Сапфір – від грец. ζαφείρως – sappheiros – синій камінь. Сапфірами в давнину називали усі сині камені – від сапфіра до лазуриту. На початку ХІХ ст. виявилося, що сапфір та рубін є ювелірними різновидами корунду. Спочатку сапфіром іменувалася лише синій різновид, прозорим корундам інших кольорів, окрім червоного, приписували особливі, суто торгові назви. Наприклад, зелений корунд називали східним перидотитом або східним смарагдом, жовтий – східним топазом тощо. Такого типу назви нерідко призводили до непорозумінь.

Сапфір є мінералом магматичного походження, що утворюється у вигляді порфірових вкраплень у базальтах і лампрофірах, в лужних пегматитах і при гідротермально-метасоматичних процесах у прожилках слюдистих плагіоклазів.

Особливо високо цінуються сапфіри густого волошкового кольору з Індії (Кашмір), Шрі-Ланки (Сабарагамува) і Таїланду. Іншими значними родовищами є: Могок (Верхня М’янма), Його-Галч (штат Монтана, США), американський штат Північна Кароліна, в Австралії (штати Квінсленд, Вікторія, Новий Південний Уельс), Росії та Південно-Африканській Республіці, о. Мадагаскар.

Колір: синій, з різними відтінками; зелений; жовтий; оранжевий; прозорий; рожевий; фіолетовий Колір риски (порошку): білий Твердість: 9 Густина: 3,99–4,00 Спайність: відсутня Злам: нерівний до раковистого Сингонія: тригональна Кристали: загострені з двох кінців, бочкоподібні, шестигранні депірамідальні, рідше таблитчасті Хімічна формула: Al2O3, оксид алюмінію Прозорість: прозорий до непрозорого Світлозаломлення: 1,766–1,774 Двозаломлення: –0,008 Дисперсія: 0,018 Плеохроїзм: у синього сапфіру чіткий, від темно- до зеленувато-жовтого і жовтого; у жовтого – слабкий, від зеленувато-жовтого до жовтого; у зеленого – слабкий, від жовтувато-зеленого до зеленого; у фіолетового – чіткий, від фіолетового до рожевого Лінія спектру поглинання: у синього цейлонського сапфіру – 471, 466, 455, 450, 379; у жовтого – 471, 460, 450; у зеленого – 471, 460–450 Люмінесценція: у синього сапфіру синя або відсутня, у жовтого – оранжева, у безколірного – оранжева до фіолетової

Наразі під назвою «сапфір» розуміють ювелірні корунди будь-якого кольору. Окрім червоного – рубіну. Колір сапфіру прийнято вказувати спеціально. Наприклад – зелений або жовтий сапфір. Якщо говориться просто про «сапфір» – це означає, що мова йде тільки про синій камінь. Безколірні сапфіри ще називають лейкосапфірами, оранжеві – падпараджа (з сингальської – «квітка лотоса»). Різкої межі між сапфірами рожево-фіолетових відтінків і рубінами не існує. Світлі червоні, рожеві та фіолетові корунди зазвичай відносять до сапфірів, оскільки серед сапфірів вони оцінюються високо, а серед рубінів вони вважалися б нижчого сорту.

Хромофором у синьому сапфірі є залізо та титан, у фіолетовому – ванадій. Незначні домішки трьохвалентного заліза надають сапфірам жовтуватого, а двовалентного – зеленуватого забарвлення. Рожеві відтінки зумовлені домішками хрому.

Сапфір в сучасному світі знайшов застосування у різних галузях:

1. у ювелірній справі використовуються переважно камені синього кольору у якості ювелірного матеріалу (слугують вставками у всілякі ювелірні вироби: підвіски, кулони, кільця, сережки, браслети та інші прикраси);
2. у медицині: стоматологія (виготовлення надійних та естетичних брекетів); офтальмологія (створення штучних кришталиків ока); протезування та травматологія (створення імплантів суглобів);
3. у ракетобудуванні та авіаційній промисловості (сапфірове скло, виготовлене з мінералу, прекрасно себе зарекомендувало у створенні захисного скла для ракет і літаків);
4. у промисловості (при створенні міцних сопел, які необхідні для гідроабразивних верстатів);
5. у приладобудуванні (переважно сапфір застосовують у мікросхемах як підкладку).
6. у будівництві (виготовлення теплоізоляційних високоякісних матеріалів);
7. у лазерній техніці.