Ожеледь значно більш рідкісне та небезпечне явище, особливо для енергетиків та автомобілістів, оскільки важко передбачається, зазвичай швидко та інтенсивно розвивається. Найчастіше ожеледь виникає при різкому потеплінні, коли тепле повітря проходить над сильно викладеною поверхнею.

В атмосфері Землі вода іноді може бути в рідкому стані навіть при негативних температурах. Воду у такому стані називають переохолодженою. Однак, як тільки такі краплі починають взаємодіяти з різними предметами, то миттєво замерзають, перетворюючись на лід. Взимку при певних синоптичних ситуаціях (зазвичай під час проходження теплих атмосферних фронтів або фронтів оклюзії) розподіл температури з висотою такий, що у надхмарному шарі виникає зона з позитивними температурами, тоді як біля земної поверхні зберігається подушка холоду з негативними температурами (такий профіль температури називають інверсійним). В цьому випадку, якщо з хмарності випадають опади у вигляді снігу, ці сніжинки потрапляють у шар теплого повітря, досить глибокий для того, щоб вони повністю розтанули і перетворилися на краплинки дощу. У міру того, як ці крапельки продовжують падати вниз, вони проходять тонкий шар холодного повітря над поверхнею землі і їх температура стає нижче температури замерзання (виникає та сама переохолоджена вода). Проте краплі не замерзають і досягають поверхні в рідкому стані. Оскільки всі предмети на поверхні охолоджені нижче 0°С, то краплі, що падають, відразу замерзають, утворюючи кірку льоду – ожеледь. Швидкість замерзання крапель залежить від їх розмірів та температури повітря. Від цього залежить і зовнішній вигляд ожеледі – прозорий або матовий.

Тобто, ожеледь – це шар щільного льоду, що наростає на предметах при випаданні переохолодженого дощу або мряки, при тумані та переміщенні низьких шаруватих хмар при негативній температурі повітря біля Землі, близької до 0°С.

У результаті всі наземні предмети, на які випадає переохолоджений (замерзаючий) дощ покриваються кіркою льоду – дерева, дроти, автомобілі, тротуари, дороги і т.д. Іноді при інтенсивних опадів товщина такої кірки може досягати кількох сантиметрів. На території України рекордною за своєю інтенсивністю ожеледиця спостерігалася 26 – 29 січня 2000 року в Одеській області. Тоді на метеостанції Затишшя метеорологи зафіксували товщину відкладень льоду 207 мм! Відбулися серйозні пошкодження: обриви ЛЕП, падіння опор високовольтних ліній, дерев, місцями провалювалися дахи, не витримуючи такої ваги льоду. Понад місяць північна частина області залишалася без електрики.

Ожеледь буває: внутрішньомасовий і фронтальний.

Ожеледь виникає не лише через дощ на атмосферних фронтах. Іноді тонка скоринка льоду на предметах з’являється внаслідок переохолодженого туману (що складається з дрібних крапельок води, що перебувають у переохолодженому стані), або при випаданні переохолодженої мряки. Такий мороз може спостерігатися на периферії холодного антициклону, або при адвекції тепла, а також безпосередньо мати внутрішньомасове походження при значній вологості повітря.

Фронтальна ожеледь здебільшого спостерігається перед теплими фронтами, що переміщуються зі швидкістю 20—30 км/год, у зоні шириною 100—200 км, де випадає переохолоджений дощ. Якщо при цьому температура на поверхні Землі негативна (близька до 0°С), то ймовірність утворення ожеледі велика. Фронтальна ожеледь становить особливо велику небезпеку для народного господарства. Іноді ожеледь утворюється і при зміні теплих повітряних мас холодними, зазвичай це спостерігається на холодних або квазістаціонарних фронтах, що повільно переміщаються (зі швидкостями 10—20 км/год) на півдні України, у Криму і на Північному Кавказі.

Найчастіше відкладення ожеледі формуються при температурі –5…0°С. У окремих випадках при -10…-7°С. А переохолоджена мряка у поодиноких випадках може випадати навіть при сильному морозі близько –16…–14°С! У метеорології ожеледь вважається несприятливим атмосферним явищем. Навіть шар у пару міліметрів на дорозі або тротуарі може призвести до аварій та утрудненого пересування. На аеродромах помітно зменшується коефіцієнт зчеплення, слабшає контактний механізм із проводами у тролейбусах, трамваях, електропоїздах. Якщо відкладення ожеледі не перевищують 19 мм, то він вважається небезпечним (жовтий рівень), якщо наростає 20 – 39 мм льоду – це вже сильна ожеледь (помаранчевий рівень). Якщо товщина кірки льоду становить більше 40 мм, то в цьому випадку йдеться про надзвичайну ожеледь (червоний рівень небезпеки). Маса наростаючого льоду створює величезне навантаження на лісонасадження та різні об’єкти інфраструктури. А в комбінації із сильним вітром подібні умови можуть призвести до серйозних наслідків (масового падіння дерев та великих гілок, опор ліній електропередач, масштабних аварій на трасах тощо).

Список використаної літератури:

  1. В. М. Котляков / Гляціологічний словник. ред. В. М. Котляков, 1984. – Л. Гідрометеоіздат, 1984. – С. 104.
  2. Ожеледь // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш; за заг. ред. Р. А. Шмига. – Львів, 2010. – С. 137.
  3. Єлін Ю. Я., Зерова М. Я. Україна: екологічний аспект. К.: Просвіта, 1995. – 217 с.