Безмежний магнітний океан, що оточує планету Земля, і загадкове його життя. То він спокійний, і майже ніщо не змінюється в його безодні, то він раптово закипає, породжуючи штормові хвилі невагомої матерії, і всі елементи земного магнетизму починають свої хаотичні коливання. Що ж так хвилює глибини магнітного океану? Багаторічні спостереження дозволили зробити висновок: порушує їхній спокій наше денне світило. Це – фантастичних розмірів термоядерний реактор, що безперервно синтезує гелій з ядер водню і виділяє при цьому неймовірну енергію, яка є причиною сонячних випромінювань. Вони породжують процеси, що призводять до незакономірних змін геомагнітного поля, які називаються варіаціями. Варіації елементів магнітного поля Землі…
Експедиція Галлея була споряджена, як ми пам’ятаємо, щоб провести необхідні магнітні вимірювання і на їх основі «знайти правило для визначення схилення компаса». Володіючи значним фактичним матеріалом, учений все ж таки не вирішив поставленого перед ним завдання, що здавалося тоді дуже простим. Зараз, звісно, цілком ясно, що він і міг знайти таке загальне правило, оскільки схилення, як й інші елементи земного магнетизму, складним чином змінюються вздовж поверхні Землі через наявність магнітних аномалій. Але якщо Галлей не створив правило визначення схилення, то дав у руки мореплавцям магнітну карту, за допомогою якої моряки могли визначати схилення в Атлантичному та значній частині Індійського океанах.…
Восени 1694 англійська ескадра прямувала до Гібралтарської протоки. Її штурман з особливою ретельністю знімав дані із цілком справних компасів. Однак це не вберегло його від помилок при визначенні курсу, і кораблі, для яких він прокладав курс, біля прибережних скель зазнали катастрофи. Але тут не було провини штурмана: ніхто не знав тоді справжнього значення схилення в цьому, як, зрештою, і в багатьох інших регіонах океану. Англійці були вражені трагічними подіями поблизу Гібралтару і уряд Британії був змушений вживати термінових заходів, щоб підвищити точність навігації. В океан була відправлена експедиція для проведення магнітних вимірювань, які були покликані допомогти «знайти правило для визначення…
Туристи, що мандрують гірськими маршрутами, часто беруть із собою невеликий прилад – альтиметр – для вимірювання висоти (рис. 1). Якщо через певну кількість кроків фіксувати показання альтиметра, то за ними можна побудувати графік, що показує, як змінюється висота шляху вздовж маршруту. Очевидно, чим гористіша місцевість, якою цей маршрут пролягає, тим більшими будуть коливання лінії графіка. Уявімо тепер туриста, який вирішив здійснити похід магнітними «горами» і «долинами». Для такої подорожі йому потрібно захопити із собою «магнітний альтиметр» – магнітометр, і тоді він зможе визначати свою магнітну висоту. Побудувавши графік проведених вимірів, турист виявить на рівній земній поверхні магнітний рельєф більшої чи…
У практиці було помічено, що стрілка магнітного компаса не завжди встановлюється точно у напрямку Полярної зірки. Спершу це пояснювали помилками самого приладу. Але з часом стало зрозуміло, що справа не в компасі, а саме магнітне поле не завжди орієнтоване на північ. Воно спрямоване під деяким кутом до географічного меридіана, тобто, як почали говорити пізніше, може мати схилення. Христофор Колумб, ведучи свої каравели до ще невідомих американських берегів, вперше встановив, що магнітне схилення не залишається постійним, а змінюється від місця до місця. Це відкриття, що зіграло виняткову роль розвитку науки про земний магнетизм, ледь не коштувало життя самому уславленому адміралу. Ось…
Серед визнаних вчених світу, творчість яких досягла розквіту в першій половині ХІХ століття, однією з найяскравіших постатей був Карл Фрідріх Гаус (рис. 1). Рано розпочавши свою наукову діяльність, він досить скоро досяг великих успіхів у багатьох розділах математики і по праву одержав ім’я «короля математиків». Не менших успіхів він досяг і в астрономії. У 24 роки Гаус знайшов напрочуд простий, але тим не менш точний спосіб обчислення орбіт планет за вимірами її положення на небосхилі всього в декількох точках. І коли астрономи «втратили» виявлену ними раніше малу планету Церера, він застосував цей спосіб для обчислення її орбіти. Відразу ж відомий…
Придворний лікар англійської королеви Вільям Гілберт не тільки користувався славою лікаря, який глибоко знає свою справу, але був чи не найвидатнішим натуралістом свого часу (рис. 1). Вчений витратив 18 років життя і майже весь свій стан на досліди з вивчення загадкових явищ магнетизму і зробив при цьому чимало відкриттів, що прославили його ім’я. Результати проведених ним численних дослідів з намагніченими тілами він виклав у праці, надрукованій у лондонській друкарні в 1600 р. У шести книгах свого твору він докладно розповів про взаємодію магнітного каміння між собою і з залізними предметами, про орієнтацію по меридіану намагнічених сталевих пластинок і голок, про…
Морфологічні властивості ґрунту пов’язані з іншими, зокрема, хімічними і фізичними. Дуже важливою властивістю ґрунту є його щільність. Оптимальною вважається щільність близько 1 г/см3. Якщо ж вона сягає величини 1,4 г/см3, то коріння рослин погано проникає у цей шар ґрунту і він залишається без коріння. Саме тому не можна обмежувати ґрунт лише глибиною поширення коріння рослин, проте використовувати цю ознаку для оцінки та виділення ґрунтів все ж таки треба. Кожен горизонт ґрунтів характеризується структурою та гранулометричним складом (поєднанням ґрунтових частинок різного розміру). Гранулометричний склад впливає на водний режим ґрунтів, характер руху води у них тощо (рис. 1). Хімічні властивості ґрунтів насамперед…
«...Ідуть каравани безкрайніми пісками пустелі Гобі. Сонце приховано жовтою пеленою пилу. Далеко від берегів Янцзи до кушанських царств, і немає до них видимих протоптаних стежок. Важко, ох як важко довелося б караванщикам, якби вони не захопили з собою білий глиняний горщик, який вони бережуть дужче за весь свій дорогий вантаж, хоча немає в ньому ні золота, ні перлів, ні слонової кістки. У посудині на дерев’яному поплавці лежить коричневий камінь, що «любить залізо». Він, повертаючись, увесь час вказує мандрівникам бік півдня, а це, коли Сонце закрите хмарами або не видно зірок, рятує їх від багатьох бід, виводячи до колодязів і допомагає…
Багато століть поспіль дослідники прагнуть зрозуміти, чому у земної кулі є магнітне поле, що являють собою могутні джерела, які його породжують, як глибоко вони заховані в надрах Землі? І для сучасних учених це, як і раніше, продовжує, значною мірою, залишається таємницею. Тим часом, розгадавши її, вдалося б не тільки вирішити найважливіше пізнавальне завдання, але й більше дізнатися про утворення і розвиток нашої планети, а також про виникнення та еволюцію інших планет Сонячної системи. З давніх-давен земне магнітне поле цікавило найвидатніших учених. Воно вражало їх уяву як унікальне явище природи, використання якого обіцяло великі можливості щодо вирішення низки важливих практичних завдань.…