Основні характеристики

Озеро лежить у безстічній Чадській улоговині, на висоті 240 м над рівнем моря.

Адміністративно озеро Чад розташоване в межах Нігерії, Нігеру, Камеруну та Республіки Чад

Площа озера – 10-26 тис. км² (змінна, залежно від пори року);

Пересічна глибина – Чад – озеро дуже мілководне: середня глибина дорівнює лише 2 м; тільки в північно-східній частині його зустрічаються ями, де до дна – 8-11 м.

Живлення – річкове, головним чином, за рахунок річки Шарі (найдовша річка)

Релігія: іслам.

Історія

Сучасне озеро Чад — це залишки велетенської водойми площею 300–400 тисяч км², яка існувала в льодовиковий час. Береги озера досягали меж Єгипту.

У XIX ст. перші відомості щодо озера з’явились в англійських мандрівників Г’ю Клапертона, Діксона Денема та Волтера Одні (1823); Адольф Овервег об’їхав (1851 р.) озеро до групи острівців. Більш повно досліджували озеро Генріх Барт (1852 р.) та Густав Нахтігаль (1870—1872рр).

Географія і клімат

Поверхня озера не постійна: займаючи звичайно близько 26 тис. км², озеро в дощову пору року розливається до 50 тис., а в суху — скорочується до 11 тис. км². З півдня в озеро впадають річки Шарі з широкою і мілководою дельтою і Мбулу, із заходу – Комадугу-ваубе, а зі сходу – маловодна Бар-ель-Ґазал. Поблизу гирл річок вода в озері прісна, в решті частин – трохи солонувата; незначна мінералізація пояснюється постійною зміною води в озері за рахунок підземного відтоку інфільтраційних вод.

Береги переважно болотяні; до північного сходу місцевість має степовий характер, і лише південний берег відрізняється багатою тропічною рослинністю.

Тут випадає близько 250-600 міліметрів опадів впродовж року. Цієї кількості вологи достатньо, щоб оживити і річки, й озеро Чад. Клімат -сухий тропічний. Температура води: + 17ºС – +32ºС.

Флора і Фауна

Влітку і восени, коли у підвищеній частині водозбору озера йдуть дощі, район савани, що прилягає до південних і південно-східних берегів, перетворюється на зелений оазис. Буйно росте трава. Її зарості, наче молодий ліс, майже ховають вершника. Над розкішною рослинністю подекуди височать величні баобаби.

Савани, прибережні зарості, переліски, які зустрічаються в околицях Чаду, густо заселені дикими звірами і пернатими. Тут водяться слони дворогі носороги, які стали рідкістю в інших районах Африки. У місцях, віддалених від судноплавних трас, живуть бегемоти.

По диких місцях савани і в прибережних заростях мешкають жирафи, антилопи та інші тварини. У водах Чаду водиться близький родич морської корови – ламантин. На озері селяться гуси, качки, пелікани, ібіси, фламінго, чорногузи, чаплі, марабу. Щодо, народів і племен є такі як: будума, палі, канемба, канурі, булала, даца тощо. Також, тут розвинуте рибальство (річний вилов риби в другій половині XX століття – бл. 100 тис. тонн). На північно-східному узбережжі озера Чад є поклади природної соди.

У 2006 році озеро Чад площею 26 тисячі км2 зменшилося у 26 разів та продовжує висихати. Відомо, що Чад висихає вже всьоме за останнє тисячоліття. Вчені-палеонтологи встановили це за знайденими там рештками тварин.

Використана література:

1. Barth, «Reisen und Entdeckungen in Nord- und Centralafrika» (Гота, 1855—1858)
2. Beadle L. С., The inland waters of tropical Africa, L., 1974
3. Nachtigal, «Sahara und Sudan», Берлін і Лейпціг, 1879—1889
4. Дмитревский Ю. Д., Внутренние воды Африки и их использование, Л., 1967