Кліматичні умови України є сприятливими для утворення різних типів посушливих явищ. Ці явища проявляються через деякі геофізичні та біологічні процеси, які у своєму поєднанні призводять до надлишкової втрати води живими організмами, зокрема рослинами.

Якщо несприятливий комплекс температурно-воложистих чинників веде до вичерпання адаптаційних можливостей рослини, настає її зневоднення, в’янення, засихання та загибель. У кожного посушливого явища є певні
граничні критерії, за межами яких воно стає небезпечним.

Види посушливих явищ:

1. Бездощовий період або бездощів’я;
2. Атмосферна посуха;
3. Грунтова посуха;
4. Фізіологічна посуха;
5. Суховій.

Бездощовий період або бездощів’я

Бездощові періоди виступають критерієм посушливості, адже характеризують тривалість періоду без ефективних опадів. Ефективність опадів оцінюється як їх кількість, яка може якось використовуватись рослинами При складанні агрометеорологічних щорічників та агрокліматичних довідників бездощовим вважають період 10 діб і більше без опадів або з незначною кількістю (менше 1 мм).

Атмосферна посуха

Атмосферна посуха виникає на фоні тривалого бездощів’я з низькою вологістю та високою температурою повітря.
Сильні і тривалі посухи у Східній Європі часто обумовлені встановленням меридіонального переносу в атмосфері регіону та формуванням стаціонарних антициклонів над північчю, північним заходом або центральними районами ЄТР, Нижнім Поволжям або Південним Уралом. Декілька рідше стаціонарні антициклони формуються над Карпатами або відокремлюються як осередки високого тиску в системі азорського антициклону. В тропосфері утворюється потужний гребінь або антициклон, що розташовується безпосередньо над районом посухи або на північний захід від нього.

Ґрунтова посуха

Ґрунтова посуха – це посуха, пов’язана з нестачею вологи та висушуванням ґрунту. На території України недостатнє зволоження та посухи притаманні майже 60% орних земель.

При поєднанні проявів атмосферної та ґрунтової посухи виникає загальна посуха, яка є особливо небезпечною для рослин через їх неспроможність поповнюватися вологою з ґрунту на фоні високих температур повітря.

Фізіологічна посуха

Фізіологічна посуха виникає в результаті неспроможності рослини забезпечити себе водою при достатніх запасах її в ґрунті. Така посуха може виникнути через ряд причин: при пошкодженні кореневої системи рослини; в умовах низької температури кореневого шару ґрунту та одночасно високої температури та низької вологості повітря; через підвищений вміст солей в ґрунті. За таких умов швидкість всмоктування води кореневою системою відстає від швидкості транспірації, тому порушується процес живлення і розвитку рослини.

Суховій

Суховій – вітер із високою температурою і низькою вологістю повітря . Зазвичай термін відноситься до вітрів Каспійської низовини, особливо Казахстану, хоча інколи поширюється й на інші райони.

Від суховіїв слід відрізняти пилові бурі.

При високій температурі повітря суховій викликає інтенсивне випаровування води з ґрунту, з поверхні рослин і водойм, що може викликати псування врожаїв зернових і плодових культур, загибель рослин. Висока температура і низька вологість повітря при суховіях є результатом місцевої трансформації (прогрівання) повітряних мас, найчастіше тропічного походження, над сильно нагрітою земною поверхнею і низхідного руху повітря в антициклонах. Тропічні повітряні маси зароджуються над пустелями Африки, Малої Азії, Середньої Азії.

Використана література:

1. Прох Л. З. Словарь ветров – Л. : Гидрометеоиздат, 1983. – 312 с.
2. Семенова І.Г. Синоптичні і кліматичні умови формування посух в Україні