушно вели її пошуки. Сага про Вулкан розпочалася з легкої руки французького астронома і математика Урбена Лавер’є. І хоча він рідко дивився в телескоп, саме він придумав ім’я для цієї планети, яке відображало його розуміння динаміки орбіт і того, як сила тяжіння кожної планети впливає на рух всіх інших об’єктів. З 1846 року, після точного передбачення розташування Нептуна, Лавер’є навіки забезпечив собі місце у підручниках астрономії. Розрахунки Лавер’є виявилися настільки точними, що кожен, точно слідуючи ним, з першої спроби знаходив планету. Відкриттю Нептуна сприяли незрозумілі «покачування» орбіти Урана, розташованого на дальніх рубежах відомих тоді меж Сонячної системи. Тепер ми…

З 01 червня 2021 року стартує робота нового студентського гуртка «Ксенограф» під керівництвом доцента кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Сергія Кирилюка. До участі запрошуються студенти будь-якої спеціальності географічного факультету із бажанням здійснення власних ксенографічних й астрономічних спостережень під час яких ви отримаєте необхідні знання для одержання якісної астрофотографії; зможете виконувати наукову роботу, сконцентровану на вивченні поверхонь планет Сонячної системи з можливістю публікацій в українських та міжнародних журналах; стати учасником олімпіад, конкурсів, форумів і лекторіїв у такий спосіб долучившись як до української, так і міжнародної наукової спільноти. Для реєстрації заповніть, будь-ласка, анкету Завантажити проєкт положення одним файлом можна за посиланням нижче: Проєкт положення про студентський науковий гурток “Ксенограф” ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Студентський науковий гурток «Ксенограф» (далі – Гурток) кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, географічного…

Коротка історія досліджень космосу сповнена кумедних, а іноді і невеселих подій, непорозумінь і несподіваних відкриттів. Поступово виник якийсь фольклор, яким фахівці обмінюються під час зустрічей. Часто він пов’язаний з несподіванками в поведінці космічних апаратів. Недарма в колах дослідників космосу народилася напівжартівливе, напівсерйозне формулювання закону Мерфі-Чізехолма: «Все, що може зіпсуватися, – псується. Все, що не може зіпсуватися, псується теж». Одна з суто наукових статей в журналі «Science» так і починалася: «Відповідно до закону Мерфі...» Але на щастя, буває і навпаки. Випадок, про який ми розповімо, швидше відноситься до такого дивного везіння. Важко сказати, скільки тут правди, але наукова канва цієї історії цілком достовірна. Точному знанню положення космічного апарату біля далекої від Землі планети сприяють не лише засоби радіонавігації, а й передані апаратом телевізійні зображення, на яких…

Посада: доцент Науковий ступінь: кандидат географічних наук Поштова скринька: m.proskurnyak@chnu.edu.ua Тематика наукових досліджень: Ландшафтознавча, ландшафтознавчі дослідження сучасних та історичних, природних і культурних, карстових і ерозійних ландшафтів, проблем і напрямів їх збереження. Окрема наукова увага до збереження природної і культурної спадщини ландшафтів міст і містечок Буковини, Поділля та Покуття. Напрямки наукових досліджень: Ландшафтознавство; Ландшафтознавче картографування; Карстологія і карстові ландшафти; Культурне ландшафтознавство. Наукові профілі: Курси, що читає: Ландшафтознавство; Прикладне ландшафтознавство; Географія ґрунтів; Методологічні проблеми природничої географії. Інформація про досягнення у професійній діяльності (відповідно до п.38 ліцензійних умов провадження освітньої діяльності) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20   Додаткова інформація: Закінчив Чернівецький державний університет в 1988 р. Два роки працював інженером картографічної лабораторії кафедри…

Кам’яновугільний період (карбон) – п’ятий геологічний період палеозойської ери тривалістю близько 60 млн років. Почався 358,9 ± 0,4 млн років тому, а закінчився 298,9 ± 0,15 млн років тому. Кам’яновугільний період поділяється на два субперіоди – Міссісіпій і Пенсільваній, в кожному з яких виділяють епохи - нижню, середню і верхню. Тектоніка На початку кам’яновугільного періоду значна частина земної суші була зібрана в два величезних суперматерики: Лавразію на півночі і Гондвану на півдні. Протягом пізнього карбону обидва суперматерики неухильно зближалися один з одним. Цей рух призвів до формування нових гірських ланцюгів, що утворилися по периферії континентів і які були буквально затоплені потоками лави, що виливалася з надр Землі. Клімат помітно охолов, і, поки Гондвана «перепливала» через Південний полюс, планета пережила щонайменше два періоди зледеніння. Впродовж кам’яновугільного…

Існує 3 основних кільця, названих індексами A, B і C. Вони помітні без особливих проблем із Землі. Є і більш слабкі кільця – D, E, F. При детальному огляді у великому розширенні – кілець виявляється безліч. Між кільцями існують щілини, де немає часток. Ту щілину, яку можна побачити в середній телескоп із Землі (між кільцями А і В), названо щілиною Кассіні. У ясні ночі можна побачити навіть менш помітні щілини. Внутрішні частини кілець обертаються швидше за зовнішні. Ширина кілець сягає 400 тис. км, однак їхня товщина не перевищує кількох десятків метрів. Крізь кільця можна побачити зірки, хоча їхнє світло при цьому помітно слабшає. Всі кільця складаються з окремих шматків криги різних розмірів: від пилинок до кількох метрів в поперечнику. Ці частинки рухаються з практично однаковими…

Про роботу геологів існують найрізноманітніші уявлення. Одні вважають їх експедиції мало не приємною прогулянкою, чимось подібною до туристичного походу; інші, уявляючи собі нелегку працю геологів, вважають, що все це компенсується привабливою силою романтики. Чи так це? Звичайно, і якась частка романтики, і постійна спрага новизни ніколи не залишають геолога, але головне не в цьому. Перш за все робота в полі – це цілеспрямована праця дослідника, до того ж нелегка, що вимагає фізичної витривалості і загартування, наполегливості, організованості і терпіння, праця, пов’язана з безліччю незручностей, далеко не звичайних, але завжди цікавих, захоплюючих і які підкорюють геолога назавжди. Кожна робота по-своєму цікава і своєрідна. Професія геолога зазвичай пов’язана з тривалим перебуванням в тайзі або пустелі, серед гірських хребтів або мальовничих долин, в тундрі чи спекотних степах південних…

Вчення про геосистеми зобов’язує нас внести корективи в популяризацію географічних знань і в програми шкільної географії. За кордоном Какела і Хрістоферсон (Kakela, Christopherson, 1972) зробили це лише частково. У нас в країні в шкільній географії і в області енциклопедичних знань це питання поки замовчують. При таких умовах постановка питання про логічні основи вчення про геосистеми, про зміни, з ними пов’язані, в змісті фізичної географії, а також перспективи застосування її даних на практиці видається своєчасною. Автор прагнув хоча б згадати основні (в тому числі невирішені і проблематичні) питання, що стосуються вчення про геосистеми, з тим щоб привернути до них увагу і провізорно намітити абрис перспективної тематики з фізичної географії в її сучасному розумінні. З часів Михайла Ломоносова (1711–1765) й Іммануїла Канта (1724–1804) уявлення про зміст фізичної…