Про роботу геологів існують найрізноманітніші уявлення. Одні вважають їх експедиції мало не приємною прогулянкою, чимось подібною до туристичного походу; інші, уявляючи собі нелегку працю геологів, вважають, що все це компенсується привабливою силою романтики. Чи так це? Звичайно, і якась частка романтики, і постійна спрага новизни ніколи не залишають геолога, але головне не в цьому. Перш за все робота в полі – це цілеспрямована праця дослідника, до того ж нелегка, що вимагає фізичної витривалості і загартування, наполегливості, організованості і терпіння, праця, пов’язана з безліччю незручностей, далеко не звичайних, але завжди цікавих, захоплюючих і які підкорюють геолога назавжди. Кожна робота по-своєму цікава і своєрідна. Професія геолога зазвичай пов’язана з тривалим перебуванням в тайзі або пустелі, серед гірських хребтів або мальовничих долин, в тундрі чи спекотних степах південних…

Вчення про геосистеми зобов’язує нас внести корективи в популяризацію географічних знань і в програми шкільної географії. За кордоном Какела і Хрістоферсон (Kakela, Christopherson, 1972) зробили це лише частково. У нас в країні в шкільній географії і в області енциклопедичних знань це питання поки замовчують. При таких умовах постановка питання про логічні основи вчення про геосистеми, про зміни, з ними пов’язані, в змісті фізичної географії, а також перспективи застосування її даних на практиці видається своєчасною. Автор прагнув хоча б згадати основні (в тому числі невирішені і проблематичні) питання, що стосуються вчення про геосистеми, з тим щоб привернути до них увагу і провізорно намітити абрис перспективної тематики з фізичної географії в її сучасному розумінні. З часів Михайла Ломоносова (1711–1765) й Іммануїла Канта (1724–1804) уявлення про зміст фізичної…

Синій кит – типовий планктоноїд: він харчується численними рачками у верхній товщі моря. У водах Антарктиди кити споживають виключно планктон. Коли одного разу вирішили перевірити вміст шлунка кита, у ньому знайшли 425 кг крилю. У водах Арктики кити харчуються трьома видами рачків. У крижаній воді міститься більше кисню й вуглекислого газу, аніж у теплій, тому й життя в холодних водах часто значно багатше та різноманітніше, ніж у тропічних. Синій кит здатний розвивати швидкість до 50 км/год. Їжу він звичайно заковтує, пірнаючи. На глибині приблизно 500 м може перебувати до двох годин. Щоразу після тривалого перебування на глибині кит повинен виринати, щоб набрати повітря. Потім він повертається на поверхню, у величезних кількостях заковтуючи планктон. Наполовину прикривши пащу, тварина викачує воду, затримуючи поживний планктон в щілинах китового…

Наразі накопичено значний матеріал досліджень, який може бути покладений в основу вчення про географію океану, особливо з точки зору фізичної географії. Це в першу чергу значні матеріали експедиційних досліджень, що проводилися в останні десятиліття різними країнами в найрізноманітніших районах океанів. Вивчалися питання фізики і хімії океану, його геологія і біологія, морська метеорологія тощо. Уявлення про географію океану накопичувалися давно. Вони містили відомості, які надходили від мореплавців і рибалок, про конфігурацію берегів, погоду, течії, льодові явища, глибини і властивості ґрунту, про розподіл риб й інших тварин. Зараз ведуться різнобічні дослідження морів і океанів. Вони включають вивчення дна (розподіл глибин, рельєф, ґрунт), гідрології (температура, солоність вод, течії, прозорість, колір), метеорології, гідрохімії (кисень, біогенні речовини), біології (планктон, бентос, риби). Отже, представляється доцільною і своєчасною постановка питання про створення…

Це перша книга трьохтомної серії, яка висвітлює життя і діяльність п’ятдесяти двох географів, мандрівників та мореплавців. Всі статті про окремих великих людей географічної науки розміщені в хронологічному порядку. Статті побудовано за тезисним принципом – висвітлені лише основні біографічні та професійні віхи видатних географів, мандрівників та мореплавців з розстановкою акцентів на найважливіших їхніх здобутках. Видатні вітчизняні географи, мандрівники та мореплавці: У 3-х ч. / За ред. Діброви О.Т. –К.: Державне учбово-педагогічне видавництво «Радянська школа», 1951. – Частина 1. – 188 с. Перейти до повнотекстової версії ЗМІСТ Афанасій Нікітін Єрофей Павлович Хабаров Семен Іванович Дежньов Василь Прончищев Харитон Прокопович і Дмитро Яковлевич Лаптєви Вітус Берінг Олексій Ілліч Чиріков Степан Петрович Крашенінніков Михайло Васильович Ломоносов Григорій Іванович Шеліхов Василь Михайлович Головнін Юрій Федорович Лисянський Іван Федорович Крузенштерн Отто…

Сказання про Атлантиду має вже двотисячоліття. Цій проблемі присвячено тисячі статей і книг, проаналізовані, розібрані і зіставлені найрізноманітніші джерела – історичні, етнічні, зоогеографічні, астрономічні тощо. Але є ще одне важливе джерело, про яке не знали люди давнини. Воно з’явилося зовсім недавно – в останні десятиліття. Це новітні досягнення географії, геології та геофізики, а також археологічні розкопки. В наші дні геологічна наука може досить точно визначити потенційну на Землі руйнівну силу геологічної катастрофи, оконтурити зони, де ті чи інші геологічні катастрофи відбувалися або можливі в майбутньому, оцінити наслідки таких явищ, як падіння космічного тіла, землетрус, виверження вулкана або повінь. Нові фактичні дані, отримані геологами й археологами, змушують переглянути деякі давно сформовані традиційні уявлення про місце знаходження Атлантиди і датою її загибелі. В останні роки проблема Атлантиди…

Пропонована увазі читачів книга присвячена унікальним природним об’єктам – водоспадам. У книзі розказано про особливості супутньої водоспадам фауни і флори; в захоплюючому переплетенні народних переказів і бувальщин постають перед читачами відкриття багатьох водоспадів світу. Маючи в своєму розпорядженні великий матеріал, автор приділив увагу і деяким питанням наукового і практичного характеру. У книзі викладено класифікацію водоспадів, обговорені проблеми охорони водоспадів як рідкісних явищ – пам’яток природи. Автор бачить значення своєї роботи перш за все в тому, щоб звернути увагу читачів на водоспади як на природні об’єкти, що мають винятковий естетичний вплив на всіх, кому доводиться спостерігати їх, і важливий рекреаційний і лікувальний фактор в курортології і медичній географії, а також на необхідність берегти ці унікальні пам’ятки природи. Книга ілюстрована фотографіями з колекції автора. Автор сподівається, що…

Хоча спостереженню хмар, їх форм і різновидів, їх змін, поєднань і систем уже понад півтора століття – воно продовжує залишатися одним з улюблених занять метеорологів, а на початку минулого століття займало чи не перше місце у прогнозі погоди. Часто думають, що фізика хмар – дитя лише новітнього часу. Та і самий цей термін голосно зазвучав лише недавно, і основні відомості про фізичний стан хмар, про процеси конденсації тощо, стали, як видається, відомими лише протягом останніх десятків років. І ось книга Міддлтона доводить нам, що ми не зовсім праві і що основи фізики хмар складалися поступово протягом багатьох років. Вона демонструє, який вплив на теорію зробив розвиток методів спостереження вологості повітря (невдачі в цій області Делюка і поява хорошого гігрометра Соссюра), як поняття про динаміку хмар…

Книга професора Кельнського університету М. Шварцбаха «Великі пам’ятники природи» за своїм змістом різко відрізняється від звичайних описів природних пам’яток переважно одного будь-якого природного району чи країни. Автор зібрав великий матеріал про пам’ятки природи, розкиданих по всій земній кулі, згрупувавши їх в свого роду «тематичних» розділах. Дійсно, кожен читач знайде в книзі цікаві для себе відомості про річкові долини, печери, льодовики, водоспади, дрейф континентів, землетруси, озера, сучасну флору, про дивовижні копалини, навіть про клімат і його зміни протягом історії нашої планети. Автор книги – геолог, тому природно, що більшість обраних ним природних об’єктів представляють перш за все геологічний інтерес, проте ним описані також пам’ятники природи, які привернуть увагу і географа. Прочитати ж про них, познайомитися з процесами, що викликали їх утворення і розвиток, з іменами великих…

У другому семестрі (2020-2021 н.р.) викладачами кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії викладається 18 дисциплін: Годзінська, Ірина Леонідіївна, к.геогр.н., асист. (1. Геологія загальна та історична); Добинда, Ірина Петрівна, к.геогр.н., асист. (1. Краєзнавство; 2. Теорія і методологія географічної науки); Кирилюк, Сергій Миколайович, к.геогр.н., доц. (1. Фізична географія Сонячної системи); Проскурняк, Мирослав Михайлович, к.геогр.н., доц. (1. Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства; 2. Ландшафтознавство; 3. Методологічні проблеми географічної науки); Присакар, Віталій Борисович, к.геогр.н., доц. (1. Антропогенне ландшафтознавство; 2. Медична географія); Рідуш, Богдан Тарасович, д.геогр.н., проф. (1. Біогеографія; 2. Палеогеографія; 3. Загальна та регіональна геодинаміка); Ходан, Галина Дмитрівна, к.геогр.н., асист. (1. Фізична географія материків і океанів; 2. Геоекологічні проблеми; 3. Спецкурс з проблем викладання географії у школі); Холявчук, Дарія Іванівна, к.геогр.н., доц. (1. Прикладна кліматологія; 2. Сезонні спостереження); Чернега, Петро…