Завершальний етап експедиції з метою відбору проб руслових наносів річки Гуків. До наукового дослідження під керівництвом Ірини Годзінської залучено студентку 2 курсу ОП «Геосистеми та Георизики» – Ольгу Козуб.

До уваги бралися руслові наноси (0,25–2 мм) з подальшим визначенням антропогенно-індукованої фракції, які походять із русел головних річок регіону – Пруту і Дністра. Вони є привнесеними з-за меж басейну річки Гуків, що дозволяє класифікувати їх як алохтонні осадові матеріали. Присутність цих наносів у руслах малих річок є важливим індикатором процесів зовнішнього надходження осадів і може свідчити про зміну балансу твердого стоку в басейні внаслідок антропогенної діяльності у ньому. Основним джерелом потрапляння таких наносів у русла малих річок басейну Гукова є руйнування дорожнього покриття та ерозійні процеси в населених пунктах, розташованих у межах басейну, зокрема у селах Топорівці, Рідківці та Бояни. Через постійний механічний вплив транспорту, атмосферні опади та недостатню стійкість дорожнього полотна піщані частки поступово вимиваються та потрапляють у систему місцевих водотоків. У межах урбанізованих територій цей процес може значно посилюватися внаслідок недостатнього дренажу, каналізування потоків і порушення природного руслового режиму.

Головна ідея дослідження полягала у визначенні просторових закономірностей накопичення таких наносів у руслі Гукова. Зокрема, було висунуто гіпотезу про поступове збільшення їхньої кількості в напрямку гирла річки внаслідок транспортування течією та накопичення нижній частині річки. Метою дослідження стало підтвердження або спростування цієї гіпотези шляхом комплексного аналізу гранулометричного складу наносів, їхнього просторового розподілу та ідентифікації можливих джерел надходження. Отримані результати мають практичне значення для оцінки впливу антропогенних чинників на руслові процеси та розробки заходів щодо мінімізації негативного впливу на водні екосистеми малих річок регіону.

Відбір проб наносів здійснювався через кожні 200 м у межах усієї річки Гуків, що дозволило отримати репрезентативні дані щодо гранулометричного складу та просторової варіабельності наносів. Для врахування особливостей руслових процесів проби відбиралися як у межах основного русла, так і в руслах його приток. Загалом було відібрано та проаналізовано 115 проб, що забезпечило достатню точність у визначенні закономірностей розподілу, транспортування та акумуляції цих наносів в руслі Гукова.

Аналіз проб виконувався двома методами: просіюванням та мікроскопічним аналізом.