21 травня 2023 року атмосфера у сквері поблизу Резиденції ЧНУ імені Юрія Федьковича була сповнена цікавістю і новими знаннями. Науковці нашого Університету презентували гостям заходу різноманітні грані наук, демонстрували свої наукові доробки, розкривали зацікавленим слухачами захопливу і доступну науку. Географію під відкритим небом популяризували викладачі Богдан Рідуш, Дарія Холявчук, Сергій Кирилюк, Яна Поп’юк, Ірина Добинда, аспіранти Володимир Зеленчук, Уляна Костюк, Василь Шавранський та студенти кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Ірина Бузинська, Оксана Осачук. Учні та гості заходу мали можливість спробувати себе у ролі фахівця-метеоролога, ознайомившись з особливістю роботи цифрової метеостанції, специфікою акумуляції та обробкою даних. Зацікавленість викликали також експерименти визначення експрес-тестами з допомогою кондуктометрів твердості води, рН-ґрунту, освітленості, радіаційного фону, а також визначення вмісту нітратів в овочах і фруктах. Відвідувачі мали змогу зануритися і…

Сумарна радіація – це сума прямої (на горизонтальну поверхню) та розсіяної радіації: Q = S'+ D. Склад сумарної радіації, тобто відношення між прямою і розсіяною радіацією, змінюється в залежності від висоти Сонця над горизонтом, прозорості атмосфери та хмарності. До сходу Сонця сумарна радіація повністю складається з розсіяної радіації, а при малих висотах Сонця – переважно з неї. Із збільшенням висоти Сонця частка розсіяної радіації в складі сумарної при безхмарному небі зменшується: при куті Сонця над горизонтом 8° вона складає 50 %, а при 50° – лише 10–20 %. Чим прозоріша атмосфера, тим менша частка розсіяної радіації в складі сумарної. В залежності від форми, висоти та кількості хмар частка розсіяної радіації збільшується. Коли Сонце закрите щільними хмарами, сумарна радіація складається лише з розсіяної. При незначній, або…

До уваги студентів кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, 16 травня 2023 року о 14:30 в аудиторії 53 відбудеться захист курсових робіт студентів кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії спеціальностей 014.07 (Середня освіта. Географія) та 106 (Географія) в академічних групах 303, 309, 403. Явка усіх студентів обов’язкова, включно з тими, хто доповідався на Студентській науковій конференції. В online-форматі до захисту допускаються лише ті студенти, які офіційно перебувають за кордоном. Доєднатися до заходу за покликанням на Google Meet. Курсові роботи (оформлені відповідно до вимог, за покликанням ТУТ) мають бути подані на кафедру фізичної географії, геоморфології та палеогеографії до 16 травня у друкованому та електронному (.pdf) вигляді.

20 квітня викладачка кафедри Ірина Добинда з темою «Географічне краєзнавство. Роль краєзнавчої роботи в школі» взяла участь у якості спікера на методичному калейдоскопі для вчителів географії та економіки на тему «Формування краєзнавчої та підприємницької компетентності на уроках географії та економіки». Захід відбувся на базі Чернівецького краєзнавчого музею. Спікерами методичного калейдоскопу також були: Родіка ТІМІШ, консультант Чернівецького центру професійного розвитку педагогічних працівників; Олександр ШКУРІДІН, депутат Чернівецької обласний ради, член Національної спілки краєзнавців України, голова Громадської організації «Інститут громад»; Валентина ФОСТІЙ, вчитель географії Чернівецької гімназії №7 Чернівецької міської ради, вчитель – методист, заслужений вчитель України.

Найменування спеціальності: 103 «Науки про Землю». Освітній рівень (ступінь): перший (бакалаврський). Назва програми: Геосистеми та георизики. Форма навчання і обсяг програми (в кредитах ЄКТС і роках): денна (240 кредитів ЄКТС; 4 роки навчання). Мета програми: формування у здобувачів вищої освіти здатності розв’язувати складні спеціалізовані задачі з використанням методів наук про Землю та практичні проблеми, пов’язані з комплексністю та невизначеністю прояву природних небезпек, у процесі професійної діяльності, що передбачає застосування теоретичних і практичних знань Наук про Землю.

26 квітня 2023 року відбулося відкрите бінарне заняття з курсу «Дослідницька діяльність у вивченні географії» для студентів 5 курсу спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія). Тема лекції «Реалізація дослідницької діяльності при вивченні географії та природознавства» Лектори: Добинда Ірина Петрівна – к.геогр.н., асистент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії; Кирилюк Олена Володимирівна – к.геогр.н., головний спеціаліст відділу організаційної та юридично-кадрової роботи Клішковецької територіальної громади, вчитель географії та природознавства ОЗО «Клішковецький ЗЗСО» І-ІІІ ст. На лекції були присутні викладачі та співробітники кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Ходан Г.Д., Поп'юк Я.А., Проскурняк М.М., Чернега П.І., Годзінська І.Л., Самашко А.Ф. Під час лекції Олена Володимирівна поділилася зі студентами практичними навичками і прийомами реалізації дослідницької діяльності в школі на прикладі свого особистого досвіду.

26 квітня 2023 року відбулася відкрита бінарна он-лайн лекція на тему: «Технологія змішаного навчання у шкільній географічній освіті» з курсу «Спецкурс з проблем викладання географії в закладах ЗСО» для студентів 4 курсу спеціальності 014 Середня освіта (Географія). Лектори: Ковбінька Галина Дмитрівна – к.геогр.н., асистент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії та Варакута Ольга Михайлівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри географії та методики її навчання Тернопільського національного університету ім. В. Гнатюка. Обґрунтували актуальність технології змішаного навчання на сучасному етапі, розкрили її сутність, схарактеризували інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), моделі, форми он-лайн занять які доцільно, можливо та необхідно застосовувати під час змішаного навчання у процесі вивчення географії в школі, ознайомили з різними безкоштовними системами управління он-лайн навчання. А також акцентували увагу на перевагах, недоліках і перспективах розвитку технології…

Материк Євразія – найбільший масив суші на Землі, де живе більше половини її населення, омивають чотири океани – Північний Льодовитий, Атлантичний, Тихий та Індійський. Материк розташований між екватором і 77° пн. ш., його крайні точки – мис Челюскін (77° 43′ пн. ш.), мис Піай (1° 16′ пн. ш.), мис Рока (9° 34′ з. д.), мис Дежньова (169° 40′ з. д.); найбільша протяжність із півночі на південь – 8 тис. км, із заходу на схід – 16 тис. км. Деякі острови, що належать до Євразії, розташовані на великій відстані від неї. Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа та Північна Земля заходять за 80° пн. ш., острови Малайського архіпелагу простягаються у південну півкулю до 11° пд. ш. Азорські острови в Атлантичному океані розташовані на 28° з. д. Площа Євразії з…

Перш ніж перейти до характеристики тропічного поясу, необхідно визначити місце його вод у Світовому океані та дати загальне уявлення про природну, або фізико-географічну, зональність (поясність) океану. Це значною мірою допоможе виявленню специфічних відмінностей тропічних вод від інших широт. Відомо, що на суші в меридіональному напрямку змінюються природні пояси: полярний, субполярний, помірний, субтропічний, тропічний, екваторіальний. Те ж спостерігається під час руху океаном. У низьких широтах Тихого океану основні зони були вивчені та описані радянським ученим  Богоровим. У Світовому океані зазвичай виділяються такі зони або, точніше, пояси. У північній півкулі – північний полярний (або арктичний), субполярний (субарктичний), помірний, субтропічний і тропічний. Поблизу екватора розташовується екваторіальний. У південній півкулі простежуються аналогічні пояси, але у зворотному порядку: південний тропічний, субтропічний, помірний, субполярний (субантарктичний) і полярний (антарктичний). Пояси північний тропічний,…

Якщо за межі тропічного поясу Світового океану прийняти тропіки Рака і Козерога, то він простягатиметься з півночі на південь приблизно на 47°, або 2820 морських миль (5220 км). Пояс охоплює широкою смугою всю земну кулю, перериваючись лише материками. Площа океану в його межах становить 153 млн км2. Це більше площі всіх материків (включаючи Антарктиду) та островів, разом узятих. Зазвичай на географічних картах Світовий океан зображується у проекції Меркатора. Ця проекція не рівновелика, розміри всіх об’єктів у низьких широтах сильно зменшено. Правильне співвідношення площ зберігається лише на глобусах і картах рівновеликих проекцій. Води тропічного поясу розділені материками на три частини, що входять до Атлантичного, Індійського та Тихого океанів. Сюди повністю або частково належать моря: Індонезії, Карибська та Мексиканська затока, Червоне. Розчленованість акваторії при великій протяжності берегової…