Роса – дрібні краплі води, що утворилися на поверхні Землі та предметах у результаті конденсації за умов охолодження при нічному ефективному випромінюванні.

У повітрі завжди є деяка кількість водяної пари. Для заданої температури можна визначити максимальну кількість пари, що може утримуватися в повітрі, і ця кількість зростає з підвищенням температури. З іншого боку, це означає, що для заданої кількості водяної пари в повітрі можна визначити мінімальну температуру, за якої вода утримуватиметься в повітрі. Ця температура називається точкою роси. Якщо температура повітря стає нижчою від точки роси, то відбувається конденсація водяної пари на різних поверхнях. Це відбувається вночі, коли повітря охолоджується і стає перенасиченим водяною парою. Якщо вода конденсується на поверхні землі або бетону, то вона швидко всмоктується, на гідрофобних поверхнях, якими є багато рослин, або на металі, пластику тощо вона може збиратися у краплі та перебувати там тривалий час – це і буде роса.

Кількість роси залежить як від початкової вологості повітря, так і від того, наскільки впала температура. Залежно від клімату і погоди, роса може випадати як ввечері, так і вночі, і зранку. Якщо температура падає нижче нуля, то замість роси утворюється іній.

Той самий механізм зумовлює запотівання вікон взимку або крапель у кондиціонерах, проте у цьому випадку зазвичай не вживають слово «роса», а говорять про конденсат.

У разі значних добових коливань температури за ніч може випадати до 0,5 мм опадів у вигляді роси. У пустелях, де звичайних опадів мало, а завдяки ясному небу земля сильно охолоджується вночі, ця вода є важливою для місцевої флори і фауни. Люди, що опинилися в подібних умовах, також можуть поповнити свої запаси води, збираючи росу – для цього використовують великі шматки брезенту або іншого гідрофобного матеріалу. Для більш тривалого використання будують спеціальні інженерні споруди, конденсаційні колодязі, що можуть постійно генерувати невеликий обсяг води.

Павутина при потраплянні на неї води стягується – це явище називається «суперконтракція». Завдяки росі розтягнута комахами павутина поновлює свою форму щоночі.

Роса, що випадає на асфальті, підвищує небезпеку дорожнього руху, особливо якщо після цього вона замерзне, перетворившись на ожеледь.

Прилад, яким міряють кількість роси, що випадає за ніч, – росомір. Він складається з металевої пластини або шматка волокнистого матеріалу, наприклад, шерсті або бавовни, і ваг, що заміряють зміни маси. Ці зміни можуть фіксувати протягом ночі або заміряти один раз зранку. Кількість роси визначають у мілілітрах на годину. Іноді масу води не заміряють, а лише візуально оцінюють ступінь намокання матеріалу.

Література:

1. Роса // Українська мала енциклопедія, проф. Є. Онацький.