На запрошення Фундації «Польська Спелеологія» (FSP – Fundacja Speleologia Polska), з З 28 липня по 14 серпня 2023 р. проф. Б. Рідуш взяв участь у Польській Спелеологічній Експедиції «Албанія 2023», у складі Міжнародної Дослідницької оманди «Вальбона», як науковий консультант експедиції. Експедиція відбувалась у верхів’ї р. Вальбона, у Північноалбанських Альпах. Цьогорічна експедиція була підтримана грантом Міжнародного Спелеологічного Союзу – Union Internationale de Spéléologie (UIS).

Дослідження мало на меті виявити наявність останків фауни в осадових відкладах і можливу давню діяльність людини в печерах. Воно включає неглибокі розкопки печерних відкладів та їх геологічний опис, збір залишків фауни з дна печери та вибірку зразків викопної фауни, якщо такі будуть знайдені.

Карстовий район на південь від села Валбона побудований тріасовими породами (T1–T3). Верхня частина масиву побудована верхньотріасовими, строматолітовими вапняками і доломітами. Субфосильние фауністичні залишки були лише в одній печері Spella Haxhice. Принаймні останки двох особин великих альпійських козлів, схожих на альпійського козла (Capra cf. ibex), були знайдені всередині печери.

Один із них, майже повний скелет дорослого самця, опинився у вузькій щілині між двома великими блоками. Кістки були вкриті свіжим, м’яким крапельним кальцитом, схожим на мондмільх. Цей скелет було зібрано для подальшого дослідження. Другий скелет, який був неповним, лежить на суглинку підземної річкової тераси. В даний час цей вид відсутній в місцевій фауністиці, а останки представляють великий науковий інтерес.

Два зали печери, розташовані поблизу входу, вкриті кріогенним щебнем і потенційно можуть містити інші фауністичні останки. Масив на південь від річки Вальбона містить сліди палеокарсту. У деяких долинах є відслонення кристалів кальциту, які за своїм габітусом можна вважати гідротермального походження. У тій же карстовій лійці можна спостерігати відслонення «викопних натьоків», які є залишками стародавньої розкритої порожнини.

У печері Спелла Вальбонес зібрано кварцовий пісок і кварцеву гальку. Поблизу карстового масиву немає порід, які могли б бути джерелом цих відкладів. Отже, це також можна вважати доказом палеокарсту. У тій самій печері були знайдені специфічні «грибоподібні» спелеотеми. Їх походження може бути пов’язане з мікробною діяльністю і потребує подальшого дослідження. У кількох западинах помічені червоноглинисті відклади, залишки змитих палеоґрунтів. Зразки цих відкладів були взяті для палінологічного дослідження. На хімічний склад перевірено чотири карстові джерела біля підніжжя карстових масивів.