Давно не було дощу? Ця фраза може набути різного інтонаційного змісту посеред літа залежно від обставин чи вашого заняття. 11 років тому у цей час над Північною Італією почав формуватися молодий циклон, що за дві доби досяг регіону Чорного моря. Заблокований на сході та півночі антициклоном, він став малорухомим баричним утвором, що разом із системою фронтів тривалий час був активним над півднем України. Підживлюючись теплими вологими повітряними масами з Чорного моря та холодним повітрям з півночі, циклон неодноразово набував нової сили над західним регіоном. Дуже сильні дощі призвели до катастрофічного підвищення рівнів води на карпатських ріках, підйому ґрунтових вод та…
Пермський період – шостий геологічний період палеозойської ери тривалістю близько 47 млн років. Почався 298,9 ± 0,15 млн років тому, а закінчився 251,9 ± 0,024 млн років тому. Пермський період поділяється на три епохи: Цисуралійську, Гваделупійську і Лопінгійську. Тектоніка Тектонічна активність в пермському періоді сприяла виникненню динамічного і сильно розчленованого рельєфу. Найбільш складним і контрастним рельєф став у другій половині пермського періоду в північній півкулі, переважно в тих місцях, де завершувалися герцинські складкоформуючі рухи й активно протікали екзогенні процеси. На платформах розташовувалися слабко горбисті рівнини і низовини, розділені хвилястими і вирівняними височинами. Великі гірські споруди сягали висоти 2000–3000 м. На…
Спектроскопія дозволила вченим аналізувати хімічний склад Сонця, далеких зірок і навіть сам процес народження Всесвіту. Доречно пригадати вислів французького філософа Огюста Конта сказаного ним у 1835 році: «Що стосується зірок… ми ніколи не зможемо жодними методами вивчити їхній склад». Незабаром розпочала зароджуватися спектроскопія, яка довела, що він був неправий. Спектроскопія – це метод визначення хімічних елементів по унікальному діапазоні кольорів, які проявляються під час горіння елемента чи пропусканні крізь нього променя світла. Одним з перших вчених, хто навчився розкладати світло і колір, був Ісаак Ньютон. З допомогою призми він виявив, що промінь світла складається зі всієї веселки кольорів, яку він…
Галілео Галілей народився в італійському місті Піза. Він був старшим сином талановитого музиканта і теоретика музики Вінченцо Галілея. Інтерес до науки в хлопчика пробудився, коли батько продемонстрував йому математичний зв'язок між струною лютні і нотою, яку вона видавала. У 17 років Галілей вступив до Пізанського університету, щоб вивчати медицину, а пізніше, майбутній вчений, зацікавився математикою. За легендою, юнака захопили закони руху, коли він дивився на люстру в Пізанському кафедральному соборі. Галілей вияснив, що час, за який маятник розкачується в одну сторону, а потім повертається в попереднє положення (період), не залежить від відстані, яку він долає (амплітуда). Галілей також продемонстрував, що…
Колись річкові бобри були надзвичайно поширені в Європі й Азії. Цікаво, що у середні віки цю тварину вважали рибою, оскільки вона чудово плаває, а хвіст вкритий роговими пластинками. Саме тому під час постів у Римо-Католицькій церкві було дозволено вживати в їжу їхнє м’ясо. Та оскільки людина полювала на них протягом тривалого часу заради цінного хутра – їхня кількість різко скоротилася. Сучасні популяції бобрів повільно відновлюються у Скандинавії, Фінляндії, Польщі, на півночі України, Росії, а також у нижній течії Рони (Франція) і в басейні Ельби (Німеччина). Річкові бобри також поширені у Північній і Західній Монголії і в Китаї. Ці великі гризуни…
Смара́гд (від лат. smaragdus, грец. σμάραγδος, smáragdos), або ізумру́д (від перс. زمرّد, zumurrud, тур. zümrüt) – давній термін, що застосовувався до мінералів зеленого кольору… Найдавніші назви мінералів належать до східних, грецьких та латинських мов, і не підпорядковуються єдиній системі. Перші назви пов’язували із зовнішніми ознаками, перш за все кольором, також місцезнаходженням та таємничими силами, які, нібито, приховані у каменях. Деякі із них виникли від так званого «жаргону» гірників, наприклад кварц або колчедан. Однак більшість, все ж таки, мають свою унікальну історію назви… Найбільшу групу мінералів налічують ті, що названі на честь видатних світових особистостей, тобто мають так звані персональні назви.…
Десь між Меркурієм і Сонцем імовірно розташована планета Вулкан – крихітний, випалений світ. Орбіта планети до Сонця ще ближче, ніж у Меркурія. Астрономи наприкінці 19 сторіччя відчайдушно вели її пошуки. Сага про Вулкан розпочалася з легкої руки французького астронома і математика Урбена Лавер’є. І хоча він рідко дивився в телескоп, саме він придумав ім’я для цієї планети, яке відображало його розуміння динаміки орбіт і того, як сила тяжіння кожної планети впливає на рух всіх інших об’єктів. З 1846 року, після точного передбачення розташування Нептуна, Лавер’є навіки забезпечив собі місце у підручниках астрономії. Розрахунки Лавер’є виявилися настільки точними, що кожен, точно…
Коротка історія досліджень космосу сповнена кумедних, а іноді і невеселих подій, непорозумінь і несподіваних відкриттів. Поступово виник якийсь фольклор, яким фахівці обмінюються під час зустрічей. Часто він пов’язаний з несподіванками в поведінці космічних апаратів. Недарма в колах дослідників космосу народилася напівжартівливе, напівсерйозне формулювання закону Мерфі-Чізехолма: «Все, що може зіпсуватися, – псується. Все, що не може зіпсуватися, псується теж». Одна з суто наукових статей в журналі «Science» так і починалася: «Відповідно до закону Мерфі...» Але на щастя, буває і навпаки. Випадок, про який ми розповімо, швидше відноситься до такого дивного везіння. Важко сказати, скільки тут правди, але наукова канва цієї історії…
Світ каменів настільки різноманітний, що не спеціаліст не в змозі охопити всю область знань про них… Однак, ті, хто зможе правильно навчитися «читати» їх, розкриють перед собою красу та багатство каменю, завдяки чому він залишається незамінним матеріалом усіх часів! Камінь – тверда, нековка складова частина земної кори, що утворює суцільні маси або окремі шматки. Для ювеліра – це дорогоцінний камінь, для будівельника – будівельний матеріал, з якого вимощують вулиці та будують будинки. Однак, геологи, які займаються наукою про Землю, називають об’єкти свого вивчення не «камінням», а гірськими породами та мінералами Гірською породою, або просто породою називають поєднання (агрегат) мінералів природного…
Кам’яновугільний період (карбон) – п’ятий геологічний період палеозойської ери тривалістю близько 60 млн років. Почався 358,9 ± 0,4 млн років тому, а закінчився 298,9 ± 0,15 млн років тому. Кам’яновугільний період поділяється на два субперіоди – Міссісіпій і Пенсільваній, в кожному з яких виділяють епохи - нижню, середню і верхню. Тектоніка На початку кам’яновугільного періоду значна частина земної суші була зібрана в два величезних суперматерики: Лавразію на півночі і Гондвану на півдні. Протягом пізнього карбону обидва суперматерики неухильно зближалися один з одним. Цей рух призвів до формування нових гірських ланцюгів, що утворилися по периферії континентів і які були буквально затоплені…