Кольцевые структуры лика планеты. – М.: Знание, 1989. – 48 с. Інтерес до кільцевих структур виник у середині 70-х років 20 століття у зв’язку з широким розвитком досліджень Землі з космосу. Космічне зондування поверхні Землі та наземні геологічні дослідження дозволили вченим у порівняно короткий термін виявити чисельні кільцеві структури, які відрізняються генезисом, віком та розмірами, які коливаються від сотень метрів до 2-3 тисяч кілометрів. При цьому з’ясувалося, що близько 3/4 встановлених кільцевих структур виникли у результаті геологічного розвитку Землі протягом останніх 3 мільярдів років, а інші – як наслідок падіння крупних метеоритів. Розглядаються сучасні уявлення про кільцеві структури земної кори,…
Валеев Р.Ч. Тайны египетских пирамид. – М.: Знание, 1991. – 48 с. Важко уявити собі Єгипет без сфінксів і пірамід. Тим не менше так і було. На початку часів, у смутних сутінках людської цивілізації світ мешканців нільської долини зовні мало чим відрізнявся від сусіднього по нашим міркам Міжріччя. Ті ж, переважно, рівнинні ландшафти, та ж могутня річкова вода в земляних берегах, нескінченні поля і зелені пасовища. Розповідається про єгипетські піраміди – унікальні споруди давності, що «стоять в одному ряді між колосами мистецтва і колосами природи». Коротко наводяться основні результати і спроби методами географічних, історичних, математичних і технічних дисциплін на прикладі…
Филиппов Е.М. Земля во власти космоса. – М.: Знание, 1991. – 48 с. Напевне все розпочалося з того, що давня людина задумалася: чому деякі зірки постійно кочують по дивним звивистим доріжкам, тоді як переважна частина нерухомі відносно одна одної? Людина довго спостерігала за небесними мандрівницями – планетами і встановила врешті-решт закономірності, по яким вони рухаються. Ще в сиві часи спостерігачі навчилися вираховувати траєкторії руху планет, заздалегідь передбачати їх майбутнє положення на небосхилі. Так астрологія підготувала фундамент сучасної астрономії. Розповідається про вплив оточуючого Землю космічного простору (Сонця, Місяця, комет, астероїдів) на атмосферу, гідросферу, літосферу й біосферу, в тому числі і на…
Котляков В.М., Гросвальд М.Г., Лориус К. Климаты прошлого из глубины ледниковых щитов. – М.: Знание, 1991. – 48 с. Ми живемо у світі, який швидко змінюється. Природа Землі міняється в цілому, змінюються і її окремі елементи, в тому числі і клімат. Популярно викладені результати палеокліматичних і палеоекологічних досліджень крижаних кернів з глибоких свердловин, пробурених на льодовикових щитах Антарктиди і Гренландії. Отримана інформація включає дані про температуру, атмосферні опади, хімічний склад і запиленість атмосфери на різних етапах останнього льодовиково-міжльодовикового циклу і частини передостаннього, а саме за 160000 років. Брошура розрахована на лекторів, слухачів і викладачів народних університетів, читачів, які цікавляться досягненнями…
Супруненко Ю.П. Человек осваивает горы. – М.: Знание, 1991. – 48 с. Наука перетворюється у виробничу силу суспільства, стає в один ряд з найважливішими економічними галузями. Разом з тим вона суттєво впливає на розвиток господарства, особливо у малоосвоєних регіонах, в тому числі і гірських. Незвичність й унікальність природних умов перетворюють висотні «поверхи» у науково-дослідницькі полігони, природну лабораторію. Наука розсуває горизонти й успішно освоює вертикалі. Гори обживаються вченими і стають науковими полігонами. Але і виробництво, господарство на висотних поверхах пов’язане з випробовуванням нової техніки, апробацією нових методів. Брошура розкриває ці проблеми і розрахована на широке коло читачів, перш за все лекторів,…
Голицын М.В., Прокофьева Л.М. Горючие сланцы – альтернатива нефти. – М.: Знание, 1990. – 48 с. Які енергетичні потреби людства? Які джерела задовольняють і будуть в перспективі задовольняти ці потреби? Які раціональні шляхи використання й економії енергії? Як зберегти природу при вирішення проблем енергетики? Ці та інші питання обговорюються у всіх країнах світу. Розповідається про склад, умови утворення й використання горючих сланців. Показана географія сланцевих родовищ, коротко охарактеризовані проблеми їх вивчення. Брошура розрахована на лекторів, слухачів і викладачів народних університетів, читачів, які цікавляться проблемами сучасної геології. ЗМІСТ Про авторів Що таке горючі сланці? З чого складаються горючі сланці, їх властивості?…
Современная геофизика: итоги, проблемы, перспективы (Посвящается 100-летию Первого Международного полярного года)). – М.: Знание, 1983. – 48 с. Брошура присвячена проблемам геофізики у зв’язку з ювілейними датами кількох міжнародних геофізичних дослідницьких заходів (100-річчя Першого Міжнародного полярного року, 50-річчя ІІ Міжнародного Полярного Року, 25-річчя Міжнародного геофізичного року, 20-річчя Міжнародного Року спокійного Сонця). У роботі розповідається про те, що нового у наші знання про Землю вніс кожний із цих заходів, які конкретні досягнення були отримані. Брошура розрахована на лекторів, пропагандистів, на слухачів та викладачів народних університетів, на географів, океанологів, геофізиків. ЗМІСТ Міжнародне співробітництво у геофізиці Міжнародні полярні роки Найбільший науковий захід Рік…
Ерофеев Б.Н., Эгель Л.Е. Минерально-сырьевые ресурсы стран-членов СЭВ. – М.: Знание, 1976. – 56 с. У січні 1949 року була утворена Рада Економічної Взаємодопомоги. У її склад увійшли Народна Республіка Болгарія, Угорська Народна Республіка, Польська Народна Республіка, Соціалістична Республіка Румунія та Чехословацька Республіка. У вересні 1950 року у Раду вступила Німецька Демократична Республіка, у червні 1962 року – Республіка Куби. Брошура розповідає про роль Ради Економічної Взаємодопомоги у розвитку сировинних ресурсів її країн-членів. Наводиться коротка характеристика геологічної будови територій країн, які входять до складу Ради, а також дані про мінералогічні ресурси цих країн. Брошура розрахована на широке коло читачів, вона…
Петров В.П. Глины в природе, технике, искусстве. – М.: Знание, 1990. – 48 с. Життя людини, усіх тварин та рослин дуже тісним чином пов’язані з глиною. Перш за все це та глина, яка входить до складу ґрунту, землі, по якій ми ходимо та на якій усе росте. Окрім цього, глина – надзвичайно важлива корисна копалина, без неї неможливо побудувати ні житло, ні завод, незалежно від того – цегляні вони чи залізобетонні. Глина – це порцеляновий посуд, без глини неможливо виплавити жодного металу, отримати скло, видобути нафту з надр, отримати хороші вина та соки, рослинні жири та масла, папір. Розповідається про…
Смирнов В.И. География туризма в СССР. – М.: Знание, 1975. – 64 с. Людям всіх кран і континентів здавна властиве бажання мандрувати. Той, хто вперше йде по вибраному маршруту, відчуває себе відкривачем нових земель. Силует людини з рюкзаком за плечима – символ туриста. Проте армія сучасних туристів різноманітна. Це турист, який здійснює мандрівку по залізній дорозі, і турист-автомобіліст, а поціновувачі морських і річкових мандрівок – це теж туристи, правда, вони користуються більшим комфортом, ніж ті туристи, які надають перевагу «відпочивати» на плотах і байдарках, катерах, глісерах і просто човниках-плоскодонках. А повітряний туризм? В останні роки він отримав досить значний розвиток.…