Рибін Микола Миколайович (10.02.1920–2007) Кандидат географічних наук, доцент. Закінчив географічний факультет Московського університету ім. М. Ломоносова. У 1955 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Фізична географія Болгарії». Відомий вчений в галузі фізичної географії гірських країн (зокрема, Карпат). Член УГТ. З 1954 по 1992 рр. працював доцентом кафедри та її завідувачем (1960–1971). Напрямок наукової діяльності: фізична географія гірських систем, ландшафтознавство, історія географії. Автор понад 130 наукових публікацій, в т.ч. 4 монографій і навчальних посібників. Основні публцікації: Рыбин, Н. Н. (1957). О физико-географическом районировании Черновицкой области. Тезисы докл. совещ. по естественно-историческому районированию Украинской ССР для целей сельского хозяйства, 00-00. Рыбин, Н. Н. (0000). Физико-географический очерк Буковинского Подгорья. Известия Черновицкого отдела географического общества СССР, (1), 00-00. Рыбин, Н. Н. (1958). Природные ландшафты Закарпатской области. В Научный ежегодник Черновицкого университета за 1958 г. (С. 392-395). ЧГУ : Черновцы. Рибін, М. М. (1958). Фізико-географічна характеристика Прут-Дністровського межиріччя Чернівецької області. Праці експедиції Чернівецького державного університету. Серія географічна, (V), 5-42. Зеланд, М. Г., Рыбин, Н. Н. (1960). Сельскохозяйственная оценка ландшафтов Сокирянского района Черновицкой области. В Научный ежегодник Черновицкого университета за 1958 г. (С. 396-398). ЧГУ : Черновцы. Рыбин, Н.…

Робінсон Василь Миколайович (1885–1967) Народився в Катеринодарі. Навчався у Кубанському Олександрівському Реальному Училищі, яке закінчив 1905-го року. Потім вступив до Петербурзького Університету, закінчив навчання у травні 1916-го року зі спеціальністю Мінералогія. Геолог, фахівець зі стратиграфії тріасу Кавказу. На його честь названо ряд викопних організмів: Cerkesia robinsoni Moisseiev, 1944 – клас строматопорат, верхній тріас Північного Кавказу; Thamnastraea merianiwai var. robinsoni Moisseiev, 1944 – клас коралових поліпів, верхній тріас Пн.Кавказу; Phaneroptyxis robunsoni Pčelincev, 1931 – коас черевоногих молюсків, верхня юра Каказу; Proptychites robinsoni Kiparisova, 1947 – клас головоногих молюсків, нижній тріас Кавказу.

Лєбєдєв Валентин Григорович (09.09.1911, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада, – 09.09.1971, м. Саратов, РФ) У 1029 р. закінчив середню школу в Ростові-на-Дону. Три роки працював в геологічних партіях. У 1932–1937 рр. навчався в Московському університеті. У 1940 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Основні риси розвитку рельєфу північої частини басейну ріки Оки». 14 років працював на пошуку розсипних родовищ золота на Уралі, Ленському золотоносному районі, Салаїрському кряжі, на Алтаї, Саянах, Єнісейському кряжі та ін. У 1953 році став доцентом і деканом географічного факультету ЧДУ.  У 1953 -1960 рр. - робота в Чернівецькому університеті: доцент і завідувач кафедри фізичної географії, декан факультету. У 1956 році був направлений до КНР радником ректора і професором Пекінського університету, де пробув 2 роки (1956-1958). У 1960 р. перейшов у Саратовський університет, де став деканом геофаку. Доктор наук з 1963 р., професор з 1964 р. Тематика наукових досліджень: методи пошуків розсипних родовищ корисних копалин, роль текстури і текторухів у формування рельєфу регіонів Євразії, рельєфотвірна роль екзогенних чинників і процесів, походження лесів, геоморфлогічне районування і картографування. Основні праці: Рельефы Москвы и Подмосковья. Москва, 1949 (спів­авт.) До геоморфології…

У 1944 р. призначений завідувачем Смотрицького райвно. У грудні 1944 р. Наркомосвіти відкликав К.Геренчука на викладацьку роботу в Кам’янець-Подільський учительський інститут. У вересні 1945 р. перевели на роботу до Чернівецького державного університету, де він спочатку працював доцентом кафедри фізичної географії, а з 1946–47 н.р. – завідувачем цієї кафедри. У вересні 1947 р. його призначили деканом географічного факультету, але пропрацював на цій посаді лише рік (був звільнений за неблагонадійність, формально ж – “за власним бажанням”) (Кукурудза, 2004, с. 5). Влітку 1954 р. був обраний завідувачем кафедри фізичної географії Львівського. Цю посаду Каленик Іванович займав протягом двадцяти років     Про нього: Кукурудза, С. Життєвий і творчий шлях професора Каленика Івановича Геренчука (до 100-річчя з дня народження) / С. Кукурудза // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. – 2004. – Вип. 31. – С. 3-19. Відомий географ – уродженець Поділля Каленик Геренчук / С. В. Трубчанінов // Освіта, наука і культура на Поділлі. - 2015. - Т. 22. - С. 431-436. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Onkp_2015_22_36 Каленик Іванович Геренчук http://novopetrivske-osoba.edukit.mk.ua/vidatni_geografi/kalenik_ivanovich_gerenchuk/  

На запрошення Фундації «Польська Спелеологія» (FSP – Fundacja Speleologia Polska), з З 28 липня по 14 серпня 2023 р. проф. Б. Рідуш взяв участь у Польській Спелеологічній Експедиції «Албанія 2023», у складі Міжнародної Дослідницької оманди «Вальбона», як науковий консультант експедиції. Експедиція відбувалась у верхів'ї р. Вальбона, у Північноалбанських Альпах. Цьогорічна експедиція була підтримана грантом Міжнародного Спелеологічного Союзу – Union Internationale de Spéléologie (UIS). Дослідження мало на меті виявити наявність останків фауни в осадових відкладах і можливу давню діяльність людини в печерах. Воно включає неглибокі розкопки печерних відкладів та їх геологічний опис, збір залишків фауни з дна печери та вибірку зразків викопної фауни, якщо такі будуть знайдені. Карстовий район на південь від села Валбона побудований тріасовими породами (T1–T3). Верхня частина масиву побудована верхньотріасовими, строматолітовими вапняками і доломітами. Субфосильние фауністичні залишки були лише в одній печері Spella Haxhice. Принаймні останки двох особин великих альпійських козлів, схожих на альпійського козла (Capra cf. ibex), були знайдені всередині печери. Один із них, майже повний скелет дорослого самця, опинився у вузькій щілині між двома великими блоками. Кістки були вкриті свіжим, м’яким крапельним кальцитом, схожим на мондмільх.…

Курсова робота є проміжною кваліфікаційною роботою науково-методичного характеру. За своїм змістом вона повинна відповідати сучасному рівню розвитку науки та суті наукового завдання. Курсову роботу потрібно подати в такому вигляді, який дозволяє оцінити, наскільки повно відображені і обґрунтовані в ній положення, висновки та рекомендації, їхня теоретична новизна та практична значущість. Сукупність поданих на захист результатів має свідчити про наявність у студента навичок і умінь проведення наукової роботи в обраній сфері. Науковий рівень курсової роботи мусить відповідати програмі навчання. Її виконання має не стільки вирішувати наукові завдання, скільки продемонструвати рівень наукової кваліфікації автора, готовність самостійно вести науковий пошук, бачити професійні проблеми, володіти найбільш загальними методами дослідження, розробляти конкретні методики для збору матеріалу, аналізувати та узагальнювати одержані дані й робити відповідні висновки (згідно з поставленими в курсовій роботі дослідницькими завданнями). Вибір наукової траєкторії для студентів 3 курсу 2023-2024 н.р. географічного факультету ОП «Географія» Перелік тем: № з/п Тема наукового дослідження ПІБ студента Науковий керівник 1 Четвертинні відклади Прут-Дністровського межиріччя Цугуй Альона Миколаївна проф. Рідуш Б.Т. 2 Історичне картографування урбанізованих територій з допомогою ГІС - технологій Павлюк Ольга Олегівна доц. Кирилюк С.М. 3 Морфометричний…

21–22 вересня кафедрою фізичної географії, геоморфології та палеогеографії було проведено Всеукраїнський науковий семінар пам’яті професора Володимира Круля «Історична географія в Україні». Вшанувати пам’ять професора Володимира Круля приїхали колеги-науковці з різних куточків України. Теплими спогадами у особливій атмосфері під час меморіальної частини згадали про Володимира Петровича як відомого науковця, його внесок у географічну науку і географічну спільноту України, справедливого завідувача кафедри, прекрасного сім’янина та просто чуйну ЛЮДИНУ. На наукових доповідях науковцями були представлені свої наукові доробки у галузі історичної географії. Також під час семінару колектив кафедри разом з учасниками семінару здійснили польову наукову екскурсію «Від Черну до Хотина: ретроспективна географія Буковинського і Бесарабського Придністерʼя». Щиро радіємо що географічна наукова спільнота відгукнулася на семінар-спомин і світлою пам’яттю про професора Володимира Круля. Ознайомитися з Програмою Всеукраїнського наукового семінару можна ТУТ Ознайомитися з Матеріалами Всеукраїнського наукового семінару можна ТУТ Ознайомитися з путівником наукової екскурсії Всеукраїнського наукового семінару можна ТУТ

31 жовтня 2023 року об 1110 в аудиторії № 24 IV корпусу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбудеться обговорення пропозицій щодо вдосконалення освітньо-наукової програми «Географія» третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти за спеціальністю 106 «Географія» галузі знань 10 Природничі науки. Ваші пропозиції просимо надсилати на адреси: v.rudenko@chnu.edu.ua – Руденку Валерію – гаранту ОНП; y.popiuk@chnu.edu.ua – Поп’юк Яні – заступниці декана географічного факультету з наукової роботи та інформаційної політики. Деканат географічного факультету

Рідуш, Б., Кирилюк, С., Киналь, О. Від Черну до Хотина: ретроспективна географія Буковинсько-Бесарабського Придністер’я : Путівник польової екскурсії наукового семінару «Історична географія в Україні», м. Чернівці, 21– 22 вересня 2023 р. У путівнику описаний маршрут наукової географічної екскурсії Буковинсько-Бессарабським Придністер’ям. Розглядаються природні та антропогенні об’єкти, що репрезентують геологічні, палеогеографічні, геоморфологічні, кліматичні та ландшафтні особливості регіону. Наголошується на актуальних і перспективних проблемах природничих досліджень об’єктного регіону. Для фахівців у галузі географічних і суміжних наук. Може бути використаний як методичний посібник для навчальних польових практик. ЗМІСТ Хотинська височина Ленківецьке городище Печера Мартинівка Багатошарове поселення Мартинівка Баламутівська печера з наскельними малюнками Рухотинське городище «Турецький Вал» Клішковецька поселенська агломерація Література