Існує 3 основних кільця, названих індексами A, B і C. Вони помітні без особливих проблем із Землі. Є і більш слабкі кільця – D, E, F. При детальному огляді у великому розширенні – кілець виявляється безліч. Між кільцями існують щілини, де немає часток. Ту щілину, яку можна побачити в середній телескоп із Землі (між кільцями А і В), названо щілиною Кассіні. У ясні ночі можна побачити навіть менш помітні щілини. Внутрішні частини кілець обертаються швидше за зовнішні. Ширина кілець сягає 400 тис. км, однак їхня товщина не перевищує кількох десятків метрів. Крізь кільця можна побачити зірки, хоча їхнє світло при…
Синій кит – типовий планктоноїд: він харчується численними рачками у верхній товщі моря. У водах Антарктиди кити споживають виключно планктон. Коли одного разу вирішили перевірити вміст шлунка кита, у ньому знайшли 425 кг крилю. У водах Арктики кити харчуються трьома видами рачків. У крижаній воді міститься більше кисню й вуглекислого газу, аніж у теплій, тому й життя в холодних водах часто значно багатше та різноманітніше, ніж у тропічних. Синій кит здатний розвивати швидкість до 50 км/год. Їжу він звичайно заковтує, пірнаючи. На глибині приблизно 500 м може перебувати до двох годин. Щоразу після тривалого перебування на глибині кит повинен виринати,…
«…я дуже хочу вас захопити, хочу, щоб ви почали цікавитись горами і каменеломнями, шахтами і копальнями, щоб ви почали збирати колекції мінералів, вирушили з міста, подалі, до течії річки, до її високих кам'янистих берегів, до вершин гір або скелястих берегів моря ... і, в мертвих скелях, пісках і каменях ми навчимося читати великі закони природи…» О. Ферсман «Занимательная минералогия», 1928 р. У 1657 році норвезький природознавець М. Ешольт (Mikkel Pederson Escholt) у книзі «Геологія Норвегії» (Geologia Norvegica) вперше увів термін «геологія». Геологія (від давньогрецького γῆ — земля, і λογος — наука) – вчення про Землю, її склад, будову та розвиток…
Історія цього природоохоронного об'єкта сягає 1856 р., коли король Вітторіо Емануель ІІ оголосив цю гірську територію королівським мисливським заказником. Власне завдяки цьому, популяція гірського козла була збережена від повного знищення. "Гран Парадізо" є одним із настаріших національних парків Італії, адже був заснований як державна природоохоронна територія у 1922 р., проте лише у 1947 р. тут офіційно постав корпус паркової охорони, представники якого боролися за охорону флори і фауни даного регіону. Площа парку сягає понад 700 км2, знаходиться він у в Грайських Альпах, в регіонах П'ємонт і Валле-д'Аоста, що на північному заході Італії. Парк є високогірною місцевістю, висоти якого сягають від…
Національний парк «Каланки» є одним із найвідоміших і найпрезентативніших природоохоронних територій не лише туристичного регіону Провансу, але й всієї Франції. «Каланки» - це наймолодший з-поміж 10 національних парків країни, адже створений він лише 18 квітня 2012 року. Проте передумови для його створення були ще задовго до цього. Зокрема, мова про раціональне використання даного масиву ведеться ще із кінця ХІХ ст., саме від тоді тут зупиняється будь-яка сільськогосподарська та промислова діяльність. Починаючи від 1870 р. створювалися екскурсійні асоціації та товариства, які пропагували природоохоронну справу. Уже на початку ХХ ст. існувало близько 150 таких асоціацій. Середина ХХ ст. для регіону та і…
Галактика NGC 6872, також відома як Галактика Кондор, являє собою масивну спіральну галактику дванадцяти цілих семи десятих зоряної величини в напрямку сузір’я Павича і віддалена від Землі на відстань двісті двадцять мільйонів світлових років. Галактика має чітку форму інтегрального знака. Галактика Кондора наразі перебуває в процесі взаємодії з лінзоподібною галактикою IC 4970 чотирнадцяти цілих семи десятих зоряної величини і розташованої на відстані однієї десятої дуги на північ від галактики Кондора. У січні 2013 року вчені NASA заявили, що галактика Кондора є однією з найбільших коли-небудь виявлених спіральних галактик. На небі вона простягається понад шість хвилин дуги, а реальна її протяжність перевищує 522 000…
Як часто ви відчували і помічали землетруси? Будинки Чернівців – мовчазні свідки плеяди землетрусів з віком понад наші життя. Більше сторіччя тому встановлена перша сейсмічна станція університету Чернівців як відгомін налагодження роботи сейсмічної служби Віденської академії наук після сильного землетрусу у Любляні у 1895 р. На початку ХХ століття – це була одна із 67 сейсмічних станцій світу, дані яких використовувалися для вивчення і прогнозування землетрусів по всьому світу. Землетруси фіксували і значно раніше, використовуючи найрізноманітніші конструкції – сейсмоскопи та сейсмографи. Найдавніший сейсмоскоп винайдений китайським філософом Чанг Хенгом у 132. р. н. е. Це була велика чаша, на зовнішній стороні…
Понад 90% території Галапагоських островів є національним заповідником, адже вони вирізняються своїм унікальним рослинним та тваринним світом, який не має аналогів на планеті. Саме тут Чарльз Дарвін вивчав місцевих зябликів і розробив свою теорію про походження видів і еволюцію. Своєю появою острови завдячують вулканічній активності, які і сьогодні формують їхні ландшафти, а назвою – гігантській черепасі (найбільшій на землі, яка живе понад 100 років). Розташовані Галапагоські острови або архіпелаг Колон (офіційна назва) у Тихому Океані, за 972 км від узбережжя Південної Америки і їхня територія адміністративно належить Еквадору. Галапагоський архіпелаг формують острови, скелі та рифи. Головним островом архіпелагу є Ізабелла…
Білого ведмедя вважають живим символом Арктики. У світі за оцінками фахівців налічують від 22 до 31 тис цих тварин. Білі ведмеді чудово пристосовані до життя в Арктиці. Вони надзвичайно витривалі – можуть швидко долати значні відстані, розвиваючи швидкість до 40 км/годину, але зазвичай вони пересуваються зі швидкістю від 3 до 6,5 км/год. Їхні стопи, за винятком чорних подушечок на підошві, покриті хутром, що надає більшої стійкості під час руху по кризі. Коли білий ведмідь іде по крижині, його лапи зігнуті, а кігті направлені до середини. Завдяки такій ході цей великий звір може утримувати рівновагу та не ковзатися. По гладеньких і…
Девонський період (девон) – четвертий геологічний період палеозойської ери тривалістю близько 55 млн років. Почався 419,2 ± 3,2 млн років тому, а закінчився 358,9 ± 0,4 млн років тому. У девоні виділяють три епохи: Верхня, Середня і Нижня. Тектоніка Ранньодевонська епоха була вираженою геократичною епохою. На її протязі завершилися каледонські тектонічні рухи. Розпочалися значні регресії моря, що підсилювалися значними підняттями. Їхнім наслідком була інтенсифікація денудації суходолу, особливо у найбільш прогнутих ділянках платформ – наприклад на озерно-алювіальних внутрішньоматерикових низовинах або в межах великих дельт річок, де у великому обсязі відбувалося накопичення уламкових відкладів різної розмірності. Великі простори Північноамериканського і Східноєвропейського континентів…