Петров В.П. Глины в природе, технике, искусстве. – М.: Знание, 1990. – 48 с. Життя людини, усіх тварин та рослин дуже тісним чином пов’язані з глиною. Перш за все це та глина, яка входить до складу ґрунту, землі, по якій ми ходимо та на якій усе росте. Окрім цього, глина – надзвичайно важлива корисна копалина, без неї неможливо побудувати ні житло, ні завод, незалежно від того – цегляні вони чи залізобетонні. Глина – це порцеляновий посуд, без глини неможливо виплавити жодного металу, отримати скло, видобути нафту з надр, отримати хороші вина та соки, рослинні жири та масла, папір. Розповідається про…
Смирнов В.И. География туризма в СССР. – М.: Знание, 1975. – 64 с. Людям всіх кран і континентів здавна властиве бажання мандрувати. Той, хто вперше йде по вибраному маршруту, відчуває себе відкривачем нових земель. Силует людини з рюкзаком за плечима – символ туриста. Проте армія сучасних туристів різноманітна. Це турист, який здійснює мандрівку по залізній дорозі, і турист-автомобіліст, а поціновувачі морських і річкових мандрівок – це теж туристи, правда, вони користуються більшим комфортом, ніж ті туристи, які надають перевагу «відпочивати» на плотах і байдарках, катерах, глісерах і просто човниках-плоскодонках. А повітряний туризм? В останні роки він отримав досить значний розвиток.…
Селиванов А.О. Изменчивая гидросфера Земли (Глобальный водообмен и его изменения). – М.: Знание, 1990. – 48 с. Наймогутніша гілка глобального кругообігу води – океанічна. З поверхні океанів випаровується близько 500 тисяч кубічних кілометрів води за рік, до того ж 90 відсотків її знову випадає у вигляді опадів над океанами, не досягнувши материка. В атмосфері помірних широт водяна пара переноситься переважно із заходу на схід, а у тропічній зоні пасатів – зі сходу на захід. Поблизу екватора через високі температури переважають висхідні потоки повітря. Через нерівномірне нагрівання суші й океану виникає мусонна циркуляція з сезонною зміною напрямів потоків повітря: літом вони…
Монин А.С., Шишков Ю.А. Глобальные экологические проблемы (Часть 1). – М.: Знание, 1990. – 48 с. В останні роки ми часто чуємо та використовуємо слово «екологія», та навряд чи можна важати, що всі розуміють під ним те ж саме. Про те, який зміст варто вкладати в це поняття, сперечаються навіть спеціалісти. У брошурі, що є першою частиною роботи авторів, розглядаються глобальні екологічні проблеми, пов’язані зі змінами клімату як в результаті антропогенної дії, так і внаслідок природних причин. Показано, що потепління ХХ століття – складне явище, неоднорідне в пасторі і часі. Розглянуті також проблеми парникового ефекту й ослаблення стратосферного озонового екрану.…
Социализм и природа. Сборник статей. – М.: Знание, 1976. – 48 с. Бережливе ставлення до оточуючого середовища, раціональне використання, збереження і відновлення природних ресурсів – надзвичайно важливе для збереження оптимальної для нашого життя географічної оболонки планети. В умовах різко зростаючого впливу виробництва на навколишнє середовище, надзвичайно необхідним є підвищення вимог до охорони природи, економного використання її багатств, захисту механізму самозбереження і саморегуляції біосфери від шкідливого впливу людської діяльності, доповнення використання природних ресурсів процесами їх відновлення з метою збереження екологічної рівноваги. Акцентується увага на наданні комплексного характеру планам природокористування і захисту навколишнього середовища від забруднення на всіх рівнях господарської діяльності. У…
Ботвинкина Л.Н. Ритмы и циклы в осадочных горны породах (Периодичность осадконакопления). – М.: Знание, 1977. – 48 с. У найрізноманітніших областях знання зустрічаються такі слова, як «ритм» і «ритмічність», «цикл» і «циклічність», «повторюваність», «періодичність». Ці явища, загалом добре розповсюджені, спостерігаються і геологами. Вивчення ритмів і циклів у будові гірських порід допомагає зрозуміти історію формування окремих оболонок Землі. У брошурі наводиться низка прикладів ритмів і циклів й вказані їх відмінності. Автор аналізує причини, що викликають ритмічність і циклічність у різних осадових гірських породах, і розглядає можливості практичного застосування цих явищ при розвідці і розробці корисних копалин. Залежність ритмічного і циклічного осадонакопичення…
Абрамов М.А., Шаулов Р.Х. Территориально-производственные комплексы Азербайджанской ССР. – М.: Знание, 1980. – 48 с. Азербайджан – потужна індустріальна країна. На базі багатих природних і сільськогосподарських ресурсів тут зросла сучасна промисловість – металургія, хімія, виробництво алюмінію, енергетика, переробка сільськогосподарської сировини і, звичайно, одне з головних багатств країни – нафта. Азербайджан назвали краєм нафти. Сьогодні це перлина, і у цієї перлини своя оправа – синьоокій Каспій, сивоголові вершини Кавказу, бурхливий Аракс й смарагдові долини Ганиха й Агрічая. Серце Азербайджану – м. Баку. Звідси тягнуться нафто- і газопроводи далеко за межі країни. Це тут розташовані знамениті на весь світ Нафтові Каміння. Чи…
Преображенский В.С. О чем спорят географы? – М.: Знание, 1990. – 48 с. Жодна наука не жила і не живе без суперечок. Відомі дискусії і в географії. Історики легко нагадають про суперечки про місцезнаходження витоків Нілу і Гангу, гирла Амура, про існування південного полярного материка. Ще в першій третині минулого століття сперечалися не лише про місцезнаходження, а і про сам факт існування низки островів у Північному Льодовитому океані, про межі й орієнтацію багатьох гірських систем. Навіть у 50-х роках минулого століття автору довелося брати участь у дискусії про межі Яблонового хребта і Станового нагір’я в Забайкаллі. Всі ці суперечки допомогли…
Итоги ХХІІІ Международного географического конгресса. Сборник статей. – М.: Знание, 1977. – 48 с. Міжнародні географічні конгреси проводиться понад 100 років. Девіз конгресу «Географія і науково-технічна революція» - концентрував увагу вчених на найбільш важливих, актуальних географічних проблемах сучасності. В умовах науково-технічної революції такі проблеми, як стан навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів, швидкий ріст населення, урбанізація і регіональний розвиток. ХХІІІ Міжнародний географічний конгрес виявився значною науковою і науково-організаційною подією в міжнародному географічному житті. Він продемонстрував характер швидкої перебудови проблематики і методики географічних наук в умовах науково-технічної революції, зростаючу роль географічної науки у вирішенні таких гострих для всього людства проблем, перерахованих…
Помус М.И. Великие стройки Сибири (Территориально-хозяйственные проблемы и конструктивная экономическая география). – М.: Знание, 1977. – 48 с. Продовжується формування індустріальних центрів і низці слаборозвинутих районів неосвоєних зон, які розташовані за межами просторових контурів нових найбільших комплексів Сибіру. Реалізація всіх цих програм, як і подальший розвиток економічних центрів, що склалися, викличуть грандіозні зрушення у розміщенні продуктивних сил не лише Сибіру, а й всієї країни загалом. У брошурі розкриваються загальні риси перспективного розміщення продуктивних сил в нових або районах Сибіру і Далекого Сходу, що реконструюються і які тяжіють до Східносибірського економічного району. Читач взнає про найважливіші будівництва Сибіру, по мінерально-сировинні, гідроенергетичні…