1. звичайна;
2. подвійна;
3. перевернута;
4. туманна;
5. місячна;
6. зимова;
7. вогняна.

Іноді спостерігається подвійна веселка. Промені, що двічі відбилися від стінок краплі зсередини, утворюють вторинну веселку, радіус якої більший. Порядок кольорів у ній зворотний.

Також зустрічається місячна веселка. Відрізняється від сонячної значно меншою яскравістю, кольори майже неможливо розрізнити, людському оку, в силу особливостей своєї будови, місячна веселка найчастіше видна як біла. Утворюється місячними променями. Спостерігати веселку можна не тільки вдень, але і вночі. Так само, як і сонячна веселка, місячна веселка з’являється на стороні, протилежної Місяцю, причому нічне світило має бути якомога нижче над горизонтом. Місячна веселка з’являється тільки в ночі, коли Місяць особливо яскравий.

Туманна веселка – вид веселки, що утворюється в краплях туману. Туманну веселку ще називають білою веселкою або туманною дугою. Вона являє собою широку білу дугу, іноді слабо забарвлену по краях. Зовнішня сторона може бути пофарбована у фіолетовий колір, а внутрішня – в помаранчевий. Утворюється біла веселка в дуже дрібних крапельках туману радіусом не більше 25 мкм. Природа білої веселки відрізняється тим, що формують цю веселку краплі набагато менше крапель, що утворюють звичайну веселку. Білий колір веселки пов’язаний з явищем дифракції світла в краплях води. Чим менше радіус крапель, тим сильніше вплив дифракції. Дифракція, кажучи простими словами, це з’єднання світлових пучків різного кольору в один білий. Тобто якщо в великих краплях світло розкладається на складові і утворює звичайну веселку, то в дрібних, навпаки, зливається в один і формує туманну веселку.

На відміну від традиційної веселки, перевернута веселка, або як називають її жителі Великобританії «усмішка на небі» з’являється на чистому небосхилі, без дощових хмар. Промені сонця повинні висвітлювати під певним кутом тонку, схожу на серпанок, завісу хмар на висоті 7 – 8 тисяч метрів. На подібній висоті перисті хмари складаються з малесеньких кристалів льоду. І коли опуклі хмари з крижаних кристалів потрапляють під сонячні промені – світло відбивається в атмосферу, а людям вдається побачити барвисте явище. Перевернута веселка набагато яскравіша від звичайної, а кольори розташовані у зворотному порядку – від фіолетового до червоного. Але як тільки порядок з кристалів порушується, барвистий ефект пропадає, і «усмішка на небі» розчиняється.

Зимова веселка це унікальне явище. Взимку веселка може виникати і без дощу, під час сильного морозу, коли холодне Сонце сяє на блідо-блакитному небі, а повітря наповнене маленькими кришталиками льоду. Сонячні промені заломлюються, проходячи крізь ці кристалики, як крізь призму, і відображаються в холодному небі різнобарвною дугою.

Найнезвичайнішою можна вважати вогняну веселку. Це один з найрідкісніших атмосферних феноменів. По науковому вона називається «округло-горизонтальна дуга». Ця веселка з’являється в наслідок проходження світла через легкі, високо розташовані пір’ясті хмари і тільки тоді, коли сонце знаходиться дуже високо в небі – на висоті не менше 20000 футів і більше, ніж 58 градусів над горизонтом. Крім того, шестикутні крижані кристали, з яких складаються перисті хмари, повинні мати форму товстого листа і своїми гранями бути паралельними землі. Світло входить у вертикальну грань кристала і виходить з нижньої сторони, заломлюючись таким же чином, як і коли світло проходить через призму.