Гідрометеори – сукупність крапель води або частинок льоду, які перебувають у повітрі в стані завису (хмари) або випадають на земну поверхню (опади).
Серед гідрометеорів найчастіше розрізняють такі групи: гідрометеори, що зависли у повітрі (хмари і тумани), опади, наземні гідрометеори, гідрометеори, які піднімаються вітром з земної і водної поверхні.
Хмари і тумани
Хмари і тумани утворюються в результаті скупчення продуктів конденсації та сублімації водяної пари в атмосфері.
Хмари – це гідрометеори, які складаються з крапель води, кристалів або того й іншого. Утворення хмар. Усе починається з того, що під впливом сонячної радіації, вода на Землі нагрівається, відбувається процес випаровування, найбільше води випаровується з поверхні океанів. Внаслідок випаровування повітря, насичене вологою поглинає більше тепла і піднімається до вищих шарів в атмосфері, там охолоджується, відбувається процес конденсації водяної пари і таким чином утворюються крапельки води мікроскопічного розміру.
Тумани – це форма водяної пари, що має вигляд мікроскопічних крапель води й знаходиться на висоті декілька сотень метрів від поверхні землі. Причиною утворення туману є конденсація водяної пари. Зазвичай, туман виникає в тих випадках, коли повітря охолоджується швидше за водну чи земну поверхню. При цьому вологість повітря прагне збільшуватися до 100 відсотків.
Опади
Дощ, сніг, град випадають безпосередньо із хмар. Найдрібніші крапельки води, що містяться у хмарах, за певних умов зливаються одна з одною, поступово збільшуючись. Хмара темнішає, збільшені крапельки води не можуть більше утримуватися у повітрі і падають на землю. Коли хмари складаються не з крапельок води, а з кристаликів льоду, утворюються сніжинки.
Град — опади у вигляді льодяних ядер сферичної форми або часток криги (градини) діаметром від 5 до 50 мм. Він утворюється у хмарах при великих висхідних потоках повітря в теплу пору року. Крапельки води в цих умовах, потрапляючи на велику висоту, замерзають і на них шарами нарощуються водяні кристалики.
Наземні гідрометеори
В результаті скупчення продуктів конденсації та сублімації водяної пари в атмосфері утворюються хмари та тумани. Однак процеси конденсації та сублімації можуть відбуватись на земній поверхні і на наземних предметах та спорудах. Продукти конденсації та сублімації водяної пари на земній поверхні називаються наземними гідрометеорами. Розрізняють наземні гідрометеори у рідкому (роса) та твердому (іній, ожеледь, ожеледиця, зерниста і кристалічна паморозь) станах.
Гідрометеори, які піднімаються вітром з земної і водної поверхні
Заметіль (метелиця), при якій сніг піднімається вітром з поверхні снігового покриву. Для виникнення заметілі одного вітру недостатньо. Якщо температура повітря позитивна або близька до 00С і сніговий покрив вологий, то сніг не переноситься. У помірних широтах протягом зими бувають відлиги. Тому при замерзанні підталого снігу на його поверхні утворюється снігова кора, яка й захищає сніг від перенесення. Найкращі умови для виникнення заметілі – це наявність свіжовипавшого снігу і особливо коли він випав на снігову кору.
Снігова імла може виникати до, після або під час хуртовини. Являє собою ця імла таке явище, при якому в повітрі знаходиться безліч дрібних частинок снігу, через що сильно погіршується видимість. Також називають це явище сніжним пилом.
Сніговий смерч: сніг, піднятий із землі у формі колони різної висоти, що обертається, з невеликим діаметром і приблизно вертикальною віссю.
Водяний пил: сукупність водяних крапельок, піднятих вітром з поверхні великого водоймища, зазвичай зірваних з гребенів хвиль і що несуть повітрям на невеликі відстані.
Література:
- Заморский, А.Д. (1954). Атмосферные явления. Ленинград : Гидрометеоиздат.
