Силурійський період (силур) – третій геологічний період палеозойської ери тривалістю близько 42 млн років. Почався 443,8 ± 1,5 млн років тому, а закінчився 419,2 ± 3,2 млн років тому. У силурі виділяють чотири епохи: Лландоверійську, Венлокську, Лудловську і Пржидолську. Тектоніка Характерна особливість силурійського періоду – поступове опускання суші під воду. Моря розмивали більшість щойно сформованих гірських масивів і затопили величезні площі. Повільне занурення суші і опускання дна океану призвели до накопичення осадових порід-мергелів, пісковиків, доломітів, граптолітових сланців, брахіоподових і коралових вапняків. Гігантський суперконтинент Гондвана (якому судилося розділитися сотні мільйонів років тому на Антарктиду, Австралію, Африку і Південну Америку) поступово перемістився…
Гліцинія (Wisteria) – рід рослин сімейства Бобові. Назву зареєстровано англійським ботаніком і зоологом Томасом Наттеллом (1786–1859) і походить від прізвища американського професора анатомії Пенсільванського університету Каспара Вістара, (1761–1818). Від квітучої гліцинії неможливо відірвати погляд. Вона заповнює простір феєрверком різноманітних кольорів і відтінків – від світло-блакитних і ніжно-рожевих, до інтенсивно-фіолетових і кремово-білих, в які забарвлені суцвіття у формі довгих ефектних грон, рясним водоспадом спадаючих вниз. Коли гліцинія цвіте, прогулянка серед цього райського виру фарб нагадує чарівний сон, де немає місця, ні смутку, ні печалі. Адже не дарма кажуть, що перебуваючи в її оточенні, ти немов опиняєшся в раю. У перекладі з…
Ордовицький період (ордовик) – другий геологічний період палеозойської ери тривалістю близько 42 млн років. Почався 485,4 ± 1,9 млн років тому, а закінчився 443,8 ± 1,5 млн років тому. В ордовику виділяють три епохи: Нижню, Середню і Верхню. Тектоніка В ордовицькому періоді розміри багатьох континентів і їхнє положення на земній сфері зазнали істотних змін. Лише Гондвана в ранньому і середньому ордовику зберегла колишні розміри і приблизно те ж розташування. Як і раніше, існували два великих океани – палео-Атлантичний і палео-Азіатський. У порівнянні з кембрієм збільшилися площі епіконтінентальних морів, які розташовувалися на території сучасної Австралії і Південної Америки. У північній півкулі…
Як давно ви були на хмарі № 9, а коли малювали їх, чи може милувались заходом Сонця?! Так, все це нагадує нам про хмари як неймовірну декорацію атмосфери та, зрештою, можливість її ідентифікації. Хмари стали символом прогнозу погоди. У 1975 році 22-річний графічний дизайнер Марк Аллен застосував символ-магнітик купчастих хмар для презентації прогнозу погоди служби BBC. Так, це були саме купчасті хмари – найвиразніші у своїй формі і найулюбленіші елементи дитячих малюнків. Цей символ проіснував до 2005 року. Відтоді Бі бі Сі повністю змінили погодну графіку – вона стала динамічною і тривимірною, демонструючи рухи хмар і атмосферних опадів у режимі…
Кембрійський період (кембрій) – перший геологічний період палеозойської ери і фанерозойського еону загалом. Почався 541,0 ± 1,0 млн років тому, а закінчився 485,4 ± 1,9 млн років тому. Отже, кембрій тривав приблизно 56 млн років У кембрії виділяють чотири епохи: Тереновіанську, Епоху 2, Мяолінгіанську або Епоху 3 і Фуронгійську. Тектоніка На початку кембрійського періоду існував один-єдиний величезний континент, якому вчені дали назву Пангея, що з грецького перекладається як «вся земля». З часом Пангея розпалася на частини, які стали основою сучасних континентів. Наприкінці кембрійського періоду Пангея поділилася на два надконтиненти: Лаврентію у Північній півкулі та Гондвану у Південній. Простір між двома…
Протерозой (з грецької (proteros) – перший, старший і (zoe) – життя) – найтриваліший геологічний еон, наступний після архею. Так, нижньою межею протерозою вважають час 2,5 млрд років тому. Верхньою – 541 млн років тому ± 1 млн. За сучасними уявленнями через низку еволюційних змін і подій протерозой поділений на 3 періоди: палеопротерозой, мезопротерозой і неопротерозой. Тектоніка Протягом протерозойського еону продовжували формуватися ядра континентів з фрагментів найдавніших протоконтинентів – кратонів. Зокрема під час палеопротерозою сформувалися значні частини щитів Індії, Північного Китаю і Південної Америки. Так, найдавніше ядро Південної Америки – так званий амазонський кратон, займає майже всю північну і центральну частину…
Архей (з грецької (archios) – стародавній) – геологічний еон, який передує протерозою. Верхньою межею архею прийнято вважати час близько 2,5 млрд років тому (±100 млн), нижньою – 3,8–4 млрд років тому. Розпливчастість нижньої межі архею пояснюється 2-ма підходами щодо її визначення. За першим – вона відзначена появою найдавніших організмів, близько 3,8 млрд років тому. Згідно з другою – нижньою межею слід вважати остаточне формування земної кори та гідросфери у попередньому еоні – Катархеї, про який йшлося у випуску «Яким був догеологічний етап розвитку Землі». Загалом архей тривав приблизно 1,5 млрд років. Архей, за сучасними уявленнями, поділяється на 4 періоди: еоархей,…
Геологічну історію Землі ми розпочинаємо зазвичай з раннього архею, тобто з часу 4-х млрд років тому, часу з якого збереглися найдавніші гірські породи. Проте, у західній Австралії поблизу Jack Hills, були знайдені конгломерати, які за детритовим цирконієм датовані 4,4 млрд років, що підтверджує існування земної кори вже у той час і відтерміновує початок формування Землі як повноцінної планети Сонячної системи до 5,5–4,7 млрд років тому, оскільки, перш ніж сформувалася порівняно тонка, нестійка первинна земна кора, яка легко дробилась, розплавлялась і знову виникала, пройшло кількасот мільйонів років. Через мереживо глобальних тріщин на денну поверхню виливалася величезна кількість магми, заповнюючи великі простори…